Рішення

від 15.11.2007 по справі 53/307-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/307-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2007 р.                                                            Справа № 53/307-07

вх. № 11534/1-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А. 

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача -  Івченко М.А.

відповідача - Криса О.В.

3-ї особи - Ремінний В.І.   

розглянувши справу за позовом Ізюмська районна державна адміністрація м. Ізюм  

до  ВАТ "Ізюмська райагрохімія" с. Іванчуківка 3-я особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області  

про звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога позивача до відповідача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 14,87 га, із пих на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 2,6 га та на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 12,27 га та привести її в придатний для використання стан шляхом знесення будівель та споруд, які на них розташовані.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, 15.11.2007 року подав письмові обгрунтування позовних вимог з урахуванням відзиву на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві та просить суд в задоволенні позову відмовити з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує та вважає за можливе позов задовольнити.

В судовому засіданні з 12.11.2007 року до 15.11.2007 року оголошувалась перерва.

Суд, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін та 3-ї особи, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за охороною та використанням землі у Харківській області від 27.09.07 року встановлено, що ВАТ „Ізюмська райагрохімія" самовільно, без одержання правовстановлюючих документів на землю та їх реєстрації, без встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) використовує земельні ділянки загальною площею 14,87 га, із них на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту- земельну ділянку площею 2,6 га та на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту- земельну ділянку площею 12,27 шляхом розміщення виробничої бази, складських приміщень, інженерних мереж, опор згідно з Державним актом на право користування землею серії Б № 045885 від 1983 р., виданим Харківському обласному виробничому об'єднанню «Облсільгоспхімія», що є порушенням ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.

Відповідно до довідки КП „Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» від 08.09.07 р. станом на 18.09.07 р. зареєстрованого нерухомого майна за ВАТ «Ізюмська райагрохімія» не значиться.

Відповідно до листа КП „Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» від 18.10.07 р. за Харківським обласним виробничим об'єднанням «Облсільгоспхімія» права власності на нерухоме майно в КП „Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» не зареєстровано. Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області від 03.10.07 р. №11519/12-07 станом на 03.10.07 р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій по Харківській області Харківське обласне виробниче об'єднання «Облсільгоспхімія» не значиться.

Відповідно до схем розміщення будівель і споруд на території, що використовується ВАТ «Ізюмська райагрохімія» на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району, розташовані сторожка площею 9 кв.м., пожежне депо, гараж, два склади мінеральних добрив, ПТО, на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району,- лісопильний цех площею 390,19 кв.м., гаражі площею 1078,8 кв.м., АЗС площею 50,6 кв.м., зварювальна площею 23,8 кв.м., автомийка площею 24,01 кв.м., котельня площею 211,3 кв.м., трансформаторна підстанція площею 30,52 кв.м.

Право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено та не зареєстроване у відповідності до ст. 181, 331 Цивільного кодексу України, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", наказу Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. N 7/5, зареєстрованого 18.02.02 р. за N 157/6445 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно".

Таким чином у відповідача відсутні законні правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки та нерухоме майно на вказаних землях, і відповідно відсутні правові підстави використовувати зазначену землю та будівлі і споруди на ній.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України „Про місцеві державні адміністрації" повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Таке самовільне використання земельних ділянок загальною площею 14,87 га на території Малокамишуваської та Іванчуківської сільських рад Ізюмського району обмежує державу в особі Ізюмської районної державної адміністрації в праві розпорядитися нею, використовувати її за своїм призначенням та отримувати орендну плату та податок з використання земельної ділянки, чим завдається істотна шкода інтересам держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайнята земельна ділянка повертається за належністю без відшкодування затрат, проведених за час незаконного користування, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється  за рахунок громадян  або  юридичних  осіб,  які самовільно зайняли земельні ділянки.

Крім того, що стосується тверджень відповідача на наявність правових підстав користування спірними земельними ділянками на території Іванчуківської та Малокомишуваської сільських рад Ізюмського району відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 045885 від 1983 р. у зв'язку з тим, що відповідач є правонаступником колишнього землекористувача- Харківського обласного виробничого об'єднання «Облсільгоспхімія», то дані твердження відповідача спростовуються матеріалами справи та нормами діючого законодавства.

Ні Земельний кодекс України УРСР 1970 р., ні Земельний кодекс України 1991 р., ні Земельний кодекс України 2002 р. взагалі не передбачають інституту правонаступництва права постійного користування землею, а ст.ст. 20, 21, 22 Земельного кодексу України УРСР 1970 р., ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України 1991 р., ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України 2001 р. прямо передбачають, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Тобто законним землекористувачем є та особа, яка окрім рішень відповідних органів державної влади чи місцевого самоврядування встановила межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержала документ, що посвідчує право на неї, та зареєструвала таке право, що не було зроблено відповідачем і не заперечується ним же в судовому засіданні.

Відповідачем надано до матеріалів справи докази правонаступництва відповідачем прав та обов'язків Ізюмського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім», але не надано суду жодних доказів правонаступництва прав та обов'язків Харківського обласного виробничого об'єднання „Облсільгоспхімія” (землекористувача згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії Б № 045885 від 1983 р.). Наказ Харківського виробничого об'єднання «Облсільгоспхімія» від 11.12.79 р. жодним чином не передбачає, що Ізюмське районне державне підприємств по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім» «створене на базі Харківського обласного виробничого об'єднання «Облсільгоспхімія» та є його правонаступником. Жодних документів про підтвердження таких фактів правонаступництва відповідачем суду не надано.

Більше того, у зв'язку із листом Головного управління статистики у Харківській області від 03.10.07 № 11519/12-07, в якому зазначено про відсутність в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій по Харківській області Харківського обласного виробничого об'єднання «Облсільгоспхімія», на підставі ст. 141, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України головою Ізюмської районної державної адміністрації розпорядженням від 31.10.07 р. № 499 припинено зазначене вище право постійного користування спірною земельною ділянкою та зараховано до земель запасу. Дане розпорядження відповідачем в судовому порядку не оскаржено, а тому є чинним.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач та його правопопередники не були та не є законними та належними користувачами спірної земельної ділянки, відповідач не має жодних прав на спірні земельні ділянки та не має жодних прав на оформлення чи переоформлення права користування цією земельною ділянкою, чим порушує ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що викликає наслідки, передбачені ст. 212 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок, передбачене ст. 212 Земельного кодексу України, - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації, як це передбачено ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (Земельним кодексом України УРСР 1970 р., що діяв на момент введення нерухомого майна в експлуатацію згідно з актом державної приймальної комісії від 29.12.82, і Земельним кодексом України 1991р.).

Також відповідно до свідоцтва про право власності від 25.07.07 р. № 12-7745, виданого начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, ВАТ «Ізюмська райагрохімія» є правонаступником прав і обов'язків Ізюмського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім» без зазначення жодного конкретно визначеного майна, в тому числі не вказані об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на спірних земельних ділянках.

Відповідно до додатку до листа РВ ФДМУ по Харківській області (Переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Ізюмська райагрохімія») від 25.07.07 р. № 12-7745 вказане нерухоме майно було передано відповідачеві лише 25.07.07 р.

Проте, згідно зі ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР 1963 р. право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, передачею визнається вручення речей набувачеві.

Тобто, Цивільний кодекс Української РСР 1963 р. прямо вказує на момент виникнення права власності на річ - це момент передачі речі. Однак відповідно до свідоцтва про право власності від 25.07.07 № 12-7745 майно Ізюмського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім»,що є колективною власністю акціонерів відповідача, передано 25.07.07, тобто на момент чинності Цивільного кодексу України, що набрав чинності 01.01.2003 р., ч. 2 ст. 331 якого пов'язує момент виникнення права власності на нерухоме майно з державною реєстрацією.

Посилання відповідача на подання заявки на первинну інвентаризацію та реєстрацію вищезазначених об'єктів нерухомого майна, зазначену у листі КП «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» від 08.10.07 р. № 205, взагалі не є документом, що підтверджує право власності відповідача на це майно. Більше того, такі доводи відповідача лише додатково підтверджують факт відсутності такого права власності у ВАТ «Ізюмська райагрохімія» та факт незаконного використання зазначених земельних ділянок шляхом розміщення та експлуатації самочинних будівель.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі  є будь-які дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку всатновлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Судом досліджено подані відповідачем Свідоцтва про право власності від 02.11.07 р. та 02.10.2007 року , видані головами Малокомишуваської та Іванчуківської сільських рад, та встановлено, що вони взагалі не відповідають зразку спеціального бланку свідоцтва про право власності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.06.02 р. № 55/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.06.02 р. за № 519/6807. Відповідно ж до п. 6 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. N 7/5, зареєстрованого 18.02.02 р. за N 157/6445 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" встановлено, що оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно з 01.10.02 року БТІ здійснюється тільки на спеціальних бланках встановленої форми, а свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виконані з 01.10.02 р. не на спеціальному бланку, є недійсними.

Окрім того, суд вважає за необхідне відзначити, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.10.07 р., видане Іванчуківським сільським головою на підставі рішення виконавчого комітету Іванчуківської сільської ради від 09.10.07, видане до прийняття такого рішення.

У зв"язку з вищевикладеним суд не приймає як належний доказ по справі свідоцтва про право власності від 02.11.07 р. та 02.10.2007 року , видані головами Малокомишуваської та Іванчуківської сільських рад.

Що стосується акту приймання до експлуатації Державною приймальною комісією закінченого будівництвом Ізюмського агрохімкомплексу на території станції Закомельське Ізюмського району від 29.12.82 р., то цей акт видано Ізюмському районному виробничому об'єднанню «Сільгоспхімія», а не відповідачу, через що такий акт також не є правовстановлюючим документом відповідача.

Тобто, відповідач не має жодних правовстановлюючих документів на нерухоме майно відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та наказу Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. № 7/5.

Відповідно до п. п. 1.5, 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно обов'язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб; реєстрації підлягає право власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Таким чином, відповідач не набув в передбаченому законом порядку права власності на вказане нерухоме майно ні за чинності Цивільного кодексу Української РСР 1963 р., ні за Цивільним кодексом України до теперішнього часу, у зв'язку з чим посилання відповідача на недотримання ст.ст. 8, 58 Конституції України є недоречними та такими, що не ґрунтуються на законодавстві.

Більше того, відсутність правовстановлюючих та інших документів, передбачених ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п. 6.1 та додатку до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. № 7/5, взагалі позбавляє права відповідача на оформлення та державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Вказане самовільне використання земельної ділянки призводить до ненадходження до бюджету саме орендної плати за землю, яка складається не лише з податку на землю, на який посилається відповідач.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 125, 126, 212 Земельного кодексу України, 128 ЦК  України (1963 р.), ст. 1,12,32, 33, 34, 43, 44 - 49,  82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Ізюмська райагрохімія" (64600, Харківська область, м. Ізюм, с. Іванчуківка, р/р 26004000042 ХОД "Райффайзен банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код 05491103) за власний рахунок звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 14,87 га, із них на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 2,6 га та на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 12,27 та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення наступних будівель і споруд: на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - сторожки площею 9 кв.м., пожежного депо, гаражу, двох складів мінеральних добрив, ПТО; на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району за межами насленого пункту- лісопильного цеху площею 390,19 кв.м., гаражів площею 1078,8 кв.м., АЗС площею 50,6 кв.м., зварювальної площею 23,8 кв.м., автомийки площею 24,01 кв.м., котельні площею 211,3 кв.м., трансформаторної підстанції площею 30,52 кв.м.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ізюмська райагрохімія" (64600, Харківська область, м. Ізюм, с. Іванчуківка, р/р 26004000042 ХОД "Райффайзен банк Аваль" м. Харків, МФО 350589, код 05491103) на користь Ізюмської районної державної адміністрації (64300,  Харківська обл. м. Ізюм, пл. Центральна, 1, р/р 35218001000995 в Ізюмському УДК ГУДКУ, МФО 851011, код 04059527) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Прохоров С.А.