Постанова

від 21.02.2024 по справі 420/8543/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8543/21

Головуючий І інстанції: Білостоцький О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

за участю секретаря - Голобородько Д.В., представника Одеської обласної прокуратури (позивача) Шептіліс О.І., представника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Лех А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кайман-К» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 09.10.2023р.) у справі за адміністративним позовом Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Приватного підприємства «Кайман-К» про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2021р. Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, ДЕІ Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ПП «Кайман-К», в якому, з урахуванням уточнень від 20.06.2023р., просив суд застосувати до підприємства заходи реагування у вигляді «тимчасової» заборони (зупинки) діяльності відповідача, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, а саме: видобування корисних копалин за межами ділянки надр визначеної спеціальним дозволом на користування надрами від 08.11.2018р. №6292 до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля від 08.04.2019р. №7-03/12-2018731156/2 екологічних умов:

- здійснення діяльності з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр;

- дотримання вимог раціонального використання природних ресурсів та охорони надр згідно зі ст.56 Кодексу України про надра.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Держгеонадра від 31.10.2018р. №409 ПП «Кайман-К» було надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 08.11.2018р. №6292. У подальшому, відповідачем було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля від 08.04.2019р. №7-03/12-2018731156/2, в якому, серед іншого, було вказано здійснювати діяльність з видобування корисних копалин виключно в межах графічних координат ділянки надр та на підставі і у відповідності до дозвільних документів. Разом із тим, як зазначає прокурор, ПП «Кайман-К» фактично здійснювало видобування корисних копалин поза межами географічних координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами від 08.11.2018р. №6292, що підтверджується висновком експерта від 23.04.2021р. №10462/21-48, протоколом огляду місця події від 12.08.2020р., а також технічним звітом з земельного аудиту та визначення об`ємів басейнів виробки породи за спеціальним дозволом на користування надрами, складеного 20.02.2021р. ПП «Одесагеопроект», що, власне, і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2021р. вказану позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021р. апеляційну скаргу позивача - задоволено, ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2021р. - скасовано, а справу - направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвалою суду першої інстанції від 15.11.2021р. позовну заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, ДЕІ Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - прийнято до розгляду.

Представник відповідача, у свою чергу, надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в яких позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Так, відповідач наполягав на тому, що ним не здійснювалось видобування піску поза межами географічних координат, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами від 08.11.2018р. №6292. Що ж стосується наданого прокурором висновку експерта від 23.04.2021р. №10462/21-48, зробленого в рамках кримінального провадження №12019160000000989, то останній, на думку представника відповідача, не може слугувати належним доказом в адміністративній справі №420/8543/21, оскільки вирок суду, який набрав законної сили, відсутній.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року (ухваленим у відкритому судовому засіданні) позов Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, ДЕІ Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - задоволено повністю. Застосовано до ПП «Кайман-К» заходи реагування - тимчасово заборонити (зупинити) діяльність, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, а саме: видобування корисних копалин за межами ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами №6292 від 08.11.2018р. до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля від 08.04.2019р. за №7-03/12-2018731156/1 екологічних умов:

- здійснення діяльності з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр;

- дотримання вимог раціонального використання природних ресурсів та охорони надр у відповідності до ст.56 Кодексу України про надра.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 16.10.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2023р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, відповідач в своїй апеляційній скарзі також звернув увагу на те, що з протоколу огляду вбачається, що станом на момент проведення цього огляду будь-які роботи з видобування надр (піску) не проводились, відсутня будь-яка навантажувальна або розвантажувальна техніка, грузові автомобілі, екскаватори, крани, тощо. Що ж стосується наданого прокурором технічного звіту, в якому зазначена інформація про видобування піску на сусідніх земельних ділянках за межами дозволу, то на думку представника відповідача, це зовсім не свідчить що таке видобування здійснювалося саме підприємством відповідача. 3 огляду на це, апелянт вважає, що ані протокол огляду, ані технічний звіт жодним чином не підтверджують, що ПП «Кайман-К» здійснювалося незаконне видобування піску поза межами координат, визначених спеціальним дозволом.

У свою чергу, як зазначає апелянт, матеріали кримінального провадження, на підставі яких суд дійшов висновку про видобування корисних копалин поза межами географічних координат ділянки надр, на яку виданий дозвіл, не місять жодного дослідження чи аналізу протиправних дій з боку відповідача. Окрім того, на переконання відповідача, адміністративні суди у справі №420/22822/21 встановили, що раніше виданий на адресу ПП «Кайман-К» припис від 29.03.2021р. №59-14/01 було повністю виконано підприємством, а не скасований він був виключно з причин пропуску останнім строку на його оскарження.

31.10.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Кайман-К» та призначено її до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.12.2023р. о 13:00 год.

21.11.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач категорично заперечував проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

06.12.2023р. у судове засіданні з`явилися усі сторони (окрім представника Яськівської сільради) та надали свої усні пояснення.

Так, представник відповідача-адвокат Ненов І.І. у судовому засіданні 06.12.2023р. мотивовано підтримав свою апеляційну скаргу, висловив свою правову позицію по справі та надав змістовні усні пояснення.

Представники позивача - Шептіліс О.І. та ОСОБА_1 , в свою чергу, категорично не визнали апеляційну скаргу, мотивовано наполягали на залишенні її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, та, теж надали свої змістовні пояснення.

Далі, в судовому засіданні 06.12.2023р. було оголошено перерву до 20.12.2023р. для витребування додаткових доказів.

20.12.2023р. та 27.12.2023р. судові засідання не відбулися та буди відкладені на 24.01.2024р. у зв`язку з перебуванням на «лікарняному» члена колегії судді Скрипченко В.О.

В подальшому, в судовому засіданні 24.01.2024р. розгляд справи було розпочато спочатку у зв`язку із заміною члена колегії судді Косцової І.П. (яка звільнилася у відставку) на суддю Коваля М.П., після чого, новим представником ПП «Кайман-К» адвокатом Петровою А.В. було заявлено письмове клопотання про зупинення провадження у справі з підстав п.3 ч.1 ст.236 КАС України - до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №496/3111/21.

В судових засіданнях суду апеляційної інстанції 24.01.2024р. та 21.02.2024р. представники прокуратури та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу з вказаним вище клопотанням представника відповідача категорично не погодилися та мотивовано (як усно, так і письмово) наполягали на залишенні його без задоволення.

Представники ж відповідача (апелянта), будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду даної справи, в останнє судове засідання 21.02.2024р. без поважних причин не з`явилися та не надали будь-яких доказів щодо поважності причин їх не прибуття, в зв`язку із чим, розгляд вказаного вище клопотання, як і розгляд справи по суті було завершено без участі представників відповідача, які свою позицію як усно, так і письмово раніше висловили.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, а також виступи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Відповідач - ПП «Кайман-К» зареєстровано як юридична особу 25.02.2005р.. Підприємство здійснює такі види діяльності згідно з кодом КВЕД: 08.12 добування піску, гравію, глин і каоліну (основний); 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 02.30 Збирання дикорослих недеревних продуктів; 08.99 добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів, н.в.і.у.; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.13 діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.

08.11.2018р., на підставі наказу керівника Держгеонадр від 31.10.2018р. №409, ПП «Кайман-К» було видано спеціальний дозвіл №6292 на користування надрами.

Згідно з цим дозволом, метою користування надрами є - видобування піщано-галькових порід та піску придатних після збагачення для улаштування шарів дорожнього полотна, як компонент в`яжучий для виробництва щільних силікатних бетонів та для дорожнього будівництва, а також для благоустрою, рекультивації та планування; назва - Біляївське родовище, ділянка Центральна; місце родовища - Одеська область, Біляївський район.

Також, у цьому спеціальному дозволі від 08.11.2018р. №6292, зокрема, визначено географічні координати Родовища, площу - 57,7 га на території Біляївського родовища ділянка Центральна, прив`язку до місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України, зокрема, 0,5 км на північний захід від м. Біляївка, 3,2 км на схід від с. Яськи.

08.11.2018р. між Держгеонадрами та ПП «Кайман-К», з метою видобування корисних копалин (додаток до спеціального дозволу від 08.11.2018р. №6292), було укладено Угоду №6292 про умови користування надрами, в якій, зокрема, у п.п.5.3.2 та 5.3.22 було зобов`язано «надрокористувача» (відповідача) забезпечити охорону надр та довкілля в межах ділянки надр, наданої в користування, а також, у встановленому порядку, дотримуватись виконання вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля.

08.04.2019р. ПП «Кайман-К» було отримано Висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/1, в якому, серед іншого, його було зобов`язано:

- здійснювати діяльність з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр;

- здійснювати діяльність з видобування корисних копалин на підставі та у відповідності до дозвільних документів, що передбачаються для планованої діяльності;

- дотримуватися вимог раціонального використання природних ресурсів і охорони надр згідно зі ст.56 Кодексу України про надра.

Крім того, у цьому Висновку було чітко зазначено основні характеристики та місце провадження планованої діяльності, а саме географічні координати кутових точок Центральної ділянки Біляївського родовища.

Далі, на підставі наказу Держгеонадрів від 18.02.2021р. №146, а також посвідчення (направлення) від 23.02.2021р. №2744/01/07-21, посадовими особами контролюючого органу, у період з 19.03.2021р. по 29.03.2021р., було проведено планову перевірку ПП «Кайман-К».

За результатами вказаного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Азовсько-чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадрів було складено акт від 29.03.2021р. №08/6292-О, в якому було зафіксовано порушення підприємством відповідача вимог чинного законодавства, а саме:

1) ч.1 ст.19, ч.2 ст.24 Кодексу України про надра. В північно-західній та південній частинах Біляївської Центральної ділянки родовища піщано галькових порід та піску, відповідач здійснював видобуток піщано-галькових порід та пісків Центральної ділянки Біляївського родовища поза межами ліцензійної площі, географічні координати якої зазначені у спеціальному дозволі на користування надрами вiд 08.11.2018р. №6292;

2) ч.1 ст.17, п.1 ч.1 ст.24 Кодексу України про надра, п.п.12,18 постанови Кабінету Міністрів України №59. Видобування здійснювалось за межами гірничого відводу (акт про надання гірничого відводу №3543 площею 57,97 га з метою розробки піщано- галькових порід тa пісків Центральної ділянки Біляївського родовища). Не наданий проект гірничого відводу для видобування піщано галькових порід та пісків Центральної ділянки Біляївського родовища з додатками та графікою;

3) ч.2 ст.18 Кодексу України про надра. Відсутні документи, що посвідчують право користування (власності) земельною ділянкою для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, а саме для видобування піщано-галькових порід і піску придатних після збагачення для улаштування шарів дорожнього полотна, як компонент в`яжучий для виробництва щільних силікатних бетонів для дорожнього будівництва, а також для благоустрою, рекультивації та планування ділянки Центральна Біляївського родовища здійснюється за межами координат наданої ділянки надр визначеної спеціальним дозволом від 08.11.2018р. №6292 на користування надрами;

4) ч.ч.1,2 ст.51 Кодексу України про надра, абз.4 ч.1 ст.24 Закону України №1127. Проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку, не наявний. Не наданий робочий проект розробки та рекультивації ділянки Центральної Біляївського родовища пісків і піщано-галькових порід;

5) п.1 ч.1 ст.24 Кодексу України про надра, абз.1 п.10 постанови Кабінету Міністрів України №615. Не виконуються вимоги пп.5.3 угоди від 08.11.2018р. за №6292 про умови користування надрами відносно дотримання вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм пов`язаних користуванням надрами; вимог, передбачених Дозволом та цією угодою; проведення та фінансування роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт. Не виконується п.4 Програми робіт щодо строків проведення робіт, а саме оформлення у встановленому порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користування надрами. Строк проведення робіт - 3-4кв. 2019р. Документи на земельну ділянку для потреб, пов`язаних користування надрами не надані.

6) ч.ч.1,2 ст.24 Кодексу України про надра, п.10 Постанови Кабінету Міністрів України №615. Не виконуються вимоги п.4 особливих умов спеціального дозволу вiд 08.11.2018р. за №6292 на користування надрами, а саме: щорічний радіаційний контроль видобутої сировини в кар`єрі та продукції з неї на відповідність вимогам НРБУ-97. Відсутній щорічний радіаційний контроль видобутої сировини кар`єрі за 2020р.;

7) п.п.2,3,5 ч.1 ст.53 Кодексу України про надра. Наявна геологічна документація є не повною: Не наданий робочий проект розробки та рекультивації ділянки Центральної Біляївського родовища пісків і піщано-галькових порід;

8) п.п.2,3,5 ч.1 ст.53 Кодексу України про надра, абз.5 чт.24 Закону України №1124. Маркшейдерська, технічна та обліково-контрольна документація (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми) у повному обсязі не надана. Не наданий проект гірничого відводу Центральної ділянки Біляївського родовища та піщано галькових порід та пісків, журнал руху гірничої маси Біляївського родовища піску та піщано-галькової породи, журнал стану опорної геодезичної мережі, журнал проведення рекультивації, журнал повірок маркшейдерських приладів;

9) п.2 ч.2 ст.24, п.п.1,6 ч.1, ст.53 абз.4 ст.56 Кодексу України про надра. Не забезпечено раціональність розробки родовища корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення.

29.03.2021р. уповноваженою особою Азовсько-чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр на адресу ПП «Кайман-К» було винесено припис №59-14/01, згідно з яким відповідача у строк до 29.04.2021р. було зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до міжрегіонального відділу відповідні матеріали, які підтверджують факт усунення вказаних порушень.

31.03.2021р. і 26.04.2021р. ПП «Кайман-К» на адресу в.о. начальника Азовсько-чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр були наданні пояснення №14 та №24 щодо виявлених при перевірці порушень.

17.05.2021р. Держгеонадрами було прийнято наказ №371, п.2 якого було «зупинено» дію спеціального дозволу від 08.11.2018р. №6292 на користування надрами та надано ПП «Кайман-К» 30 календарних днів на усунення порушень.

18.06.2021р. і 12.10.2021р. Держгеонадрами були прийняті накази №465 і №738, якими продовжено ПП «Кайман-К» термін для усунення порушень, визначений наказом Держгеонадр від 17.05.2021р. №371, відповідно до 01.10.2021р. та 01.02.2022р.

Вважаючи вказані вище припис вiд 29.03.2021р. №59-14/01 та накази Держгеонадр вiд 17.05.2021р. №371, від 18.06.2021р. №465 і вiд 12.10.2021р. №738 протиправними, ПП «Кайман-К» звернулося до суду із адміністративним позовом (справа №420/22822/21).

31.01.2022р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/22822/21 визнано протиправним та скасовано припис вiд 29.03.2021р. №59-14/01, виданий Держгеонадрами. Визнано протиправним і скасовано наказ Держгеонадр вiд 17.05.2021р. №371, в частині зупинення дії спеціального дозволу на використання надрами вiд 08.11.2018р. №6292, наданого ПП «Кайман-К» для видобування піщано-галькових порід та піску Центральної ділянки Біляївського родовища. Визнано протиправним та скасовано наказ Держгеонадр № 465 від 18.06.2021, яким продовжено ПП «Кайман-К» термін для усунення порушень, встановлений наказом від 17.05.2021р. №371, до 01.10.2021р. Визнано протиправним та скасовано наказ Держгеонадр вiд 12.10.2021р. №738, яким продовжено ПП «Кайман-К» термін для усунення порушень до 01.02.2022р.

Водночас, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022р. у справі №420/22822/21, залишеною в силі поставною Верховного Суду від 04.07.2023р., апеляційну скаргу Держгеонадр - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2022р. в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування припису від 29.03.2021р. №59-14/01 - скасовано, а в цій частині ухвалено нове рішення - про залишення без розгляду позовних вимог ПП «Кайман-К» про визнання протиправним та скасування вказаного припису щодо зобов`язання ПП «Кайман-К» усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт їх усунення. В іншій частині рішення суду 1-ї інстанції від 31.01.2022р. у справі №420/22822/21 - залишено без змін.

Разом з тим, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12019160000000989, відомості про яке 23.10.2019р. були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.3 ст.239-1, ч.4 ст.240 та ч.1 ст.254 КК України (незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель; порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин; безгосподарське використання земель).

Як вбачається з протоколу огляду місця події, 12.08.2020р. під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019160000000989 було проведено огляд кар`єру на території Біляївського родовища, який розташований на території Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, а саме «Родовище - Біляївське, ділянка - Центральна», на якому здійснює видобування корисних копалин ПП «Кайман-К» на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 08.11.2018р. №6292. Огляд було проведено за участю директора ПП «Кайман-К» ОСОБА_2 та спеціалістів: інженерів-геодезистів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та інженера-землевпорядника ОСОБА_5 . В ході огляду спеціалістами застосовувалась спеціальна техніка, зокрема, GPS прилад, а також безпілотний літальний апарат, за допомогою якого було здійснено аеро-фотоплан місцевості та відбиті всі географічні точки в реальних межах існуючого кар`єру.

Вказаним оглядом встановлено, що службові особи ПП «Кайман-К», в порушення спеціального дозволу від 08.11.2018р. №6292 на користування надрами у вигляді видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ), вид корисної копалини «пісок, піщано-галечник» на території площею 57,-70 га в межах визначених дозволом географічних координат на ділянці надр «Родовище - Біляївське, Ділянка - Центральна», що в межах Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, організували незаконне видобування корисних копалин (піску) на земельних ділянках за межами дії отриманого спеціального дозволу, які відповідно до Державного земельного кадастру України належить до земель сільськогосподарського призначення, а саме:

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0828 (власник гр. ОСОБА_6 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0375 (власник гр. ОСОБА_7 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0374 (власник гр. ОСОБА_8 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0355 (власник гр. ОСОБА_9 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0354 (власник гр. ОСОБА_10 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0353 (власник гр. ОСОБА_11 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0362 (власник гр. ОСОБА_12 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0361 (власник гр. ОСОБА_13 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0385 (власника земельної ділянки не визначено);

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0829 (власник гр. ОСОБА_14 ).

Відповідно ж до Технічного звіту з земельного аудиту та визначення об`ємів басейнів виробки породи за спеціальним дозволом на користування надрами №6292, наданому ПП «Кайман-К» на території Одеської області Біляївського району Яськівської сільської ради, складеного 20.02.2021р. ПП «Одесагеопроект», вбачається, що в ході польових робіт виконано аерофотозйомку місцевості з встановленням контрольних прив`язочних точок (GCP) і зафіксовано місце самовільного видобутку підприємством корисних копалин поза межею ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом. Загальний об`єм виробки породи за межами спеціального дозволу на загальній площі 1,3634 га склав 94744 м3 + - 2841 м3.

Крім того, в рамках кримінального провадження №12019160000000989 було проведено судово-екологічну експертизу, за результатами якої було складено висновок експерта від 23.04.2021р. №10462/21-48, в якому зазначено, що в результаті самовільного видобутку піску будівельного в об`ємі - 94744,00 м3 поза межами спеціального дозволу на користування надрами на вказаних вище земельних ділянках, які розташовані в межах Ясківської сільської ради Біляївського району Одеської області, заподіяні збитки в розмірі 75 175 953,21 грн. Внаслідок вказаного самовільного видобутку піску відбулися значні негативні зміни рельєфу місцевості та ґрунтового покриву, у тому числі, на значній площі знищено верхній (родючий) шар ґрунту, створена загроза водної ерозії та зсуву ґрунту, виникла необхідність у виведенні земель, досліджуваних земельних ділянок, з сільськогосподарського обороту. Зсувонебезпечні ділянки кар`єру становлять «загрозу для життя та здоров`я людей».

05.05.2021р. Яськівська сільська рада Біляївського району Одеської області листом повідомила Одеську обласну прокуратуру, що не має фінансової можливості звернутися до суду щодо усунення порушень у сфері раціонального використання та охорони природних ресурсів та оцінки впливу на довкілля, в тому числі шляхом обмеження чи зупинення діяльності підприємства, скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та спеціального дозволу на користування надрами від 08.11.2018р. №6292.

Також, з листа ДЕІ Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область), направленого на адресу Одеської обласної прокуратури, вбачається, що працівників інспекції не було допущено до перевірки посадовими особами відповідача, яку було заплановано провести у період з 15.10.2020р. року по 28.10.2020р. з посиланням на встановлення карантину на території України.

Наведені вище обставини і стали підставою для звернення прокурора (позивача) до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для застосування до ПП «Кайман-К» заходів реагування, шляхом тимчасової заборонити (зупинення) діяльності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, в цілому погоджується з наведеними висновками та вважає, що суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правового регулювання даних спірних правовідносин, який полягає в наступному.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Так, регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра, про що вказано у його ст.2.

За змістом ст.4 Кодексу України про надра, вони є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Стаття 19 цього Кодексу врегульовує порядок надання надр у користування. У відповідності до даної норми надра надаються в користування лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно з ч.2 ст.24 Кодексу України про надра вбачається, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, згідно з порядком, що затверджений Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги відносно користування надрами, що встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Стаття 56 Кодексу України про надра врегульовує основні вимоги в галузі охорони надр, серед яких, забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин та наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок та свердловин, що експлуатуються або ж законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин та промислову цінність родовищ або ж ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.60 Кодексу України про надра, державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Як передбачено у ч.1 ст.61 Кодексу України про надра, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

У свою чергу, повноваження органу державного геологічного контролю стосовно здійснення контролю за геологічним вивченням надр встановлює ст.62 Кодексу України про надра, згідно із п.5 ч.1 якої, орган державного геологічного контролю перевіряє дотримання нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами.

При цьому, орган державного геологічного контролю має право, зокрема, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр (п.3 ч.3 ст.62 Кодексу України про надра).

Статтями 65 та 67 цього Кодексу передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, зокрема, винні у самовільному користуванні надрами.

На відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, поширюється і дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V (ч.1 ст.2), який у ч.7 ст.7 встановлює, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або ж часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ відносно усунення порушень, що виявлені під час здійснення заходу.

Відповідно до п.1 «Положення про Держекоінспекцію» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017р. за №275), Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.1 розділу 1 «Положення про Держекоінспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» (затв. наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017р. №312), визначено, що Держекоінспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

За приписами п.5 розділу 2 зазначеного Положення, інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів звертає уваги на те, що у відповідності до ст.1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. №2059-VIII, впливом на довкілля є будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Оцінка впливу на довкілля, як це передбачено ч.1 ст.2 Закону №2059-VIII, це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до ст.ст.5,6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до ст.ст.7,8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до ст.9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, та інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого п.3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до ст.11 цього Закону.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону №2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ст.15 Закону №2059-VIII, правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є: 1) надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності; 2) порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів; 3) неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності; 4) підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля; 5) незаконне втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля; 6) провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності; 7) недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації об`єктів, інших втручань у природне середовище та ландшафти, у тому числі із видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст.16 Закону №2059-VIII, діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства або ж окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище та ландшафти, у тому числі із видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або ж припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. за №1264-XII, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами і організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

За правилами ст.38 цього Закону, в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Аналіз зазначених вище норм права дає підстави судовій колегії дійти однозначного висновку, що законодавцем передбачено можливість тимчасового зупинення діяльності підприємства за порушення суб`єктом господарювання законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема, за недотримання під час провадження господарської діяльності екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Так, як встановлено колегією суддів з матеріалів справи та вже зазначалося вище, 08.11.2018р. ПП «Кайман-К» було видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 08.11.2018р. №6292, в якому, зокрема, було чітко визначено географічні координати, прив`язку до місцевості у відповідності до адміністративно-територіального устрою України та площу родовища.

У подальшому, як свідчать матеріали справи, 08.04.2019р. ПП «Кайман-К» було отримано Висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-2018731156/1, в якому зазначено основні характеристики та місце провадження планової діяльності, а саме географічні координати кутових точок родовища.

З-поміж іншого, у цьому Висновку містяться такі екологічні умови провадження планової діяльності: здійснення діяльності з видобування корисних копалин в межах географічних координат ділянки надр, здійснення діяльності із видобування корисних копалин на підставі та у відповідності до дозвільних документів, що передбачаються для планованої діяльності, а також дотримання вимог раціонального використання природних ресурсів та охорони надр згідно зі ст.56 Кодексу України про надра.

При цьому, згідно з приміткою п.6 «екологічних умов» Висновку з оцінки впливу на довкілля від 08.04.2019р. №7-03/12-2018731156/1, якщо під час провадження господарської діяльності, буде виявлено значний «негативний вплив» від цієї діяльності на «життя і здоров`я населення» чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планової діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність «припиненню».

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури стверджує, що відповідач, здійснюючи видобування піску, фактично незаконно вийшов за межі географічних координат, визначених у дозволі на користування надрами від 08.11.2018р. №6292 та Висновку з оцінки впливу на довкілля від 08.04.2019р. №7-03/12-2018731156/1.

Як видно з матеріалів справи, прокурором (позивачем) долучено до справи «Технічний звіт з земельного аудиту та визначення об`ємів басейнів виробки породи» за спеціальним дозволом на користування надрами №6292, наданому ПП «Кайман-К» на території Одеської області Біляївського району Яськівської сільської ради, складений 20.02.2021р. ПП «Одесагеопроект» (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста ОСОБА_15 від 05.09.2019р. №014512), в якому, зокрема, було зафіксовано, що в ході польових робіт виконано аерофотозйомку місцевості із встановленням контрольних прив`язочних точок (GCP) та чітко зафіксовано місце самовільного видобутку підприємством корисних копалин поза межею ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом. Загальний об`єм виробки породи за межами спеціального дозволу на загальній площі 1,3634 га склав 94744 м3 + - 2841 м3.

Доводи ж відповідача про те, що згаданий вище «Технічний звіт» жодним чином не доводить факту видобування піску за межами спеціального дозволу, з огляду на те, що в цьому документі не було вказано про видобуток порід саме ПП «Кайман-К», а також період такого видобутку, колегія суддів, як і суд 1-ї інстанції, оцінює критично, оскільки дані вимірювання (технічний звіт) були здійснені саме для визначення об`ємів басейнів виробки породи за спеціальним дозволом на користування надрами, наданому ПП «Кайман-К», що чітко вбачається з його титульної сторінки, а дані спостереження виконувалися інженером-геодезистом в режимі реального часу (20.02.2021р.).

У той же час, як вбачається з «Протоколу огляду місця події», що також був долучений прокурором до матеріалів справи, 12.08.2020р. під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019160000000989 було проведено огляд Кар`єру на території Біляївського родовища, який розташований на території Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, а саме «Родовище - Біляївське, ділянка - Центральна», на якому здійснює видобування корисних копалин ПП «Кайман-К» на підставі дозволу на користування надрами від 08.11.2018р. №6292. Цей огляд було проведено за участю директора ПП «Кайман-К» ОСОБА_2 та спеціалістів: інженерів-геодезистів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та інженера-землевпорядника ОСОБА_5 .

В ході даного огляду спеціалістами застосовувалась спеціальна техніка, зокрема, GPS прилад, а також безпілотний літальний апарат, за допомогою якого було здійснено аеро-фотоплан місцевості та відбиті всі географічні точки в реальних межах існуючого кар`єру.

Вказаним оглядом встановлено, що службові особи ПП «Кайман-К», в порушення спеціального дозволу від 08.11.2018р. №6292 на користування надрами у вигляді видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ), вид корисної копалини «пісок, піщано-галечник» на території площею 57,-70 га в межах визначених дозволом географічних координат на ділянці надр «Родовище - Біляївське, Ділянка - Центральна», що в межах Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, організували видобування корисних копалин (піску) на земельних ділянках за межами дії отриманого спеціального дозволу, які відповідно до Державного земельного кадастру України належить до земель сільськогосподарського призначення, а саме:

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0828 (власник гр. ОСОБА_6 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0375 (власник гр. ОСОБА_7 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0374 (власник гр. ОСОБА_8 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0355 (власник гр. ОСОБА_9 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0354 (власник гр. ОСОБА_10 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0353 (власник гр. ОСОБА_11 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0362 (власник гр. ОСОБА_12 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0361 (власник гр. ОСОБА_13 );

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0385 (власника земельної ділянки не визначено);

земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:0829 (власник гр. ОСОБА_14 ).

Крім того, з висновку експерта Копаниці О.Б. від 23.04.2021р. №10462/21-48, складеного за результатами судової інженерно-екологічної експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №12019160000000989, чітко вбачається, що в результаті самовільного видобутку підприємством відповідача «піску будівельного» в об`ємі 94744,00 м3 поза межами спеціального дозволу на користування надрами на земельних ділянках, які зазначені вище та розташовані в межах Ясківської сільської ради Біляївського району Одеської області, були заподіяні збитки в розмірі 75 175 953,21 грн.

Жодного спростування вказаних обставин (у тому числі, що вказані земельні ділянки знаходяться поза межами географічних координат родовища, які визначені у дозволі від 08.11.2018р. №6292) відповідачем під час розгляду справи як у суді 1-ї інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не наведено та відповідних доказів не надано.

Більш того, як правильно звернув увагу суд 1-ї інстанції, відповідачем в ході розгляду даної справи жодних доказів того, що ним саме у встановлений законом спосіб було отримано відповідний дозвіл на видобування корисних копалин на вищезазначених земельних ділянках до суду надано так і не було.

Одночасно, також варто зазначити й про те, що доводи апеляційної скарги ПП «Кайман-К» фактично зводяться переважно до того, що наявний в матеріалах цієї справи висновок експертизи є лише припущенням експерта, оскільки базується тільки на позиції і твердженнях сторони обвинувачення у кримінальному провадженні №12019160000000989, та, відповідно, жодним чином не доводить факту видобутку ним порід поза межами ліцензійної площі.

Визначаючись щодо обґрунтованості цих доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує те, що згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 ст.74 КАС України регламентовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

За змістом ст.101 КАС України, висновком експерта вважається докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Дійсно, у відповідності до ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими у ст.90 цього Кодексу. Водночас, відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Згідно з правовим висновком, якій міститься у постанові Верховного Суду від 25.03.2021р. у справі №752/21411/17 та від 15.04.2021р. у справі №759/15556/18 висновки експерта, які проведені у кримінальному провадженні містять інформацію відносно предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, та є належними і допустимим доказами, дослідженими судом згідно із визначеним законом порядку. У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні особа має право заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи спірних доводів.

У той же час, наданий до матеріалів даної справи висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 23.04.2021р. №10462/21-48 відповідає усім вимогам, визначеним у ст.101 КАС України, є належним та допустимим доказом в розумінні вимог КАС України, приймається судом апеляційної інстанції його до уваги при вирішенні справи та, насамперед, оцінюється в сукупності з іншими, згаданими вище доказами.

Окрім того, слід також вказати й про те, що суд першої інстанції цілком вірно не взяв до уваги посилання представника ПП «Кайман-К» на преюдиційність рішення Верховного Суду у справі №420/22822/21, оскільки по-перше, у вказаному судовому рішенні взагалі не досліджувались та не надавалась правова оцінка технічному звіту з земельного аудиту та визначення об`ємів басейнів виробки породи, складеного 20.02.2021р. ПП «Одесагеопроект», а також висновку експерта від 23.04.2021р. №10462/21-48, в яких встановлені обставини видобування корисних копалин поза межами спеціального дозволу на користування надрами. По-друге, судом касаційної інстанції досліджувався інший документ, а саме акт ГУ Держпраці в Одеській області від 22.03.2021р. №15/12.09-01/11-2-04/349, який не надався сторонами в межах даної адміністративної справи №420/8543/21.

Також, необхідно зауважити й про те, що за результатами розгляду вказаної вище справи №420/22822/21, припис від 29.03.2021р. №59-14/01 про зобов`язання усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування фактично скасований не був, та відповідно, на час звернення прокурора до суду із даним позовом, фактично залишається чинним і частково виконаним.

Окрім того, прокурором до суду 1-ї інстанції були надані і накази Держгеонадр від 03.05.2022р. №143 та від 22.08.2022р., згідно з п.п.3,4 яких, ПП «Кайман-К» встановлені терміни для усунення порушень законодавства, а саме вимог ст.ст.18,24 та 56 Кодексу України про надра, відповідно до 01.07.2022р. та до 01.10.2022р.

Відповідач же, в свою чергу, як вже зазначалося вище, наголошував, що адміністративні суди за результатами розгляду попередньої справи №420/22822/21 (обставини якої є нібито преюдиційними для розгляду цієї справи) встановили те, що припис було виконано ПП «Кайман-К», а не скасований він виключно з підстав пропуску строку на його оскарження.

Підтримуючи висновки суду 1-ї інстанції, колегія суддів, окрім вказаного вище, вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом неодноразово аналізувались положення Закону №877-V в частині визначення основних ознак припису, що складається контролюючими органами, вимог щодо його оформлення та змісту.

За результатами перевірки контролюючим органом, окрім акту перевірки, складається і припис, який є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути зазначені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, зокрема, про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.04.2021р. у справі №480/1752/19 та від 13.04.2022р. у справі №804/2529/16.

Згадана спрямованість припису на усунення виявлених перевіркою порушень у встановлені органом державного нагляду (контролю) строки узгоджується і з положеннями абз.4 ч.1 ст.6 Закону №877-V, згідно з якими, підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або ж інших розпорядчих документів стосовно усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Так, Верховний Суд, зокрема, в своїй постанові від 28.04.2021р. у справі №480/1752/19 зазначив, що до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення конкретних порушень вимог законодавства, виявлених у ході перевірки. Відповідні порушення повинні підтверджуватись документально, бути належним чином зафіксовані в акті перевірки, а матеріали перевірки повинні підтверджувати, що порушення вчинені саме тим суб`єктом господарювання, який перевірявся.

Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен бути мотивованим, узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання мають визначатись у кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень. Наданий у приписі строк на усунення суб`єктом господарювання виявлених порушень повинен бути обґрунтованим та достатнім для реального виконання такого припису.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і в своїй постанові від 23.10.2020р. у справі №160/33/19.

За правовими висновками Верховного Суду, що викладені у його постановах від 23.12.2020р. у справі №815/132/17 та від 20.04.2022р. у справі №1340/3623/18, пункти припису не можуть носити загальний характер та дублювати норми законодавства, неухильний обов`язок додержання яких і так вже закріплено законодавством, зокрема, у спірному випадку, - Кодексом України про надра та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Повертаючись до обставин згаданої справи №420/22822/21, слід звернути увагу, що Верховний Суд дійшов висновку, що контролюючий орган, вказавши про необхідність усунення ПП «Кайман-К» порушень вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Держгеонадр матеріали, які підтверджують факт усунення порушень, не конкретизував, яких же саме заходів має вжити відповідач, та не визначив способу їх усунення, що свідчить про нечіткість та невизначеність припису.

Крім того, Верховний Суд, надавши оцінку поданій апелянтом документації, чітко зазначив про належне виконання ПП «Кайман-К» п.п.4,7,8 вказаного Припису, проте, визначаючись щодо виконання ним п.п.1,2 цього припису, які власне і стосуються здійснення видобутку порід поза межами ліцензійної площі та межами гірничого відводу, суд касаційної інстанції послався виключно на те, що відповідачем були надані акт ГУ Держпраці в Одеській області від 22.03.2021р. за №15/12.09-01/11-2-04/349 та «Перелік об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр» на 2021р. (затв. 17.02.2021р. Держгеонадрами та Геоінформ України (форма №3-гр). У той же час, інформація про те, чи опрацьовані ці документи ПП «Кайман-К», які були надані Держгеонадрам на виконання Припису про усунення порушень, а також чи вважав контролюючий суб`єкт їх достатніми (або ж апелянту необхідно було надати додаткову документацію), на момент розгляду справи №420/22822/21 була відсутня.

Зокрема, доводячи обґрунтованість наказу про зупинення дії дозволу, спірного у межах справи №420/22822/21, Держгеонадра покликалися і на виконання ПП «Кайман-К» вимог припису щодо усунення порушень не в повному обсязі, при цьому, як зазначив Верховний Суд, які ж саме вимоги припису є невиконаними, матеріали вказаної справи не містили і контролюючий орган цього не конкретизував.

Тобто, беззаперечно стверджувати про те, що Верховний Суд дійшов висновку про взагалі відсутність протиправних дій відповідача під час видобування піщано-галькових порід та пісків за межами ліцензійної площі, географічні координати якої зазначені у спеціальному дозволі на користування надрами від 08.11.2018р. №6292, та поза межами гірничого відводу, у даному випадку, неможливо, а тому, відповідно, висновки суду першої інстанції в цій частині є цілком обґрунтованими та такими, що не суперечать згаданим вище висновкам суду касаційної інстанції.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого на цей час висновку про необхідність тимчасового застосування зазначеного позивачем (прокурором) заходу реагування, який не тільки відповідає характеру виявлених порушень, а й буде «співмірним» до мети його застосування, і таке втручання у права відповідача дійсно буде «пропорційним».

Також, колегія суддів звертає увагу та наголошує на тому, що застосований захід реагування має виключно «тимчасовий» характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень, тобто вказаний захід має «спонукаючий» характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері екологічної безпеки.

До того ж, слід звернути увагу і на той факт, що суд 1-ї інстанції, у даному випадку, тимчасово заборонив не всю діяльність підприємства, а лише ту діяльність, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, а саме: видобування корисних копалин за межами ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами №6292 від 08.11.2018р. до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля від 08.04.2019р. за №7-03/12-2018731156/1 певних екологічних умов.

Слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції грубих порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі відповідача доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кайман-К» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 26.02.2024р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: М.П. Коваль

В.О. Скрипченко