Рішення

від 26.02.2024 по справі 320/17765/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року № 320/17765/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.04.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляду зупинення права на заняття адвокатської діяльності строком на один рік за нібито наявний «конфлікт інтересів» тільки лише на підставі припущення, що позивач міг отримати доступ до конфіденційної інформації без наявності чи встановлення його вини та доведенні складу правопорушення. Також позивач вказує на те, що відповідачем при прийнятті рішення не взято до уваги його письмових пояснень. Вказав, що позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю, яке заважає йому здійснювати адвокатську діяльність є втручанням у реалізацію його права на повагу до його приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції. Звернув увагу також на те, що відповідач не навів у своєму рішенні жодної причини того, чому більш м`яка санкція, така як попередження чи зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до менш ніж одного року, як це передбачено статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не могла бути застосована щодо позивача замість позбавлення його права на заняття адвокатською діяльності терміном на один рік.

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що оскаржуване рішення відповідає установленим фактичним обставинам дисциплінарної справи, є об`єктивним та належним чином обґрунтованим. Щодо діяльності позивача у стані конфлікту інтересів вказує на те, адвокат надавав професійну правничу (правову) допомогу ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» та посадовим особам ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», серед яких генеральний директор ПАТ Пасічник М.Ф., які мають взаємно суперечливі інтереси у господарській справі №910/4707/21. Просив у задоволенні позову відмовити.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

Позивач, у строк та спосіб викладений в ухвалі, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03.08.2023 клопотання представника ПрАТ «ФФ «Дарниця» про залучення в якості третьої особи у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 03.08.2023 витребувано у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (належним чином засвідчені) всі матеріали, що стали підставою для прийняття спірного рішення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Приватним акціонерним товариством «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі- ПрАТ «ФФ» «Дарниця», скаржник) подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва скаргу від 08.12.2021 щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 .

У скарзі ПрАТ «ФФ «Дарниця» порушувалося питання неналежної поведінки адвоката, що виразилася у вигляді публікації 10 червня 2021 року на сайті Адвокатського об?єднання «ІНТАЙТЛ» під назвою «Про овечі шкіри захисників корпоративних чеснот ПрАТ «ФФ «Дарниця».

ПрАТ «ФФ «Дарниця» вважала, що у вказаних діях наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених п.п. 3-4 ч. 2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки адвокат оприлюднив у мережі Інтернет інформацію, яка є адвокатською таємницею, а також допустив нетактовні висловлювання на адресу адвокатів ПрАТ «ФФ «Дарниця» та голови ради директорів цього товариства.

Рішенням Ради адвокатів України №139 від 15.12.2021 скаргу передано Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури для її розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.

07 лютого 2022 року ПрАТ «ФФ «Дарниця» подано Дисциплінарній палаті кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ДП КДКА) Житомирської області доповнення до скарги щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1., в якому стверджувалося про так зване одночасне представництво адвокатом у межах господарської справи №910/4707/21 інтересів позивача - Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (далі - ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ») та відповідачів - посадових осіб цього ж акціонерного товариства.

25 серпня 2022 року рішенням ДП КДКА Житомирської області №114-1 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно позивача за скаргами ПрАТ «ФФ «Дарниця.

25 листопада 2022 року рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) №XI-002/2022 частково задоволено скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця», скасовано рішення ДП КДКА Житомирської області №114-1 від 25.08.2022 та порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

18 січня 2023 року рішенням ДП КДКА Житомирської області №126-1 порушену 25.11.2022 рішенням ВКДКА №XI-002/2022 дисциплінарну справу щодо позивача за скаргами ПрАТ «ФФ «Дарниця» від 30.11.2021 та 07.02.2022 закрито за відсутністю в діях адвоката дисциплінарного проступку, зокрема порушення вимог п.1 ч.1 ст.21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 7, 9, 10, 12-1, 20, 38, 39, 45, 51, 53, 54-59, 63 Правил адвокатської етики.

15 лютого 2023 року ПрАТ «ФФ «Дарниця» подано до ВКДКА скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області №126-1 від 18.01.2023 про закриття дисциплінарної справи.

За результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято рішення від 28.04.2023 №IV-004-2023 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі - «Закон»).

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 1 Закону адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Дисциплінарну відповідальність адвокатів регламентує Розділ VI указаного Закону.

Відповідно до статті 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частина першою-другою статті 34 зазначеного Закону передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Частиною другою статті 35 Закону визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону).

Згідно із частиною першою статті 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до статті 37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Статтею 38 зазначеного Закону визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до частини третьої статті 38 Закону заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 цього Закону визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За приписами частини другої статті 39 Закону рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону).

Відповідно до частини першої статті 40 Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Згідно із частиною другою статті 40 Закону розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Статтею 41 Закону визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Частина перша статті 42 Закону передбачає, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Згідно із частиною п`ятою статті 50 Закону до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120.

Відповідно до пункту 13 Положення №120 адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 18 Положення №120 передбачено, що не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.

Згідно із пунктом 21 Положення №120 заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Приписами пункту 30 Положення №120 передбачено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Відповідно до пункту 34 Положення №120 рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

VI. Оцінка суду

Судом встановлено, що 08 грудня 2021 року скарга Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» неналежної поведінки позивача від 30 листопада 2022 року зареєстрована в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури м. Києва.

Дорученням Голови дисциплінарної палати КДКА м. Києва №865 від 13 грудня 2021 року, члену дисциплінарної палати КДКА м.Києва Бойченку О.В. доручено провести перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у скарзі ПрАТ «ФФ «Дарниця».

На виконання рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу», скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо поведінки позивача було передано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого скерування до КДКА іншого регіону.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури скерувала скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо поведінки позивача до КДКА Житомирської області.

Голова дисциплінарної палати КДКА Житомирської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Житомирської області провести перевірку відомостей, які містяться в матеріалах скарги ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо неналежної поведінки позивача.

Після дослідження письмових пояснень позивача, ПрАТ «ФФ «Дарниця», 25 серпня 2022 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Nє114-1 відмовлено в порушені дисциплінарної справи відносно позивача.

23 вересня 2022 року ПрАТ «ФФ «Дарниця», не погодившись з цим рішенням, оскаржила його до ВКДКА.

Рішенням ВКДКА №XI-002/2022 від 25 листопада 2022 року, скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця» задоволено частково. Скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирській області № 114-1 від 25 серпня 2022 року та порушено дисциплінарну справу відносно позивача.

21 грудня 2022 року на адресу скаржника та позивача направлені повідомлення від 19.12.2022 про засідання дисциплінарної палати та надання пояснень по суті порушеної дисциплінарної справи.

Позивач та скаржник надали додаткові пояснення.

18 січня 2023 року рішенням КДКА Житомирської області №126-1 закрито дисциплінарну справу щодо позивача за відсутністю в діях адвоката дисциплінарного проступку.

15 лютого 2023 року ПрАТ «ФФ «Дарниця» звернулося до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Житомирської області №126-1 від 18 січня 2023 року про закриття дисциплінарної справи щодо позивача.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області матеріали дисциплінарної справи відносно позивача.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Темнохудовій 3.В. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ПрАТ «ФФ «Дарниця» на рішення КДКА Житомирської області №126-1 від 18 січня 2023 року про закриття дисциплінарної справи щодо позивача.

28 квітня 2023 року до ВКДКА надійшли письмові пояснення позивача щодо скарги ПрАТ «ФФ «Дарниця».

28.04.2023 рішенням ВКДКА притягнуто до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.

Єдиною підставою для адвоката бути підданим дисциплінарному стягненню є вчинення ним дисциплінарного проступку, чіткий та вичерпний перелік видів якого наведений у частині 2 статті 34 Закону № 5076-VI, серед яких значиться і порушення правил адвокатської етики.

При цьому дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Тобто лише самого порушення Правил не достатньо для накладення такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Для реалізації приписів пункту 4 частини 2 статті 32 Закону №5076-VI необхідна або ознака систематичності порушення Правил, тобто їх повторюваність протягом певного періоду часу, або одноразовість вчинюваного порушення, але за умови притаманності останньому грубого характеру.

При цьому як систематичне, так і грубе одноразове порушення правил адвокатської етики повинні бути такого ступеню, що підриває авторитет адвокатури України.

Слід зауважити, що ані приписами Закону №5076-VI, ані нормами Правил не визначені поняття «грубе», «систематичне», «таке, що підриває авторитет адвокатури України», а тому суд висновує, що критерії «грубого» або «систематичного» порушення Правил адвокатської етики, як і ступеню порушення аж до «підриву авторитету адвокатури України» не визначені на нормативно-правовому рівні, тому відповідна оцінка, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Суд не вправі замість дисциплінарного органу переоцінювати встановлені таким органом обставини вчинення адвокатом певних дій та їх визначення як дисциплінарного проступку, а також переоцінювати вибір дисциплінарним органом виду дисциплінарного стягнення.

Натомість суд повинен установити обставини та надати оцінку дотриманню відповідачем відповідної процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15, від 23 грудня 2021 року у справі №826/13972/18, від 30 вересня 2021 року у справі №440/1376/19 та від 26 січня 2023 року у справі № 420/5597/19.

Ураховуючи викладене та з огляду на межі оскарження суд в цьому випадку перевіряє дотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури.

Згідно із статтею 43 Закону №5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Завданням адвокатського самоврядування, поряд з іншим, є утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (п.3 ч.1 ст.44 Закону №5076-VI).

Частиною 2 статті 46 Закону №5076-VI установлено, що адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність, зокрема, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Повноваження, порядок формування та діяльності ВКДКА визначаються Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», Статутом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), рішеннями з`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України та Положенням про ВКДКА, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012.

Частинами 1, 9, 10 статті 52 Закону №5076-VI установлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з`їздом адвокатів України.

Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 затверджено Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яким установлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА) - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Повноваження, порядок формування та діяльності ВКДКА визначаються Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», Статутом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), рішеннями з`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України та цим Положенням. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», інших законів України, рішень Ради адвокатів України, цього Положення та Регламенту ВКДКА.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури на виконання функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Процедура розгляду ВКДКА скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначається Регламентом ВКДКА. При виконанні Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, остання при організації засідань і вирішенні питань, визначених статтею 6 цього Положення, керується власним Регламентом.

Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються більшістю голосів від загальної кількості членів комісії. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Згідно із статтею 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Згідно з частинами 1, 2, 4, 5, 6, 7 Закону №5076-VI до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обираються конференцією адвокатів регіону, голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з`їздом адвокатів України. Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обирається членами комісії шляхом голосування зі складу членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Крім того, рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120).

Статтею 7 Положення №120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до статей 61, 61-1 Положення, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення у дисциплінарній справі, витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених статями 37, 38 цього Положення. Засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається головою ВКДКА.

У свою чергу, статтею 38 Положення установлено, що скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»).

Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7 - 10 робочих днів з дня прийняття рішення. З об`єктивних, обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути продовжені.

Отже, аналізуючи наведені правові норми, слід дійти висновку, що Раду адвокатів України наділено повноваженнями щодо самостійного прийняття рішень, у тому числі щодо регулювання роботи ВКДКА, які є обов`язковими до виконання усіма адвокатами України згідно з частиною першою статті 57 Закону № 5076-VI.

До таких повноважень віднесено, у тому числі, і регламентування дисциплінарного провадження щодо адвоката. Одним із правових актів, які регулюють процедуру дисциплінарного провадження щодо адвоката, є Регламент ВКДКА.

Рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Регламент).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Регламенту установлено, що правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА або Комісія), цим Регламентом та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Регламент визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.

Для виконання завдань ВКДКА та у порядку, визначеному цим Регламентом ВКДКА розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА, присутніми на засіданні комісії.

Згідно із пунктами 2.9, 2.14 Регламенту, ВКДКА є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу. Засідання ВКДКА вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії.

Пунктами 3.1 3.7 Регламенту установлено, що формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів. ВКДКА скликається у разі необхідності вирішення питань, віднесених до її компетенції, але, як правило, не рідше одного разу на місяць.

Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та/або розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Головуючим на засіданні комісії є Голова ВКДКА або, у разі його відсутності, один із його заступників. У разі відсутності Голови ВКДКА та його заступників, головуючий обирається більшістю присутніх на засіданні членів ВКДКА. Головуючий вживає заходів до належного розгляду включених до порядку денного питань та до забезпечення встановленого законодавством і цим Регламентом порядку їх вирішення.

Члени ВКДКА беруть участь у засіданні комісії безпосередньо. Не допускається голосування за дорученням або передача голосу іншому члену комісії. У разі проведення дистанційного засідання ВКДКА, всі члени ВКДКА приймають участь у засіданні дистанційно - в режимі відеоконференції.

Особи, питання стосовно яких внесено до порядку денного засідання ВКДКА, мають право на ознайомлення із відповідними матеріалами.

Учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається. Учасники засідання за скаргами на рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції.

Згідно із пунктом 3.15 Регламенту, відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

За змістом пункту 3.16 Регламенту, засідання ВКДКА проводяться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається головою ВКДКА.

Пунктами 3.20, 3.21, 3.22 Регламенту передбачено, що головуючий на засіданні відкриває засідання ВКДКА, повідомляє про кількість присутніх членів комісії, а також про осіб, які з`явилися на засідання. Встановивши правомочність засідання, ВКДКА відкритим голосуванням обирає секретаря засідання та затверджує порядок денний. Перед розглядом питання на засіданні головуючий роз`яснює запрошеній особі її права.

Згідно із пунктами 3.28, 3.31, 3.32 Регламенту, дослідження матеріалів починається з доповіді члена ВКДКА. Доповідач викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, досліджені обставини і відповідає на запитання членів комісії. Особи, які оскаржують рішення КДКА, та інші запрошені можуть надавати пояснення, підтверджувати їх відповідними документами та іншими фактичними даними, які безпосередньо стосуються справи. До них можуть бути поставлені запитання. Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання, що включене до порядку денного, готує письмову довідку та/або проект рішення комісії. Письмова довідка/проект рішення комісії є документами, які містять інформацію, що відноситься до таємниці «нарадчої кімнати». Письмова довідка/проект рішення комісії не є матеріалами перевірки або матеріалами дисциплінарної чи кваліфікаційної справи, не приєднуються до них та не зберігаються у ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання, що включене до порядку денного, має право звернутися з відповідним запитом до КДКА регіону щодо отримання документів, інформації та інших відомостей, необхідних для проведення такої перевірки.

Крім того, пунктом 3.37 Регламенту передбачено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або скарзі, у разі, якщо такі відомості містяться у судовому рішенні, перевіряє наявність відповідного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За правилами пунктів 3.40 - 3.46, 3.48 Регламенту ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. У разі необхідності, ВКДКА має право об`єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.

Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення та перевірка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.

Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення ВКДКА приймається відкритим голосуванням. Рішення ВКДКА приймається таємним голосуванням за пропозицією не менш ніж семи членів ВКДКА. Рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

У рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.

Рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.

Стосовно доводів позивача про порушення порядку розгляду дисциплінарної справи, в якості яких він покликається на проведення засідання дистанційно в режимі відеоконференції, суд зазначає таке.

Статтею 61-1 Положення та пунктом 3.16.1 Регламенту передбачено, що засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається Головою ВКДКА. Пунктом 3.7 Регламенту визначено, що у разі проведення дистанційного засідання ВКДКА, всі члени ВКДКА приймають участь у засіданні дистанційно - в режимі відеоконференції.

Отже, можливість проведення ВКДКА свого засідання дистанційно за рішенням голови ВКДКА прямо передбачена статтею 61-1 Положення та пунктом 3.16.1 Регламенту, а протилежний довод позивача є помилковим.

Що стосується тверджень позивача про закінчення строку повноважень членів ВКДКА, суд зазначає таке.

Рішенням Ради адвокатів України №69 від 21 вересня 2020 року «Про затвердження роз?яснення щодо інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» роз?яснено, що задля недопущення інституційного дисконтинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування.

Тобто, вони продовжують виконувати свої повноваження до початку роботи новообраного складу.

Отже, суд вважає, що з урахуванням аналогії Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з питань неприпустимості припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану, а також продовження строку повноважень під час дії воєнного стану до вступу на посаду іншої особи, обраної після припинення або скасування воєнного стану, з метою забезпечення безперервності діяльності органів адвокатського самоврядування, стверджує, що задля недопущення інституційного дисконстинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування (члени органів адвокатського самоврядування, у разі закінчення строку обрання, продовжують виконувати свої повноваження до першого засідання новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану).

Законодавча вимога наступності (послідовності, тяглості, неперервності) повноважень органів адвокатського самоврядування обумовлює, що органи адвокатського самоврядування та їх члени продовжують виконувати свої повноваження до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування (до першого засідання таких органів після скасування чи припинення воєнного стану).

Відтак, доводи позивача про неповноважний склад ВКДКА є хибним.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Пунктом 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури затвердженого Рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. Ухвалення нового рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури передбачає прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішень, які має право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Отже, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ухвалюючи нове рішення за наслідками розгляду скарги на рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, має право приймати такі ж рішення, що й остання, з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, оскільки пункт 3 частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо передбачає повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури одночасно зі скасуванням рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймати нове рішення.

При цьому, оскільки повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на скасування рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і прийняття нового рішення спрямоване на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час прийняття рішення, на яке подано скаргу.

Обмеження повноважень Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як органу вищої інстанції лише скасуванням такого рішення суперечить меті, з якою таке повноваження надано законодавцем.

Таким чином, виходячи з повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачених частиною четвертою, пунктом 3 частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має право ухвалити нове рішення за результатами розгляду скарги на рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яким порушити дисциплінарну справу й повернути її матеріали на стадію розгляду до регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Приймаючи таке рішення, Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не перевищує своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №816/2198/16 (адміністративне провадження №К/9901/20785/18).

Проаналізувавши дії відповідача, суд доходить висновку, що відповідачем дотримано відповідної процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Що стосується обґрунтованості винесеного спірного рішення, суд зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що основною підставою для винесення відповідачем спірного рішення є наявність конфлікту інтересів.

З цього приводу, суд встановив таке.

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/4707/21 за позовом ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» в особі ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» до посадових осіб ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», в тому числі генерального директора ПАТ - Пасічника М.Ф. про стягнення збитків. Провадження у справі відкрито 29.03.2021.

За змістом господарського спору, позивач стверджує про завдання збитків відповідачами, посадовими особи, такій юридичній особі.

Позов подано ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» як акціонером в інтересах ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» до посадових осіб ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» про стягнення збитків.

У господарській справі №910/4707/21, де позов заявлено в інтересах ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», позивач представляє відповідачів - посадових осіб ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», в тому числі генерального директора ПАТ - Пасічника М.Ф.: заперечення в інтересах відповідачів підписані позивачем; в ухвалах господарського суду по цій справі позивач вказаний як представник восьми відповідачів.

В матеріалах дисциплінарної справи, міститься ордер №1107268 від 24.05.2021 позивача (виданий АО «Інтайтл») на представництво Пасічника М.Ф. на підставі договору про надання правової допомоги №25/03/21-8 від 25.03.2021.

Також в матеріалах дисциплінарної справи, міститься ордер №1101683 від 29.04.2021 адвоката Осовітньої Л.В. (виданий АО «Інтайтл» за підписом позивача як голови об?єднання) на представництво Пасічника М.Ф. на підставі договору про надання правової допомоги №25/03/21-8 від 25.03.2021 року.

17.09.2021, тобто після відкриття 29.03.2021 провадження у справі №910/4707/21, між АО «Інтайтл», в особі голови ОСОБА_1., та ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», в особі генерального директора Пасічника М.Ф., укладено договір про надання правової допомоги №17/09/21-1.

З договору вбачається, що позивача уповноважено на надання правової допомоги.

В пункті 7.1. договору №17/09/21-1 від 17.09.2021 зазначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом 24 місяців.

Окрім того, в матеріалах дисциплінарної справи наявні копії ухвал слідчих суддів від 29.09.2021, від 08.11.2021, від 07.12.2021, з яких вбачається, що позивач подавав скарги в межах кримінальних проваджень в інтересах ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФ3», тобто надавав професійну правничу (правову) допомогу ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ».

Також, з постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 по справі №910/19151/17, копія якої наявна в матеріалах дисциплінарної справи, слідує, що позивач. представляв інтереси ПАТ «НВ «БХФЗ» на підставі ордеру серії КВ №307094 від 20.02.2018, тобто надавав професійну правничу (правову) допомогу ПАТ ще у 2018 році.

Крім того, з ордеру №1092733 від 26.03.2021, доданого до відповіді на адвокатський запит, який надійшов до ПАТ НВ «Борщагівський ХФЗ» від адвоката Адвокатського об?єднання «Юридична фірма «Екво» Зубрицького О.В., слідує, що АО «Інтайтл» також уклало з ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» договір про надання правової допомоги №26/12/19-8 від 26 грудня 2019 року.

На обґрунтування наявності конфлікту інтересів у діях позивача, скаржник (ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця») повідомляє, що відповідно до предмета спору у справі №910/4707/21, сторони мають взаємопротилежні інтереси, оскільки задоволення позову ПАТ НВ «Борщагівський ХФЗ» (позивач) тягне за собою стягнення збитків з посадових осіб (відповідачів) на користь позивача - ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ».

В свою чергу, позивач зазначає, що інтереси ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» та посадових осіб ПАТ у справі №910/4707/21 не є взаємносуперечливими.

Проаналізувавши матеріали дисциплінарної справи, надані сторонами докази та пояснення (заперечення), суд приходить до висновку, що інтереси ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» та його посадових осіб у справі №910/4707/21 є взаємносуперечливими, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі №910/4707/21, власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Згідно з ч. 2 ст. 54 ГПК України, у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов?язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред?явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

Відповідно до змісту позовної заяви ПрАТ «ФФ «Дарниця» у справі №910/4707/21, акціонером, який у порядку ст. 54 ГПК України подав позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, є ПрАТ «ФФ «Дарниця».

Зі змісту позовної заяви у справі №910/4707/21 та ч.ч. 1, 2 ст. 54 ГПК України вбачається, ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» у справі №910/4707/21 є позивачем.

Отже, у цій справі наявна протилежність інтересів ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» та відповідачів, так як, зі змісту позовної заяви у справі №910/4707/21 та ч.ч. 1, 2 ст. 54 ГПК України вбачається, що позивач вважає неправомірними дії посадових осіб ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», зокрема щодо укладення договорів поставки та вибору постачальників.

Зазначені неправомірні, на думку скаржника, дії здійснювалися безпосередньо посадовими особами ПАТ НВ «Борщагівський ХФЗ». Тобто, скаржник подає позов в інтересах юридичної особи, щоб визнати неправомірними дії, які вчинялися посадовими особами такої юридичної особи.

Наслідком задоволення позовних вимог акціонера є стягнення збитків з відповідачів (посадових осіб) на користь позивача - ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ».

Оскільки у справі №910/4707/21 позов ПрАТ «ФФ «Дарниця» подано в інтересах юридичної особи ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», то сторону позивача складають інтереси як ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», так і окремого його акціонера - ПрАТ «ФФ «Дарниця», що не співпадає з інтересами посадових осіб ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (відповідачів).

Суд звертає увагу, що статуси позивача та відповідача у судовій справі вже свідчать про наявність різних інтересів, які є взаємносуперечливими. Окремо суд акцентує увагу на неприпустимості конфлікту інтересів як основоположного принципу здійснення адвокатської діяльності.

Суд приймає до уваги правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №822/1479/17 від 21 листопада 2019 року і зазначає таке.

Відповідно до ст. 28 Закону №5076-VI адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, або якщо виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Отже, Законом передбачено заборону для адвоката укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та виконувати договір про надання правової допомоги в разі, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

При цьому Законом не вимагається настання факту розголошення адвокатської таємниці, достатньою перешкодою для укладання та виконання такого договору є існування самої лише ймовірної можливості такого розголошення, а також настання ситуації, яка свідчить про виникнення конфлікту інтересів.

Згідно статті 9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов?язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об?єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов?язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов?язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов?язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.

У цьому випадку законодавець визначає момент настання конфлікту інтересів виникненням такої суперечності між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, яка може вплинути на об`єктивність або упередженість адвоката під час виконання ним професійних обов`язків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов?язками, наявність якої може вплинути на об?єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов?язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Стаття 20 Правил адвокатської етики визначає, що адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об?єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов?язаний договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об?єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.

Крім того, на момент подання позову ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» в особі акціонера у справі №910/4707/21 про стягнення збитків з посадових осіб ПАТ НВ «Борщагівський ХФЗ» (22 березня 2021 року), АО «Інтайт» вже мало укладений з ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» договір про надання правової допомоги №26/12/19-8 від 26 грудня 2019 року, що підтверджується ордером №1092733 від 26 березня 2021 року, доданим до відповіді на адвокатський запит, який надійшов до ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» від адвоката Адвокатського об?єднання «Юридична фірма «Екво» Зубрицького О.В.

Незважаючи на вказане, 25 березня 2021 року позивач від імені АО «Інтайтл» уклав договори про надання правової допомоги з посадовими особами ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (відповідачами у справі №910/4707/21) та видав відповідні ордери.

Окрім того, 17 вересня 2021 року АО «Інтайтл», в особі голови цього об`єднання - позивача, та ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» уклали договір №17/09/21-1 про надання правничої допомоги.

На підставі цього договору позивач, як голова АО «Інтайтл» видав ордер №1164574 від 09 грудня 2021 року адвокату Осовітній Л.В. на представництво інтересів ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» в Господарському суді м. Києва.

Таким чином, позивач мав укладений договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №26/12/19-8 від 26 грудня 2019 з ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (який є позивачем у справі №910/4707/21) та допустив укладення нового договору №25/03/21-8 від 25 березня 2021 року з його посадовими особами (відповідачами у справі №910/4707/21).

Також, в подальшому укладено договір №17/09/21-1 з ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» від 17 вересня 2021 року.

Суд переконаний, що у ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» та посадових осіб ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» наявні протилежні, взаємно суперечливі інтереси як сторін по справі №910/4707/21.

Отже, позивач уклав договори №25/03/21-8 від 25 березня 2021 та №17/09/21-1 від 17 вересня 2021 року щодо яких виник конфлікт інтересів.

Позивач представляв інтереси відповідачів у справі №910/4707/21, продовжуючи надавати професійну правничу (правову) допомогу ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ».

Строк дії договору про надання правової допомоги ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» №17/09/21-1 від 17.09.2021 визначений протягом 24 місяців, тобто до 17.09.2023.

Сам позивач повідомляє у письмових поясненнях від 23 червня 2022 року на доповнення до скарги ПрАТ «ФФ «Дарниця» від 14 лютого 2022 року, що протягом останніх п?яти років на регулярній основі надає правову допомогу ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» та його управлінцям у низці господарських справ, у кримінальних провадженнях.

Викладені факти свідчать про доступ позивача до конфіденційної інформації, яка може бути використана на шкоду обом клієнтам.

На засіданні ВКДКА 28.04.2023, позивач повідомив, що з 2015 року представляє інтереси ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Також зазначив, що представляє інтереси не лише ПАТ, а й його посадових осіб. Повідомив, що на момент укладення договорів про надання правової допомоги з посадовими ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», договір про надання правої допомоги укладений з ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» був діючим.

Згідно ст. 38 Правил адвокатської етики у відносинах щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту - юридичній особі адвокат при визначенні суб?єкта прав і обов?язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов?язків має виходити з наступного: носієм прав та обов?язків, які захищає або представляє адвокат при наданні професійної правничої (правової) допомоги, є юридична особа.

Відповідно до ст. 39 Правил адвокатської етики на відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту - юридичній особі в повному обсязі поширюються норми

Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів. Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта - юридичної особи, пов?язаному з наданням професійної правничої (правової) допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен повідомити, що він представляє клієнта - юридичну особу і пояснити свої обов?язки, пов?язані з конфліктом інтересів.

У період дії договору про надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно- правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта - юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі. Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.

Таким чином, суд встановив, що позивач надавав професійну правничу (правову) допомогу ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» та посадовим особам ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», серед яких генеральний директор ПАТ Пасічник М.Ф., які мають взаємносуперечливі інтереси у господарській справі №910/4707/21.

Позивач як голова АО «Інтайтл» уклав договори про надання професійної правничої (правової допомоги) з посадовими особами ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» та договори з ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», тобто з клієнтами між якими виник конфлікт інтересів.

У період дії договору про надання правової допомоги юридичній особі - ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» позивач, як голова АО «Інтайтл» уклав договір з посадовими особами такої юридичної особи, прийнявши доручення від клієнта, суть якого зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, якій адвокат раніше надавав професійну правничу (правову) допомогу.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що позивач навіть не мав права укладати договори про надання правової допомоги з посадовими особами ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», а уклавши договори з такими посадовими особами, - не мав права укладати новий договір з ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», оскільки очевидною була можливість настання конфлікту інтересів, що статтями 9, 20, 39 Правил адвокатської етики заборонено.

3 огляду на викладене, суд вбачає в діях позивача порушення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 9, 20, 39 Правил адвокатської етики.

Слід зазначити, що в матеріалах дисциплінарної справи наявні письмові пояснення щодо надання правової допомоги №1222/19-10 від 19.12.2022 за підписом генерального директора ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» Пасічника М.Ф., які адресовані до КДКА Житомирської області, в яких зазначено, що з 2015 року позивач надає правову допомогу ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», що ПАТ відомо про надання позивачем. правової допомоги відповідачам у справі №910/4707/21, що не суперечить інтересам ПАТ.

Зазначено, що на підставі договору про надання правової допомоги №17/09/21-1 від 17.09.2021 адвокати АО «Інтайтл» надають правову допомогу ПАТ «НВЦ «БХФЗ» у господарських справах: №910/14585/21 та №910/2955/22.

Також в матеріалах дисциплінарної справи наявне повідомлення від 19.12.2022 за підписом Безпалько Л.В. , Пасічника М.Ф. , Безпалько М.А. , Голобородько О.Б. , Сови Є.О. , Артеменко Т.Ф. , адресоване КДКА Житомирської області, в якому зазначено, що вказані особи є відповідачами у справі №910/4707/21 та укладаючи договір про надання правової допомоги з позивачем вони були обізнані про надання адвокатом правової допомоги ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», що не суперечить їхнім інтересам.

Однак, суд не приймає їх до уваги, оскільки пояснення та повідомлення не нівелюють порушення позивачем. ст. 9, 20 та 39 Правил адвокатської етики, так як адресовані до КДКА Житомирської області та не є письмовим погодженням з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів у розумінні ст. 9 Правил адвокатської етики.

Окрім того, зазначені пояснення та повідомлення написані вже після вчинення позивачем дій, в яких наявні дисциплінарні проступки.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 ст. 63 Правил адвокатської етики керівник адвокатського об?єднання зобов?язаний забезпечити дотримання адвокатом - членом адвокатського об?єднання виконання Правил та не має права вчиняти дії, пов?язані з схилянням або сприяти ухиленню адвоката від виконання професійних етичних норм.

Стаття 68 Правил адвокатської етики визначає, що адвокат, який є керівником адвокатського бюро чи адвокатського об?єднання (адвокати - члени колегіального керівного органу адвокатського об?єднання), може (можуть) бути притягнутий (ті) до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог положень Правил, а також за прийняття ним (ними) рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської етики.

Також судом встановлено, що позивач як голова АО «Інтайтл» видав на ім?я адвоката Осовітньої Л.В. як ордер на представництво інтересів ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (позивач у справі №910/4707/21), так і ордер на представництво інтересів посадової особи ПАТ - Пасічника М.Ф. (відповідач у справі №910/4707/21), між якими наявний конфлікт інтересів.

В матеріалах дисциплінарної справи також наявний супровідний лист від 14.01.2022 до документів, які подаються до Господарського суду м. Києва у справі №910/4707/21, підписаний Осовітньою Л.В. як представником ПАТ НВ «Борщагівський ХФЗ», в додатках до якого, серед іншого, зазначено - копія ордеру на надання правової допомоги.

В матеріалах дисциплінарної справи також наявний супровідний лист від 09.12.2021 до документів, які подаються до Господарського суду м. Києва у справі №910/4707/21, підписаний Осовітньою Л.В. як представником ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», в додатках до якого, серед іншого, також зазначено - ордер на надання правової допомоги.

Як вбачається з ухвали Господарського суду м. Києва від 24.03.2023 по справі №910/4707/21 з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на березень 2023 року Осовітня Л.В. все ще представляє інтереси відповідачів у справі №910/4707/21.

Таки чином, суд висновує, що дії позивача свідчать про порушення ним статей 63, 68 Правил адвокатської етики, оскільки його рішення призвели до порушення Правил адвокатської етики, своїми діями як керівника АО «Інтайтл» він допустив схиляння адвоката Осовітньої Л.В. до порушення Правил адвокатської етики.

Що стосується тверджень скаржника, що позивач не забезпечує дотримання адвокатами АО «Інтайтл» Правил адвокатської етики, чим порушує ст.ст. 7, 12, 63, 68, зокрема в частині зловживання адвокатом Мотруком М.В. процесуальними правами, що підтверджено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року (залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у справі №757/31442/21-11), суд зазначає таке.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2022 (залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 20.12.2022 у справі №757/31442/21-ц) до адвоката АО «Інтайтл» Мотрука М.В. застосовано захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що застосування заходу процесуального примусу у справі №757/3 1442/21-ц до члена АО «Інтайтл» Мотрука М.В. не є підставою для притягнення позивача як голови АО «Інтайтл» до дисциплінарної відповідальності, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов?язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов?язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до абз. 2 ст. 63 Правил адвокатської етики керівник адвокатського об?єднання зобов?язаний забезпечити дотримання адвокатом - членом адвокатського об?єднання виконання цих Правил та не має права вчиняти дії, пов?язані з схилянням або сприяти ухилянню адвоката від виконання професійних етичних норм.

Диспозиція абз. 2 ст. 63 Правил адвокатської етики не дає підстав вважати, що застосування заходу процесуального примусу судом до адвоката адвокатського об?єднання є дисциплінарним проступком керівника адвокатського об?єднання.

Таким чином, зловживання адвокатом Мотруком М.В. процесуальними правами не свідчить про порушення позивачем. ст.ст. 7, 12, 63, 68 Правил адвокатської етики.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач вчинив одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики, зокрема ст. ст. 9, 20, 39, 63, 68 Правил адвокатської етики та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є підставою для притягнення позивачадо дисциплінарної відповідальності.

Грубість вчиненого дисциплінарного проступку полягає у тому, що адвокат порушив один з основних принципів адвокатської діяльності - принцип уникнення конфлікту інтересів. Крім того, зазначене порушення вчинено адвокатом в рамках одних правовідносин декілька разів.

Що стосується публікацій позивача, суд звертає увагу на таке.

Дослідивши публікацію позивача «Про овечі шкіри захисників ПрАт «Дарниця», суд зазначає, що вона не містить ідентифікуючих даних адвокатів ПрАТ «ФФ «Дарниця», адвокат широко використовує мовно-стилістичні засоби, зокрема метафори, епітети та фразеологізми, які не містять фактичних даних.

Суд не вбачає в цій публікації порушення Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити що, згідно з висновком експерта за результатами проведення лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження мовлення №290-Е від 29.04.2022, неможливо спростувати чи підтвердити наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, оскільки зазначена в них позиція та тлумачення висловлювань адвоката сформована особою, до компетенції якої не належить встановлення наявності чи відсутності в діях позивача дисциплінарного проступку.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою, зокрема, вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

В свою чергу, ст. 52 Закону визначає, що завданням ВКДКА є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Отже, саме реалізовуючи свої дискреційні повноваження КДКА регіону та ВКДКА уповноважені перевіряти використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет на предмет відповідності таким принципам, закріпленим в статті 57 Правил адвокатської етики, як: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності. Комісії перевіряють, чи проявляє адвокат властиву професії стриманість, обережність та коректність при встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет, як це визначає стаття 59 Правил адвокатської етики.

КДКА регіону та ВКДКА оцінювали дії позивача на предмет відповідності вимогам чинного законодавства України та Правил адвокатської етики в контексті притягнення до дисциплінарної відповідальності, що є їх дискреційними повноваженнями.

Разом з тим, суд вважає, що публікація позивача від 04.02.2022 «Державне бюро розслідування чи розбою?» не відповідає вимогам статей 57 та 59 Правил адвокатської етики у контексті таких висловлювань: «..статки яких впали в око цих розслідувачів з розбійницькими методами», «. покладання фалічної символіки ДБР на рішення судів».

Суд вважає недопустимими наведення таких висловлювань, оскільки вони не відповідають принципам стриманості та коректності, про які йдеться у статтях 57, 59 Правил адвокатської етики.

Вживання у публікації щодо будь-якої особи чи її діяльності терміну «розбійницький» не відповідає засадам адвокатської етики при спілкуванні як у мережі інтернет, так і в цілому, оскільки містить вказівку на передбачене Кримінальним кодексом України кримінальне правопорушення без законних на те підстав. Тобто, адвокат посилається на здійснення особою діяльності методами, передбаченими ст. 187 Кримінального кодексу України, що суперечить ст. 62 Конституції України, відповідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вживання в публікації завуальованого посилання на стилістично знижену лексику у формі «покладання фалічної символіки», - неввічлива, непристойна, вульгарна поведінка для адвоката. У оцінюваному випадку «покладання фалічної символіки» є евфемізмом, який навіть у цій формі не відповідає принципу стриманості та коректності у висловленнях адвоката.

Відповідно до абз. 1 ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов?язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Отже, суд вбачає в таких діях позивача порушення приписів статей 12, 57, 59 Правил адвокатської етики.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Оскільки з моменту розміщення 04.02.2022 публікації «Державне бюро розслідування чи розбою?» минув рік, у зв?язку із цим сплинув строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення цього дисциплінарного проступку.

Щодо доводів позивача про те, що оскаржуване рішення є втручанням в реалізацію його права на повагу до свого приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції, суд зазначає таке.

Указуючи на втручання у його права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, позивач звертає увагу на те, що слід уживати всіх необхідних заходів для забезпечення поваги до професії адвоката, її захисту та сприяння її свободі, без дискримінації та без неналежного втручання влади чи широкого загалу, зокрема в світлі відповідних положень Європейської конвенції про права людини.

Адвокати не повинні потерпати або опинятися під загрозою санкцій чи тиску, якщо вони діють у відповідності зі своїми професійними стандартами. При цьому покликається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Намазов проти Азербайджану» (заява № 74354/13).

Суд вважає такі доводи позивача передчасними, з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Намазов проти Азербайджану» зазначив: «Суд зазначає, що в цій справі сторонами не заперечується те, що позбавлення заявника права на заняття адвокатською діяльністю, яке заважає йому здійснювати адвокатську діяльність, було втручанням у реалізацію його права на повагу до свого приватного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції. Суд поділяє цю позицію (див. Bigaeva v. Greece, № 26713/05, §§ 22-25, 28 травня 2009; Mateescu v. Romania, № 1944/10, § 27, 14 січня 2014; та Lekaviиienл v. Lithuania, № 48427/09, § 38, 27 червня 2017). Статтю 8 Конвенції порушуватиме таке втручання, що не може бути виправданим згідно з пунктом 2 статті 8 як здійснюване «відповідно до закону» та яке не переслідуватиме одну або декілька законних цілей, перелічених у цій статті, і не буде «необхідними у демократичному суспільстві» для досягнення поставленої мети або цілей» (п. 40, 41 рішення).

Отже, суд повинен встановити чи таке втручання здійснено відповідно до закону.

Суд зауважує, що статтею 34 Закону №5076-VI передбачено підстави, що слугують підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката. Серед цих підстав є порушення правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до ст. 41 цього Закону та ст. 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката може прийняти рішення про зупинення права заняття адвокатською діяльністю строком на один рік в разі встановлення грубого порушення адвокатської етики. Отже втручання здійснено відповідно до Закону.

Більше того, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Привали адвокатської етики чітко визначають і правила поведінки адвокатів, і підстави для притягнення останніх до дисциплінарної відповідальності.

Обмеження у вигляді зупинення права заняття адвокатською діяльністю повинно переслідувати законну мету.

Суд вважає, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків та обмежень, особливо у зв`язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною (рішення Європейського суду з прав людини Касадо Кока проти Іспанії, 24.02.1994, §46). Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки, не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені Законом, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі не залежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини Lekaviciene v. Lithuania, 27 червня 2017).

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді зупинення права на заняття адвокатської діяльності строком на один рік відповідає законній меті.

З огляду на вказане, враховуючи висновок суду про правомірність оскаржуваного рішення, підстави для визнання протиправним та скасування його, відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інші доводи позивача є його власною інтерпретацією висновків ВКДКА та суперечать дійсним мотивам відповідача, який не пов`язував наслідки вчиненого проступку (підрив авторитету адвокатури) із наявністю в діях позивача певної мети або з існуванням певних доказів.

Отже, оскільки інші аргументи позивача не спростовують факту, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем не в межах повноважень, не у порядку та не у спосіб, передбачений законодавством, відтак, суд вважає, що такі аргументи не мають вирішального значення для вирішення цього спору.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Отже, позовні вимоги є необгрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Доказів понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 26.02.2024