Ухвала

від 26.02.2024 по справі 320/31079/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/31079/23

УХВАЛА

26 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АВЕНТИН» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 адміністративний позов задоволено.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 апелянту продовжено строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано дефіцитом Державного бюджету України, нездійсненням платежів із сплати судового збору органами ДКС України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

Посилання апелянта на скрутне матеріальне становище в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є безпідставним з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених ст. 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.

Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Згідно ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, керуючись статтями 121, 296, 298, 328 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АВЕНТИН» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Губська

Судді О.В. Карпушова

В.В. Файдюк