Рішення

від 21.02.2024 по справі 183/5165/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5165/19

№ 2/183/44/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Просяник Н.П.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача Донця С.О.

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, Новомосковська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

1.Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом.

1.1 В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний племінник - ОСОБА_6 .

Для реалізації її спадкових прав виникла необхідність у встановленні факту породинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ЇЇ дівоче прізвище - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу їй присвоєне прізвище ОСОБА_9 .

У відповідності до свідоцтва про народження, її батьком є ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Її батько ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_16. є рідним братом ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_17.

У свідоцтвах про народження ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , батьками зазначені: батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_14 .

18 грудня 1939 року її тітка ОСОБА_15 уклала шлюб з ОСОБА_16 , після чого їй було присвоєне прізвище ОСОБА_17 , у той же час, згідно Актового запису № 1971 від 18 грудня 1939 року прізвище тітки помилково зазначене як ОСОБА_18 .

ОСОБА_16 і ОСОБА_19 є батьками ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Від шлюбу ОСОБА_20 і ОСОБА_22 народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є її двоюрідним племінником, тобто - вони є родичами п`ятого ступеню споріднення (від кількості народжень).

У відповідності до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Таким чином, вона є спадкоємцем ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 четвертого ступеню споріднення.

ОСОБА_1 зазначила у позові, що враховуючи помилку, яка допущена при написанні прізвища ОСОБА_15 в актовому записі № 1971 від 18 грудня 1939 року, де під час реєстрації шлюбу її прізвище зазначене як ОСОБА_18 , неможливо у позасудовому порядку виправити зазначену описку, для реалізації її прав як спадкоємця, виникла необхідність для звернення до суду з вимогами про встановлення факту родинних відносин.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає свою позицію стосовно родинних зв`язків ОСОБА_23 і спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Так, ОСОБА_23 є сином ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У свою чергу, ОСОБА_24 був рідним братом ОСОБА_14 , які мали спільного батька ОСОБА_26 .

ОСОБА_14 є матір`ю ОСОБА_27 .

Таким чином, ОСОБА_23 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з тлумачень положень ст. 1265 ЦК України, є спадкоємцями п`ятого ступеню споріднення.

1.2 Стосовно вимог про поновлення строку на прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 зазначає, що зі спадкодавцем ОСОБА_6 вони були у добрих відносинах, спілкувалися, зустрічалися, коли вона приїздила до м. Новомосковська у поминальні дні.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 часто міняв номери телефону, деякий час, приблизно з червня 2018 року, вони не спілкувалися.

У серпні 2019 року до неї звернувся ОСОБА_23 з проханням надати йому документи, які підтверджують його родинні зв`язки з ОСОБА_6 , та їй стало відомо про смерть останнього.

Крім того, їй стало відомо, що спадковим майном ОСОБА_6 намагається заволодіти стороння особа - ОСОБА_5 , який навмисно вчиняв дії щоб скрити факт смерті ОСОБА_6 , звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після його смерті та не повідомив нотаріуса про наявних спадкоємців.

02 серпня 2019 року вона звернулася до державного нотаріуса Новомосковської державної нотаріальної контори з питанням про прийняття спадщини, як спадкоємець п`ятої черги за законом, але їй було відмовлено, оскільки у неї не було документів, які підтверджують родинні зв`язки зі спадкодавцем, що потягло за собою пропуск нею шестимісячного строку, визначеного для прийняття спадщини.

При цьому, вона вважає, що нотаріус допустив порушення чинного законодавства, оскільки повинен був прийняти її заяву та видати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Не розуміючи значення цієї процесуальної дії, вона розпочала звертатися до архівів, органів БТІ, інших органів з питання відновлення документів на підтвердження факту родинних відносин зі спадкодавцем.

Після звернення за юридичною допомогою, 19 вересня 2019 року вона звернулася до суду з позовом про захист свого права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

1.3 Стосовно обсягу спадкового майна, повідомляє, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.11.2019, ОСОБА_20 , у відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.01.2007 р. Новомосковською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер № 2-194, був власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_20 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Єдиним спадкоємцем ОСОБА_20 був його син - ОСОБА_6 , який на день смерті батька мешкав разом з ним, крім того, у визначений законодавством строк звернувся до Новомосковської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті, 19.08.2015 року нотаріусом заведено відповідну спадкову справу.

У той же час, ОСОБА_6 за життя, не оформив та не отримав свідоцтво про право на спадщину після батька, ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

1.4 У зв`язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст. 315 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1220, 1222, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України, просила суд:

-встановити факт, який має юридичне значення, факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є онуком ОСОБА_19 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 , та двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

-визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визначити їй, ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Стислий виклад позиції відповідача (позивача за зустрічним позовом).

2.1 На обґрунтування зустрічного позову відповідач ОСОБА_3 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_13 помер її батько - ОСОБА_23

У визначений законодавством строк вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після батька.

ОСОБА_23 був двоюрідним дідом ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер № 1211900000:03:011:0151, яка розташована за зазначеною адресою.

ОСОБА_23 у визначений законодавством строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем.

В той же час, ОСОБА_23 не встиг оформити свої спадкові права у зв`язку зі смертю.

Так, батьком ОСОБА_6 був ОСОБА_20

Дідом та бабою ОСОБА_6 були ОСОБА_16 та ОСОБА_19 .

Прабабкою ОСОБА_6 по бабиній лінії була ОСОБА_14 , яка померла наприкінці 60-х - на початку 70-х років ХХ сторіччя.

Рідним братом ОСОБА_14 був батько ОСОБА_23 - ОСОБА_24 , який помер у ІНФОРМАЦІЯ_23.

З метою встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_23 з заявою про встановлення факту родинних відносин, заява залишена без розгляду (справа № 183/345/20).

Під час розгляду справи № 183/345/20 була витребувана:

-інформація з державного архіву Кіровоградської області та встановлено, що матір`ю ОСОБА_15 була рідна сестра батька ОСОБА_23 - ОСОБА_14 , яка була заміжня з (російською) «крестьянином деревні Малой Березовки ОСОБА_33 »;

Зазначена інформація надана з Метричної книги реєстрації актів про народження ІНФОРМАЦІЯ_24 за 2017 рік

2.2 Згідно матеріалів спадкової справи, у визначений законодавством строк з заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріальної контори звернулися:

-07.02.2019 - ОСОБА_23 , якому в наступному нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через недоведеність родинних відносин зі спадкодавцем;

-14.02.2019 - ОСОБА_5 , якому в наступному нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через недоведеність родинних відносин зі спадкодавцем;

-29.01.2020 - ОСОБА_1 , яка направила заяву поштою та нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск звернення з заявою про прийняття спадщини.

2.3 Стосовно відповідача ОСОБА_5 , останній взагалі не має жодних родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_6 та намагався вступити у спадщину як особа, яка буцімто проживала зі спадкодавцем однією сім`ю, звертався до суду з відповідною заявою (справа № 183/1041/19 - залишено без розгляду; справа № 183/4592/19 - повернуто позивачу без розгляду).

2.4 Стосовно відповідача ОСОБА_1 , то вона достеменно знала про смерть двоюрідного племінника ОСОБА_6 , особисто ОСОБА_23 повідомив її про цей факт, намагався заручитися її підтримкою під час виселення ОСОБА_5 зі спадкового будинку, але ОСОБА_1 повідомила, що у неї немає часу та коштів займатися такою кропіткою справою, але, готова допомогти, як свідок, а сама спадщина її не цікавить, зазначені обставини можуть підтвердити свідки.

Але, як тільки ситуація з будинком вирішилася на користь ОСОБА_23 , ОСОБА_1 ініціювала справу стосовно спадщини, у той же час, з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 22.08.2019 року, а до нотаріуса звернулася тільки 29.01.2020 року.

ОСОБА_3 зазначила, що у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог про визначення додаткового строку для подання нею заяви належить відмовити, оскільки остання не надала доказів наявності поважних причин, які перешкоджали їй звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

2.5 У зв`язку з наведеним, у зустрічному позові відповідач ОСОБА_3 просила суд:

-встановити факт, який має юридичне значення, факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_23 був двоюрідним дідом ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за нею, ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати за нею, ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, кадастровий номер № 1211900000:03:011:0151, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Рух справи та процесуальні дії у справі.

22 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 23 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

19 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новомосковської міської ради, третя особа - Новомосковська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року задоволене клопотання представника позивача про витребування письмових доказів, зобов`язано Новомосковську державну нотаріальну контору надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_23 , третя особа - Новомосковська міська рада, Новомосковська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (а.с. 87, т.1).

10.03.2020 року ОСОБА_23 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. (а.с.134, т.1).

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_23 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_23 , треті особи - Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, Новомосковська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, справи об`єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 11 вересня 2020 року задоволене клопотання представника відповідача ОСОБА_23 про витребування письмових доказів, зобов`язано Новомосковську державну нотаріальну контору надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року провадження у справі зупинене до залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2021 року зобов`язано приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Рублевського Валерія Костянтиновича надати на адресу суду належним чином посвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 , а Новомосковську державну нотаріальну контору зобов`язано надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року до участі у справі у якості правонаступника відповідача ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 залучено ОСОБА_3 .

13 травня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з уточненням до зустрічного позову до Новомосковської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. (а.с. 72 т.2).

Ухвалою суду від 31 березня 2023 року повернуто позов ОСОБА_1 , у якій змінено предмет позову, а саме - позов до ОСОБА_3 , треті особи - Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, Новомосковська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Таким чином, судом розглядалися позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, Новомосковська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини та за зустрічними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

4.Судовий розгляд

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, посилалася на підстави звернення до суду, викладені у заяві, просила позов задовольнити, зазначила, що їй не було відомо про смерть ОСОБА_6 , у зв`язку з чим, нею пропущено строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Зустрічні позовні вимоги не визнала, вважає, що вона набула право на спадкування.

Представник позивача, адвокат Просяник Н.П. в судовому засіданні підтримала вимоги позивача ОСОБА_1 , посилалася на підстави звернення до суду, викладені у заяві, просила задовольнити позов, зустрічні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що ОСОБА_23 , а після його смерті і ОСОБА_3 не довели факт родинних відносин зі спадкодавцем. Крім того, ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, народження самого спадкодавця не входить до цього числа, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 є родичем спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 четвертого ступеню споріднення, а ОСОБА_23 є родичем спадкодавця п`ятого ступеню споріднення

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, не заперечувала проти задоволення вимог у частині вимог про встановлення факту родинних відносин, позовні вимоги в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини не визнала, зустрічний позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити її вимоги. Крім того, будучи допитаною у якості свідка показала, що ОСОБА_6 вона знала, оскільки приїздила до нього в будинок у м. Новомосковськ разом із своїм батьком ОСОБА_34 . Також і сам ОСОБА_6 приїздив до ОСОБА_35 в с. Євецько-Миколаївку Новомосковського району Дніпропетровської області. ОСОБА_1 приходиться їй двоюрідною тіткою, бачила її у 2012 році у спільних родичів, а у 2018 році спілкувалася з нею на поминальному обіді на 9 днів смерті ОСОБА_6 . Від батька їй відомо, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а поховання відбулося 15.08.2018 року, похованням займався та ОСОБА_5 . Її батькові ОСОБА_5 повідомив про смерть ОСОБА_6 саме 15.08.2018 року після поховання, а ОСОБА_36 у цей же день особисто по телефону повідомив про це ОСОБА_1 . Зі слів батька, він телефонував ОСОБА_1 також з приводу її наміру приймати спадщину, але, остання повідомила що не бажає цього робити. ЇЇ батько ініціював проведення поминального обіду на 9 днів з дня смерті, але сам не був присутній за станом здоров`я. 21.08.2018 р. був поминальний обід, під час якого була присутня ОСОБА_1 , вона особисто спілкувалася з ОСОБА_1 стосовно прийняття спадщини, остання відповіла, що це дуже складно, але фактично, відповідь не надала. Крім того, вона під час поминального обіду зателефонувала з приводу ключів та документів ОСОБА_5 , після чого передала слухавку ОСОБА_1 , яка з ним також спілкувалася.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Донець С.О. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, зазначив, що не заперечує проти задоволення вимог в частині встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у той же час, позов ОСОБА_1 в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини не визнав, просив суд відмовити у задоволенні зазначених вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини та не надала суду належних та допустимих доказів наявності поважних причин, які перешкоджали їй звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Третя особа за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що він і ОСОБА_6 давно дружили. ОСОБА_3 знає як дочку ОСОБА_35 , останній приїздив до ОСОБА_6 як родич, ступень їх родинних зв`язків йому не відома. ОСОБА_6 помер у серпні 2018 році, про його смерть стало відомо від лікаря, причиною смерті був підвищений тиск та хвороба підшлункової залози. Він повідомив ОСОБА_35 , про смерть ОСОБА_6 , особисто займався похованням останнього. Наприкінці серпня 2018 року йому зателефонував ОСОБА_36 з приводу документів померлого, оскільки у нього були ключі від будинку померлого. Також ОСОБА_36 під час розмови передав слухавку ОСОБА_1 , вона сказала, що приходиться тіткою ОСОБА_6 , саме з її телефону дзвонив ОСОБА_36 . В наступному, ОСОБА_1 неодноразово йому телефонувала, номери її телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , але до засідання суду її жодного разу не бачив. Не заперечує того, що він звертався до суду з питанням отримання спадщини, вважав, що має право на спадкування оскільки поніс витрати на поховання, зараз він не має жодних вимог стосовно спадкового майна. Також, ОСОБА_36 звертався до поліції з заявою про те, що буцімто він отруїв ОСОБА_6 . Може також пояснити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_36 не були присутні під час поминальних обідів на 9 та 40 днів з дня смерті ОСОБА_6 .

Представник третьої особи за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - - Новомосковська міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Новомосковська державна нотаріальна контора, як третя особа, у своїй заяви просила розглядати справу за відсутністю представника нотаріальної контори.

Свідок ОСОБА_38 в судовому засідання показав, що позивач ОСОБА_1 є його двоюрідною сестрою, оскільки його мати та батько ОСОБА_1 є рідними сестрою і братом. ОСОБА_6 був його племінником, відповідача ОСОБА_3 він не знає. Крім того, може повідомити, що ОСОБА_15 є рідною сестрою його матері ОСОБА_39 . Про смерть ОСОБА_6 йому стало відомо від ОСОБА_1 у 2019 році (дату і місяць він не пам`ятає). Під час розмови ОСОБА_1 повідомляла, що якийсь чоловік претендує на спадщину, у той же час, він повідомив, що не претендує на спадщину.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засідання показав, що відповідач ОСОБА_3 є його троюрідною сестрою, також він є двоюрідним племінником ОСОБА_23 , з позивачем ОСОБА_1 він не знайомий.

5.Фактичні обставини, встановлені судом.

5.1 Судом встановлено, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 у м. Дніпропетровську, актовий запис про народження № 1134 від 23.06.1956 складений Октябрьським районним бюро РАЦС м. Дніпропетровська, що підтверджується свідоцтвом про народження.

У відповідності до свідоцтва про народження ОСОБА_7 , її батьками зазначені: батько ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_41 .

30 квітня 1999 року Відділом державної реєстрації актів громадянського стану виконкому Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , актовий запис № 230, після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 присвоєне прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Встановлено, що батько позивача ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_16 у с. Березовка, Олександрійського району Кіровоградської області, актовий запис № 111 від 09.04.1922 проведений у районному відділі ЗАГС м. Олександрія Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про народження.

У відповідності до свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_10 є: батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_14 .

Згідно архівного витягу Державного архіву Кіровоградської області від 08.10.2019 надана виписка із метричної книги реєстрації актів про народження ІНФОРМАЦІЯ_24 за 1917 рік, відповідно до якого у ОСОБА_13 (так у документі) і законної його дружини ОСОБА_42 (так у документі) ІНФОРМАЦІЯ_17 народилася дитина ОСОБА_15 (так у документі).

18 грудня 1939 року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського міського бюро ЗАГС зареєстровано шлюб між ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , актовий запис № 1971, після реєстрації шлюбу ОСОБА_15 присвоєне прізвище ОСОБА_17 , що підтверджується копією актового запису про шлюб.

Встановлено, що ОСОБА_16 і ОСОБА_19 є батьками ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується записом акта про народження № 60 від 05.04.1954 р.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_18 у м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, актовий запис про народження № 103, складений 09.02.1973 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

Згідно зазначеного витягу, батьками ОСОБА_6 є: батько - ОСОБА_20 , мати - ОСОБА_22

5.2 Встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_19 , її батьком згідно до свідоцтва про народження є ОСОБА_23 .

21 липня 1995 року відділом ЗАГС м. Норильська зареєстровано шлюб між ОСОБА_45 і ОСОБА_3 , актовий запис № 765, після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 присвоєне прізвище ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Встановлено, що ОСОБА_23 народився ІНФОРМАЦІЯ_20 , місце народження - ст. Пологи Запорізької області, що підтверджується посвідкою про народження № НОМЕР_3 ,

Згідно наведеної вище посвідки, батьками ОСОБА_23 є: батько - ОСОБА_24 , мати -ОСОБА_49 ..

Як зазначав у позові ОСОБА_23 (правонаступником якого є ОСОБА_3 ), його батько ОСОБА_24 буврідним братом ОСОБА_14

Згідно відповіді Державного архіву Кіровоградської області від 24.09.2020, метричні книги реєстрації актів про народження у с. Серебряне до архіву на зберігання не надходили, тому, надати архівний витяг про народження ОСОБА_26 у 1888-1895 роках немає можливості, місцезнаходження документів архіву не відомо.

Згідно Архівного витягу Державного архіву Кіровоградської області від 24.09.2020, із метричної книги реєстрації актів про шлюбу у Косівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині - Олександрійський район Кіровоградської області) за 1915 рік, 01.04.1915 був зареєстрований шлюб між: жених - дер. Малой Березовки крестьянин ОСОБА_33 , православний, первым браком, невеста - дер. Серебряной Б (далі пошкоджено) крестьянка ОСОБА_52 , православная, первым браком).

Наступні родинні зв`язки ОСОБА_14 судом встановлені вище, у п. 5.1 рішення.

5.3Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 739, складений 15.08.2018.

Згідно спадкової справи № 230/2018, заведеної Новомосковською державною нотаріальною конторою, з заявами про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися:

-07.02.2019 - ОСОБА_23 з посиланням на те, що спадкодавець був його двоюрідним онуком;

-22.08.2018 р. ОСОБА_5 , з посиланням на те, що він проживав зі спадкоємцем однією сім`єю.

14.02.2019 ОСОБА_5 звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою нотаріуса від 14.02.2019 року ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що заявник не надав до нотаріальної контори документів, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем.

Встановлено, що ОСОБА_5 звертався до Новомосковського міськрайонного суду з заявами про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем (справа № 183/1041/19 - залишено без розгляду; справа № 183/4592/19 - повернуто позивачу без розгляду).

Крім того, судом встановлено, що під час розгляду справ в суді, 05.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.167, т.1).

Постановою нотаріуса від 07.02.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що заявником пропущений строк звернення з заявою про прийняття спадщини. (а.с. 168, т.1).

Згідно матеріалів спадкової справи, свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавалися.

5.4 Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_14 помер ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 84 від 19.01.2015 р., складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції.

Згідно матеріалів спадкової справи, № 272/2015 заведеної Новомосковською державною нотаріальною конторою, з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся син - ОСОБА_6 .

У відповідності до довідки виконавчого комітету Новомосковської міської ради, спадкодавець ОСОБА_20 по день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним був зареєстрований син - ОСОБА_6 .

Інших спадкоємців ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 судом не встановлено, свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього не видавалися.

Також встановлено, що ОСОБА_20 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 , у відповідності до Свідоцтва про право на спадщину ВЕМ № 800593, виданого 20.01.2007 Новомосковською державною нотаріальною конторою реєстраційний номер № 2-194, був власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У відповідності до Свідоцтва про право на спадщину ВЕМ № 800593, виданого 20.01.2007 Новомосковською державною нотаріальною конторою реєстраційний номер № 2-194, спадкодавцем на всю частку майна ОСОБА_16 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_21 є його син - ОСОБА_20 , спадкове майно на яке видане це свідоцтво складається з: жилого будинку А- цегла, розміром жило площі 33,5 кв.м., загальної площі - 57,4 м.кв., з надвірними побудовами: Б - вбиральня дерево; В - погріб цегла; Г - сарай дерево; 1 - ворота дерево, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, ОСОБА_20 згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯД № 981990, виданого Новомосковською міською радою Дніпропетровської області 10.07.2008 р. у відповідності до рішення міської ради від 14.05.2008 № 534, був власником земельної ділянки площею 0,0355 га., цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1211900000:03:011:0151.

Зазначений вище Державний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:126:00204.

Зазначена інформація стосовно земельної ділянки також підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

5.5 Встановлено, що ОСОБА_23 помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , актовий запис про смерть від 01.03.2021 року за № 31, складений Виконавчим комітетом Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно спадкової справи № 22/2021, заведеної приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Рублевським В.К.,

-з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 звернулася дочка - ОСОБА_3 ;

-з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь дочки ОСОБА_3 звернулася дружина спадкодавця - ОСОБА_54 .

08 вересня 2021 року ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину за законом після батька - ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 .

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

6.1 Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

6.2 У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення;

В той же час, частиною 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У відповідності до правових висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 205/2102/19-ц), якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Судді ВС зауважили, що у частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. ВС підкреслив, справи про спадкування розглядається судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Оскільки судом встановлено наявність інших спадкоємців, вимога про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення факту родинних відносин) може вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб, вбачається наявність спору про право, тому, справа підлягає розгляду за правилами позовного провадження.

6.3 У відповідності до правових позицій, висловлених у Постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц (№ 61-3014св19), відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

6.4 У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено. що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Приписами ст. 1220 ЦК України унормовано, що 1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. 2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Нормами ст. 1222 ЦК України визначено, що 1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. 2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

На підставі ст. 1258 ЦК України, 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1265 ЦК України,

1. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

На підставі ст. 1270 ЦК України,

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

У відповідності до приписів ст. 1272 ЦК України,

1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

6.5 У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6 486цс15 зроблено правовий висновок, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позицію висловив Верховний Суд у постанові від 30.06.2020 у справі № 431/5782/17 (провадження № 61-43817св18).

7. Висновки суду.

7.1 Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

Суд приходить до висновку, що 18 грудня 1939 року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського міського бюро ЗАГС у актовому записі № 1971 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_15 і ОСОБА_16 було допущено помилку, а саме - ОСОБА_15 зазначена у актовому записі як ОСОБА_18 та зазначену помилку неможливо виправити у інший спосіб, аніж шляхом ухвалення судового рішення про встановлення факту, що має юридичне значення.

Аналізуючи надані позивачем докази, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог про встановлення факту, який має юридичне значення, факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є онуком ОСОБА_19 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 , та відповідно двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (з урахуванням споріднення, яке визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, при цьому народження самого спадкодавця не входить до цього числа).

7.2 Стосовно вимог ОСОБА_1 в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд враховує, що відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що з заявами про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися ОСОБА_23 і ОСОБА_5 , у той же час, ОСОБА_1 не заявлялися позовні вимоги до ОСОБА_5 .

У той же час, ОСОБА_1 не заявляла позовних вимог до ОСОБА_5 , як особи, яка звернулася з заявою про прийняття спадщини.

Суд також враховує те, що спадкодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у той же час. ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини лише 05.02.2020 року, тобто, з пропуском строку, визначеного для подання заяви про прийняття спадщини.

Як зазначалося вище, на обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона не знала про смерть ОСОБА_6 , у зв`язку з чим нею пропущено строк звернення з заявою про прийняття спадщини.

У той же час, судом встановлено що згідно показань відповідача ОСОБА_3 , їй було відомо від батька, ОСОБА_35 , що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , він був похований 15.08.2018 року. ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_35 про смерть ОСОБА_6 тільки 15.08.2018 року після поховання, а ОСОБА_36 у цей же день особисто по телефону повідомив про його смерть ОСОБА_1 . Зі слів батька, він телефонував ОСОБА_1 також з приводу її наміру приймати спадщину, але, остання говорила, що не бажає цього робити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 знала про смерть спадкодавця, у той же час, у визначений законодавством шестимісячний строк не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та не надала суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини не надала.

Крім того, як зазначалося судом вище, згідно правових позицій Верховного Суду, за змістом 1272 ЦК України, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини необґрунтовані та не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим, в задоволенні зазначеної частини вимог належить відмовити.

7.3 Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин,

Суд приходить до висновку, що підтвердження родинних зв`язків ОСОБА_23 і ОСОБА_6 були ускладнені тим, що під час реєстрації шлюбу між ОСОБА_15 і ОСОБА_16 було допущено помилку, а саме - ОСОБА_15 зазначена у актовому записі як ОСОБА_18 , у той же час, у п. 7.1 рішення суду надано правову оцінку зазначеним фактам.

Крім того, ОСОБА_23 (правонаступником якого є ОСОБА_3 ) у позові зазначав, що його батько ОСОБА_24 був рідним братом ОСОБА_14 , але відсутні документи на підтвердження зазначеного факту.

Так згідно відповіді Державного архіву Кіровоградської області від 24.09.2020, метричні книги реєстрації актів про народження у с. Серебряне до архіву на зберігання не надходили, тому, надати архівний витяг про народження ОСОБА_26 у 1888-1895 роках немає можливості, місцезнаходження документів архіву не відомо.

У той же час, згідно Архівного витягу Державного архіву Кіровоградської області від 24.09.2020, із метричної книги реєстрації актів про шлюбу у Косівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині - Олександрійський район Кіровоградської області) за 1915 рік, 01.04.1915 був зареєстрований шлюб між: жених - дер. Малой Березовки крестьянин ОСОБА_33 , православний, первым браком, невеста - дер. Серебряной Б (далі пошкоджено) крестьянка ОСОБА_52 , православная, первым браком).

Аналізуючи надані позивачем ОСОБА_3 докази, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині вимог про встановлення факту, який має юридичне значення.

Як зазначалося вище, ОСОБА_3 просила суд встановити факт що має юридичне значення - факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_23 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 був двоюрідним дідом ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У той же час, з урахуванням родичів прямої та бокової лінії, судом встановлено, що ОСОБА_23 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 був троюрідним дідом ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням ступеню споріднення, яке визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, при цьому народження самого спадкодавця не входить до цього числа, суд приходить до висновку, що ОСОБА_23 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 є спадкоємцем 6 (шостого) ступеня споріднення, а отже, спадкоємцем п`ятої черги за законом ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

7.4 Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Аналізуючи надані позивачем ОСОБА_3 докази, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 під час розгляду справи доведено факт наявність родинних зв`язків, відсутність інших спадкоємців, якій прийняли спадщину, а також те, що вона прийняла спадщину після батька - ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 , який прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, у свою чергу прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права після смерті батька ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом обґрунтовані та підлягають задоволенню та за нею належить визнати право власності на спадкове майно.

8. Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Незважаючи на те, що справа розглядається в порядку загального позовного провадження, суд приходить до висновку, що за вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині вимог про встановлення факту родинних відносин відсутня будь-яка провина ОСОБА_3 у необхідності встановлення родинних зв`язків позивача, у зв`язку з чим, вважає за необхідне покласти судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору за зазначеними вимогами на позивача ОСОБА_1 .

Аналогічно, за вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Новомосковської міської ради в частині вимог про встановлення факту родинних відносин відсутня будь-яка провина ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та Новомосковської міської ради у необхідності встановлення родинних зв`язків позивача, у зв`язку з чим, вважає за необхідне покласти судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору за зазначеними вимогами на позивача ОСОБА_3 .

Також, суд приходить до висновку про те, що за вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Новомосковської міської ради в частині вимог про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом відсутні будь-які перешкоди або винні дії Новомосковської міської ради, які порушували права, інтереси ОСОБА_55 та перешкоджали останній реалізувати свої спадкові права.

Враховуючи наведене, судові витрати, які понесла ОСОБА_3 та складаються з витрат по сплаті судового збору за вимогами про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом належить стягнути на її користь відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, Новомосковська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є онуком ОСОБА_19 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 , та відповідно двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Судові витрати у зв`язку з розглядом позовних вимог ОСОБА_1 - покласти на позивача ОСОБА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_23 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 був троюрідним дідом ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається: з жилого будинку А- цегла, розміром жило площі 33,5 кв.м., загальної площі - 57,4 м.кв., з надвірними побудовами: Б - вбиральня дерево; В - погріб цегла; Г - сарай дерево; 1 - ворота дерево, у порядку спадкування за законом після батька - ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 , який прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, у свою чергу прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права після смерті батька - ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому зазначене нерухоме майно належало на підставі Свідоцтва про право на спадщину ВЕМ № 800593, виданого 20.01.2007 Новомосковською державною нотаріальною конторою реєстраційний номер № 2-194.

Визнати за ОСОБА_3 право власності наземельну ділянку площею 0,0355 га., цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1211900000:03:011:0151, яка розташована за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після батька - ОСОБА_23 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 , який прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, у свою чергу прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права після смерті батька ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому вищезазначена земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯД № 981990, виданого Новомосковською міською радою Дніпропетровської області 10.07.2008 р. у відповідності до рішення міської ради від 14.05.2008 № 534 (Державний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:126:00204).

Судові витрати у зв`язку з розглядом позовних вимог ОСОБА_3 в частині вимог про встановлення факту родинних відносин - покласти на позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 460,20 грн. (чотириста шістдесят грн. 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 460,20 грн. (чотириста шістдесят грн. 20 коп.).

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

-відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

-відповідач: Новомосковська міська рада, ЄДРПОУ 34359199, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14.

-третя особа: Новомосковська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02891109, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, 5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 21 лютого 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький