Ухвала

від 26.02.2024 по справі 400/1666/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2024 р. № 400/1666/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

"1. Визнати протиправним і скасувати акт індивідуальної дії Головного управління ДПС у Миколаївській області, а саме визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.07.2022 №7134723/38012080.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Квадро Плюс» податкову накладну від 04.04.2022 р. №5".

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною сьомою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

До позовної заяви не додана копія спірного рішення, а також докази направлення у липні 2022 року повідомлення (з відповідними додатками) до контролюючого органу.

Отже, позивачу належить подати до суду відповідні докази.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Спірне рішення прийняте 29.07.2022, тому строк на його оскарження в судовому порядку закінчився 29.01.2023. Зазначені обставини визнаються позивачем.

До позовної заяви додана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, мотивована посиланням на початок військової агресії російської федерації проти Україн, введення воєнного стану, відсутність у штаті підприємства юриста.

Оцінюючи посилання позивача на початок військової агресії російської федерації проти Україн, введення воєнного стану, суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

У постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 (пункт 47) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У пункті 48 постанови від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала: Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачкою за умови надання нею до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Отже, у заяві про поновлення пропущеного строку належало навести фактичні обставини, пов`язані з воєнним станом, які унеможливили подання позовної заяви в установлений строк, із зазначенням того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та наданням відповідних доказів.

У заяві такі обставини не повідомлені.

Відсутність у штаті позивача юриста не може бути визнаною поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки ця обставина не відповідає критеріям непереборності, об`єктивності, незалежності від позивача. Зокрема, позивач має можливість вносити зміни до штатного розпису, приймати на роботу юристів, укладати договори про надання професійної правничої допомоги з адвокатами тощо.

Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.

За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" без руху.

2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин;

- докази на підтвердження зазначених у позові обставин, з урахуванням оцінки суду. наведеної в мотивувальній частині цієї ухвали.

3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення позовної заяви.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Птичкіна