Ухвала

від 23.02.2024 по справі 461/2304/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2304/22

Провадження № 1-кс/461/1173/24

УХВАЛА

23.02.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, працюючого на посаді майстра цеху ДП «Мостиське військове лісництво», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022141410000047 від 20 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 367, ч. 3, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2, ч. 4 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотання, яке мотивоване тим, що наказом державного підприємства «Мостиське військове лісництво» № 2-к від 01.07.2019 на посаду майстра цеху державного підприємства «Мостиське військове лісництво» призначено ОСОБА_5 .

Водночас, майстер цеху державного підприємства «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_5 , незважаючи на обов`язок неухильного дотримання вимог законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, умисно, тобто передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, діючи в межах спільного умислу з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , всупереч зазначеному, діючи під керівництвом та вказівкою ОСОБА_7 , спільно із останнім, виконуючи його злочинний план, під приводом законної господарської діяльності сприяв вчиненню незаконної порубки дерев у лісі шляхом здійснення відводів дерев у рубку, тобто відбору їх за відповідними характеристиками та категоріями на ділянках лісу окремих кварталів державного підприємства «Мостиське військове лісництво» на території Шегинської територіальної громади, Яворівського району, Львівської області, на підставі яких була здійснена незаконна порубка дерев та в подальшому намагався приховати сліди вчиненого даною злочинною групою злочину, шляхом створення штучних доказів законності проведених рубок.

Розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки і можливість настання суспільно небезпечних наслідків, маючи досвід знань з порядком та правилами відведення ділянок в рубки та здійснення таких, та те, що ОСОБА_7 одноособово не зможе забезпечити систематичне вчинення незаконних порубок дерев і для ефективної реалізації вищевказаного плану ОСОБА_7 необхідно залучити осіб, кожна із яких виконувала б відведену функцію та бажаючи уникнути можливого викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 діючи спільно у змові із ОСОБА_8 , під керівництвом останнього та ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не пізніше лютого 2023 року, у невстановленому місці, усвідомлюючи той факт, що для здійснення порубки лісу необхідний спеціальний дозвіл, видачі якому передує здійснення відводів дерев у рубки, діючи умисно, шляхом відбору дерев за відповідними характеристиками та категоріями під час відбору дерев у рубку, під приводом законної господарської діяльності з мотивів досягнення показників роботи, незважаючи на запровадження воєнного стану на території України, з метою вчинення кримінальних правопорушень направлених на системне проведення незаконних порубок лісу на території ДП «Мостиське військове лісництво» спільно із ОСОБА_8 увійшов до складу стійкого злочинного об`єднання організованої групи, як пособник, створеної директором державного підприємства ОСОБА_7 , до складу якої увійшли ОСОБА_7 , як організатор та заступник директора ОСОБА_8 , як співорганізатор та виконавець.

Слідчий вказує, що загальна сума шкоди заподіяному лісу, як складовій навколишнього природнього середовища (без урахування наслідків в вигляді втрати частини природнього компоненту ландшафту місцевості, створення сприятливих умов для ерозії ґрунту, погіршення якості атмосферного повітря, погіршення природнього складу, якісних, захисних, водоохоронних функцій лісу, знищення певних видів дерев на місцевості, тощо) внаслідок організації незаконної, тобто всупереч встановленого порядку, санітарної рубки лісів на кварталах 36, 37, 44 ДП «Мостиське військове лісництво» становить 4707152 гривень 15 копійок (чотири мільйони сімсот сім тисяч сто п`ятдесят дві гривні 15 копійок).

Слідчий зазначає, що 20 лютого 2024 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2, ч. 4 ст. 246 КК України.

У зв`язку з вищевикладеним, внаслідок існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в межах строку досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти обрання запобіжного заходу заперечували. Підозрюваний зазначив, що безпосередньо рішень про порубку деревних насаджень не приймав, а лише виконував вказівки ОСОБА_8 . Захисник зазначила, підозра ОСОБА_5 є необґрунтованою та не підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. Крім того, у підозрюваного наявні міцні соціальні зв`язки, зокрема він одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Зазначила, що останній перешкоджати досудовому розслідуванню чи ухилятись від нього не буде.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує свої доводи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею було встановлено, що 20 лютого 2024 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2, ч. 4 ст. 246 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022141410000047 від 20 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, було продовжено до шести місяців, тобто до 15.03.2024 року.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого (ст. 178 КПК України).

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує свої доводи, слідчий суддя вважає що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2, ч. 4 ст. 246 КК України на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні дані, які містяться в:

- протоколі огляду місця події на окремих ділянках лісового масиву ДП «Мостиське військове лісництво» від 27.02.2023 р., яким зафіксовано незаконну рубку дерев різних порід;

- матеріалах Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо проведення розрахунку обчислення розміру шкоди заподіяної лісу, внаслідок вчинення рубок дерев в ДП «Мостиське військове лісництво» від 17.03.2023;

- протоколі огляду місця події на окремих ділянках лісового масиву ДП «Мостиське військове лісництво» від 12.04.2023 р., яким зафіксовано незаконну рубку дерев різних порід;

- матеріалах Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо проведення розрахунку обчислення розміру шкоди заподіяної лісу, внаслідок вчинення рубок дерев в ДП «Мостиське військове лісництво» від 14.04.2023;

- висновку інженерно-екологічної експертизи від 04.08.2023;

- протоколах допитів спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області у галузі лісового господарства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

- протоколах допитів спеціалістів лісопатологів ДСЛП «Львівлісозахист» ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

- протоколах допитів працівників ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;

- протоколах додаткових допитів працівників ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_16 , ОСОБА_18 ;

- матеріалах виконання доручення працівників 1 Головного відділу 6 управління Департаменту військової контрозвідки СБУ;

- матеріалах тимчасового доступу до матеріалів відводів та лісопатологічних обстежень;

- листі Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо порушень вимог Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ від 27 липня 1995 р. № 555;

- інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв`язку.

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Окрім того, слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з якими погоджується слідчий суддя і на момент розгляду вказаного клопотання.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_8 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років;

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, тобто можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Даний ризик обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього. Окрім того, більшість свідків є співробітниками підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

При цьому, враховуючи особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби є надто суворим.

Тому, з урахуванням обґрунтованості підозри, існування передбачених процесуальним законом ризиків та суспільної небезпеки вчиненого, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та покладення процесуальних обов`язків, на підозрюваного, передбачених ч. 5 ст. 195 КПК України.

На переконання слідчого судді покладення на підозрюваного таких мінімальних обов`язків може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого,- задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 березня 2024 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду на кожну вимогу;

- не відлучатися за межі Самбірського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками кримінального провадження;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області свій паспорт для виїзду за кордон.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід та/або накладене грошове стягнення.

Повний текст ухвали проголошено 27 лютого 2024 року о 16 год. 45 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1