Ухвала

від 26.02.2024 по справі 280/1356/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

26 лютого 2024 року Справа № 280/1356/24 м. ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 08133255),

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати незаконним та скасувати Постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України оформленою довідкою № 3149 від 27.03.2023 року в частині абзацу 4, а саме: «Захворювання НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.»

Зобов`язати відповідача змінити абзац 4 Постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України оформленої довідкою № 3149 від 27.03.2023 виклавши абзац 4 Постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України оформленої довідкою № 3149 від 27.03.2023 року в наступній редакції: «Захворювання ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

Позовну заяву подав та підписав представник позивача адвокатЛобіков Д.В., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1162537 від 09.02.2024.

Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску,

- доказів сплати судового збору в сумі 1211,20 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

21.02.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків, у якій представник позивача просить суд звільнити ОСОБА_1 від оплати судового збору на підставі п.12.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» оскільки предметом розгляду справи є оскарження постанови ВЛК яка була прийнята відносно позивача як військовослужбовця.

У позовні заяві представник позивача просить визнати причин пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом поважними та поновити пропущений строк для звернення військовослужбовця ОСОБА_1 до суду, зважаючи на перебування позивача на військовій службі здійснюючи громадянський обов`язок, захищаючи незалежність та суверенність держави та на стаціонарному лікуванні, позивач був позбавлений можливості отримати належну правову допомогу, звернутися до адвоката (угода про надання правової допомоги укладена з АО «Преміум» 07.12.2023) або безпосередньо до суду з позовом про захист власних прав та інтересів.

Вирішуючи подані клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, звільнення від сплати судового збору за п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» пов`язано із спеціальним статусом позивача (військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти) та за умови, що спір пов`язаний з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, наявні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього адміністративного позову.

За приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до заявлених вимог позивач не погоджується з правильністю Постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України оформленою довідкою № 3149 від 27.03.2023 року в частині абзацу 4, а саме: «Захворювання НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

До суду позовна заява надійшла 12.02.2024.

Як встановлено судом, з наданих медичних документів протягом 2022 2023 років проходив неодноразово лікування, а саме до 28.06.2023.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску позивачем встановленого строку, представник позивача посилається на перебування позивача на військовій службі та на стаціонарному лікуванні.

Суд зазначає, що в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Судом враховується, що позивач є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час дії воєнного стану, та відповідно проходження служби в умовах запровадження воєнного стану та проходження лікування можуть бути визнаними поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Також, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та підсудний Запорізькому окружному адміністративному суду.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні, у зв`язку з чим суд вважає за можливе прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, то відповідно до положень статей 12, 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС Українисуд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статями 121, 171, 248, 257, 258, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду у цій справі.

Відкрити провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини 1 статті 261 КАС України у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Роз`яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Запропонувати сторонам надати всі наявні в них докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Б.В. Богатинський