Ухвала

від 27.02.2024 по справі 639/6069/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/6069/23

Провадження №2-з/639/9/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горбача Ігоря Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі № 639/6069/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Горбача Ігоря Володимировича, звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, в якому просила суд: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:07:033:0026, що належить ОСОБА_1 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинного будівництва адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_2 вирішити питання про розподіл судових витрат.

26 лютого 2024 року від ОСОБА_1 адвоката Горбача Ігоря Володимировича надійшла заява про забезпечення позову у вищевказаній справі.

В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що станом на дату звернення до суду із вказаною заявою, відповідач продовжує зведення самочинної будівлі, на своїй земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036, незважаючи на розгляд даної справи про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесенням об`єкту самочинного будівництва та заборону виконання будівельних робіт за даним об`єктом відповідно до припису Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради № 1-Пр-У від 14.08.2023. При чому, доцільність вжиття заходів забезпечення позову обумовлюється тим, що продовження виконання будівельних робіт на вказаному об`єкті значно ускладнить виконання рішення в разі задоволення позовних вимог знесення об`єкту самочинного будівництва. Так, у разі реалізації проекту будівництва, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами, які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами. Вже побудований об`єкт з порушенням законодавчих вимог та в разі не усунення порушень вимог містобудівного законодавства, в силу положень статті 376 ЦК України підлягатиме знесенню за рішенням суду, а отже невжиття заходів забезпечення позову матиме негативні економічні, фінансові наслідки, як для ОСОБА_2 , який є замовником будівництва, так і для майбутніх набувачів права власності, користування, оренди нерухомості, яка побудована з порушенням вимог чинного містобудівного законодавства. Крім того значно ускладнить відновлення порушених прав позивача, оскільки в міру будівництва об`єкту та збільшення його геометричних розмірів, збільшується складність процесу знесення об`єкту та відновлення попереднього стану земельної ділянки.

Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради було видано припис про усунення порушень вимог законодавства усфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 1-Пр-У від 14.08.2023, яким було зобов`язано Відповідача: усунути виявлені під час перевірки порушення; терміново зупинити виконання будівельних робіт. А також, складено відносно ОСОБА_2 , як замовника будівництва протокол про адміністративне правопорушення.

Зазначив, що, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не позбавляє замовника будівництва права на здійснення будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_2 . Також зазначив, що об`єкт будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорониздоров`я по АДРЕСА_2 » не відповідає вимогам п. п. 6.1.22 в частині дотримання відстаней до будинків садибної забудови (в тому числі до житлового будинку, господарських будівель та споруд Позивача) що перешкоджає проїзду пожежних машин. На підставі вищевикладеного, просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим третім особам здійснювати/виконувати підготовчі та будівельні роботи на об`єкті будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_2 » на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036. Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З аналізу положень статті 149 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання рішення у даному випадку слід розуміти не лише як стадію, яка має місце у судових рішеннях про присудження (та яка передбачає можливість застосування заходів державного примусу), але і більш широкому значенні, як таке правове положення сторін, за яких судом вирішено спір шляхом усунення невизначеності у правовідносинах між сторонами, зокрема, шляхом визнання права або його відсутності, та судом здійснено ефективний захист порушених прав, який в тому числі полягає у запобіганні подальшому порушенню прав та необхідності застосовувати додаткові заходи захисту.

Частина 1статті 150 ЦПК України передбачає види забезпечення позову, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, до складу якого входять також господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137900:07:033:0026 (а.с. 15-20).

Так, предметом позову даної позовної заяви є усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:07:033:0026, що належить ОСОБА_1 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинного будівництва адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:07:033:0026 належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.56-57).

Як зазначає представник позивача на суміжній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036заадресою: АДРЕСА_1 відбувається будівництвооб`єктуз порушеннямвимог чинногомістобудівного законодавства. Відповідач, в свою чергу, продовжує зведення самочинної будівлі, на своїй земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036, незважаючи на розгляд даної справи про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесенням об`єкту самочинного будівництва та заборону виконання будівельних робіт за даним об`єктом відповідно до припису Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради № 1-Пр-У від 14.08.2023.

Приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради № 1-Пр-У від 14.08.2023, встановлено ряд порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із незначними наслідками (СС1) № ХК 051220214169 від 14.02.2022 на об`єкт будівництва «нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_2 » наведено недостовірні дані щодо належним чином затвердженої проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. Також на об`єкті будівництва не забезпечено ОСОБА_2 здійснення авторського та технічного нагляду та відсутній інформаційний стенд, чим порушено п. II. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою К`МУ від 13.04.2011 № 466, ч.І ст. 9, ст. 7 ч. 1, 2, 3 ст. 11 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч. 1 ст. 29, абз. І ч. 1 ст. 31 ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.201 І № 45. н. 4.1. п. 4.3. додатку Д ДБН А2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації», п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єктів архітектури та п.2Порядку здійснення технічного нагляду під час здійснення будівництва об`єктів архітектури затвердженого постановою КМУ від 1 1.07.2007 № 903 (а.с. 48-49).

Представник позивачавважає,що оскількипредметом позовує знесеннясамочинно збудованогооб`єкта, то співмірнимта ефективним способом забезпечення позову є заборона відповідачу чи будь-якимтретім особам здійснювати будівництво об`єкта нерухомості (споруди) за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці із кадастровим номером 631013 7900:07:03 3:0036 та виконувати на такому об`єкті будь-яківиди будівельних та ремонтних робіт.

Відтак метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, на даний час відповідач продовжує зведення самочинної будівлі, яка є предметом спору у даній цивільній справі, на своїй земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 з порушенням вимог чинного містобудівного законодавства.

Продовження виконання будівельних робіт на вказаному об`єкті значно ускладнить виконання рішення в разі задоволення позовних вимог знесення об`єкту самочинного будівництва. Так, у разі реалізації проекту будівництва, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами, які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами. Вже побудований об`єкт з порушенням законодавчих вимог та в разі не усунення порушень вимог містобудівного законодавства, в силу положень статті 376 ЦК України підлягатиме знесенню за рішенням суду, а отже невжиття заходів забезпечення позову матиме негативні економічні, фінансові наслідки, як для ОСОБА_2 , який є замовником будівництва, так і для майбутніх набувачів права власності, користування, оренди нерухомості, яка побудована з порушенням вимог чинного містобудівного законодавства. Крім того значно ускладнить відновлення порушених прав позивача, оскільки в міру будівництва об`єкту та збільшення його геометричних розмірів, збільшується складність процесу знесення об`єкту та відновлення попереднього стану земельної ділянки.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на те, що між сторонами виник спір щодо самочинно зведеної будівлі, а саме: адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_2 , а позивач звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить знести дану будівлю, відповідач, в свою чергу, під час розгляду справи продовжує виконаннябудівельних робітна вказаномуоб`єкті,тодійсно існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та/або будь-яким іншим третім особам здійснювати/виконувати підготовчі та будівельні роботи на об`єкті будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_2 » на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.

Отже, заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горбача Ігоря Володимировича про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горбача Ігоря Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі № 639/6069/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та/або будь-яким іншим третім особам здійснювати/виконувати підготовчі та будівельні роботи на об`єкті будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров`я по АДРЕСА_2 » на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.

Копію ухвалинаправити длявиконання відповідачу ОСОБА_2 та до Інспекції державногоархітектурно-будівельногоконтролю Департаментуз інспекційноїроботи Харківськоїміської ради (місцезнаходження 61003, м. Харків, м-н Павлівський,4), Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 46, 4-й поверх).

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 27.02.2024

Строк пред`явлення до виконання три роки.

Суддя В.В. Труханович