Постанова

від 02.10.2024 по справі 280/1356/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 280/1356/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 280/1356/24 (суддя Богатинський Б.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати Постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформлену довідкою № 3149 від 27.03.2023 року в частині абзацу 4, а саме: «Захворювання НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.»;

- зобов`язати відповідача змінити абзац 4 Постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформленої довідкою № 3149 від 27.03.2023 виклавши абзац 4 Постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформленої довідкою № 3149 від 27.03.2023 року в наступній редакції: «Захворювання ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з оскарженою постановою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформленою довідкою № 3149 від 27.03.2023 року в частині абзацу 4, а саме: «Захворювання НІ, не пов`язані з проходженням військової служби» не погоджується, оскільки захворювання пов`язане саме із захистом Батьківщини (захворювання розпочалося після попадання під обстріл).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився представник позивача, ним була подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів скарги зазначається, що позивачем не оскаржується встановлений комісією діагноз, а лише причинно наслідковий зав`язок проходження ОСОБА_1 військової служби з хворобами, які не були до початку проходження військової служби. Вказує, що до виникнення скарг на стан здоров`я та на час звернення за медичною допомогою, позивач проходив військову службу в підрозділах, які залучались до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Погіршення стану здоров`я позивача пов`язане саме з перебуванням в зоні воєнних (бойових), та виконанням ним обов`язків військової служби.

Представником відповідача було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві зазначає, що доводи скаржника безпідставні, а рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а оскаржене рішення суду у даній справі залишити без змін. Ззаначає, що 27.03.2023 солдату ОСОБА_1 амбулаторно було винесено постанову гарнізонної ВЛК, із встановленням діагнозу: поширений псоріаз. Змішаний тип, стаціонарна стадія. Остеохондроз поперекового відділу хребта з незначним порушенням функції. Вегетосудинна дистонія по кардіальному типу, шлуночкова екстрасистолія. «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.» На підставі статей 57-б, 83-б, 64-г, графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби. Протипоказана служба у десантно-штурмових військах плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Звертає увагу, що відповідно до аб. 4 п.п. 2.4.5 розділу І, Положення №402, якщо позивач не згоден з рішенням відповідача, йому потрібно звернутися до штатної ВЛК, а саме до регіональної ВЛК або ЦВЛК. Наголошує, що факт встановлення захворювання пов`язаного з проходженням військової служби може підтверджуватися тільки довідкою «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку військовою агресією російської федерації проти України» з військової частини де військовослужбовці проходять військову службу. Під час проходження ВЛК у військовій частині НОМЕР_1 позивачем така довідка не була надана.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що солдат ОСОБА_1 призваний за мобілізацією у березні 2022 року та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Міністерства оборони України.

27 березня 2023 року військової лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

За результатами медичного огляду видано довідку № 3149 від 27.03.2023, відповідно до якої діагноз: поширений псоріаз, змішаний тип, стаціонарна стадія. Острохондроз поперекового відділу хребта з незначним порушенням функції. Вегетосудинна дистонія по кардіальному типу, шлуночкова екстрасистолія. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статей 57-б,83-б, 64 -г графи ІІ розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби. Протипоказана служба у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах.

Позивач звернувся до суду з даним позовом вважаючи протиправною вищевказану довідку ВЛК в частині абзацу 4, а саме: «Захворювання НІ, не пов`язані з проходженням військової служби».

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вказав, що суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військову службу і військовий обов`язок» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частини 1, 2 ст. 2 цього Закону).

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Главою 21 розділу II Положення №402 врегульовано порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, травм, контузій, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.

Пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення №402, визначений вичерпний перелік формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Згідно пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Позивач вважає протиправною постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформлену довідкою № 3149 від 27.03.2023, в частині встановлення причинного зв`язку захворювань не пов`язаного із проходженням військової служби є неправильним, оскільки вважає, що причинний зв`язок захворювань мав бути вказаний як пов`язаний із захистом Батьківщини, оскільки захворювання позивача виникло після потрапляння під обстріл під час проходження військової служби, тому звернувся з вказаним позовом до суду.

Проте, питання визначення причинного зв`язку захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Основним критерієм для встановлення ВЛК причинного зв`язку захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби є підтвердження військовослужбовцем факту виникнення захворювання в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Поряд з тим, в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору суд враховує висновки Верховного Суду у такій категорії справ.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

При прийнятті рішення суд враховує наведені позивачем підстави позову та виходить із того, що спірне рішення відповідача з процедурних питань не оскаржується.

Колегія суддів зазначає, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи виникло таке захворювання внаслідок обстрілу під час проходження військової служби чи досягло свого розвитку у цей час.

Позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем такого рішення.

Слід зазначити, що підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.

Відповідачем зазначено, що військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України є позаштатною постійно діючою комісією.

Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

В спірному випадку позивач не позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення.

Підстав вважати, що таке рішення ВЛК є протиправним чи за суттю, чи за процедурою його прийняття, під час судового розгляду не встановлено.

В ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів.

В спірному випадку суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують.

Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 280/1356/24 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак