УХВАЛА
26 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5238/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В. Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 11.01.2024
у складі колегії судді: Кравчука Г.А., Шаптила Є.Ю., Коробенко Г. П.
та на рішення господарського суду м. Києва
від 13.07.2023
суддя Мудрий С. М.
у справі № 910/5238/23
за позовом позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен",
до Об`єднання багатоквартирного будинку "Озерне-31"
про стягнення 254 034,37 грн,-
ВСТАНОВИВ:
05.02.2024 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та на рішення господарського суду м. Києва від 13.07.2023 у справі № 910/5238/23.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен" у справі № 910/5238/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В. Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/5238/23 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та рішення господарського суду м. Києва від 13.07.2023, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Предметом позову у справі № 910/5238/23 є стягнення у розмірі 254 034,37 грн., що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 400,00 грн - станом на 2023 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.
Необхідність відкриття касаційного провадження Комунальне підприємство "Київський метрополітен" обґрунтовує тим, що справа має виняткове значення для учасника справи. Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції при відкритті провадження у справі відніс її помилково до категорії малозначних справ.
Як вже зазначалося, частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана норма розділяє малозначні справи за різними критеріями: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто які визнаються малозначними за законом з урахуванням ціни позову; та 2) справи незначної складності, які визнаються малозначними за висновком суду та на розсуд суду з урахуванням та оцінкою конкретних обставин справи та подальшою необхідністю вибору виду провадження для розгляду справи.
Справа № 910/5238/23 саме за вказівкою закону з урахуванням ціни позову, а не за висновком суду, віднесена до справ, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд першої інстанції не відносив дану справу до категорії малозначних справ, натомість констатував факт належності даної справи до малозначних з урахуванням ціни позову.
З огляду на зазначене, доводи скаржника про помилковість віднесення судом першої інстанції даної справи до малозначних є необґрунтованими.
Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін. З урахуванням цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, що справа має виняткове значення для скаржника, а суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Незгода з рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Оскільки, подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що скаржником не дотримано умов, за яких є можливим касаційне оскарження судових рішень у цій справі.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічно й частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, «Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95 ).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2023 у цій справі має бути відмовлено.
Відповідно до частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/5238/23 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 та на рішення господарського суду м. Києва від 13.07.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді О.В. Васьковський
В. Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 28.02.2024 |
Номер документу | 117277096 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні