Рішення

від 22.02.2024 по справі 513/1159/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1159/23

Провадження № 2/513/35/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Миргород В.С.,

при секретарі Русавській Н. В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №513/1159/23 за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Саратського районного суду із позовною заявою до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, яким призначила спадкоємцем земельної ділянки площею 3,70 га, яка розташована на території Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5124587200:01:001:0072, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_1

25 липня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на земельну ділянку 3,70 га, яка розташована на території Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5124587200:01:001:0072, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області І.І.Сулакова від 25 липня 2023 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що ним пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він не був обізнаний про смерть спадкодавця ОСОБА_3 , у з`язку з цим був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Тому просить суд визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та надати додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 21 серпня 2023 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13 грудня 2023 року підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду справи. Направив заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до суду не з`явився. До суду направили заяву щодо розгляду справи без участі представника відповідача, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали нотаріальної справи №188-2021, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, не підлягають задоволенню з огляду таке.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою встановлено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровській області, Кам`янському районі м. Кам`янське померла ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00040665868 від виданим Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що 01 червня 2022 року зроблено відповідний актовий запис про смерть №261.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області площею 3,70 га з кадастровим номером: 5124587200:01:001:0072.

Згідно з статті 1220 Цивільного кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин.

При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

За життя 05 листопада 2018 року ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Сулаковим І.І., зареєстрований у реєстрі за № 1443, та яким належну їй на час смерті земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла ОСОБА_1 позивачу у справі.

Згідно довідки Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 18 липня 2023 року №583, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею були зареєстровані: мати- ОСОБА_4 , 1945 року народження, син- ОСОБА_5 , 1994 року народження, та брат- ОСОБА_6 , 1974 року народження.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00040665868 від 25.07.2023 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровській області Кам`янському районі м. Кам`янське, про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ВІД 01.06.2022 року.

25 липня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Сулакова І.І. з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої нотаріусом заведена спадкова справа №200/2023, щодо майна померлої ОСОБА_2 .

Постановою від 25 липня 2023 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі позивачу, свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (частини перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з частинами першою та другою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23) та інших.

Наведене свідчить, що територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування може бути відповідачем у даній справі лише при відсутності інших спадкоємців за законом або за заповітом, які прийняли спадщину.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на те, що встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив із поважної причини, відповідачем у цій справі зазначив Петропавлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Вивчивши матеріали спадкової справи №200/2023 щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних домової книги, на момент її смерті, разом з нею за цією адресою були зареєстровані такі особи: мати- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , брат- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що належними відповідачами у цій справі є спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_4 , мати померлої ОСОБА_2 та син померлої, ОСОБА_5 , які не відмовились від спадщини у передбачений законом строк, а не Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, до якої може переходити спадкове майно у тому разі, коли спадщина не прийнята та може бути визнана відумерлою.

Згідно з частинами першою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом наведеної норми цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, саме з підстави пред`явлення такого до неналежного відповідача.

Розгляд справи за відсутності належного відповідача унеможливлює висновки щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті пред`явленого позову, оскільки в такому випадку порушується принцип диспозитивності цивільного судочинства та принцип змагальності сторін.

Позивач не позбавлений права на звернення до суду з вимогами до належного відповідача. Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268, 280 ЦПК України, суд У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2024 року.

Суддя В. С. Миргород