Рішення

від 26.02.2024 по справі 645/4420/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/4420/23

Провадження № 2/645/187/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання Селіверстової Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройсервис»

про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройсервис», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року в сумі 120700,00 грн. та компенсацією за невикористану відпустку за період з 06 вересня 2017 року по 31 липня 2023 року в сумі 25984,58 грн., всього в сумі 146684,58 грн.. Позов мотивований тим, що з 06 вересня 2017 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Дорстройсервис» та згідно з трудовим договором працював на посаді головного бухгалтера з оплатою праці відповідно до штатного розкладу. Починаючи з 01.03.2022 року фактичне нарахування та виплата заробітної плати не здійснювалася, хоча він продовжував працювати на посаді головного бухгалтера ТОВ «Дорстройсервис» та виконувати покладені на нього посадові обов`язки. За період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року утворилася заборгованість з невиплаченої суми заробітної плати на суму 120700,00грн.. Також, на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу із Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України за Формою ОК-5, яка була надана позивачу в додатку «ДІЯ», відповідачем не нараховано та не виплачено позивачеві компенсацію за невикористану відпустку за період з 06 вересня 2017 року (період укладання трудового договору) по 31 липня 2023 року на суму 25984,58 грн.. 12 липня 2023 року позивач надіслав на адресу відповідача заяву про звільнення за власним бажанням. Згідно відповіді про вручення, відповідач отримав заяву 17 липня 2023 року. При цьому до 31 липня 2023 року позивач продовжував працювати на посаді головного бухгалтера та виконувати покладені на нього обов`язки у ТОВ «Дорстройсервис».

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

20.12.2023 року позивачем надані до матеріалів справи додаткові докази та зазначено, що починаючи з 21.02.2022 року він постійно виконував обов`язки бухгалтера та всі розпорядження директора ТОВ «Дорстройсервис». З початку оголошення військового стану внаслідок російської агресії він весь час виконував свою роботу, своєчасно подавав податкову звітність, на підтвердження чого надав до суду роздруковані скриншоти з екрану про прийняття щомісячних декларацій з ПДВ, Декларацій з податку на прибуток, Балансу і статистики звітності, з квитанціями про прийняття звітів, де зазначена дата та час доставлення і прийняття звіту, за весь період з 01.03.2022 року по 03.06.2023 року. Крім того позивач наголосив, що на початку червня 2023 року директор повідомив йому, що дистанційна робота бухгалтера його не влаштовує та він має намір взяти на роботу іншого бухгалтера. За домовленістю з директором, позивачем було передано новому бухгалтеру всю інформацію по звітності, файли електронного доступу, ключі КЕП та паролі та на прохання директора Товариства, ним була здана фінансова і статистична звітність за І півріччя 2023 року.

25.01.2024 року до суду надійшло клопотання ТОВ «Дорстройсервис» про долучення доказів, в якому представник відповідача, зокрема, зазначив, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі та заперечує проти задоволення позову, оскільки обставини викладені у позовній заяві ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Відповідач наголосив, що починаючи з 24.02.2022 року по дату звернення із позовом позивач на робоче місце не з`являвся, до посадових обов`язків не приступав у в`язку із чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. При цьому у зв`язку із оголошенням 24.02.2022 року військового стану внаслідок російського збройного нападу на територію України та неможливістю забезпечення безпеки працівників, враховуючи відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, відповідач з порозумінням віднісся до відсутності на робочому місці позивача та в телефонному режимі домовились про те, що коли активні обстріли м. Харкова припиняться та у відповідача буде можливість повернутися до здійснення підприємницької діяльності позивач повернеться до виконання посадових обов`язків. Наказом ТОВ «Дорстройсервис» про призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану від 25 березня 2022 року, на підставі ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та виходячи з того, що підприємство перебуває в зоні активних бойових дій і неможливо гарантувати працівникам безпеку, на період активних бойових дій з 25.03.2022 року призупинено дію трудового договору із працівниками на час воєнного стану, бухгалтеру ОСОБА_1 на період призупинення дії трудового договору наказано припинити нарахування заробітної плати. При цьому Наказ про призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану від 25 березня 2022 року не було оскаржено позивачем. Доказів протилежного позивачем не надано. 17 липня 2023 року до відповідача надійшла заява про звільнення від ОСОБА_1 . У зв`язку з чим відповідачем прийнято наказ від 17 липня 2023 року про проведення позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей основних засобів та нематеріальних активів, коштів, бланків суворої звітності, встановлено термін проведення позапланової інвентарізації до 24.07.2023 року. Вказаним Наказом також визначено термін проведення приймання-передачі справ із 24.07.2023 по 27.07.2023 року. ОСОБА_1 ознайомлено із Наказом від 17.07.2023 року шляхом направлення копії Наказу засобами поштового зв`язку. Проте ОСОБА_1 у визначений термін для проведення позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей основних засобів та нематеріальних активів, коштів, бланків суворої звітності та передачі товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться у нього у користуванні не прибув; про поважність причин неявки не повідомив.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 26.02.2024 року від позивача надійшла заява, в якій він просив суд розглядати справу за його відсутності та задовольнити позов в повному обсязі. Розгляд справи просив не відкладати за клопотаннями відповідача, посилаючись на порушення прав позивача на розгляд справи в розумні строки. Наголосив, що вважає систематичні заяви відповідача про відкладення розгляду справи зловживанням своїми процесуальними правами.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 26.02.2024 року до суду надійшла заява уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 , в якій він просив відкласти розгляд справи, посилаючись на зайнятість у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні в м. Одеса.

Вирішуючи заяву про відкладення розгляду справи, подану представником відповідача 26.02.2024 року, суд виходить із наступного.

Згідно з частинам 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи те, що уповноважений представник відповідача в судові засідання не з`являється та систематично подає клопотання/заяви про відкладення розгляду справи, суд позбавлений можливості в розумні строки розглянути справу та прийняти законне та обґрунтоване рішення за результатами її розгляду.

З урахуванням тривалості розгляду цієї цивільної справи, зважаючи на клопотання позивача щодо систематичних заяв відповідача про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи від 26.02.2024 року, та вважає можливим вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 06 вересня 2017 року перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Дорстройсервис», що підтверджується Повідомленням про прийняття працівника на роботу (Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 року № 413 «Про порядокповідомлення Державнійподатковій службіта їїтериторіальним органампро прийняттяпрацівника нароботу/укладеннягіг-контракту», з відповідними змінами), що, також, не заперечувалося відповідачем по справі.

Позивач наголосив, що починаючи з 01.03.2022 року фактичне нарахування та виплата заробітної плати йому не здійснювалася, хоча він продовжував працювати на посаді головного бухгалтера ТОВ «Дорстройсервис» та виконувати покладені на нього посадові обов`язки.

Відповідачем надано до матеріалів справи Наказ директора ТОВ «Дорстройсервис» Мангасаряна А.А. № 1-К від 25.03.2022 року «Про призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану», відповідно до якого відповідач на період активних бойових дій з 25.03.2022 року призупинив дію трудового договору із працівниками згідно з додатком (копії додатку відповідачем до матеріалів справи не надано). Крім того, в пунктах 2, 3 вказаного Наказу зазначено: « ОСОБА_3 ознайомити працівників з цим наказом кожного працівника, зазначеного в додатку (п. 2); бухгалтеру ОСОБА_4 на період призупинення дії трудового договору припинити нарахування заробітної плати (п.3)».

Підставою для видачі цього наказу зазначена ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також те, що підприємство перебуває в зоні активних бойових дій і неможливо гарантувати працівникам безпеку.

Виходячи з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_1 востаннє отримав заробітну плату за місцем роботи за лютий 2022 року в сумі 7100 грн.. Починаючи з березня 2022 року виплата заробітної плати позивачеві не проводилася.

З матеріалів справи вбачається, що 12 липня 2023 року ОСОБА_1 надіслав відповідачеві заяву про звільнення за власним бажанням, яка отримання ТОВ «Дорстройсервис» 17.07.2023 року, що не заперечувалося відповідачем.

Стаття 43Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно достатті 64 Конституції Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

15 березня 2022 року прийнятоЗакон України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності ігалузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами 2 та 3 статті Закону№2136-ІХ передбачено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44Конституції України.

В період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України"Про державну службу","Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

За змістом статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Тобто, наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості узв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Такі ж правові висновки, викладені постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №149/1089/22.

Всупереч наведених норм, відповідачем не було надано доказів на підтвердження існування, передбачених ст.13вказаного Закону підстав для тимчасового призупинення дії трудового договору, а саме неможливість надати позивачу роботу на підприємстві.

Крім того, як вже було зазначено судом, відповідачем до матеріалів справи не подано додатку до Наказу директора ТОВ «Дорстройсервис» Мангасаряна А.А. № 1-К від 25.03.2022 року «Про призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану», а саме переліку працівників, з якими ТОВ «Дорстройсервис» на період активних бойових дій з 25.03.2022 року призупинив дію трудового договору. Тому суд позбавлений можливості з`ясувати, чи входить до цього переліку позивач.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено документальне підтвердження виконання ним обов`язків бухгалтера ТОВ «Дорстройсервис», а саме подання фінансової та статистичної звітності ТОВ «Дорстройсервис» за протягом спірного періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість із заробітної плати.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в ході розгляду цієї цивільної справи не доведено факту призупинення дії трудового договору з позивачем, як, зокрема, не доведено і обставин неможливості ТОВ «Дорстройсервис» у зв`язку з військовою агресією проти України надати позивачу роботу, а також не доведено, що позивач не виконував своїх посадових обов`язків протягом спірного періоду та не спростовано наданих ОСОБА_1 письмових доказів, наданих останнім на підтвердження виконання ним таких обов`язків.

Згідно з вимогами ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Зі змісту статті 81 ЦПК України випливає, що обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень .

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, відхилення судом його позиції, у зв`язку із недоведеністю обставин, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на те, що відповідач, всупереч вимог частини 1 статті 81 ЦПК України, не довів факту того, що позивач не виконував своїх посадових обов`язків протягом спірного періоду, а також не надав доказів в обґрунтування своїх заперечень, що є його процесуальним обов`язком, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати позивачу несплачену суму заробітної плати за вказаний в позові період.

Відповідно до ч. 1 ст.27Закону України«Про оплатупраці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 та 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУвід 08лютого 1995року №100 встановлено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, в тому числі у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Таким чином, беручи до уваги розмір середньоденної заробітної плати позивача, що становить 315,55 грн. (14200 грн. - виплати за останні два календарні місяці роботи / 45 робочих днів) та кількість робочих днів за період з 01.03.2022 року по 31.07.2023 року, що складає 369 днів, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача становить 116437,95 грн. (315,55 х 369).

При цьому суд зазначає, що розмір середньої заробітної плати за період прострочення підлягає стягненню з утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, установлених законодавством України.

Таким чином позов ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі за період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Дорстройсервис» компенсації за невикористану відпустку за період з 06 вересня 2017 року по 31 липня 2023 року в сумі 25984,58 грн., суд виходить із наступного.

Позивачем надано до суду розрахунок компенсації за невикористану ним відпустку за період з 06 вересня 2017 року по 31 липня 2023 року на вищезазначену суму.

Разом з тим, документального підтвердження наявності у позивача днів невикористаної відпустки за вказаний період матеріали справи не містять.

З відповідним клопотанням про витребування доказів позивач до суду не звертався.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, враховуючи, що позивач, всупереч вимог частини 1 статті 81 ЦПК України, не довів факту наявності невикористаної відпустки за вказаний в позові період, що є його процесуальним обов`язком, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройсервис» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройсервис» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року в сумі 116437,95 грн., з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройсервис» на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 787,76 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстройсервис», код ЄДРПОУ 40849177, адреса: вул. Танкова, буд. 109, м. Харків.

Повне рішення складено 28.02.2024 року.

Суддя О.В. Федорова