Ухвала

від 12.03.2024 по справі 400/1666/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 березня 2024 р. № 400/1666/24 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

"1. Визнати протиправним і скасувати акт індивідуальної дії Головного управління ДПС у Миколаївській області, а саме визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.07.2022 №7134723/38012080.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Квадро Плюс» податкову накладну від 04.04.2022 р. №5".

Ухвалою від 26.02.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою усунення недоліків позовної заяви позивачу належало, серед іншого, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.

Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви (пункт 3 резолютивної частини ухвали від 26.02.2024).

Суд вказав, що спірне рішення прийняте 29.07.2022, тому строк на його оскарження в судовому порядку закінчився 29.01.2023. Зазначені обставини визнавалися позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, доданій до позовної заяви.

Додана до позову заява про поновлення строку звернення до суду була вмотивована посиланням на початок військової агресії російської федерації проти України, введення воєнного стану, відсутність у штаті підприємства юриста.

Суд в ухвалі від 26.02.2024, оцінюючи посилання позивача на початок військової агресії російської федерації проти Україн, введення воєнного стану, керувався правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, відповідно до якої введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Суд вказав, що відсутність у штаті позивача юриста не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки ця обставина не відповідає критеріям непереборності, об`єктивності, незалежності від позивача. Зокрема, позивач має можливість вносити зміни до штатного розпису, приймати на роботу юристів, укладати договори про надання професійної правничої допомоги з адвокатами тощо.

Отже, на виконання ухвали від 26.02.2024 позивачу належало надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.

08.03.2024 до суду надійшла заява позивача від 07.03.2024 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

На обгрунтування заяви від 07.03.2024 позивач зазначає, що Миколаївська область, на території якої ТОВ "Торговий дім "КВАДРО ПЛЮС" здійснює господарську діяльність, перебуває на незначній віддаленості від лінії зіткнення.

Часте оголошення повітряних тривог, повідомляє позивач, зумовлювало перебування керівника та працівників підприємства в укритті, що значно ускладнювало здійснення господарської діяльності.

Саме по собі введення воєнного стану мало наслідком припинення співробітництва підприємства із значною частиною контрагентів та втрату значної частини доходу підприємства. Вказані обставини зумовили необхідність вжиття керівником заходів щодо залучення нових покупців та постачальників продукції.

За вказаних обставин, зазначає позивач, підприємство не розглядало питання щодо прийняття на роботу на штатну посаду юриста.

Позивач підсумовує в заяві, що врахування пропуску строку звернення до суду в умовах воєнного стану вважатиметься надмірним формалізмом та матиме наслідком неможливість позивача доступу до правосуддя. Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Суд не має підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду за заявою від 07.03.2024, виходячи з такого.

У постанові від 01.02.2024 у справі № 990/270/23 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

У заяві позивача від 07.03.2024 не вказано, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення позивачем усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від волевиявлення позивача.

В ухвалі від 10.03.2023 у справі №540/1285/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. У цій справі Верховний Суд відхилив посилання скаржника на тривалі повітряні тривоги, зазначивши, що посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку, оскільки повітряні тривоги не мають постійного характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України та не носять безперервного характеру.

Суд зазначає, що позивач не навів конкретних обставин, пов`язаних із повітряними тривогами, які унеможливили своєчасне звернення до адміністративного суду, крім потреби керівника і працівників позивача перебувати в укритті, що ускладнювало, за повідомленням позивача, здійснення господарської діяльності.

Суд вказує, що подання позовної заяви до суду не є частиною процесу господарської діяльності. Позивач не повідомив обставин, які унеможливили прийняття на роботу фахівця в галузі права і облаштування для нього робочого місця в укритті або укладення договору про надання правничої допомоги з адвокатом.

Посилання позивача на те, що ним не розглядалось питання щодо прийняття на роботу юриста, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки свідчить про пасивність поведінки позивача щодо захисту своїх прав у судовому порядку.

Крім того, повторює суд, для отримання правничої допомоги позивач міг звернутися до адвоката.

Аргументи позивача про припинення співробітництва підприємства із значною частиною контрагентів, втрату значної частини доходу підприємства та необхідність вжиття керівником заходів щодо залучення нових покупців та постачальників продукції не пояснюють причин пропуску строку звернення до суду.

Якщо, повідомляючи такі обставини суду, позивач має на увазі відсутність у нього достатніх коштів для оплати правничих послуг, про це повинно прямо зазначатися в заяві і підтверджуватися належними доказами, із повідомленням того, коли такі обставини відпали і у зв`язку з чим, що дозволило позивачу подати позовну заяву до суду.

Позивач не повідомив суду і не підтвердив доказами існування обставин (пов`язаних із введенням воєнного стану, або не пов`язаних), які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини п`ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, позовну заяву належить повернути.

На підставі вищезазначеного, керуючись статтею 123, пунктом дев`ятим частини четвертої статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.

2. Позовну заяву повернути.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до П`ятого апеляцйного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна