Ухвала

від 26.02.2024 по справі 920/857/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 920/857/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І. М. та Малашенкової Т.М.,

розглянувши клопотання акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі - Банк)

про відвід колегії суддів Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І. М. та Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 920/857/20

під час касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - Товариство)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023

за позовом Банку

до: 1) акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання";

2) Товариства

про стягнення 19 311 535,30 дол. США та 43 794 094,96 грн,

за зустрічним позовом акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

до Банку

про визнання договорів недійсними,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство та

за зустрічним позовом Товариства

до акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

про визнання договору недійсним та визнання зобов`язання припиненим,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання",

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Касаційного господарського суду знаходиться касаційна скарга Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 (про повернення апеляційної скарги) у справі № 920/857/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 для розгляду справи №920/857/20 визначено колегію суддів у складі: Булгакова І. В. (головуюча), Бенедисюк І.М. та Малашенкова Т.М.

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2023 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М., зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 зі справи № 920/857/20 та постановлено здійснити перегляд зазначеного судового рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; також витребувано матеріали вказаної справи.

Від Банку 15.12.2023 (через систему "Електронний суд") до Касаційного господарського суду надійшло клопотання, в якому останній просив застосувати заходи процесуального примусу для запобігання зловживанню Товариством його процесуальними правами, зокрема, шляхом стягнення штрафу та повернення касаційної скарги Товариства, а також повернення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду справи.

Ухвалою від 21.12.2023 відмовлено у задоволенні поданого клопотання Банку про застосування заходів процесуального примусу для запобігання зловживанню Товариством його процесуальними правами.

Водночас Верховний Суд ухвалою від 10.01.2024 зупинив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №920/857/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №454/1883/22.

Від Банку 25.01.2024 (через систему "Електронний суд") до Касаційного господарського суду надійшло клопотання, в якому останній просив повернути матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду для забезпечення можливості продовження апеляційного розгляду справи, а касаційне провадження здійснювати за копіями матеріалів справи.

Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2024: поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 зі справи №920/857/20; у задоволенні клопотання Банку про повернення матеріалів справи до апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду справи відмовлено; зупинено касаційне провадження з розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 зі справи №920/857/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22.

Від представника Банку 21.02.2024 (через систему "Електронний суд") до Верховного Суду надійшло клопотання про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 920/857/20, яке зареєстровано Судом 22.02.2024.

Подане клопотання мотивоване, зокрема, таким:

- невідповідність спеціалізації колегії суддів, оскільки відносно Товариства у 2023 році було відкрито провадження у справі №920/604/23 про банкрутство, а тому справа №920/857/20 підлягає розгляду складом суду, що має відповідну спеціалізацію, тобто, на думку заявника, враховуючи приписи статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем);

- нездатність забезпечити дотримання принципів господарського судочинства та розумних строків розгляду, а саме: безпідставне зупинення провадження у справі за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі № 920/857/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22 згідно з ухвалою Верховного Суду від 10.01.2024, в якій необхідність зупинення провадження у цій справі обґрунтована наявністю невирішеного питання, яке має значення для забезпечення формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень процесуального законодавства - статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; статті 272 Цивільного процесуального кодексу України) у питанні визначення належного способу повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, в той час як вже існує практика Верховного Суду, викладена, зокрема у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21 та постанові від 30.11.2022 по справі №759/14068/19, з якої стає очевидним, що у суду касаційної інстанції була можливість послатися на вже сформовану судову практику та розглянути касаційну скаргу не використовуючи такий процесуальний інструмент, як зупинення провадження;

- необґрунтована відмова у задоволенні заяви Банку про застосування заходів процесуального примусу та клопотання про повернення матеріалів справи до апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду згідно з ухвалами Верховного Суду від 21.12.2023 та від 06.02.2024 .

Також Банк посилається, що колегія суддів у складі Булгакова І.В., Бенедесюк І.М. та Малашенкова Т.М. вже розглядала спори за участю товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", зокрема, в провадженні даної колегії перебувала касаційна скарга Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 у справі №920/367/21, якою визнано подання апеляційної скарги Товариства зловживанням процесуальними правами та повернуто скаржнику на підставі частини третьої статті 43 ГПК України, а ухвалою від 26.04.2021 колегією суддів у складі: Малашенкова Т.М. (головуюча), Бенедисюк І.М. та Булгакова І.В. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 у справі № 920/367/17 у зв`язку з тим, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 42, 43 ГПК при ухваленні оскарженого судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів у суду касаційної інстанції.

За твердженням заявника, справа № 920/367/21 є одним з прикладів систематичного зловживання Товариством процесуальними правами, а саме умисною несплатою судового збору при поданні апеляційних та касаційних скарг, затягування розгляду справи шляхом використання процесуального права оскарження ухвал та рішень суду, звернення з пропуском процесуальних строків з метою подання скарг для подальшого їх поновлення.

Крім того дана справа є прикладом зміни правової позиції колегії суддів щодо касаційних скарг Товариства, що свідчить, на його думку, про упередженість та ставить під сумнів об`єктивність суддів Булгакової І.В., Бенедисюка І.М., та Малашенкової Т.М.

Водночас, заявник стверджує, що у справі № 920/1440/21, яка також перебувала у провадженні названої колегії суддів, Суд тричі відкладав розгляд справи з власної ініціативи з метою вирішення питання доцільності зупинення провадження до розгляду Великою Палатою справи № 917/97/23, що підтверджує сталу практику даної колегії зупиняти провадження до вирішення Великою Палатою аналогічних касаційних скарг з процесуальних питань, в той час коли вже наявна процесуальна практика.

Отже, Банк вважає, що наведені вище обставини доводять формалістичний підхід названої колегії суддів, що в свою чергу призводить до затягування розгляду справ, має ознаки необ`єктивності та свідчить фактичне самоусунення членів колегії від здійснення правосуддя.

Враховуючи, що для здійснення будь-яких процесуальних дій провадження у справі, яке зупинене, підлягає поновленню, для вчинення зазначеної процесуальної дії Суд вважає за необхідне поновити касаційне провадження у цій справі для розгляду поданого клопотання Банку.

Разом з тим суддя Малашенкова Т.М. перебувала у відпустці з 12.02.2024 до 23.02.2024 включно, у зв`язку з чим розгляд поданого клопотання Банку здійснюється у найкоротші строки, а саме - у перший же день після виходу судді-члена колегії Малашенкової Т.М. з відпустки.

Розглянувши клопотання Банку про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М. в частині доводів щодо безпідставного зупинення провадження у справі та необґрунтованої відмови у задоволенні заяв Банку про застосування заходів процесуального примусу та повернення матеріалів справи до апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду, Суд дійшов висновку про визнання її необґрунтованою, зважаючи на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частин першої-третьої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов`язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:

(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії' (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії', заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії' (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії' (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб' єктивний критерій) (див. п.119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. п.32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі "Де Куббер проти Бельгії', від 26.10.1984, А, N 86).

Колегія суддів виходить також з того, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді , однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Верховний Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

У контексті поданого Банком клопотання, зокрема, самі по собі посилання заявника про необхідність відводу колегії суддів, у зв`язку з тим, що вказана колегія, на його думку, необґрунтовано зупинила провадження у цій справі до вирішення Великою Палатою іншої справи в аналогічних правовідносинах з процесуальних питань, а також припущення заявника, що згадана колегія суддів, відкладаючи неодноразово розгляд касаційної скарги у іншій справі (№920/1440/21) з метою вирішення питання доцільності зупинення провадження до розгляду Великою Палатою справи №917/97/23, дотримувалась заздалегідь встановленої сталої позиції зупиняти провадження до вирішення Великою Палатою аналогічних касаційних скарг, є власним баченням заявника та не може бути підставою для відводу.

Також безпідставними є посилання Банку на те, що, Суд необґрунтовано постановив ухвалу від 21.12.2023 у справі №920/857/20 про відмову у задоволенні його заяви про застосування до Товариства заходів процесуального примусу для запобіганню зловживання процесуальними правами, тоді як ухвалою від 26.04.2021 у справі № 920/367/17 колегія суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В. відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 ГПК України, оскільки вказані обставини не підтверджують, як зазначено заявником, про зміну правової позиції названої колегії щодо розгляду касаційних скарг Товариства, а свідчать лише про наявність у вказаних справах різних встановлених обставин справи, виходячи з яких Суд ухвалював відповідне рішення, а тому не можуть і свідчити про упередженість та необ`єктивність названої колегії суддів.

Так, предметом касаційного оскарження у справі № 920/367/17 була ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021, якою визнано подання апеляційної скарги Товариства на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.01.2021 зловживанням процесуальними правами та повернуто апеляційну скаргу Товариству на підставі частини третьої статті 43 ГПК України, у зв`язку з тим, що апеляційний суд розцінив подання скарги Товариства на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.01.2021 у справі № 920/367/17 зловживанням процесуальними правами, оскільки його дії суперечили завданням господарського судочинства та спрямовані на перешкоджання розгляду справи, що свідчать про зловживання процесуальними правами учасника справи щодо апеляційного оскарження судових рішень.

В той час як у справі №920/857/20 Верховний Суд ухвалою від 21.12.2024 відмовив у задоволенні клопотання Банку про застосування щодо Товариства заходів процесуального примусу, оскільки Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 у цій справі вперше, також скарга подана на судове рішення, яке підлягає оскарженню відповідно до приписів цього Кодексу та з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо її форми і змісту, а тому Суд не визнав звернення Товариства із касаційною скаргою у справі №920/857/20 зловживанням процесуальними правами.

Отже, доводи Банку щодо безпідставного зупинення провадження у справі та необґрунтованої відмови у задоволенні клопотань Банку про застосування заходів процесуального примусу та повернення матеріалів справи, викладені у клопотанні, зводяться до незгоди сторони з прийнятими судовими рішеннями у цій справі, у той час як аргументи клопотання про відвід колегії суддів не містять обґрунтованих доводів та обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності вказаних суддів, а сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів в інших справах, автоматично не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу відповідно до діючих норм ГПК України.

Водночас, розглянувши клопотання Банку про відвід суддів Булгакової І.В (головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М. в частині доводів про невідповідність спеціалізації названої колегії, у зв`язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення у цій частині з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Частиною першою статті 32 ГПК України встановлено, що справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів.

Частинами шостою та сьомою статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у Касаційному господарському суді обов`язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): банкрутство; захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.

Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 №1 визначено спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в тому числі суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, а саме: справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності; справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства; справи позовного провадження; справи у спорах щодо захисту ділової репутації; справи у спорах щодо приватизації майна; справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів); справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності; інші справи позовного провадження; справи наказного провадження; заяви про відвід судді (суддів) у випадку, коли суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Водночас на момент подання до Верховного Суду касаційної скарги у справі №920/857/20, предметом розгляду у якій є вимоги про стягнення 19 311 535,30 дол. США та 43 794 094,96 грн заборгованості за кредитним договором (за первісним позовом) та визнання договорів недійсними, визнання зобов`язання припиненим (за зустрічними позовами), було визначено категорію справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів з них кредитування та передано для розгляду відповідній колегії суддів з урахуванням категорії справи.

Верховний Суд зазначає, що судочинство у господарських судах відповідно до ст. 13 ГПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому звертаючись із касаційною скаргою жодною із сторін не було заявлено та не додано відповідних доказів про наявність стосовно Товариства відкритого провадження про банкрутство, а чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку Суду відслідковувати наведені обставини.

Разом з тим варто зазначити, що з 21.06.2022 відсутній відкритий доступ до онлайн сервісу з надання інформаційних довідок з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Зі змісту поданого Банком клопотання про відвід суддів вбачається, що стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у 2023 році відкрито провадження у справі №920/604/23 про банкрутство.

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, згідно з приписами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем).

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16.

Враховуючи суб`єктний склад справи №920/857/20, спірні питання, які виникають у цій справі за участю товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" - особи, щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство, підлягають вирішенню (розгляду) у межах справи про банкрутство.

Вказана категорія справ є спеціалізацією судової палати для розгляду справ про банкрутство.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що при здійсненні автоматизованого розподілу справи неправильно визначено категорію спору, у зв`язку з чим порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи.

Отже, з урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що наведені обставини, зокрема, щодо наявності порушеного провадження у справі про банкрутство у розумінні приписів статті 35 ГПК України, є підставою для відводу суддів Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 920/857/20.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 зі справи № 920/857/20.

2. Клопотання акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про відвід суддів Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 920/857/20 в частині доводів щодо безпідставного зупинення провадження у справі та відмови у задоволенні заяв визнати необґрунтованим.

3. Клопотання акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про відвід суддів Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 920/857/20 в частині доводів про невідповідність спеціалізації названої колегії задовольнити.

4. Справу № 920/857/20 передати для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова