Постанова

від 14.02.2008 по справі 53/307-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/307-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" лютого 2008р.          Справа №53/307-07

Судова колегія у складі: головуючого судді Бондаренко В.П.,

судді Лакізи В.В., судді Шепітько І.І.

при секретарі Коваленко І.Є.

за участю представників сторін:

позивача –Івченко М.А. довіреність в матеріалах справи (після перерви 13.02.2008 р. не з'явився),

відповідача –Мацокін В.В. дов. від 20.12.2006 р., Криса О.В. дов. від 20.12.2006 р. (після перерви 13.02.2008 р. не з'явився),

3-ї особи –не з'явився,

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    у    приміщенні    Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 3624Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 15.11.07 по справі № 53/307-07

за позовом Ізюмської районної державної адміністрації, м. Ізюм

до  ВАТ "Ізюмська райагрохімія", с. Іванчуківка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області

про звільнення земельної ділянки

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2007 р. (Прохоров С.А.) задоволено позовні вимоги позивача - зобов'язано Відкрите акціонерне товариство „Ізюмська райагрохімія" за власний рахунок звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 14,87 га, із них на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 2,6 га та на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 12,27 га та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення наступних будівель і споруд: на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - сторожки площею 9 кв.м., пожежного депо, гаражу, двох складів мінеральних добрив, ПТО; на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району за межами насленого пункту- лісопильного цеху площею 390,19 кв.м., гаражів площею 1078,8 кв.м., АЗС площею 50,6 кв.м., зварювальної площею 23,8 кв.м., автомийки площею 24,01 кв.м., котельні площею 211,3 кв.м., трансформаторної підстанції площею 30,52 кв.м.

           Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати  рішення господарського суду Харківської області від 15.11.07 по справі № 53/307-07 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги позивач вказав, що вважає рішення господарського суду Харківської області від 15.11.07 по справі № 53/307-07 законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просив суд залишити його без змін.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання 11.02.2008 р. не з'явилася. Враховуючи, що третя особа була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи за наявними матеріалами справи.

11.02.2008 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.02.2008 р. о 14:30 год. для виготовлення повного тексту постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Харківської області  з позовною заявою, в якій  просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 14,87 га, із них на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 2,6 га та на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 12,27 га та привести їх в придатний для використання стан шляхом знесення будівель та споруд, які на них розташовані.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за охороною та використанням землі у Харківській області від 27.09.2007 р. встановлено, що ВАТ «Ізюмська райагрохімія»самовільно, без одержання правовстановлюючих документів на землю та їх реєстрації, без встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) використовує земельні ділянки загальною площею 14, 87 га, із них на території Малокамишуваської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 2,6 га та на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району за межами населеного пункту - земельну ділянку площею 12,27 га шляхом розміщення виробничої бази, складських приміщень, інженерних мереж.

Крім того позивач вказував про те, що право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено та не зареєстроване у відповідності до ст.ст. 181, 331 Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно».

Таким чином, позивач вважає, що у відповідача немає правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки та нерухоме майно на вказаних земельних ділянках і відповідно відсутні правові підстави використовувати зазначену землю та будівлі і споруди на ній, в зв'язку з чим позивач і просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на підставі ст. 212 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Ізюмська райагрохімія»було створене згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області №2671П від 26.12.1996 р. у відповідності до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств зі змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1099 від 11.09.1996 р.  з урахуванням акту оцінки і плану приватизації цілісного майнового комплексу Ізюмського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім», що в свою чергу було створене 11.12.1979 р. наказом №5 Харківського виробничого об'єднання  «Облсільгоспхімія».

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 15.03.2001 р. №350 ВАТ «Ізюмська райагрохімія»є правонаступником прав і обов'язків Ізюмського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім».

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом РВ ФДМУ по Харківській області від 26.12.1996 р. №2671-П про створення відкритого акціонерного товариства на базі цілісного майнового комплексу Ізюмського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім», Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області передало ВАТ  «Ізюмська райагрохімія»об'єкти нерухомого майна, в тому числі і об'єкти, розташовані на земельній ділянці зазначеній позивачем в позовній заяві.

          З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до рішення виконавчого комітету Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району від 22.10.2007 р. №32 було видано відповідачу свідоцтво про право власності на виробничу базу, до складу якої входять: виробничий корпус, гараж, трансформаторна підстанція, котельня, будівля насосної станції для мийки автомобілів, будівля зварювального цеху, вбиральної, будівля мастильного сховища з операторською будівлею, що розташовані в Харківській області, Ізюмському районі, в Піщанському лісництві кв.№364, ділянка №3.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Іванчуківської сільської ради Ізюмського району від 09.10.2007 р. №2 було видано відповідачу свідоцтво про право власності на наступні будівлі та споруди: прохідна, адміністративний побутовий корпус, пожежне депо, гараж, склад міндобрив на 9000тн., склад міндобрив на 2500тн., пункт технічного обслуговування, під'їзна колія, що розташовані в Харківській області, Ізюмскому районі, с. Іванчуківка, вул. Привокзальна, буд.40.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 317, 321, 328 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, право  власності  є  непорушним.  Ніхто   не   може   бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена  у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником об'єктів, які зазначені в позовній заяві та які позивач просив знести.

          Згідно п. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи,  яка  придбала  житловий  будинок,  будівлю  або споруду,  переходить право власності на земельну ділянку,  на якій вони розміщені,  без зміни її цільового призначення,  у  розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку,  будівлі або споруди  розмір  земельної  ділянки  не  визначений,  до  набувача переходить  право  власності на ту частину земельної ділянки,  яка зайнята житловим будинком,  будівлею або спорудою,  та на  частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Стаття 120 Земельного кодексу України передбачає, що при переході права власності на будівлю і споруду, право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Відповідно до п.5 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Таким чином, відповідно до п.5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України  обов'язком позивача є визначення в позовній заяві законодавства, на підставі якого подається позов.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на ст. 212 Земельного кодексу України, а саме просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Однак, користування спірними земельними ділянками, що знаходяться під об'єктами нерухомості, а також необхідними для обслуговування цих об'єктів, не може вважатися самовільним зайняттям земельних ділянок в розумінні ст. 212 Земельного кодексу України. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 15.11.07 р. по справі № 53/307-07 прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст.  99, 101, п.2 ст. 103,  п.1 ч.1 ст.104,  ст. 105               Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача  задовольнити.

          Рішення господарського суду Харківської області від 15.11.07 р. по справі № 53/307-07  скасувати.

          В задоволенні позовних вимог відмовити.

                    Головуючий суддя                                            Бондаренко В.П.

                                           суддя                                             Лакіза В.В.

                                          суддя                                              Шепітько І.І.

Постанову підписано 13.02.2008 р.