Ухвала

від 12.01.2024 по справі 202/19120/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/19120/23

Провадження № 2/202/1235/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська в складі судді Доценко С.І., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ПП «Сніжинка» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В СТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом в якому просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 114100 грн без утримання прибуткового податку.

25 жовтня 2023 року справа прийнята до розгляду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду. Позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд прийшов до висновку про неможливість ухвалити судове рішення із-за недостатності доказів для ухвалення обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до вимог ст.ст. 263,265,270 ЦПК України судове рішення має бути законним та обґрунтованим і зміст судового рішення ,якщо ставиться питання про стягнення певних сум ,має містити в рішенні точну грошову суму ,яка підлягає стягненню.

На цьому наголошено і в Постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року, а саме, при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні.

Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (Справа № 569/11319/19, Постанова, від 09.06.2021) при визначені середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

З огляду на викладене середній заробіток працівника за час затримки розрахунку при звільненні слід визначати за правилами, передбаченими пунктами 2, 8 Порядку № 100 затвердженої Постановою КМУ №100 від 08.05.1995 року ( надалі Порядок №100).

Так, відповідно до п.2 Порядку №100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до п. 8 Постанови №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні начисло відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

До позовної заяви додано як докази копію трудової книжки та довідку ОК-7 із ПФУ про застраховану особу ОСОБА_1 , які не містять відомостей про повні відпрацьовані місяці та кількість відпрацьованих днів.

У суду відсутні докази на підтвердження періоду затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум, чому позивач, яка звільнена 30.вересня 2020 року, звернулась до суду лише в жовтні 2023 року.

Механізм розрахунку суми, що підлягають стягненню не відповідає Порядку №100 та не ґрунтується на сумах заробітної плати отриманої за останні два повних місяця роботи, що передували звільненню, відсутні відомості про графік роботи і кількість відпрацьованих днів за останні два місяці роботи , які передували звільненню.

Так , в позовній заяві розрахунок зроблений , виходячи із мінімального розміру заробітної плати за 2020, 2021,2022, 2023 роки а в довідці ПФУ ОК-7 зазначено, що позивач отримувала заробітну плату у відповідача 2020 році : в квітні - 1189.58 грн., травень 0 грн., червень-0 грн, липень-0 грн., а серпень 1182.50 грн., що зовсім не відповідає сумам ,зазначених в розрахунку, який зазначений в позовній заяві.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців ПП «Сніжинка» перебуває в стані припинення.

В судове засідання відповідач не з`являється. Повістки не отримує.

Таким чином,у судунедостатньо доказівдля розглядусправи посуті,тому що відсутні необхідні складові для розрахунку сум, які мають бути виплачені позивачу у разі задоволення позову, а саме графік її роботи в установі та кількість відпрацьованих днів в місяцях, що передували звільненню, не конкретизований період виплати, не встановлено чи змінились обставини і коли змінились, чи отримувала позивачка доход/ частину заробітної плати за цей період та в якому розмірі.

Також позивачем не зазначено з чимбула пов`язанатака тривалість періодустягнення з моментузвільнення та порушенняправа працівникав вересні2020року ідо моментуїї зверненняз вимогоюпро стягненнявідповідних сум.

Відповідно до п.5,8 ч.1 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України позивач зобов`язаний подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування покладений на сторони . Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд не може збирати докази щодо предмету спору на власний розсуд.

Таким чином, судом встановлено, що провадження по справі відкрито за заявою, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175 ЦПК України, а тому на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків 5 днів з дня отримання ухвали суду.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява буде залишена без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 7 ст. 81 , ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПП «Сніжинка» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У разі не усунення зазначених в ухвалі суду недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. І. Доценко