Рішення

від 21.02.2024 по справі 645/5879/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 21.02.2024Справа № 645/5879/20 Провадження № 2/554/1617/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

секретаря судового засідання Михайленко К.О.,

за участю позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проподіл спільногомайна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

08.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила у порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 22,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці, загальний розмір якої 0,5278 га, кадастровий номер 6310138500:10:013:0003 та стягнути з відповідача судові витрат у розмірі судового збору у сумі 1500 грн.

Вказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, який розірвано у судовому порядку. Від шлюбу сторони мають двох дітей.

Сторони дійшли згоди щодо поділу спільного сумісного майна шляхом укладення нотаріально посвідченого договору, за яким відповідач зобов`язувався сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 523400 грн., що еквівалентно 20000 доларів США, з яких 8000 доларів США отримані ОСОБА_1 . Станом на дату подання цього позову ОСОБА_2 сплатив 12700 доларів США, відповідно залишок боргу складає 7300 доларів США.

Усно між сторонами було досягнуто згоди щодо поділу іншого спільного майна автомобілю та гаражу: 100% від продажу цих об`єктів передається ОСОБА_1 , однак ця обіцянка не була виконана у зв`язку з чим виникла потреба у зверненні до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Іващенко С.О. від 16.10.2020 відкрито провадження у справі.

09.11.2020 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подав зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя, в якому просив визнати за ним право власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 27.12.1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, від якого вони мають двох спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний шлюб розірвано судом 01.11.2018 року.

31.01.2014 року ОСОБА_2 придбано гараж 29 за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки у 2017-1018 р.р. ОСОБА_1 працювала у Чорноморському національному університеті, протягом всього часу її роботи ОСОБА_2 займався вихованням молодшої доньки. До м. Харкова ОСОБА_5 приїздила на канікули та у вільний від роботи час. Також продовж 2018-2019 рр. ОСОБА_1 проживала та проходила стажування у Польщі.

Оскільки ОСОБА_1 тривалий час проживала у м.Одесі, було прийнято рішення про придбання квартири у м.Одесі.

29.06.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будсмарт» укладено договір № 198/2 пайової участі у будівництві об`єкту нерухомого майна, 04.07.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Будсмарт» укладено договір № 31/К про інвестування, 18.07.2018 договір № 21/П про встановлення права користування земельною ділянкою.

За час перебування у шлюбі ОСОБА_2 неодноразово у 2018 році сплачував на рахунок ТОВ «Будсмарт» грошові кошти на придбання в інтересах сім`ї нерухомого майна у м. Одесі.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу одноосібно здійснював забезпечення дитини, яка проживала разом з ним, то вважає, що у порядку поділу спільного майна подружжя він має право на визнання за ним права власності на гараж (т. 1, а.с. 36-44).

09.11.2020 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . У відзив на позовну заяву ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (т. 2, а. с.1-7).

18.11.2020 року суддею Фрунзенського районного суду м. Харкова Іващенко С.О. відкрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження.

07.12.2020 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просить визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частини гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 22,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці, загальний розмір якої 0,5278 га, кадастровий номер 6310138500:10:013:0003 у порядку поділу спільної сумісної власності подружжя.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.12.1997 року, який розірвано рішення суду від 01.11.2018 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

31.10.2014 році сторони придбали гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який набутий ними під час спільного проживання та спільною працею, а тому має бути визнано спільною сумісною власністю подружжя (т. 2, а.с.90-94).

У відзиві на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 позовні вимоги за зустрічною позовною заявою не визнала (т.2, а.с.144-154).

23.11.2021 року ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Іващенко С.О. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 08.03.2022 №2/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Фрунзенського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Відповідно до авторозподілу справа передана судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. від 17.08.2023 року справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити. Пояснила, що ОСОБА_2 звертався до суду про поділ майна квартири у Одеській області. Однак судом у його позовних вимогах було відмовлено та рішення набрало чинності (справа № 504/3898/20). Його твердження, що він вкладав гроші у цю квартиру не знайшло свого підтвердження у суді. Вважає, що є всі правові підстави для задоволення її позовних вимог.

Представник відповідача та відповідач за первісним позовом у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 27.12.1997 року, який розірвано рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.11.2018 року (т. 1, а.с. 11-12).

Відповідно до договору купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від 31.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лук`яновою О.Б., зареєстрованого в реєстрі за 2867, ОСОБА_2 придбав право власності на нерухоме майно гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 9-10).

Згідно із ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Стаття 57 СК України визначає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; за кошти, які належали їй, йому особисто; житло та земельні ділянки отримані внаслідок приватизації; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності; премії та нагороди, страхові суми та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі було придбане нерухоме майно гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 22,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці, загальний розмір якої 0,5278 га, кадастровий номер 6310138500:10:013:0003.

Водночас, відповідачем ОСОБА_2 за первісним позовом, у судовому засіданні не було спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно.

Як встановлено у судовому засіданні рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області у справі № 504/3898/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а саме визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_2 , відмовлено. Тобто, твердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про сплату коштів за будівництво та придбання прав на нерухоме майно у ТОВ «БУДСМАРТ» не доведено під час вказаної цивільної справи.

Отже, відповідачем ОСОБА_2 не спростовано доводи позивача за первісним позовом ОСОБА_1 .

Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України, яка від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при поділі спільної сумісної власності подружжя, якщо неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову у повному обсязі та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями12,81,141,263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Первісну позовнузаяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділспільного майнаподружжя про поділспільного майнаподружжя задовольнити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частини гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 22,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці, загальний розмір якої 0,5278 га, кадастровий номер 6310138500:10:013:0003 у порядку поділу спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частини гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 22,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці, загальний розмір якої 0,5278 га, кадастровий номер 6310138500:10:013:0003 у порядку поділу спільної сумісної власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1500,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4

Суддя Л.В.Гольник