Постанова

від 27.02.2024 по справі 520/35267/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 р. Справа № 520/35267/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Маркет" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, (головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В.) по справі № 520/35267/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Маркет"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа Маркет» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№7570271/35352849 від 07.11.2022, № 7612660/35352849 від 11.11.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

№8098040/35352849 від 17.01.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та скасування попереднього рішення за №8078476/35352849 від 13.01.2023 про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

№7581935/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 03.10.2022;

№7581973/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 03.10.2022;

№7581951/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 03.10.2022;

№7581929/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 03.10.2022;

№7581930/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 03.10.2022;

№7581958/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 04.10.2022;

№7581961/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 04.10.2022;

№7581962/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 04.10.2022;

№7581963/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 04.10.2022;

№7581952/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 04.10.2022;

№7581934/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 05.10.2022;

№7581928/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 05.10.2022;

№7581964/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 05.10.2022;

№7581965/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 05.10.2022;

№7581940/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №21 від 05.10.2022;

№7581941/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №22 від 05.10.2022;

№7581942/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 05.10.2022;

№7581943/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 05.10.2022;

№7581944/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 05.10.2022;

№7581966/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 06.10.2022;

№7581967/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 06.10.2022;

№7581936/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 06.10.2022;

№7581937/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 06.10.2022;

№7581959/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 06.10.2022;

№7581960/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 07.10.2022;

№7581954/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №34 від 07.10.2022;

№7581955/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №35 від 07.10.2022;

№7581955/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №36 від 10.10.2022;

№7581938/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №37 від 11.10.2022;

№7581975/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 11.10.2022;

№7581939/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №39 від 11.10.2022;

№7581948/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 11.10.2022;

№7581949/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 11.10.2022;

№7581950/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №42 від 12.10.2022;

№7581945/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №43 від 12.10.2022;

№7581946/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 12.10.2022;

№7581947/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №45 від 12.10.2022;

№7581932/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 13.10.2022;

№7581957/35352849 від 08,11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №50 від 13.10.2022;

№7581968/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №51 від 13.10.2022;

№7581969/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 14.10.2022;

№7581970/35352849 від 08.11,2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №55 від 14.10.2022;

№7581971/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №56 від 14.10.2022;

№7581972/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №57 від 14.10.2022;

№7581974/35352849 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №58 від 14.10.2022;.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 03.10.2022, №3 від 03.10.2022, №4 від 03.10.2022, №6 від 03.10.2022, №8 від 03.10.2022, №9 від 04.10.2022, №10 від 04.10.2022, №11 від 04.10.2022, №12 від 04.10.2022, №13 від 04.10.2022, №16 від 05.10.2022, №17 від 05.10.2022, №19 від 05.10.2022, №20 від 05.10.2022, №21 від 05.10.2022, №22 від 05.10.2022, №23 від 05.10.2022, №24 від 05.10.2022, №25 від 05.10.2022, №26 від 06.10.2022, №27 від 06.10.2022, №28 від 06.10.2022, №30 від 06.10.2022, №31 від 06.10.2022, №32 від 07.10.2022, №34 від 07.10.2022, №35 від 07.10.2022, №36 від 10.10.2022, №37 від 11.10.2022, №38 від 11.10.2022, №39 від 11.10.2022, №40 від 11.10.2022, №41 від 11.10.2022, №42 від 12.10.2022, №43 від 12.10.2022, №44 від 12.10.2022, №45 від 12.10.2022, №46 від 13.10.2022, №50 від 13.10.2022, №51 від 13.10.2022, №53 від 14.10.2022, №55 від 14.10.2022, №56 від 14.10.2022, №57 від 14.10.2022, №58 від 14.10.2022.

Також, в позовній заяві ТОВ «Основа Маркет» заявило клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначило, що зареєстроване та веде господарську діяльність у м. Харків. У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, яка розпочалась у лютому 2022 р. підприємство було змушене призупинити свою господарську діяльність та лише у листопаді 2022 р. відновило її, проте у Хмельницькій області без зміни реєстрації юридичної особи, що не давало змоги своєчасно звернутись до суду.

З 01.11.2023 ТОВ «Основа Маркет» відновило свою діяльність за місцем реєстрації, а саме у м. Харків та без зайвих зволікань звернулось з цим позовом до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та несплати судового збору, встановлено 10 денний строк на усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин пропуску такого строку; документу про сплату судового збору на суму 112 728,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду, позивач подав до суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 08.12.2023 в повному обсязі, а саме не подав заяву про поновлення строку звернення до суду, а тому є підстави для повернення позову на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без руху та, в подальшому, повертаючи його, не розглянув клопотання ТОВ «Основа Маркет» про поновлення строку звернення до суду.

Вважає, що суд першої інстанції мав врахувати, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду, зокрема, з позовними заявами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції.

Також, зазначає, що суд першої інстанції не мав можливості досліджувати будь-які докази та наводити аргументи щодо їх прийняття чи не прийняття, вирішувати питання щодо недостатності всіх обставин до відкриття провадження у справі.

Крім того, на думку апелянта, ухвала від 19.12.2023 постановлена неповноважним судом, оскільки питання про повернення позову має вирішуватись колегіальним складом суду, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 990/114/23.

ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України (далі - відповідачі) не подали відзиви на апеляційну скаргу.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Перцової Т.С., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Жигилій С.П., Присяжнюк О.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи застосування скорочених строків звернення до суду, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, та можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.

Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами 1-3 п. 56.18 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з п. 56.19 ст. 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 ст. 56, п. 102.1 ст. 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування платнику грошових зобов`язань.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19). Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зазначив, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 ПК під висловом ''або інше рішення контролюючого органу'' розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами ст. 122 КАС України, а не Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, згодом було викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

У цій постанові Верховний Суд сформульовав правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи №640/20468/18 полягає в тому, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказані висновки також висловлені Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі № 826/9369/18

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Колегія суддів зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення податкового органу прийняті 08.11.2022, 11.11.2022 та 13.01.2023, відомостей щодо оскарження їх в адміністративному порядку в позові не зазначено. Таким чином строк звернення до суду з цим позовом закінчився 08.05.2023, 11.05.2023 та 13.06.2023.

Разом з тим, до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішень податкового органу про відмову у врахуванні таблиці даних платника податку на додану вартість та в реєстрації податкових накладних, зобов`язання зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся 06.12.2023, тобто з пропуском строку звернення до суду.

В позові підприємство заявило клопотання про поновлення процесуальних строків, посилаючись на призупинення діяльності в період з лютого 2022 р. до жовтня 2022 р. у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України, а з жовтня 2022 р. до листопада 2023 р. проведення її у Хмельницькій області, тоді як місцем реєстрації було м. Харків, що унеможливило своєчасне звернення до суду з цим позовом.

Колегія суддів зазначає, що зміна регіону України для провадження господарської діяльності не є перешкодою заявнику звертатися до суду з позовами за місцем реєстрації юридичної особи, зокрема, шляхом направлення позовів засобами поштового зв`язку або через підсистему «Електронний суд».

Доказів неможливості оскаржити спірні рішення в судовому порядку у вищенаведені способи позивач ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надав.

Суд першої інстанції також надав оцінку вищенаведеним обставинам пропуску строку та вірно визнав їх неповажними, посилаючись на те, що такі обставини не є об`єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з адміністративним позовом.

Інших підстав пропуску строку ТОВ «Основа Маркет» не зазначало.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про поновлення строку, заявлене у позові, колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.241 КАС України, зокрема процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до п.п.7 ч.5 ст.243 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань продовження та поновлення процесуальних строків.

З аналізу наведеної норми вбачається, що окремим документом викладаються ухвали у випадку вирішення судом питання про поновлення процесуальних строків або відмови у їх поновленні, тоді як визнання судом підстав пропуску строку, вказаних особою у заяві неповажними та залишення позову без руху не вимагає прийняття судом окремого процесуального документу.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розглянуто клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, за наслідками якого визнано причини пропуску строку неповажними, про що зазначено в ухвалі від 08.12.2023.

Таким чином, клопотання позивача розглянуто судом у передбачений КАС України спосіб.

Щодо посилання апелянта на введення на території України воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України колегія суддів зауважує, що введення воєнного стану є поважною причиною пропуску строків, але така причина має бути оцінена судом індивідуально, у межах конкретної справи, яка розглядається, у сукупності із іншими обставинами пропуску процесуального строку.

Саме такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі № 320/9598/22.

Так, апеляційна скарга та матеріали справи не містять аргументів щодо того, яким чином введення воєнного стану вплинуло на позивача та перешкодило йому реалізувати своє право на звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не мав можливості досліджувати будь-які докази та наводити аргументи щодо їх прийняття чи не прийняття, вирішувати питання щодо недостатності всіх обставин до відкриття провадження у справі колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені обмеження стосуються розгляду справи по суті спору.

Натомість, під час вирішення питання про відкриття провадження суд першої інстанції має перевірити дотримання особою, яка звернулась з позовом процесуальних строків звернення до суду та у випадку їх пропуску залишити позов без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України.

Доводи апелянта про те, що ухвала від 19.12.2023 постановлена неповноважним судом, одноособово , а не колегіальним складом суду, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ст. 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Відповідно до п. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 КАС України суд-суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Колегія суддів зазначає, що предметом спору у справі є рішення ГУ ДПС у Харківській області про відмову у врахуванні таблиці даних платника податку на додану вартість та в реєстрації податкових накладних, що не підпадає під перелік справ, визначених ч. 1 ст. 33 КАС України, які розглядаються колегіальним складом суду.

Таким чином, ухвала від 19.12.2023 постановлена повноважним судом.

Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 990/114/23 колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначена справа, рішення у якій переглядала Велика Палата Верховного Суду була розглянута Касаційним адміністративним судом як судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 КАС України адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів.

Водночас, суд першої інстанції, повертаючи позов на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, вважав, що заявником не усунуті недоліки позову, визначені ухвалою від 08.12.2023 в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що позов повертається заявнику з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) не усунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 надано позивачу строк для усунення недоліків позову десять календарних днів з дня отримання копії ухвали.

Матеріали справи не містять доказів вручення позивачу копії ухвали від 08.12.2023.

В клопотанні від 18.12.2023, позивач зазначає, що про ухвалу суду від 08.12.2023 він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 14.12.2023.

Таким чином, десятиденний строк для усунення недоліків позову, за відсутності інших даних про вручення ухвали, мав закінчитись 25.12.2023 (з урахуванням вихідних днів).

На час прийняття оскаржуваної ухвали 19.12.2023 суд першої інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні заявником ухвали про залишення позову без руху, не звернув уваги на те, що з дати ознайомлення позивача з її текстом строк для усунення недоліків ще не закінчився.

Застосування наслідків, встановлених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, яке є визначальним для обчислення строку встановленого судом для усунення відповідних недоліків.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.03.2023 у справі № 120/8032/21.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення позову підлягає скасуванню, як прийнята передчасно , оскільки судом порушено норми процесуального права.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв`язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Маркет" - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі № 520/35267/23 - скасувати.

Адміністративну справу № 520/35267/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк