Ухвала

від 28.02.2024 по справі 757/54118/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54118/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

Печерський районний суду м. Києва

у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судового засідання Солонухи Д. Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Мовчан Ю. М., Нескромної І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Орган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Липки», про стягнення заборгованості із заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Орган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Липки», про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 року вказану справу розподілено для розгляду судді Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Перевіривши матеріали позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.

Так, позивач ОСОБА_1 є визначеним присяжним у Печерському районному суді міста Києва, а тому необхідно заявити самовідвід оскільки можуть виникнути сумніви у справедливому і неупередженому розгляді справи незалежним і безстороннім судом.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Також частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто, ті обов`язки, що передбачені для судді.

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних у конкретній справі здійснюється за допомогою автоматизованої системи.

Законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов`язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Також частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто, ті обов`язки, що передбачені для судді.

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних у конкретній справі здійснюється за допомогою автоматизованої системи.

Законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов`язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Разом з цим, рішенням Ради суддів України №40 від 05.07.2019 було роз`яснено, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу.

Тобто, судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів мають виходити з приватного інтересу, приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України передбачено обов`язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених, зокрема, і в ч. 1 п. 5 ст. 36 ЦПК України (якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді).

Таким чином, оскільки присяжний ОСОБА_1 є діючим присяжним Печерського районного суду м. Києва., з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи, вважаю необхідним заявити самовідвід.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Орган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Липки», про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головко Ю. Г.