Рішення

від 27.02.2024 по справі 480/7745/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року Справа № 480/7745/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7745/23 за позовом Приватного підприємства "Рубін" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «Рубін», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- постанову №342604 від 15 травня 2023 року Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ПП «Рубін» визнати протиправною та скасувати;

- постанову №342605 від 15 травня 2023 року Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ПП «Рубін» визнати протиправною та скасувати;

- постанову №342607 від 15 травня 2023 року Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ПП «Рубін» визнати протиправною та скасувати;

- постанову №342608 від 15 травня 2023 року Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ПП «Рубін» визнати протиправною та скасувати.

- постанову №2342775 від 30 червня 2023року Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ПП «Рубін» визнати протиправною та скасувати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у постанові №342604 від 15.05.2023 року, вказано, що ПП «Рубін» 04 квітня 2023 року а/д Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин км 128+200 в районі АЗС ANP допущено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (відсутня товарно- транспортна накладна) відповідальність за яке передбачена абз.3 ч. 1. ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У постанові №342605 від 15.05.2023 року, вказано, що ПП «Рубін» 04 квітня 2023 року а/д Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин км 128+200 в районі АЗС ANP допущено порушення вагового та/габаритного контролю відповідальність за яке передбачена абз.16 ч.І. ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У постанові № 342607 від 15.05.2023 року, вказано, що ПП «Рубін» 04 квітня 2023 року а/д Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин км 128+200 в районі АЗС ANP допущено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (відсутня товарно-транспортна накладна) відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.І. ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У постанові № 342608 від 15.05.2023 року, вказано, що ПП «Рубін» 04 квітня 2023 року а/д Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин км 128+200 в районі АЗС ANP допущено порушення вагового та/габаритного контролю відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.І. ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач зазначає, що перевезення вантажу здійснювалося ним безоплатно для потреб обороноздатності держави, пункт навантаження: за межами міста Ромни, вул. Київська, пункт розвантаження: село Гаї Роменського району Сумської області, полігон розмінування державної служби України з надзвичайних ситуацій, транспортними засобами автомобілем FORD р/н НОМЕР_1 , автомобілем DAF НОМЕР_2 . Старопридатний щебінь з піском був безхазяйним, розміщений на території громади, перевозився для потреб обороноздатності держави для облаштування полігону розмінування, що підтверджується довідкою Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 17.05.2023 року, за вих.№ №7701-1123/7707.

Позивач вважає, що при складенні актів перевірки було допущено порушення, так як габаритно-ваговий контроль здійснений лише однією особою, а не двома посадовими особами.

Також позивач вважає, що при здійсненні 04 квітня 2023 року перевезення вантажу, підприємство не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», так як транспортування вказаного вантажу підприємством здійснювалось для потреб оборони держави, не на комерційній основі і не на виконання цивільно-правового договору. Відповідно до абзацу сьомого п. 22.5 ППР України у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

Щодо перевірки 03.05.2023позивач зазначає, що встановлено на момент перевірки відсутня індивідуальна контрольна книжка водія, яка передбачена п.6.3 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, який передбачений ч.8 ст.35 Закону України «Про дорожній рух», чим порушено ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Позивач стверджує, що акт №АР023113 від 03.05.2023 року містить дефект форми-відсутній підпис посадової особи, яка провела перевірку.

При винесенні спірної постанови, відповідачем не враховано, що згідно з п. 1.4. Положення, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України № 340 від 07.06.2010, це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» №338-р від 25.03.2020 з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 червня 2023 року.

Також, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022р. у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, з наступні продовженнями включно до цього часу.

Позивач зазначає, що одночасно діяли дві надзвичайні ситуації природного та воєнного характеру, а тому посилання на невиконання вимог Положення № 340, яке не має застосовуватись під час надзвичайних ситуацій, є незаконним.

Судом відкрито провадження у цій справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що під час проведення рейдових перевірок було виявлено порушення законодавства.

Щодо постанов № 342605 та 342604 від 15.05.2023, відповідач зазначає, що 04.04.2023 було здійснено перевірку транспортного засобу FORD д.н.з. НОМЕР_1 та виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових параметрів встановлених п. 22.5 ПДР на здвоєну вісь на 21,96%, а саме навантаження на здвоєну вісь становить 28,05 тон при допустимих 23,0 тон, також у водія відсутня товарно-транспортна накладна чим порушена ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Отже під час перевірки інспектором Укртрансбезпеки виявлено одразу два порушення, а саме відсутність документів та перевищення вагових параметрів транспортного засобу. Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо постанов № 342607 та 342608 від 15.05.2023, відповідач зазначає, що 04.04.2023 було здійснено перевірку транспортного засобу DAF з напівпричепом BODEX д.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та виявлено порушення перевезення вантажу згідно Накладної вимоги з порушенням встановлених п. 22.5 ПДР, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. вагових обмежень, а саме навантаження на строєну вісь становить 27,85 тон при допустимій нормі 24,0 тон, що становить 16,04%, а також відсутня товарно-транспортна накладна, чим порушена ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідач вважає, що приймаючи оскаржувані постанови, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.

Щодо постанови від 30.06.2023 № 342775 відповідач зазначає, що в акті перевірки від 03.05.2023 №АР02113 відображено, що під час перевезення вантажу (бетон) згідно з ТТН №4/0305 від 03.05.2023 на момент перевірки відсутня індивідуальна контрольна книжка водія, яка передбачена п. 6.3 Наказу МТЗ №340 від 07.06.2010, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На твердження позивача про те, що наказ МТЗУ №340 від 07.08.2010 та №385 від 24.06.2010 не розповсюджується на автомобільного перевізника під час стихійного лиха, відповідач зазначає, що Укртрансбезпека не здійснювала перевірку режиму праці і відпочинку, а перевіряла наявність документів, зокрема наявність індивідуальної контрольної карти водія, яка має вестись кожним водієм.

Оскільки на момент проведення перевірки індивідуальна контрольна книжка водія була відсутня, то виявлені у позивача під час перевірки порушення, зафіксовані в Акті, становлять склад адміністративно-господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", і тягнуть накладання штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо твердження позивача про, що останній не є автомобільним перевізником та використання транспортних засобів для забезпечення обороноздатності держави, відповідач зазначає, що 01.06.2023 ним було здійснено запит до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про наявність відповідного рішення військового командування відносно ПП «Рубін» та отримано відповідь про відсутність запитуваної інформації і відсутність відповідних рішень військово командування.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується та наполягає на позовних вимогах.

Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на відповідь на відзив, не скористався.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 03.04.2023 № 008569, 04.04.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на а/д Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин км 128+200 в районі АЗС ANP, проведена рейдова перевірка, під час якої зупинений транспортний засіб марки FORD реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПП «Рубін» та встановлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР затверджених ПКМУ №1306 від 10.10.01 р. вагових норм на 21,96%, а саме навантаження на здвоєну вісь становить 28,05 т при допустимій 23,0 т, також у водія відсутня товарно-транспортна накладна, чим порушено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки складено акт № АР 355074 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.04.2023. Водій з актом ознайомлений та зазначив, що «з вагою не згоден» (а.с. 14).

Відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 03.04.2023 № 008569, 04.04.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на а/д Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин км 128+200 в районі АЗС ANP, проведена рейдова перевірка, під час якої зупинений транспортний засіб марки DAF з причіпом BODEX реєстраційні номери ВМ1581CE, НОМЕР_5 , що належить ПП «Рубін» та встановлено перевезення вантажу згідно Накладної вимоги з порушенням встановлених п.22.5 ПДР вагових обмежень, а саме навантаження на строєну вісь становить 27,85 т при допустимій 24,0 т, що становить 16,04%, а також відсутня товарно-транспортна накладна, чим порушено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки складено акт № АР 355094 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.04.2023. Водій з актом ознайомлений та зазначив, що «з вагою автотранспорту не згоден» (а.с. 17).

Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справ про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підтвердження чого відповідачем надано докази направлення повідомлення про розгляд справ рекомендованим поштовим відправленням на адресу ПП «Рубін», яке він отримав 14.04.2023 (а.с.102, зворотній бік).

На розгляд справ 15.05.2023 представник позивача не з`явився.

За результатами розгляду справ, на підставі акту рейдової перевірки №355074 винесено: постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.05.2023 № 342604, якою до ПП "Рубін" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 12); постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.05.2023 №342605, якою до ПП "Рубін" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 13).

За результатами розгляду справ, на підставі акту рейдової перевірки № 355094 винесено: постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.05.2023 № 342607, якою до ПП "Рубін" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 15); постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.05.2023 №342608, якою до ПП "Рубін" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн на підставі абзацу 15 частини першоїстатті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 16).

Відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 01.05.2023 № 008595, 03.05.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на а/д Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин км 128+200 в районі АЗС ANP, проведена рейдова перевірка, під час якої зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ реєстраційний номер НОМЕР_6 , що належить ПП «Рубін» та встановлено, що під час перевезення вантажу (бетон) згідно ТТН №4/0305 від 03.05.2023 на момент перевірки відсутня індивідуальна контрольна книжка водія, яка передбачена п.6.3. наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, який передбачений ч.8 ст.35 ЗУ «Про дорожній рух», чим порушено ст48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки складено акт № АР 023113 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.05.2023. Водій з актом ознайомлений та пояснень не виклав (а.с. 19).

Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підтвердження чого відповідачем надано докази направлення повідомлення про розгляд справи рекомендованим поштовим відправленням на адресу ПП «Рубін», яке він отримав 20.06.2023 (а.с. 83 - 84). Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки ним пояснень (а.с. 81). Розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті був призначений відповідачем на 30.06.2023 о 10.год. 30 хв. (а.с. 80). На розгляд справи 30.06.2023 представник позивача не з`явився, надав письмові пояснення, в яких просив справу про порушення законодавства на автомобільному транспорті закрити (а.с. 100).

За результатами розгляду справи, на підставі акту рейдової перевірки №023113 винесено: постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.06.2023 № 342775, якою до ПП "Рубін" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн на підставі абзацу 3 частини першоїстатті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 18).

Позивач оскаржив постанови №342604 від 15 травня 2023 року, №342605 від 15 травня 2023 року, №342607 від 15 травня 2023 року, №342608 від 15 травня 2023 року до Державної служби України з безпеки на транспорті, але скарги були залишені без задоволення, а вказані постанови без змін (а.с. 21 32).

Не погодившись із переліченими постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів, позивач звернувся до суду з позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також -Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимогЄвропейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Абзацом 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-IIIавтомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Отже водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна у якій, відповідно до Правил № 363 зазначається, зокрема відомості щодо перевізника та/або експедитора.

Аналогічні правові висновки викладені і у постанові Верховного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22.

Згідно ст.60 Закону "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39, ст.48цьогоЗакону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із обсягу встановлених судом обставин цієї справи слідує, що під час перевірки 04.04.2023 транспортного засобу марки FORD реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПП «Рубін», зокрема, було встановлено, що у водія відсутня товарно-транспортна накладна.

Також під час перевірки 04.04.2023 транспортного засобу марки DAF з причіпом BODEX, реєстраційні номери ВМ1581CE, ВI4520XK, що належить ПП «Рубін», зокрема, встановлено перевезення вантажу за відсутності товарно-транспортної накладної.

Як зазначає в позові позивач, перевезення вантажу - старопридатного щебню з піском здійснювалося позивачем безоплатно для ущільнення покриття полігону Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій в селі с. Гаї Роменського району з метою його використання для забезпечення обороноздатності держави.

Вказані обставини свідчать, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу в інтересах іншої особи власним автомобільним транспортом із використанням найманої праці водія, тобто фактично надавалася транспортна послуга.

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні із обставинами цієї справи суд вважає, що відповідач дійшов правильного висновку про те, що позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, який здійснюючи перевезення вантажів без оформлення документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ має нести відповідальність, визначену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування постанов від 15.05.2023 № 342604 та №342607 суд вважає безпідставними та таким, що задоволенню не підлягають.

Також з матеріалів справи суд вбачає, що 04.04.2023 під час перевірки транспортного засобу марки FORD реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПП «Рубін» встановлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР затверджених ПКМУ №1306 від 10.10.01 р. вагових норм на 21,96%, а саме навантаження на здвоєну вісь становить 28,05 т при допустимій 23,0 т, що відображене в акті перевірки №355074, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.04.2022 №029187 також в чеку ГВК, в довідці про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 04.04.2022 №0020848 (а.с. 98 - 99).

04.04.2023 під час перевірки транспортного засобу марки DAF з причіпом BODEX реєстраційні номери ВМ1581CE, ВI4520XK, що належить ПП «Рубін», встановлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР затверджених ПКМУ №1306 від 10.10.01 р. вагових обмежень, а саме навантаження на строєну вісь становить 27,85 т при допустимій 24,0 т, що становить 16,04%. Вказане порушення відображене в акті перевірки №355094, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.04.2022 №029191 також в чеку ГВК, в довідці про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 04.04.2022 №0020851 (а.с. 107 108, 112, 120).

Суд зазначає, що правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII(далі - Закон № 3353-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 3353-ХІІ до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.15-16 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879 в редакції, чинній на час вчинення позивачем правопорушення).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пункту 6 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно пункту 20-1 Порядку №879, під час здійснення габаритно-вагового контролю у зонах габаритно-вагового контролю, на яких розміщені стаціонарні та пересувні пункти, здійснюється: 1) вимірювання габаритів транспортного засобу (довжина, ширина і висота);

2) вимірювання відстаней між осями; 3) визначення одиночної вісі, здвоєних, строєних осей; 4) визначення типу підвіски (пневматична або еквівалентна їй); 5) визначення статності коліс на кожній осі транспортного засобу; 6) вимірювання навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі; 7) вимірювання загальної маси.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, (далі Правила дорожнього руху в редакції, чинній на час вчинення позивачем правопорушення) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: в) навантаження на вісь:

- на здвоєні осі, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 тони;

- на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: понад 1,3 до 1,4 метра 24 тони.

Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків. Відтак, чинним законодавством на час вчинення перевірки позивача була встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Як вказано вище, 04.04.2023 під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки FORD реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% (21,96%); під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF з причіпом BODEX реєстраційні номери ВМ1581CE, ВI4520XK, виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% (16,04%).

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні із обставинами цієї справи суд вважає, що відповідач дійшов правильного висновку про те, що позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ, який здійснюючи перевезення вантажів з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм має нести відповідальність, визначену абз.15 - 16 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

При цьому суд вважає безпідставним твердження позивача на те, що згідно довідки № 0020851 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.04.2022, вагові параметри не перевищують нормативні навантаження, оскільки результати вагового контролю: навантаження на осі, тон 1) 6,65; 2) 9,8; 3) 1,0; 4) 8,75; 5) 9,1, що в сумі складає 35,3 т та є допустимою масою.

З акту перевірки №355094, суд вбачає встановлення контролюючим органом перевищення допустимого навантаження на строєну вісь транспортного засобу, а не перевищення фактичної маси всього автомобіля.

Так судом встановлено, що згідно чеку габаритно-вагового контролю автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_7 навантаження на осі складають: 1)6650 кг; 2) 9800 кг; 3)10000 кг; 4) 8750 кг; 5) 9100 кг (а.с. 120).

Отже загальне навантаження на строєну вісь автомобіля складає 27850 кг (10000 кг+8750 кг+9100 кг), що дорівнює 27,8 т та перевищує нормативне навантаження на строєну вісь на 16,04%.

При цьому, суд враховує пояснення відповідача, що при заповненні довідки № 0020851 про результати здійснення габаритно-вагового контролю було допущено описку та в п.6 зазначено навантаження на вісь 3) 1,0 т, замість 10,0 т, як вказано в чеку габаритно-вагового контролю.

Також суд вважає безпідставним твердження позивача про те, що згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ051304922, діапазон зважування Мах 30000кг. Отже позивач вважає, що вказаний прилад призначений для зважування транспортного засобу вагою не більше 30000 кг, тобто 30 т. Відтак на думку позивача вказаний прилад не може давати достовірні дані про вагу транспортного засобу масою понад 30 т.

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ051304922, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь відповідає ДСТУ OIML.R134-1:2010 (а.с. 121)

Відповідно до розділу Т3 Метрологічні характеристики ДСТУ OIML.R134-1:2010:

Т.3.1.3 зважування в русі; ЗР (weighing-in-motio (WIM)) процес визначення маси транспортного засобу, навантаження на вісь та, якщо застосовно, навантаження на групу осей транспортного засобу, який рухається (тобто транспортний засіб переміщується по вантажоприймальному пристрою зважувального приладу), за допомогою вимірювання та аналізування динамічних сил від шини транспортного засобу;

Т.3.1.8 навантаження на вісь (axle load), частина маси транспортного засобу, яка спирається віссю на вантажоприймальний пристрій під час зважування;

Т.3.1.11 навантаження на групу осей (axle-group load), сума навантажень на всі осі у визначеній групі осей; частина маси транспортного засобу, що припадає на групу осей під час зважування.

Т.3.2 границі зважування (capacity):

Т.3.2.1 найбільша границя зважування; Max (maximum capacity (Max)), найбільша границя зважування вантажоприймального пристрою під час зважування в русі без підсумовування;

Т.3.2.2 найменша границя зважування; Min (minimum capacity (Min)), значення навантаження, нижче якого результати зважування в русі перед підсумовуванням можуть мати надмірну відносну похибку;

Т.3.2.3 діапазон зважування (weighing range), різниця між найменшою та найбільшою границями зважування.

Судом встановлено, що згідно чеку габаритно-вагового контролю автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_7 було визначено навантаження на осі транспортного засобу: 1)6650 кг; 2) 9800 кг; 3)10000 кг; 4) 8750 кг; 5) 9100 кг.

Встановлене навантаження на кожну вісь автомобіля (без підсумовування, як визначено у підрозділі Т.3.2 ДСТУ OIML.R134-1:2010) не перевищує діапазон зважування Мах 30000кг, що визначений свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ051304922.

Щодо посилання позивача на абз. 7 п. 22.5 ПДР України, згідно якого у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого нього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ані під час зазначених перевірок, ані під час розгляду відповідачем справ про порушення на автомобільному транспорті, ані під час розгляду цієї справи у суді позивач не надав відповідного рішенням військового командування, на підставі якого, як стверджує позивач ним здійснювалося перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави.

При цьому, суд звертає увагу, що довідка Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 17.05.2023 року № №7701-1123/7707 не є доказом прийняття відповідного рішення військовим командуванням (а.с. 20).

Відтак суд доходить висновку, що матеріали справи не містять доказів наявності підстав для застосування до спірних правовідносин приписів абз. 7 п. 22.5 ПДР України.

Щодо посилання позивача на те, що всупереч вимогам абз.2 пункту 16 Порядку № 1567 габаритно- ваговий контроль був здійснений лише однією особою про що вказано в актах, суд зазначає, що вказана обставина не спростовує факту перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажів, що було зафіксовано актами перевірок, актами про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, чеками ГВК та довідками про результати здійснення габаритно - вагового контролю.

Отже суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування постанов від 15.05.2023 № 342605 та №342608 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, із обсягу встановлених судом обставин цієї справи слідує, що під час перевірки 03.05.2023 транспортного засобу марки КАМАЗ реєстраційний номер НОМЕР_6 , що належить ПП «Рубін», було встановлено під час перевезення вантажу (бетон) згідно ТТН №4/0305 від 03.05.2023 на момент перевірки відсутні індивідуальна контрольна книжка водія, яка передбачена п.6.3 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, який передбачений ч.8ст.35 ЗУ «Про дорожній рух», чим порушено ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Як вже зазначалося судом вище процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пунктів 20- 24 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно здодатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Акти, зазначені упунктах 20,21цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем визначена чітка процедура оформлення результатів перевірок, яка передбачає, що у випадку виявлення посадовою особою Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки фактів порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатом її проведення складається акт перевірки, який повинен бути оформлений відповідно до встановлених чинним законодавством вимог щодо його форми та змісту.

Належним чином оформлений акт рейдової перевірки є документом, який відображає результати проведеної перевірки та підтверджує факт виявлених в ході перевірки порушень. Встановлення за результатом перевірки фактів порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, підтверджених належним чином оформленим актом перевірки, є передбаченою законом підставою для прийняття контролюючим органом постанов про застосування адміністративно господарських санкцій.

За змістом позову, протиправність оскаржуваної у даній справі постанови від 30.06.2023 №342775 позивач, зокрема, аргументує тим, що вона прийнята на підставі неналежним чином оформленого акта перевірки, оскільки на акті відсутній підпис посадової особи, яка фактично проводила перевірку, що свідчить про порушення контролюючим органом належної правової процедури під час оформлення результатів проведеної перевірки.

На підставі акта перевірки від 03.05.2023 № АР023113 відповідачем була прийнята оскаржувана у даній справі постанова від 30.06.2023 №342775 про застосування до позивача адміністративно господарського штрафу.

Проте, акт перевірки від 03.05.2023 не містить підпису посадової особи, яка зазначена у вступній частині акта як така, що проводила рейдову перевірку, а саме старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Самара К.В. (а.с. 13).

Відповідач факту не підписання акта перевірки старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Самарою К.В. ніяким чином не пояснює та не заперечує.

У наданій представником відповідача суду копії акту рейдової перевірки від 03.05.2023 № АР023113 також відсутній підпис єдиної особи, що проводила таку перевірку - старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Самари К.В. (а.с.79).

Суд зазначає, що додатком 3 до Порядку №1567 затверджено форму акту перевірки, де однією із обов`язкових вимог до оформлення акта перевірки, є вимога, що акт перевірки підписується посадовою особою, яка проводила перевірку.

Жодних положень, які б передбачали випадки відступлення від виконання цього правила та допускали можливість не підписання посадовими особами контролюючого органу акта перевірки Порядок №1567 не містять.

Разом з тим, акт перевірки - це службовий документ, а отже він повинен відповідати і загальним вимогам до оформлення організаційно-розпорядчих документів, одним із видів яких він є.

Зокрема, відповідно до положень Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом Державного підприємства "Український Науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 (далі - ДСТУ 4163-2020), цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації, зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності. (п.1.1.) Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів (п.1.2.). Вимоги цього стандарту щодо оформлення реквізитів можуть бути поширені на всі класи уніфікованих систем документації (п.1.3.). Стандарт визначає склад і зміст постійної інформації реквізитів для організаційно-розпорядчих документів незалежно від носія інформації (п.1.4.).

Відповідно до п 4.4 ДСТУ 4163-2020 документи, що створюють юридичні особи обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

Згідно з положеннями п.5.22 ДСТУ 4163-2020, підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище.

У разі відсутності посадової особи, найменування посади, власне ім`я і прізвище якої зазначено в документі, його підписує особа, яка виконує її обов`язки, або її заступник. У цьому разі обов`язково зазначають фактичну посаду, власне ім`я, прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом, якщо документ неможливо передрукувати).

Аналогічні за змістом положення щодо підписання посадовими особами організаційно-розпорядчих документів містяться в п.10 гл.7 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 (далі - Правила №1000/5).

Водночас, згідно з п. 1, 2 гл.7 розд. ІІ Правил №1000/5, посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях (статутах) установи, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, розпорядчому документі про розподіл обов`язків між керівником та його заступниками тощо. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.

Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної - якщо документ надрукований не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалів (ініціала імені) і прізвища. Дозволяється в реквізиті «Підпис» після назви посади особи зазначати вчене звання, науковий ступінь.

Положеннями п.2 розд.І Правил №1000/5 визначено, що:

службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити;

реквізит службового документа - обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

Відповідно до положень пп. 4.1.7 п.4.1 Національного стандарту України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 №97 (далі - ДСТУ 2732:2004), підпис (службового документа) - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Згідно з п.3.12 ДСТУ 2732:2004 юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

З аналізу наведених положень вбачається, що акт перевірки, як службовий документ, повинен мати такий обов`язковий реквізит як підпис посадової особи, відповідальної за його зміст, з наявністю якого законодавець пов`язує набуття цим документом юридичної сили. Відсутність на акті перевірки підпису посадової особи, яка проводила перевірку та відповідальна за його зміст, свідчить про те, що такий акт перевірки є неналежно оформленим, не набуває юридичної сили і відповідно не може бути законною підставою для прийняття контролюючим органом постанови про застосування адміністративно господарського штрафу.

Таким чином, акт перевірки від 03.05.2023, за відсутності на ньому підпису посадової особи, яка зазначена у вступній частині акта як така, що проводила перевірку позивача, є неналежно оформленим, а тому не може вважатись законною підставою для прийняття оскаржуваної у даній справі постанови №342775, прийнятої на його основі.

Відповідно до положень ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2). Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1).

Допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі. При цьому, сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами.

Наведеним вимогам процесуального законодавства неналежним чином оформлений акт перевірки від 03.05.2023, як носій доказової інформації про встановлені за результатом перевірки факти порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт позивачем, не відповідає, а тому є недопустимим доказом і братись судом до уваги не може.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №813/2451/17.

Разом з тим, зважаючи на те, що факт виявлених в ході перевірки порушень вимог законодавства на автомобільному транспорті, які стали підставою для прийняття оскаржуваної у даній справі постанові №342775, допустимими доказами не підтверджено, суд не вбачає за доцільне досліджувати питання щодо обґрунтованості висновків контролюючого органу по суті встановлених порушень, так як встановлення цієї обставини жодного правового значення для вирішення даної справи не має.

Таким чином, суд приходить до висновку, що законних підстав для прийняття оскаржуваної у даній справі постанови від 30.06.2023 №342775, за відсутності належно оформленого акта рейдової перевірки, у контролюючого органу не було, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді даної справи судом враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Встановлене судом у ході розгляду даної справи неналежне оформлення відповідачем акта перевірки від 03.05.2023 свідчить про порушення контролюючим органом своїх власних процедур, а тому прийняте за таких обставин рішення не може вважатись правомірним, інакше це свідчитиме про надання контролюючому органу можливості уникати виконання своїх обов`язків і не сприятиме юридичній визначеності у правовідносинах з платниками податків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірності прийнятої ним постанови від 30.06.2023 №342775 допустимими доказами не довів, натомість доводи позивача про порушення відповідачем належної правової процедури знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови від 30.06.2023 №342775.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь Приватного підприємства "Рубін" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) суму судового збору у розмірі 447,33 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 01.08.2023 року № 25 (а.с. 52).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Рубін" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 30.06.2023 №342775 Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ПП «Рубін».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Рубін" (вул. Дудіна, 18-Б,м. Ромни,Сумська область,42009, код ЄДРПОУ 30880121) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (вул.Антоновича, буд.51, м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845) суму судового збору в розмірі 447,33 грн. (чотириста сорок сім гривень 33 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек