Рішення

від 22.02.2024 по справі 694/1543/23

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/1543/23

2/694/22/24

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Сакун Д.І., з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М., розглянувши в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) до Моринського старостинського округу Звенигородської міської ради Черкаської області (адреса: вул. Овчаренка, с. Моринці, Звенигородський район, Черкаська область, тел. 0474096221), Звенигородської міської ради Черкаської області ( проспект Шевченка, 63, м.Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, тел.. 0474022060), третя особа Звенигородська державна нотаріальна контора (адреса: просп.. Шевченка 10, м. Звенигородка, Черкаська область, тел. 0474023620) про визнання права власності на частку у спадковому майні в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить:

-визнати право власності ОСОБА_1 на 1/3 (одну третю) частку у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-визнати право власності на 1/3 (одну третю) частку земельної ділянки (паю), площею 1,8495 га, що розташована в межах Моринської сільської ради Звенигородського району Черкаської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер якої 7121284000:03:003:0211;

-визнати недійсною 1/1 (цілу) частку ОСОБА_2 у спадковому майні після смерті ОСОБА_3 , що належить спадкоємцю на підставі виданого Звенигородською державною нотаріальною конторою 03 листопада 2004 року за р.№ 2795 (спадкова справа 753) Свідоцтва про право на спадщину за законом;

-зобов`язати Звенигородську державну нотаріальну контору внести зміни до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 листопада 2004 року за реєстраційним номером 2795 (спадкова справа 753) у розмір частки ОСОБА_2 , змінивши її з 1/1 на 2/3;

-визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 171242, виданий на ім`я ОСОБА_2 Звенигородською райдержадміністрацією 13 грудня 2004 року;

-зобов`язати реєстратора ДЗК внести зміни до Державного земельного кадастру в розмір частки права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,8495 га, що розташована на території Моринської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121284000: 03:003:0211, змінивши розмір частки з 1/1 на 2/3;

-зобов`язати Державного реєстратора внести зміни до Державного реєстру речових прав в розділ за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна- 1494076171212, в розмір частки права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,8495 га, розташовану на території Моринської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121284000: 03:003:0211, змінивши розмір частки з 1/1 на 2/3;

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , котрий постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті спадкодавця залишилося спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка розміром 1,85 га, розташована на території Моринської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР №4-14-28, виданого Моринською сільською радою Звенигородського району 03 квітня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №28. Кадастровий номер цієї земельної ділянки зареєстрований в Державному земельному кадастрі за номером 7121284000:03:003:0211 площею 1, 8495 га; та право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ «Батьківщина Шевченка» села Моринці Звенигородського району Черкаської області в розмірі 0,095 відсотків, що належав померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_3 , виданого Моринською сільською радою Звенигородського району Черкаської області 27 червня 2003 року. На сьогодні право на майновий фонд майна КСП є неактуальним. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 були: його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і її частка перейшла до дітей, та його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Відповідно до статті 529 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, кожному з них належить по 1/3 (одній третій) частці у спадковому майні як спадкоємцям першої черги за законом. ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але юридично не оформила своїх прав. Строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 08 вересня 2001 року. Спадкоємиця ОСОБА_1 не відмовлялася від спадщини у визначений законом строк. Таким чином їй у спадковому майні ОСОБА_3 належить 1/3 (одна третя) частка.

25 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Звенигородської державної нотаріальної контори із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за належну їй 1/3 (одну третю) частку майна ОСОБА_3 , що належить їй з дня відкриття спадщини (з ІНФОРМАЦІЯ_2 року). Звенигородська державна нотконтора винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначила, що спадщину позивач не прийняла, оскільки не подала заяву до нотконтори у шестимісячний строк. Тому 03 листопада 2004 року Свідоцтво було видане на ім`я іншого спадкоємця. Звенигородська державна нотаріально контора 03 листопада 2004 року видала Свідоцтво про право на спадщину за р.№ 2795 (спадкова справа №753) на ім`я сина спадкодавця - ОСОБА_2 на 1/1 (цілу) частку спадкового майна.

Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину. Спадкоємиця ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом фактичного проживанням у будинку, користування та управління будинком, користування речами спадкодавця, отже прийняла і земельну ділянку, яка є частиною спадщини. Тож, отримуючи Свідоцтво про право на спадщину за законом чи рішення щодо визнання права власності на будинок, спадкоємець має право також отримати і відповідний документ щодо визнання права власності на решту спадкового майна, зокрема на вищезгадану земельну ділянку.

Крім того у Реєстрі прав власності, що діяв з 2004 року по 2013 рік, та Державному реєстрі речових прав, що діє з 2013 року, за параметрами запиту: АДРЕСА_2 , на сьогодні відсутня інформація про реєстрацію права власності на житловий будинок, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності за номером інформаційної довідки 336686374, сформованою 22.06.2023. Тобто, відповідно до приписів статті 1299, чинного з 01.01.2004 Цивільного кодексу України, вищевказаний будинок ОСОБА_2 не належить. Він мав законну підставу зареєструвати своє право власності на житловий будинок на підставі Свідоцтва про право на спадщину, однак не реалізував свого права. На сьогодні житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований за спадкодавцем ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Звенигородською районною радою 10.11.1988, що підтверджується інформаційною довідкою КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної 08 лютого 2023 року за № 145/0, і ця інформація актуальна нині. На підставі вищевказаного Свідоцтва про право на спадщину, виданого Звенигородською держнотконторою 03.11.2004 за р.№2795, спадкоємець ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 171242, виданий Звенигородським райвиконкомом 13.12.2004. Земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі за кадастровими номером 7121284000:03:003:0211. Право власності на ім`я ОСОБА_2 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав у розділі за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1494076171212, в розмірі частки 1/1 (цілої).

ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкоємець ОСОБА_2 помер. Другий спадкоємець - ОСОБА_5 не заперечує, щоб на 1/3 частку спадкового майна було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 або було вирішене питання в судовому порядку щодо визнання за нею права власності на 1/3 частку спадкового майна в порядку спадкування, про що подає заяву до компетентних органів, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Кравчук Т.І. 25.03.2023 за р.№ 1379. ОСОБА_2 заповіту не залишив.У шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який було розірано, народилося троє дітей: ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ), старша донька, розлучена, проживає в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Цей будинок він залишив ОСОБА_8 для проживання її сім`ї, однак право власності на будинок на ім`я доньки не передав. Друга донька - ОСОБА_9 , постійно проживає в місті Києві та має власний будинок у селі Шевченкове Звенигородського району Черкаської області, який придбав для неї її батько ОСОБА_2 за власні кошти. Молодшою дитиною ОСОБА_2 є син ОСОБА_10 , 1997 року народження, що виріс, виховувався та постійно проживав у сім`ї своєї матері ОСОБА_11 у селі Шевченкове в будинку, що належить матері його вітчима. У будинку, що є предметом позову, фактично не проживав, ніколи не залишався в ньому на ночівлю, не підтримував будинок (садибу) у доброму стані.Останні 15 років ОСОБА_2 постійно проживав у будинку, що є предметом позову. У спірному будинку ОСОБА_12 переобладнань, перепланувань, добудов, перебудов, реконструкцій не здійснював, технічні характеристики нерухомого майна фактично відповідають зазначеним у технічному паспорті, виданому ще за життя спадкодавцеві ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 , крім спірного, залишилося спадкове майно, що належало йому на праві приватної власності: житловий будинок в АДРЕСА_3 ; легковий автомобіль марки ВАЗ ... колісний трактор ,інша, окрема від спірної, земельна ділянка для ведення товарного виробництва (пай), що розташована в межах Моринської сільської ради.

Станом на 11 серпня 2023 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на імя ОСОБА_2 не зареєстрований.

11.10.2023 року на адресу суду від міського голови м.Звенигородка Черкаської області Олександра Саєнка надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просив в позові відмовить в повному обсязі, мотивуючи це тим, що після смерті брата Позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Тетяною Ігорівною заведено спадкову справу №70442457 25.03.2023 року, зареєстровану 25.03.2023року в Спадковому реєстрі №71927488, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Також просив витребувати у приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Тетяни Ігорівни копію спадкової справи №70442457 (номер у нотаріуса 46/2023), відкриту після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .Зазначив, що Звенигородська міська рада є неналежним відповідачем у справі так, як є ще спадкоємці.

11.01.2024 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якій вона просила задоволити заявлений позов в повному обсязі мотивуючи це тим, що відзив поданий зпорушенням норм ЦПК України та НС України. Крім того відповідач неправильно визначив спадкодавця. Спадкодавцем у цій справі є ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім`я якого й досі зареєстрований предмет спору - житловий будинок, що є визначальним об`єктом спору у цій справі. У спадкодавця на сьогодні тільки двоє спадкоємців, між якими не виникло спору щодо спадкового майна, тож один із них не може бути відповідачем, оскільки він не порушує права іншого спадкоємця. А справам про визнання права власності в порядку спадкування у судовому процесі завжди передує спір. Відповідач посилається тільки на норми чинного ЦК України 2004 року, тоді як спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до введення в дію норм чинного Цивільного кодексу України. Відповідно ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі.

Оскільки, спадкоємців у померлого ОСОБА_3 залишилося двоє : донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_5 , який подав до компетентних органі заяву про підтвердження, що не заперечує проти визнання права власності позивача ОСОБА_1 , тож не може бути відповідачем у цій справі, оскільки не виникає спору, а справи про установлення права власності в порядку спадкування передбачають спір, який вирішується у судовому порядку, й інших спадкоємців у спадкодавця ОСОБА_3 немає, тож відповідачем, відповідно приписів Верховного Суду України та чинного законодавства, у цій справі є орган місцевого самоврядування - в цьому випадку Звенигородська міська рада Черкаської області. Також Звенигородська міська рада у відзиві клопочеться про зміну спадкодавця: замість спадщини батька пропонує позивачу претендувати на спадщину брата ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якого є особисте майно, велика спадкова маса, і на яку позивач не має права. Позивач ОСОБА_1 не претендує на спадкове майно свого брата ОСОБА_2 , у нього є спадкоємці першої черги, які прийняли чи відмовились від спадщини, і у нотаріуса ОСОБА_14 відкрита спадкова справа за номером у Спадковому реєстрі 46/2023. У справі позивач заявляє претензію тільки на спадкове майно свого батька, 1/3 (одна третя) частка якого належить позивачу з дня смерті батька - з ІНФОРМАЦІЯ_2 - і спадкоємиця, яка прийняла спадщину за нормами Цивільного кодексу УРСР 1963 року та не відмовилася від неї протягом 6 (шести) місяців - уже не може відмовитися, бо вона є фактичним власником цього майна, але юридично не оформила своїх спадкових прав. Для відмови від спадщини також установлений шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця. на сьогодні перехід права власності зі спадкодавця ОСОБА_3 на померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 чи його спадкоємців - не відбувся, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав, сформованою за допомогою програмного забезпечення 1001.2024 за № 361429770. Спадкоємці ОСОБА_2 не можуть бути відповідачами у цій справі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

27.06.2023 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.

Разом із позовною заявою позивач звернувся із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.06.2023 року позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недолікв.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.06.2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову було повернуто.

17.08.2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

22.08.2023 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.08.2023 року заяву було повернуто.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.08.2023 року було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та витребувано у Звенигородській державній нотаріальній конторі копію матеріалів спадкової справи №753 від 03.11.2004 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.08.2023 року на адресу суду надійшла відповідь від завідувача Першої черкаської, в порядку заміщення Звенигородської держнотконтори Л.В. Шалденко з якої вбачається, що не має змоги надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , оскільки документація за 2004 рік передана на зберігання до Черкаського державного нотаріального архіву за адресою м.Черкаси, вул.Вернигори, 4.

21.09.2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залучення до справи Звенигородську міську раду Черкаської області, як співвідповідача.

Ухвалою суду від 21.09.2023 року було залучено до справи, як співвідповідча, Звенигородську міську раду.

06.10.2023 року на адресу суду від завідувача Першої черкаської, в порядку заміщення Звенигородської держнотконтори Л.В. Шалденко надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа № 753 від 03.11.2004 року.

11.10.2023 року від міського голови Звенигородської міської ради Саєнка О.Я. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому було клопотання про витребування у у приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Тетяни Ігорівни копію спадкової справи № 70442457 (номер у нотаріуса 46/2023), відкриту після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою суду від 12.12.2023 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 09.01.2024 року було витребувано у приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Тетяни Ігорівни копію спадкової справи № 70442457 (номер у нотаріуса 46/2023), відкриту після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

11.01.2024 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив міського голови Звенигородської міської ради Саєнка О.Я.

02.02.2024 року на адресу суду від приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Тетяни Ігорівни надійшла копія спадкової справи № 70442457 (номер у нотаріуса 46/2023), яка відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Сторони в судове засідання не з`явилис. Звернулись до суду із заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного.

У суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4 , виданого Моринською сількою радою Звенигородського району, Черкаської області.

ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5 , виданого Моринською сількою радою Звенигородського району, Черкаської області.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Звенигородської міської ради №38/01-3-15/7 від 21.02.2023 року ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений законом шестимісячний строк фактично прийняла спадщину , а саме: доглянула батька до смерті, похоронила, допомагала матері ОСОБА_4 вести господарство за адресою: АДРЕСА_2 , проводила ремонт вищевказаного будинку - побілку, фарбування, обробляла город та збирала врожай, а також доглядала матір, яка важко хворіла.

Як вбачається із свідоцтва про право власності від 10.11.1988 року, будинок по АДРЕСА_2 належало ОСОБА_15 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.112004 року вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його син ОСОБА_2 , спадкове майно складається:

- з житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 , розташованого на земельній ділянці розміром 3000 кв.м., та який складається в цілому : стіни шлакобетонні, загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 41,3 кв.м., з надвірними спорудами: веранда "а", веранда "а1 ", сарай "Б", прибудова "б", льох «п» ,огорожа, брама,колодязь, вбиральня, що належав померлому на підставі свідоцтва про право власності, виданого Звенигородським эайонним виконавчим комітетом 10.11.1988 року, та зареєстрованого в Звенигородському відділенні Черкаського ОБТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером - 6886022.

- земельної ділянки розміром 1,85 ( одна ціла вісімдесят п"ять сотих) га, яка

розташована на території Моринської сільської Ради Звенигородського району Черкаської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 4-14-28, виданого Моринською сільською Радою Звенигородського району 03 квітня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 28.

ОСОБА_2 належала земельна ділянка розміром 1,85 ( одна ціла вісімдесят п"ять сотих) га, яка розташована на території Моринської сільської Ради Звенигородського району Черкаської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на землю серії ЯБ № 171242.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 народилась ОСОБА_16 , де в графі «батько» зазначений ОСОБА_3 , в графі «мати» ОСОБА_4 .

28.12.1991 року ОСОБА_16 уклал шлюб з ОСОБА_17 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилось на « ОСОБА_18 », що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу № НОМЕР_7 .

29.05.2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області про видачу їй свідоцтво про право на спадщину за законом на належну їй за

законом 1/3 (одну третю) частку на спадкове майно, що складається з: житлового будинку

з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою:

АДРЕСА_2 , та

земельної ділянки площею 1,8495 га, що розташована в межах Моринської сільської ради

Звенигородського району Черкаської області і призначена для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер якої 7121284000:03:003:0211.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської областіОСОБА_19 , за даними нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.11.2004 за № 753 заведена спадкова справа. З заявою про прийняття спадщини звернувся: - син померлого - ОСОБА_2 . Від імені ОСОБА_3 посвідчених заповітів не було. 03.11.2004 року за р. № 2795, та за р. № 2798 Звенигородською держнотконторою видане свідоцтво про право на спадщину за законом на: житловий будинок в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку розміром 1,85 га, що розташована в межах Моринської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Права на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ "Батьківщина Шевченка" с. Моринці Звенигородського району Черкаської області.Видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 неможливо в зв`язку з тим, що для прийняття спадщини Законом встановлено шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця. ОСОБА_1 пропустила вищевказаний термін, свідоцтво про право на спадщину видано на ім`я іншого спадкоємця.

Як вбачається з реєстру прав власності на нерухоме майно серіїНОМЕР_13, ОСОБА_2 належав житловий будинок загальною площею 79,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , виправлена на «АДРЕСА_2» із приміткою «виправленому АДРЕСА_2 -вірити».

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_13 народився ОСОБА_10 , де в графі батько`зазначений ОСОБА_2 , а в графі мати « ОСОБА_20 ».

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_14 народилась ОСОБА_13 , де в графі батько`зазначений ОСОБА_2 , а в графі мати « ОСОБА_20 ».

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_15 народилась ОСОБА_9 , де в графі батько`зазначений ОСОБА_2 , а в графі мати « ОСОБА_20 ».

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 .

До приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ліфанової І.О. із заявою звернувся ОСОБА_10 та прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_12 вбачається що ОСОБА_13 зареєструвала шлюб з ОСОБА_21 21.06.2008 року, прізвище після реєстрації шлюбу змінилось на « ОСОБА_22 ».

До приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Т.І. із заявою звернулась ОСОБА_6 та прийняа спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

До приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Т.І. із заявою звернулась ОСОБА_9 із відмовою від прийняття спадщини за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь дочки спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до довідки № 55/01-3-15/7 від 16.03.2023 року виданої виконавчим комітетом Звенигородської міської ради, ОСОБА_2 постійно був зареєстрований та проживав до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 . До смерті проживав одиноко. За даною адресою зареєстрований син померлого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

До приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Бедратої-Скляр Н.М. із заявою звернулась ОСОБА_1 та прийняа спадщину після смерті свого брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

07.12.2023 року відповідно до договору про поділ спадщини зареєстрованого в реєстрі № 5300 вбачається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , є спадкоємцями в рівних частках на все майно за законом, закликаних до спадкування після смерті їхнього батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа №46/2023, що заведена 25 березня 2023 року приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Кравчук Тетяною Ігорівною, домовились про поділ спадщини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7121284000:03:001:0220 загальною площею 2,3111 га., яка розташована в адміністративних межах Моринської сілької ради Звенигородського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала на праві власності ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7121284000:01:002:0325 загальною площею 1,3481 га., яка розташована в АДРЕСА_4 для ведення особистого селянського господарства, належить на праві власності ОСОБА_6 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7121284000:03:003:0211 загальною площею 1,8495 га., яка розташована в адміністративних межах Моринської сілької ради Звенигородського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала на праві власності ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.

Статтями 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1301 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З аналізу вищевказаних норм матеріального права можна дійти до висновку, що правом на оспорення свідоцтва про право на спадщину іншого спадкоємця наділяється особа, яка має право на спадкування (прийняла спадщину у встановленому законом порядку) та це право порушується іншою особою, що отримала відповідне свідоцтво на спадщину (або її спадкоємцями).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) у статті 1301 ЦК України, як підстава визнання свідоцтва недійсним, прямо вказана лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

В обґрунтування позовних вимог про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна свого батька ОСОБА_3 , визнання недійсною частки іншого спадкоємця ОСОБА_2 та внесення змін до виданого йому свідоцтва про право на спадщину позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона вчасно прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки вступила в управління його майном, однак не отримала свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що право власності на житловий будинок, що належав її батьку ОСОБА_3 , у спадкоємця ОСОБА_2 не виникло, оскільки останній не зареєстрував його відповідно до вимог діючого законодавства.

Стаття 548 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), що діяв на момент відкриття спадщини після смерті батька позивача, дійсно передбачала, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК УРСР визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_2 , який отримав відповідне свідоцтво від 03.11.2004 року (яке ніким не оскаржувалось та не визнавалось недійсним) та ІНФОРМАЦІЯ_4 також помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку прийняли його діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 пред`явила позов до Моринського старостинського округу Звенигородської міської ради та самої Звенигородської міської ради Черкаської області.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з вимогами ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року в справі № 175/1941/16-ц (провадження № 61-19798св18) вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не відкриття провадження.

За змістом статті 33 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Виходячи з аналізу положень частини першої статті 33 ЦПК України, слід дійти висновку про те, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згодний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

В судовому засіданні позивачу роз`яснювалося її право на уточнення позову, але нею не використано право пред`явити вимоги до належного відповідача.

Наведене узгоджується з правовими висновками постанови ВС від 20 червня 2019 року справа № 493/1039/16-ц.

У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Враховуючи зміст, характер відносин між учасниками справи та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що спір щодо нерухомого спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 , на даний час існує у позивача ОСОБА_1 зі спадкоємцями ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після смерті свого батька.

Фактично позовні вимоги ОСОБА_1 полягають у визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого іншому спадкоємцю ОСОБА_2 03 листопада 2004 року, а цивільно-правовий інтерес позивача полягає у захисті свого права як спадкоємця свого батька ОСОБА_3 .

При цьому позивач пред`явила позов саме до органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться спадкове майно, а не до спадкоємців ОСОБА_2 , які прийняли спадщину та отримали відповідні свідоцтва.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд вважає за необхідне відмовити у позові до такого відповідача. Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справах з подібними правовідносинами: у постанові від 19 серпня 2020 року (справа № 201/16327/16-ц, провадження № 61-43384св18), у постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 640/10507/18, провадження № 61-18941св20).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Оскільки, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати, суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 25, 203, 215, 1233, 1247, 1248, 1251 ЦК України, ст.ст.2,10,12,13,19,76,77,79,81,89,200, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) до Моринського старостинського округу Звенигородської міської ради Черкаської області (адреса: вул. Овчаренка, с. Моринці, Звенигородський район, Черкаська область, тел. 0474096221), Звенигородської міської ради Черкаської області ( проспект Шевченка, 63, м.Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, тел.. 0474022060), третя особа Звенигородська державна нотаріальна контора (адреса: просп.. Шевченка 10, м. Звенигородка, Черкаська область, тел. 0474023620) про визнання права власності на частку у спадковому майні в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 22.02.2024.

Суддя Д.І. Сакун