Рішення

від 27.02.2024 по справі 927/1465/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1465/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Бахмацької міської ради, код ЄДРПОУ 04061702

вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500

до відповідача: Ніжинської районної ради Чернігівської області

код ЄДРПОУ 25571347;

площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України, код ЄДРПОУ 43220275

вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 02498626

просп. Миру, 21-А, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави в особі

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації,

Чернігівська обласна прокуратура, вул. Князя Чорного, 9, м Чернігів, 14000.

предмет спору: про визнання недійсними рішень

За участю:

від позивача: Тищенко Є.В,

від відповідача: Прищепа О.В.,

від третьої особи Міністерство культури та інформаційної політики України:

Тимкович І.О.,

від прокуратури: Хряпа А.М.

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Бахмацькою міською радою подано позов до Ніжинської районної ради Чернігівської області та Бахмацької районної ради про визнання недійсними рішень.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30 жовтня 2023 року, зокрема прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (просп. Миру, 21-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02498626); підготовче засідання призначено на 29 листопада 2023 року; встановлено учасникам справи процесуальні строки.

02 листопада 2023 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів направлення копії позовної заяви третім особам.

07 листопада 2023 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства культури та інформаційної політики України надійшло пояснення у справі.

23 листопада 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що правові підстави для визнання оскаржуваних рішень недійсними відсутні. Мотивуючи свої заперечення відповідач зазначив, що Ніжинська районна рада новоутвореного району є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бахмацької районної ради ліквідованого Бахмацького району з дня набуття нею повноважень, тобто з 25.11.2020. Ніжинська районна рада не може виступати правонаступником нерухомого майна - будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова, що є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), оскільки на дату затвердження передавального акту вищезазначене майно вже було передано до Бахмацької міської ради на підставі рішення сімдесят п`ятої сесії Бахмацької міської ради сьомого скликання від 07 жовтня 2020 року «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» та акту приймання-передачі. А тому, вищезазначене майно не було включено до передавального акту, який затверджений рішенням четвертої сесії Ніжинської районної ради восьмого скликання 26 лютого 2021 року «Про затвердження передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Бахмацької районної ради до правонаступника Ніжинської районної ради Чернігівської області». Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що оскаржуване рішення двадцять восьмої сесії Бахмацької районної ради від 21 жовтня 2020 року №7 прийняте до проведеної реорганізації Бахмацької районної ради шляхом приєднання до Ніжинської районної ради Чернігівської області. Відповідно до інформації, яка викладена у листі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.01.2023 №02,1-09/94, Ніжинській окружній прокуратурі було повідомлено, що пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772) є комунальною власністю Бахмацької міської ради та перебувають на балансі Управління. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що прийняте Ніжинською районною радою рішення другої (позачергової) сесії восьмого скликання від 24 грудня 2020 року «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району», у зв`язку з тим, що реорганізації, в процесі реформування, підлягали також структурні підрозділи Бахмацької районної державної адміністрації, за якими було закріплено на праві оперативного управління передане майно. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що згідно наданих пояснень, які були надані Міністерством культури та інформаційної політики України, дає підстави для висновку, що пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772) не належать до сфери управління Міністерства, а тому процедура передачі майна не була порушена.

29 листопада 2023 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 21 грудня 2023 року.

29 листопада 2023 року до суду від позивача надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, у якій позивач просив суд здійснити заміну відповідача-2 Бахмацьку районну раду (код ЄДРПОУ 24843252) його правонаступником - Ніжинською районною радою Чернігівської області (площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 25571347).

05 грудня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що у відповідності до приписів чинного законодавства, районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, а тому з 25.11.2020, з дня проведення першої сесії Ніжинської районної ради восьмого скликання, Ніжинська районна рада Чернігівської області стала правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бахмацької районної ради, у тому числі будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова, що є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний номер №1772). Позивач зазначає, що вищевказане майно передано у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади актом приймання-передачі від 05.01.2021. На думку позивача документом, що підтверджує (посвідчує) перехід зі спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова, що є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний N51772), є рішення 28-ї сесії Бахмацької районної ради сьомого скликання від 21 жовтня 2020 року N№7 «Про безоплатну передачу у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» та другої (позачергової) сесії Ніжинської районної ради Чернігівської області від 24 грудня 2020 року «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району». На думку позивача оспорювані рішення, в частині передачі пам`ятками архітектури національного значення, прийняті з порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року заяву позивача Бахмацької міської ради про заміну сторони правонаступником задоволено; ухвалено здійснити заміну відповідача-2 Бахмацьку районну раду (код ЄДРПОУ 24843252; вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500; адреса для листування: пл. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16500) його правонаступником - Ніжинською районною радою Чернігівської області (площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 25571347).

У судовому засіданні 21 грудня 2023 року суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23 січня 2024 року.

12 січня 2024 року від Чернігівської обласної прокуратури надійшла заява про вступ у справу Чернігівської обласної прокуратури.

17 січня 2024 року від відповідача-1 надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач-1 зазначив, що реорганізована Ніжинська районна рада, набула своїх повноважень 25.11.2020, а оспорюване рішення щодо передачі було прийнято Бахмацькою районною радою 07.10.2020, тобто до моменту реорганізації Бахмацької районної ради шляхом приєднання до Ніжинської районної ради (правонаступництва). У зв`язку з цим, відповідача-1 просить врахувати, що Ніжинська районна рада не може виступати правонаступником нерухомого майна - будівлі навчального корпусу та будівлі спортивної зали в с.Тиниця по вул. Паркова, що є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний №1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772). Наведене свідчить та підтверджується відсутністю цього майна в передавальному акті, який затверджений рішенням четвертої сесії Ніжинської районної ради восьмого скликання 26 лютого 2021 року «Про затвердження передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Бахмацької районної ради до правонаступника Ніжинської районної ради Чернігівської області». А тому, майно культурної спадщини «Будинок Кочубея» та «Скарбниця» не могло бути включено до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Ніжинського району. Вищезазначені пам`ятки архітектури на даний час перебувають у комунальній власності Бахмацької міської територіальної громади, що підтверджено рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Бахмацької міської ради «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Бахмацької міської територіальної громади», яким затверджено перелік об`єктів комунальної власності Бахмацької міської територіальної громади, серед яких зазначено будівлю навчального корпусу (с. Тиниця, вул.Паркова) та будівлю спортивної зали (с.Тиниця, вул.Паркова). Рішення другої (позачергової) сесії восьмого скликання від 24 грудня 2020 року «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району» було прийняте Ніжинською районною радою виключно в рамках завершення процесу передачі та реорганізації структурних підрозділів Бахмацької районної державної адміністрації, у відповідності до вимог закону.

У судовому засіданні 23 січня 2024 року суд задовольнив заяву прокуратури про вступ у справу, суд перейшов до розгляду справи по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив стосовно позовних вимог, суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 15 лютого 2024 року.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги судове засідання 15 лютого 2024 року не відбулось, у зв`язку з чим суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 27 лютого 2024 року.

Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників учасників справи, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено в Чернігівській області Ніжинський район (з адміністративним центром у місті Ніжин) у складі територій Батуринської міської, Бахмацької міської, Бобровицької міської, Борзнянської міської, Вертіївської сільської, Височанської сільської, Дмитрівської селищної, Ком арійської сільської, Крутівської сільської, Лосинівської селищної, Макіївської сільської, Мринської сільської, Ніжинської міської, Новобасанської сільської, Носівської міської, Плисківської сільської, Талалаївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, та ліквідовано у Чернігівській області Бахмацький район.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у відповідності до норм чинного законодавства повноваження Бахмацької районної ради закінчилися в день набуття повноважень обраної на відповідних перших місцевих виборах Ніжинської районної ради Чернігівської області. Ніжинська районна рада Чернігівської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бахмацької районної ради. Бахмацька районна рада, як юридична особа, реорганізовується шляхом приєднання до Ніжинської районної ради Чернігівської області, як юридичної особи. На даний час Бахмацька районна рада не здійснює своїх повноважень. В Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесено запис про припинення Бахмацької районної ради, як юридичної особи. Повноваження з управління справами юридичної особи - Бахмацької районної ради здійснює комісія з реорганізації (припинення). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комісія з припинення Бахмацької районної ради здійснює свою діяльність за адресою: 16600, Чернігівська область, м.Ніжин, пл. Івана Франка, 1.

Рішенням 28-ї сесії Бахмацької районної ради сьомого скликання від 21 жовтня 2020 року №7 «Про безоплатну передачу у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетних установ, комунальних підприємств нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району» безоплатно передано із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади бюджетні установи, комунальні підприємства, нерухоме майно та інше майно згідно з переліком, що додається до рішення.

До Переліку бюджетних установ, комунальних підприємств, нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району, яке розташоване на території Бахмацької міської територіальної громади, що є Додатком до рішення 28-ї сесії районної ради сьомого скликання №7 від 21 жовтня 2020 року, зокрема внесено будівлю навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівлю спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м).

Рішенням другої (позачергової) сесії восьмого скликання Ніжинської районної ради Чернігівської області від 24 грудня 2020 року «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району», зокрема передано безоплатно із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади в особі Бахмацької міської ради майно, яке обліковується на балансі районної ради і управління яким здійснює Бахмацька районна рада, згідно з вищевказаними рішеннями Бахмацької районної ради.

Згідно акту приймання-передачі від 05 січня 2021 року, затвердженого міським головою Бахмацької міської ради здійснено безоплатну передачу із спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади рухомого та нерухомого майна закладів освіти згідно переліку, до якого зокрема включено: будівлю навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1м) та будівлю спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м).

Позивач у позовній заяві зазначає, що нормативно-правовий акт, який би регулював відносини, пов`язані з передачею об`єктів права комунальної власності однієї територіальної громади у комунальну власність іншої територіальної власності відсутній, тому передача вказаних об`єктів зі спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади здійснювалась Бахмацькою міською радою та Бахмацькою районною радою, а в подальшому Ніжинською районною радою Чернігівської області з урахуванням положень Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (аналогія закону).

Позивач у позовній заяві зазначає, що на початку 2023 року, з листів Ніжинської окружної прокуратури та Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, Бахмацькій міські раді стало відомо, що передане в комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади згідно рішень 28-ї сесії Бахмацької районної ради сьомого скликання від 21 жовтня 2020 року №7 та другої (позачергової) сесії Ніжинської районної ради Чернігівської області від 24 грудня 2020 року «Про припинення права оперативного управління, закріпленого за установами, закладами, підприємствами Бахмацького району» нерухоме майно - будівля навчального корпусу та будівля спортивної зали в с. Тиниця по вул. Паркова є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний №1772), взяті на облік постановою РМ УРСР від 06.09.1979 №442 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української УРСР, що перебувають під охороною держави», якою прийнято пропозицію Держбуду УРСР і Міністерства культури УРСР про доповнення затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970 списку пам`яток містобудування і архітектури Української РС, що перебувають під охороною держави, до якого в тому числі, включено пам`ятки архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772), що розташовані у с. Тиниця Бахмацького району (на даний час Ніжинський район) Чернігівської області.

Матеріали справи містять копію розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22 квітня 1997 року «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації», згідно якого зокрема передано в установленому порядку на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації нерухомі пам`ятки архітектури загальнонаціонального та місцевого значення, згідно переліку. До переліку пам`яток архітектури державного та місцевого значення, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, зокрема включено: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3).

Згідно рішення 11-ї сесії п`ятого скликання Бахмацької районної ради від 25.10.2007 «Про прийняття цілісного майнового комплексу ліквідованого професійно-технічного училища № 4 м. Бахмач у спільну комунальну власність територіальних громад району» прийнято у спільну комунальну власність територіальних громад району цілісний майновий комплекс ліквідованого професійно-технічного училища № 4 м. Бахмача, що складається, зокрема з будівель навчального корпусу, спортивної зали, їдальні, гуртожитку, гаражів у кількості двох одиниць, які знаходяться за адресою вул. Матросова, 1 (на даний час вул. Паркова) с.Тиниця, Бахмацького району та передано цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою вул. Матросова, 1 с.Тиниця, Бахмацького району в оперативне управління відділу освіти районної державної адміністрації.

Відповідно до Паспорта пам`ятки архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771), Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування за 2017 рік, об`єкт знаходиться за адресою: вул. Паркова, 1, с.Тиниця, Бахмацький р-н, Чернігівська обл., протягом часу існування об`єкту він використовувався, як школа, ПТУ, з 1979 р. у ньому розміщувалося СПТУ. Після закриття училища у 2006 році будівля не використовується та поступово руйнується.

Відповідно до Паспорта пам`ятки архітектури національного значення «Скарбниця» (охоронний № 1772), Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування, за 2017 рік, об`єкт знаходиться за адресою: вул. Паркова, 1, с.Тиниця, Бахмацький р-н, Чернігівська обл., протягом часу існування він використовувався, як спортзал школи та ПТУ, з 1979 р. - СПТУ. Після закриття училища у 2006 році будівля не використовується та поступово руйнується.

Позивач у позовній заяві зазначає, що будівля навчального корпусу та будівля спортивної зали в с.Тиниця по вул. Паркова є пам`ятками архітектури національного значення «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772), що взяті на облік постановою РМ УРСР від 06.09.1979 №442. Проте, у рішеннях 28-ї сесії Бахмацької районної ради сьомого скликання від 21 жовтня 2020 року №7 та другої (позачергової) сесії Ніжинської районної ради Чернігівської області від 24 грудня 2020 року та у акті приймання-передачі від 05.01.2021 не зазначено, що вказані об`єкти є пам`ятками архітектури національного значення. Погодження відповідного органу охорони культурної спадщини про передачу вказаних пам`яток національного значення до бахмацької міської ради не надавались. У зв`язку з чим позивач вважає вищезазначені рішення недійсними.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.

В абзаці 3 пункту 3 вказаного Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно з абзацу 1 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Абзацами 5 та 6 пункту 5 цього Рішення визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує у громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №371/957/16-а від 22 січня 2019 року.

Суд звертає увагу на те, що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22 квітня 1997 року «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації», до переліку пам`яток архітектури державного та місцевого значення, зокрема включено: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) (адресами пам`яток архітектури зазначено: с. Тиниця, вул. Матросова, 3 (на даний час вулиця Паркова). Згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772) місцезнаходженням об`єктів зазначено вул. Паркова, 1, с.Тиниця. Разом з цим, відповідно до переліку бюджетних установ, комунальних підприємств, нерухомого майна та іншого майна спільної комунальної власності територіальних громад Бахмацького району, яке розташоване на території Бахмацької міської територіальної громади, що є Додатком до рішення 28-ї сесії районної ради сьомого скликання №7 від 21 жовтня 2020 року, зокрема внесено будівлю навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівлю спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м). Адресою будівель у додатку до рішення 28-ї сесії районної ради сьомого скликання №7 від 21 жовтня 2020 року, зазначено: с. Тиниця по вул. Паркова, без зазначення номеру будинку), у зв`язку з чим у суду відсутні підстави/докази за допомогою яких можливо було б ідентифікувати те, що будівля навчального корпусу (адреса: с. Тиниця вул. Паркова, загальна площа: 761,1 м) та будівля спортивної зали (адреса: с. Тиниця по вул. Паркова, загальна площа: 76,2м) є пам`ятками архітектури згідно паспортів пам`яток архітектури «Будинок Кочубея» (охоронний № 1771) та «Скарбниця» (охоронний № 1772) з місцезнаходженням: вул.Паркова, 1, с.Тиниця чи то пам`ятками архітектури, відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №231 від 22 квітня 1997 року «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації»: Будинок Кочубея з парком (охоронний №1771) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3) та Скарбниця (охоронний №1772) (адреса: Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Матросова, 3).

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача є недоведеними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інші докази та пояснення судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/