Рішення

від 28.02.2024 по справі 750/216/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/216/24

Провадження № 2/750/610/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» про стягнення заробітної плати при звільненні працівника та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

у січні 2024 року позивач звернулась до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість із належних звільненому працівникові сум у загальному розмірі 90453,62 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та зазначив, що причиною виникнення заборгованості є скрутний фінансовий стан підприємства в цілому, але відповідач не відмовляється від свого обов`язку виплатити належну позивачу суму заробітної плати та просить зменшити суму середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні з метою дотримання балансу між порушенням та покаранням, в тому числі щодо недопущення порушення прав інших працівників підприємства.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.11.2000 року по 25.12.2023 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем та 25.12.2023 позивача було звільнено на підставінаказу №80-Квід 25.12.2023 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В день звільнення відповідач не провів з позивачем повний розрахунок, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі, яка складає 90453 грн. 62 коп., яка не заперечується відповідачем.

Статтею 117 цього Кодексу встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч.1ст.117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені уст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченоїст. 117 КЗпП України.

Як вбачається із роз`яснень даних у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 «у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час затримки розрахунку при звільненні вираховується кількістю робочих днів з 26 грудня 2023 року (наступного дня після звільнення позивача) до 27 лютого 2024 року включно (по день винесення рішення суду 28 лютого 2024 року). За даний період було 46 робочих днів, які множаться на встановлену судом середньоденну заробітну плату за два останні місяці перед звільненням, і яка становила 520 гривень 82 копійок, і середній заробіток за час затримки розрахунку складає (520,82*46) 23957 гривні 72 копійок.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. та судовий збір на користь позивача в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 258-268, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» (вул. Дрозда, 5а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 31079044) про стягнення заробітної плати при звільненні працівника та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерноготовариства Державнаакціонерна компанія«Автомобільні дорогиУкраїни» вособі філії«Чернігівська дорожньо-експлуатаційнадільниця» Дочірньогопідприємства «Чернігівськийоблавтодор» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 90453 грн. 62 коп., виплату вказаної суми провести після утримання податків та інших обов`язкових платежів на користь держави.

Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 23957 грн. 72 коп., виплату вказаної суми провести після утримання податків та інших обов`язкових платежів на користь держави.

Стягнути звідкритого акціонерноготовариства Державнаакціонерна компанія«Автомобільні дорогиУкраїни» вособі філії«Чернігівська дорожньо-експлуатаційнадільниця» Дочірньогопідприємства «Чернігівськийоблавтодор» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: