Ухвала

від 23.04.2024 по справі 757/54118/23-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2024 р.

м. Київ

справа № 757/54118/23

провадження № 2/755/4651/24

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Прокопчук Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Орган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Липки», про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Липки», про стягнення заборгованості із заробітної плати та постановлено порядок розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року підсудність розгляду справи № 757/54118/23 визначено Дніпровському районному суду м. Києва.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку статті 33 ЦПК України 18 квітня 2024 року головуючим суддею по справі визначено суддю Галагана В.І.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року прийнято до свого провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Орган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Липки», про стягнення заборгованості із заробітної плати, та постановлено подальший розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

Заперечень учасників процесу щодо встановленого порядку розгляду справи матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, керуючись положеннями діючого законодавства, суд дійшов до наступного.

Відповідно до частини першої ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначення поняття «адміністративна справа» наведено у пункті 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. (ч. 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України)

Правова держава сприяє розвитку громадського самоврядування, тобто самоорганізації громадян за місцем проживання, роботи, навчання або за іншими ознаками в межах, визначених Конституцією України і законами України.

Окремі закони України закріплюють громадське самоврядування як одну з форм участі громадян в управлінні державними справами, у вирішенні питань їх соціального захисту, громадського життя тощо. Зокрема, громадське самоврядування запроваджено в територіальних громадах (частина шоста статті 140 Конституції України, статті 8, 9, 13, 14 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

За нормами статті 14 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи самоорганізації населення входять в систему органів місцевого самоврядування в Україні.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає також і місцеві ради.

Як убачається з матеріалів справи, сторонами у даному спорі є позивач ОСОБА_1 , який звернувся з даним позовом до суду як керівник органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Липки», та Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), який є структурним підрозділом Київської міської ради.

Тобто даний спір виник між двома органами місцевого самоврядування, що свідчить про виникнення між сторонами спору у сфері публічно-правових відносин, які підлягають вирішенню окружним адміністративним судом відповідно до ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 20 КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення», легалізація органу самоорганізації населення є обов`язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи. Реєстрація органу самоорганізації населення здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про органи самоорганізації населення», контроль за додержанням органом самоорганізації населення Положення про нього покладається на раду та її виконавчий орган, який здійснив реєстрацію органу самоорганізації населення.

Як вже зазначено вище, статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що система місцевого самоврядування включає: 1) територіальну громаду, 2) сільську, селищну, міську раду, 3) сільського, селищного, міського голову, 4) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, 5) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; 6) органи самоорганізації населення.

Відповідно до положень статей 16, 17 Закону України «Про органи самоорганізації населення», фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є: , зокрема, кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень. Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, на цілі та в межах, визначених відповідною радою. Матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою в оперативне управління.

При цьому, згідно ст. 24 Закону України «Про органи самоорганізації населення», контроль за фінансовою діяльністю органу самоорганізації населення в межах своїх повноважень здійснюють: сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада та її виконавчі органи; виконавчий комітет, який здійснив реєстрацію органу самоорганізації населення; збори (конференція) жителів за місцем проживання; органи державної влади.

Вивчивши підстави та предмет спору, суд вважає необхідним зауважити, що між сторонами даного спору відсутні трудові відносини, оскільки позивач ОСОБА_1 як керівник Органу самоорганізації населення «Комітет району «Липки» уклав трудовий договір із Органом самоорганізації населення «Комітет району «Липки», з яким, відповідно, перебуває у трудових відносинах, в той час як відповідач та/або Київська міська рада не є роботодавцями позивача та суб`єктами виплати позивачу заробітної плати.

Разом з тим, згідно змісту позовної заяви, позивачем зазначено про порушення відповідачем права Органу самоорганізації населення «Комітет району «Липки» на отримання фінансування з місцевого бюджету, шляхом не підписання складеного позивачем кошторису, тому, за відсутності фінансування Органу, порушується право позивача як керівника Органу на фактичне отримання нарахованої ним заробітної плати.

Таким чином, вимоги позивача та підстави позову свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо надання Органу самоорганізації населення «Комітет району «Липки» фінансування з місцевого бюджету, передбаченого статтями 16, 17 Закону України «Про органи самоорганізації населення», - що є публічно-правовим спором між органами місцевого самоврядування про зобов`язання надання фінансового забезпечення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі - це закінчення діяльності суду з розгляду цивільної справи без ухвалення рішення із зазначених у законі підстав, яке виключає можливість повторного звернення до суду із таким самим позовом.

Підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують неправомірність виникнення процесу і неправомірність його подальшого продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правих підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 258-261, 268, 272, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Орган самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Липки», про стягнення заборгованості із заробітної плати - закрити.

Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 23 квітня 2024 року.

Суддя: В.І. Галаган