Ухвала

від 26.02.2024 по справі 607/12700/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 607/127000/22

провадження № 61-2259ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» - адвоката Ороновської Ольги Михайлівни, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс», Тернопільської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс»(ТОВ «КК «Будсервіс») та Тернопільської міської ради майнову шкоду в розмірі 117 860,00 грн та 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2023 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнено з ТОВ «КК «Будсервіс» в користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 117 860,00 грн та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Здійснено розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

У лютому 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ «КК «Будсервіс» - адвоката Ороновської О. М., на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2024 року.

У касаційній скарзі ТОВ «КК «Будсервіс», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2023 року залишити в силі.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у справі складає 167 860,00 грн (117 860,00 + 50 000,00), яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн).

Враховуючи зазначене вище, постанова Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2024 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у справі, з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначений довід обґрунтовано необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики щодо розмежування понять управителя будинку та балансоутримувача, оскільки заявнику не було передано на баланс зелені насадження, відповідно не може бути покладено обов`язок з відшкодування шкоди як балансоутримувача, завданої внаслідок падіння дерева на автомобіль, належний позивачу.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вказаний довід стосується встановлених обставини на підставі досліджених судами попередніх інстанцій доказів, зокрема щодо особи, на яку має бути покладено обов`язок з відшкодування майнової та моральної шкоди.

Також, відповідно до змісту оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд врахував, що саме суд першої інстанції встановив та дійшов висновку про належність відповідача в особі ТОВ «КК «Будсервіс», яке відповідало за утримання зелених насаджень на прибудинковій території, а отже відповідає за шкоду, задану внаслідок неналежного утримання цих насаджень. Водночас, рішення суду першої інстанції, зокрема в цій частині, відповідачем не оскаржувалося.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на положення підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Крім того, наведені заявником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» - адвоката Ороновської Ольги Михайлівни, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс», Тернопільської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян