Ухвала

від 27.02.2024 по справі 320/9468/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

27 лютого 2024 року 320/9468/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІЯ» до Державної митної служби України, Адміністрації державної прикордонної служби України про забезпечення позову,

У С Т А Н О В И В:

23.02.2024 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІЯ» із позовом до Державної митної служби України, Адміністрації державної прикордонної служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ від 08.02.2024 року №163/160-АГ Про скасування дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі №13/0086/01, наданого (податковий номер 38683535, адреса Україна. 03048, м. Київ, вул. Медова,2, аеропорт «Київ» міжнародний термінал А, оф.3037) для розміщення в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Київ» (Жуляни), прийнятий спільно Державною митною службою України та Адміністрацією державної прикордонної служби України;

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІЯ» з Державної митної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, суму судового збору та інших судових витрат.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІЯ» (надалі - Заявник або ТОВ «ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІЯ») подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу від 08.02.2024 року №163/160-АГ, Про скасування дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі №13/0086/01. наданого (податковий номер 38683535, адреса Україна. 03048. м. Київ, вуя. Медова 2, аеропорт «Київ» міжнародний термінал А, оф. 3037) для розміщення в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Київ» (Жуляни). прийнятий спільно Державною митною службою України та Адміністрацією державної прикордонної служби України, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до невідворотних наслідків та збитків для підприємства, а саме: підприємство виконуючі неправомірні покладені обов`язки, з переміщення товарів до інших магазинів безмитної торгівлі, понесе значні матеріальні втрати: пов`язані з витратами на оренду автотранспорту; на завантаження та розвантаження товару; на оренду приміщення; на фінансову гарантію щодо переміщення товарів в розмірі, які перебувають під митним контролем, витрати з залучення воєнізованої охорони, послуги брокера. Також, позивач зазначає, що виконуючі неправомірні покладені обов`язки, з зміни митного режиму, товариство, має спочатку, зокрема сплатити одним платежем 2219145,82 грн, податків та митних платежів, згідно попереднього розрахунку наданого митним органом, і тільки після повної сплати, товар може бути звільнений з під митного контролю. Товариство в силу вище зазначених обставин, з лютого 2022 року, протягом 2 років не працює, не отримує жодного доходу, відповідно не має фінансової спроможності сплатити необхідні платежі та змінити митний режим.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справу №320/9468/24 передана 26.02.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Поряд з цим, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року по справі № 826/10936/18, від 07 квітня 2020 року по справі № 826/13413/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Подаючи заяву про забезпечення позову Заявник посилається на те, що митним органом зроблено помилкові висновки, проте, що позивачем порушено умови надання дозволу на відкриття та експлуатацію МБТ, яке належить ТОВ «ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІЯ», що тягне за собою такі наслідки, як зупинення діяльності підприємства.

При цьому, доводи заяви про забезпечення позову фактично зводяться до незгоди з спірними Наказом (надалі рішення) відповідача, яким скасовано дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі №13/0086/01.

Поряд з цим, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Так, у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 826/16509/18 та від 07 квітня 2020 року по справі № 826/13413/18 щодо «очевидності» ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Отже, перевірка протиправності спірного наказу, можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності під час судового розгляду справи на підставі позову, про забезпечення якого просить позивач.

Поряд з тим, у даному випадку, наявність очевидних ознак протиправності рішень відповідача, на які посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу на те, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 серпня 2022 року по справі №420/21952/21 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди. Тому, відсутність особливого порядку відшкодування шкоди внаслідок необґрунтованого зупинення дії дозволу, не може бути підставою вжиття заходів забезпечення позову.

Щодо посилання Заявника стосовно негативних наслідків для господарської діяльності ТОВ «ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІЯ», суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які Заявник оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

На думку суду, застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію відповідача, зупинив дію наказу Про скасування дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі ТОВ «ФУД ЕНД ДРІНК».

Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.

Окрім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ЕНД ДРІНК КОМПАНІЯ» про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Парненко В.С.