Постанова

від 20.08.2024 по справі 183/5165/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4654/24 Справа № 183/5165/19 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Дніпро цивільну справу що виникла із спадкових правовідносин за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог щодо предмету спору Новомосковської міської ради Дніпропетровської області та Новомосковської державної нотаріальної контори про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024року (головуючий у першій інстанції Городецький Д.І.),

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2019року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в якому виклала вимоги визнати за нею право власності на домоволодіння з надвірними побудовами по АДРЕСА_1 Спадкове майно, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявниця обґрунтовувала позов тим, що вона, є спадкоємцем п`ятої черги, як двоюрідна тітка померлого племінника на підставі частини 1 статті 1265 ЦК України.

В уточненому позові від 19 вересня 2019року ОСОБА_1 відповідачем визначила Територіальну громаду міста Новомосковська в особі Новомосковської міської ради до якої виклала вимоги про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті двоюрідного племінника ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на Спірне домоволодіння.

Існування таких вимог ОСОБА_1 пов`язувала із тим, що спадкодавець не був одружений і не мав дітей чи інших спадкоємців.

Та позивач стверджувала, що вона звернулася до нотаріальної контори 02 серпня 2019року відразу як дізналася про смерть племінника.

В подальшому в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги та просила встановити факт родинних відносин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був онуком ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , та приходиться двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_6 виклала вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, та просила встановити факт родинних відносин ОСОБА_7 як двоюрідного діда з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 -Спадкове майно та земельну ділянку, кадастровий номер № 1211900000:03:011:0151, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Обґрунтування зустрічного позову зводилось до того, що ОСОБА_2 у визначений законодавством строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та був двоюрідним дідом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки батьком ОСОБА_4 був ОСОБА_8 ; дідом та бабою ОСОБА_4 були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; прабабою ОСОБА_4 по бабиній лінії була ОСОБА_11 , яка померла наприкінці 60-х на початку 70-х років ХХ сторіччя; та рідним братом ОСОБА_12 був батько ОСОБА_7 ОСОБА_13 , який помер у 1968 році.

ОСОБА_2 стверджувала, що ОСОБА_7 у визначений законодавством строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем. Та ОСОБА_7 не встиг оформити свої спадкові права у зв`язку зі смертю.

Згідно доводів ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріальної контори звернулися: 07 лютого 2019року ОСОБА_7 , якому нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через недоведеність родинних відносин зі спадкодавцем; 14 лютого 2019року ОСОБА_3 , якому нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через недоведеність родинних відносин зі спадкодавцем; та 29 січня 2020року ОСОБА_1 , якій нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск звернення з заявою про прийняття спадщини.

Водночас заявник стверджувала, що ОСОБА_3 не мав жодних родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 було відомо про смерть двоюрідного племінника ОСОБА_4 , оскільки особисто ОСОБА_7 повідомив її про цей факт, намагався заручитися її підтримкою під час виселення ОСОБА_3 зі спадкового будинку, але ОСОБА_1 повідомила, що у неї немає часу та коштів займатися такою кропіткою справою, але, готова допомогти, як свідок, а сама спадщина її не цікавить. В подальшому ОСОБА_1 всупереч своєї попередньої поведінки ініціювала справу щодо прийняття спадщини, 22 серпня 2019року звернулася з позовом в суд та 29 січня 2020року до нотаріуса, однак не надала жодних доказів наявності поважних причин, які перешкоджали їй звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у визначені законодавством строки.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлений факт родинних відносин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , як онука ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 , який відповідно приходиться двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд дійшов таких висновків з огляду на те, що 8 грудня 1939року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського міського бюро ЗАГС у актовому записі № 1971 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_14 і ОСОБА_15 було допущено помилку, а саме - ОСОБА_14 зазначена у актовому записі як ОСОБА_16 та зазначену помилку неможливо виправити у інший спосіб, аніж шляхом ухвалення судового рішення про встановлення факту, що має юридичне значення.

В частині вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд виходив з того, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини лише 05 лютого 2020року, зі значним пропуском строку, визначеного для подання заяви про прийняття спадщини. Та суд вважав, що підтверджені обставини з приводу того, що ОСОБА_1 знала про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак у визначений законодавством шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і не надала суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строкудля прийняттяспадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зустрічний позов ОСОБА_2 суд задовольнив. Встановив факт родиннихвідносин ОСОБА_7 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 якдвоюрідного діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ; та визнав за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 та земельну ділянку, кадастровий номер № 1211900000:03:011:0151, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Задовольняючи зустрічний позов суд зазначив, що доведено факт наявності родинних зв`язків, так як прабаба спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_11 та батько ОСОБА_7 ОСОБА_13 , були рідними братом та сестрою. Та суд виходив з того, що відсутні інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а також те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , який прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, у свою чергу прийняв спадщину, але не встиг оформити свої права після смерті батька ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 . Та згідно висновків суду позовні вимоги ОСОБА_2 в частині вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом обґрунтовані та підлягають задоволенню та за нею належить визнати право власності на Спадкове майно.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 вимагала скасувати рішення, задовольнити її позов повністю та відмовити в задоволенні зустрічного позову. В обґрунтування скарги заявник посилалася на те, що поза увагою суду залишилась та обставина, що ОСОБА_1 з червня 2018року за станом здоров`я не спілкувалась із спадкодавцем ОСОБА_4 та тільки в серпні 2019року дізналася про смерть останнього. Порушенням своїх прав заявник вважала також те, що на її звернення від 02 серпня 2019року нотаріус не видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що позбавило її права на юридичний захист своїх спадкових прав. Також як перешкодою для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначала зловмисні дії інших осіб, які претендували на спадкове майно.

Та в ході розгляду не підтверджено обставин з приводу родинних відносин ОСОБА_17 та ОСОБА_13 , а звідси і ОСОБА_7 із померлим ОСОБА_4 .

Також на думку заявника, не взято до уваги покази свідка ОСОБА_18 , який підтверджував що ОСОБА_1 є його двоюрідною сестрою, а ОСОБА_2 він не знає.

Суд апеляційної інстанції заслухавши суддю-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника, представника відповідача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 , за відсутності представників Новомосковської міської ради Дніпропетровської області та Новомосковської державної нотаріальної контори явка яких не була обов`язковою, повідомлених про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 у м.Новомосковськ, Дніпропетровської області, актовий запис про народження № 103, складений 09 лютого 1973року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, його батько - ОСОБА_19 , мати - ОСОБА_20 .

Батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 були ОСОБА_15 і ОСОБА_21 , що підтверджується актом про народження № 60 від 05 квітня 1954року.

18 грудня 1939 року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського міського бюро ЗАГС зареєстровано шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 12 квітня 1917року, актовий запис № 1971, після реєстрації шлюбу ОСОБА_14 присвоєне прізвище ОСОБА_22 , що підтверджується копією актового запису про шлюб.

Батьками ОСОБА_14 , за даними витягу з Державного архіву Кіровоградської області від 08 жовтня 2019року у відповідності з випискою із метричної книги реєстрації актів про народження Церкви Святого Миколая с.Косівка Олександрійського повіту Херсонської губернії за 1917рік були ОСОБА_23 (так у документі) і законна його дружина ОСОБА_24 (так у документі).

Згідно Архівного витягу Державного архіву Кіровоградської області від 24 вересня 2020року, із метричної книги реєстрації актів про шлюб у селі Косівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Олександрійський район Кіровоградської області) за 1915 рік, 01 квітня 1915року був зареєстрований шлюб між: жених дер. Малой Березовки крестьянин ОСОБА_25 , православний, первым браком, невеста дер. Серебряной Б (далі пошкоджено) крестьянка ОСОБА_24 , православная, первым браком).

Згідно відповіді Державного архіву Кіровоградської області від 24 вересня 2020року, метричні книги реєстрації актів про народження у с. Серебряне до архіву на зберігання не надходили, тому, надати архівний витяг про народження ОСОБА_26 у 1888-1895 роках немає можливості, місцезнаходження документів архіву не відомо.

Водночас підтверджено, що по маминій лінії ОСОБА_13 (рідний брат ОСОБА_27 ) і ОСОБА_28 були батьками ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_14 , місце народження ст. Пологи Запорізької області, що підтверджується посвідкою про народження № НОМЕР_1 .

Та ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_29 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_15 , підтвердженням чого є свідоцтво про народження.

21 липня 1995 року відділом ЗАГС м. Норильська зареєстровано шлюб між ОСОБА_30 і ОСОБА_31 , актовий запис № 765, після реєстрації шлюбу ОСОБА_32 взяла прізвище чоловіка та стала Тихомировою /свідоцтво про укладення шлюбу/.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис про смерть від 01 березня 2021року за № 31 вчинений Виконавчим комітетом Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно спадкової справи № 22/2021, заведеної приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Рублевським В.К., із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 звернулася дочка ОСОБА_6 ; та за іншою заявою про відмову від прийняття спадщини на користь дочки ОСОБА_2 , дружина спадкодавця ОСОБА_33 відмовилась від спадщини на користь дочки.

08 вересня 2021року ОСОБА_34 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після батька - ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заразом по батьковій лінії ОСОБА_35 та ОСОБА_23 в свою чергу були батьками ОСОБА_36 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_16 у с. Березовка, Олександрійського району Кіровоградської області, актовий запис № 111 від 09.04.1922 проведений у районному відділі ЗАГС м. Олександрія Кіровоградської області.

Та ОСОБА_37 і ОСОБА_38 , були батьками ОСОБА_39 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_17 у м.Дніпропетровську, актовий запис про народження № 1134 від 23 червня 1956року складений Октябрьським районним бюро РАЦС м. Дніпропетровська, що підтверджується свідоцтвом про народження.

30 квітня 1999 року Відділом державної реєстрації актів громадянського стану виконкому Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська зареєстровано шлюб між ОСОБА_40 і ОСОБА_41 , актовий запис № 230, після реєстрації шлюбу ОСОБА_42 присвоєне прізвище ОСОБА_43 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 739, складений 15 серпня 2018року.

Згідно спадкової справи № 230/2018, заведеної Новомосковською державною нотаріальною конторою, з заявами про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах шестимісячного строку звернувся ОСОБА_7 , який подав заяву про прийняття спадщини з посиланням на те, що спадкодавець був його двоюрідним онуком; іншою особою яка звернулася до нотаріальної контори був ОСОБА_3 , який подав заяву про прийняття спадщини 22 серпня 2018року з посиланням на те, що він проживав зі спадкоємцем однією сім`єю.

07 лютого 2019року ОСОБА_7 звернувся із заявою про прийняття спадщини та нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що заявник не надав до нотаріальної контори документів, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем.

14 лютого 2019року ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та Постановою нотаріуса від 14 лютого 2019року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що заявник не надав до нотаріальної контори документів, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем.

ОСОБА_3 звертався до Новомосковського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_4 , у справі № 183/1041/19 заяву залишено без розгляду; в іншій справі № 183/4592/19 заяву також повернуто позивачу без розгляду.

05 лютого 2020року ОСОБА_1 також звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 /том І а.с.167/; та Постановою нотаріуса від 07 лютого 2020року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що заявником пропущений строк звернення з заявою про прийняття спадщини /том І а.с.168/.

Згідно матеріалів спадкової справи, свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавалося.

Будинок АДРЕСА_2 , належав на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину ВЕМ № 800593, виданого 20 січня 2007року Новомосковською державною нотаріальною конторою реєстраційний номер № 2-194 - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_13 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Також, ОСОБА_8 , був власником земельної ділянки площею 0,0355 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1211900000:03:011:0151 відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯД № 981990, виданого Новомосковською міською радою Дніпропетровської області 10 липня 2008року.

У відповідності до наявної в матеріалах справи довідки виконавчого комітету Новомосковської міської ради, спадкодавець ОСОБА_8 по день смерті був зареєстрований та проживав в будинку АДРЕСА_2 , таке ж зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 , який проживав разом із спадкодавцем. Також зазначено, що інших спадкоємців ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 не було встановлено та свідоцтво про право на спадщину після смерті останнього не видавалося.

Згідно матеріалів спадкової справи, № 272/2015 заведеної Новомосковською державною нотаріальною конторою, з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 звернувся син - ОСОБА_4 .

Погоджуючись із позовними вимогами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення родинних відносин із спадкодавцем суд виходив з того, що вони є родичами спадкодавця п`ятого та шостого ступеня споріднення, та вважав що сукупністю доказів підтверджені обставини щодо підтримання родинних відносин ОСОБА_4 з ОСОБА_1 як двоюрідною тіткою та ОСОБА_7 , як двоюрідним дідом, що носили характер поодиноких рідких зустрічей. Та позивачем не спростовані обставини щодо наявності родинних відносин ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_4 , якими відповідач обґрунтовувала свої зустрічні вимоги.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1 в частині вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суд першої інстанції зробив висновок про те, що необізнаність позивача із тим, що відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_4 , за відсутності жодних інших причин, не давали підстав для задоволення таких вимог.

В апеляційному порядку сторони не заперечували встановлених судом обставин з приводу наявності родинних відносин між ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_4 . Також не ставились під сумнів обставини з приводу того, що сторони звернулися із відповідними письмовими заявами про прийняття спадщини до нотаріуса у строк визначений судом в ході судового розгляду, і отримали відповідні рішення про відмову у видачі свідоцтва про спадкування з цього приводу, та ці обставини не можуть бути предметом перевірки в суді апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції всесторонньо і повно з`ясував обставини у справі та дотримався норм матеріального права.

Відповідно до статей1216,1217 Цивільного кодексу України-ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, при розгляді справи суд першої інстанції з`ясував, що підставою позову ОСОБА_1 було порушення її прав як спадкоємця п`ятої черги за законом пов`язаних із оформленням своїх спадкових прав у зв`язку зі зверненням до нотаріуса поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини. Наявність права на надання додаткового строку для прийняття спадщини позивач пов`язувала із тим, що про відкриття спадщини та смерть ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 вона дізналась тільки в серпні 2019року.

Згідно з вимогами частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до Свідоцтва про право на спадщину ВЕМ № 800593, виданого 20 січня 2007року Новомосковською державною нотаріальною конторою реєстраційний номер № 2-194 власником житлового будинку АДРЕСА_2 був ОСОБА_8 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , та який на день смерті був зареєстрований та проживав за вказаним адресом разом із сином ОСОБА_4 , котрий в свою чергу прийняв спадщину після батька так як звернувся із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_8 . Інших спадкоємців ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 не встановлено та свідоцтво про право на спадщину після смерті останнього не видавалося, що сторонами не оспорювалось.

Частиною першоюстатті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ятастатті 1268 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначенихглавою 29 ЦК України.

Отже до складу спадщини увійшов будинок АДРЕСА_2 , котрий належав спадкодавцю ОСОБА_8 та право власності на який в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_4 , котрий не встиг оформити своїх спадкових прав. За обставинами справи, в судовому засіданні підтверджено факт звернення ОСОБА_4 до нотаріальної контори, однак свідоцтво про право власності останній не отримував.

Тож в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили вимоги про спадкування Спадкового майна будинку АДРЕСА_2 як спадкоємці ОСОБА_4 п`ятого та шостого ступеня спорідненості.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті та у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу; та право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За конкретних обставин цієї справи вбачається, що ОСОБА_1 вела мову про спадкування за п`ятою чергою після свого родича п`ятого ступеня споріднення, як двоюрідна тітка померлого племінника; ОСОБА_2 також стверджувала про спадкування після свого родича ОСОБА_4 за п`ятою чергою, котрий знаходився із батьком позивачки ОСОБА_7 в родинних відносинах як з двоюрідним дідом, котрий подав заяву про прийняття спадщини, однак не встиг оформити своїх спадкових прав спадкоємцем якого є ОСОБА_2 .

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. С тупінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа /частина перша статті 1265 ЦК України/.

Погоджуючись з доводами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про їх родинні відносини суд першої інстанції за допомогою письмових документальних доказів перевірив всі ступені споріднення, та виходив із отриманої інформації котра узгоджувалася із показами свідків та фактичними обставинами щодо поведінки спадкодавця ОСОБА_4 котрий за життя визнавав ОСОБА_7 своїм двоюрідним дідом.

Та вирішальним для результатів розгляду даної справи в частині вимог про споріднення та ступінь споріднення ОСОБА_4 з ОСОБА_7 та його спадкоємицею ОСОБА_2 . суд апеляційної інстанції вважає те, що не має практичної доступної для ОСОБА_2 можливості виправити встановлені в даній справі порушення її спадкових прав, - через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на те, що заявник не надав до нотаріальної контори документів, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем, - в інший спосіб ніж шляхом встановлення фактуродиннихвідносин ОСОБА_7 ,якийпомер ІНФОРМАЦІЯ_6 якдвоюрідного діда ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності в порядку спадкування на Спадкове майно стало те, що її батько прийняв спадщину після ОСОБА_4 , та його спадкоємиця ОСОБА_2 оформила свої спадкові права після батька ОСОБА_7 .

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини після ОСОБА_4 апеляційний суд виходить з такого.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом Україниу постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язаніз об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщинипідлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини відсутність спілкування із спадкодавцем ОСОБА_4 за його життя через незадовільний стан здоров`я ОСОБА_1 , а також на те, що їй не було відомо про смерть спадкодавця.

Вік позивачки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки заявниця не повідомила обставин щодо стану свого здоров`я і не надала жодного доказу щодо цього, які би позбавляли її можливості подати заяву про прийняття спадщини, враховуючи також те, що спадкодавця і спадкоємицю не розділяла значна відстань останні проживали в близькій доступності - доказів неможливості звернутися до нотаріуса позивач не надала.

З огляду на це, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що стан здоров`я спадкоємиці ОСОБА_1 є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Також не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність позивача про смерть спадкодавця, оскільки сама по собі ця обставина, без встановлення інших об`єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені позивачкою обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини неє об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1270 ЦК України.

Водночас посилання ОСОБА_1 на недобросовісність поведінки ОСОБА_3 який заявляв права на спадкування не маючи родинних зв`язків зі спадкодавцем, як особа що спільно проживала із спадкодавцем, чи з боку іншого спадкоємця ОСОБА_7 щодо неповідомлення ОСОБА_1 про відкриття спадщини та смерть ОСОБА_4 , також не свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки неє перешкодою на вчинення спадкоємцем дій з прийняття спадщини, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до незгоди заявниказ висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність та обґрунтованість рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення суду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 22 серпня 2024року.

Судді: