Рішення

від 26.02.2024 по справі 320/44260/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року № 320/44260/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лакілайн» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Лакілайн» (далі - позивач або ТОВ «Лакілайн») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач або контролюючий/податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.08.2023 №00552090701, від 29.08.2023, №00552120701, від 29.08.2023 №00552150701, від 29.08.2023 №00552160701.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення контролюючим органом норм п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з чим перевірка позивача була проведена всупереч дії мораторію, що в свою чергу свідчить про протиправність проведеної перевірки та нівелює правові наслідки такої. Позивач стверджує, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89, якою вирішено скоротити строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, суперечать приписам п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та не можуть змінювати положення Податкового кодексу України. У зв`язку з викладеним, позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення протиправними і по суті, і по процедурі їх прийняття, а отже такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, позивач наголосив на тому, що висновки акта перевірки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформаційний характер, а посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, на думку позивача, є бедпіставними, оскільки фактично надані ТОВ «Лакілайн» до перевірки первинні документи не були в повній мірі проаналізовані в акті перевірки, у зв`язку з чим така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом, така інформація не підтверджує та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Керуючись викладеними вище обставинами, на підставі зазначених аргументів про протиправність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лакілайн" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зауважив, що за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Лакілайн» встановлено завищення податкового кредиту з вересня 2019 по січень 2021 року за рахунок нереальності господарських операцій із контрагентами ТОВ «Місто-Буд Плюс», ТОВ «БК «ПТБ», ТОВ «Моноліт Житлобуд» на зальну суму 977 401,00 грн.

У підготовчому засіданні 15.01.2024 суд протокольно ухвалив поновити строк на подання відзиву та прийняти відзив до розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 15.01.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 07.02.2024, заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що у період з 31.01.2022 по 18.02.2022 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2022 №952-п контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакілайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період, згідно з затвердженим планом (переліку питань) документальної перевірки (додаток №1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт від 02.08.2023 №51463/Ж5/26-15-07-01-06/34000401, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 6, п. 9.4 П(С)БО №16 «Витрати», ч. 1 ст. 9, п 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 644 558,00 грн., у т.ч. за 2019 рік на суму 99 891,00 грн., за 2020 рік на суму 1 340 208,00 грн., за три квартали 2021 року на суму 1 004 460,00 грн. та завищено від?ємне значення об?єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 всього на загальну суму 245 946,00 грн., у т.ч. за три квартали 2021 року на суму 245 946,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 721 502,00 грн., в т.ч. по періодам: за вересень 2019 року на суму 89 719,00 грн., за жовтень 2019 року на суму 318 870,00 грн., за травень 2020 року на суму 108 705,00 грн., за вересень 2021 року у розмірі 204 208,00 грн., та завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 255 899,00 грн., в т.ч. по періодам: за вересень 2020 року на суму 255 899,00 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма №1ДФ) за ІІІ квартал 2019, ІІ квартал 2021, ІІІ квартал 2021 (номер місяця в кварталі 1), ІІІ квартал 2021 (номер місяця в кварталі 3);

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.1, п. 8.4, п. 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів ТОВ «Лакілайн» не подано повідомлення по об?єкту за формою №20-ОПП, пов`язаних з оподаткування або через які провадиться діяльність до ДПІ у Солом?янському районі ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі висновків Акта перевірки від 02.08.2023 №51463/Ж5/26-15-07-01-06/34000401 уповноваженими особами Головного управління ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 29.08.2023 №00552160701, на підставі якого зменшено від?ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2021 р. в сумі 255 899,00 грн.;

- від 29.08.2023 №00552150701, на підставі якого збільшено суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість за вересень 2019 р., жовтень 2019 р., травень 2020 р., вересень 2020 р. в сумі 901 878,00 грн.;

- від 29.08.2023 №00552120701, на підставі якого зменшено суму від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за три квартали 2022 р. в сумі 245 946,00 грн.;

- від 29.08.2023 №00552090701, на підставі якого збільшено суму грошового зобов?язання з податку на прибуток підприємств за 2019 р., 2020 р., три квартали 2021 р. в сумі 2 719 531,00 грн.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України позивачем до Державної податкової служби України була подана скарга від 14.09.2023 №14 на вказані податкові повідомлення-рішення, однак за результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 31.10.2023 №32532/6/99-00-06-01-01-06, яким відмовлено у задоволені скарги, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п.1.1 ст.1 ПК України зазначений Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Положеннями ст.77 ПК України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Згідно з п.77.1, 77.2 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Строки проведення документальних виїзних перевірок визначено статтею 82 ПК України.

Водночас, 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 та 52-2.

Згідно з абз.1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020 №591-ІХ) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.7 та 78.1.8 п.78.1 ст.78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п.80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п.80.2 ст.80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст.102 цього Кодексу.

Дію карантину введено з 12.03.2020 на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) з 19.12.2020 до 31.12.2022 з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) на території України встановлено карантин.

Як вже було зазначено вище, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Лакілайн» відповідно до затвердженого плану-графіка документальних перевірок, згідно зі ст.ст.20, 77, 82 ПК України, на підставі наказу від 13.01.2022 №264-п.

Акт перевірки складений 02.08.2023 за №51463/Ж5/26-15-07-01-06/34000401.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку що документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Лакілайн» була проведена уповноваженими особами податкового органу під час дії мораторію, встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до наказу від 13.01.2022 №264-п "Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ "Лакілайн", підставою для проведення такої перевірки була постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, у тому числі: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п.77.4 ст.77 Кодексу.

Як вбачається зі змісту цієї постанови, вона прийнята на підставі п.4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відповідно до якого визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2.1 ст.2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Норма п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною, жодних змін до неї законодавцем не вносилось.

Відповідно до п.5.2 ст.5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбачених ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, беручи до уваги те, що п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89, то за загальним правилом вирішення колізій застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №640/18314/21, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Розглянувши вказану адміністративну справу, суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст.2 ПК України).

З огляду на викладене, суд зауважує, що незважаючи на прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 03.02.2021 №89 у контролюючого органу були відсутні повноваження здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог п.77.4 ст.77 ПК України за наявності чинної спеціальної норми Податкового кодексу України щодо дії мораторію на проведення таких перевірок.

Більш того, постанова Кабінетом Міністрів України від 03.02.2021 №89, на яку посилався контролюючий орган, як на підставу проведення перевірки, визнано нечинною в судовому порядку.

Вказане порушення має наслідком протиправності рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, оскільки за умови дотримання податковим органом мораторію перевірка не повинна бути проведена та, відповідно, були б відсутні рішення за наслідками перевірки.

Суд зауважує, що оскільки проведена перевірка щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Лакілайн» відбулась всупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим відсутня необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, акт перевірки не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні ст.74 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі №520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 26 840,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лакілайн» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.08.2023 №00552090701, від 29.08.2023 №00552120701, від 29.08.2023 №00552150701, від 29.08.2023 №00552160701.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лакілайн» (адреса: 03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, 11, код ЄДРПОУ 34000401) судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.