Справа № 509/1100/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2024 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретаріЗадеряки Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополь, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово комунальне підприємство «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про скасування заборгованості за послуги водопостачання у розмірі 63772,50 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
23 лютого 2024 року, позивач ОСОБА_1 , звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд заборгованість за послуги водопостачання, яка нарахована КП «ЖКП «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за не існуючим лічильником обліку у розмірі 63772,50 грн. скасувати.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову в якій він просив суд заборонити КП «ЖКП «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 55/1) вчиняти певні дії, а саме: обмежувати чи припиняти надання комунальних послуг відповідно до умов договору № 903/19 від 07.11.2019 року «Про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення та вивезення твердих побутових відходів» до вирішення справи по суті.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150ЦПК Українизаходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Відповідно до п. 10Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні "Стретч проти Сполученого Королівства"(Case of Stretch v. The United Kigdom) від 24.06.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що під час будь-якого втручання в право власності має забезпечуватися справедливий баланс між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями. Крім того, як і в інших сферах соціальної, фінансової чи економічної політики, під час впровадження законів, які регулюють майнові та договірні правовідносини, національні органи влади користуються певним полем розсуду.
Крім того, у рішеннях від 21 січня 1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 у справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 у справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 у справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 у справі «Мелтекс ЛТД (Meltex LTD) та Месроп Мовсесян (Mesrop Movsesyan) проти Вірменії») Європейський суд з прав людини, щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний .
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право, щодо заборгованість за послуги водопостачання, яка нарахована КП «ЖКП «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. Айвова, 162.
З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку обмеження (припинення) надання комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 , під час розгляду справи поставить позивача ОСОБА_1 в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентами.
Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.
Керуючись ст.ст. 149-159,260,353,354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України
№ 9 від 22.12.2006 р., -
УХВАЛИВ :
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства«Житлово комунальне підприємство«Таїрове» Таїровськоїселищної радиОдеського районуОдеської областіпро скасуваннязаборгованості запослуги водопостачанняу розмірі63772,50грн. задовольнити.
2. Заборонити КП «ЖКП «Таїрове» Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 55/1) вчиняти певні дії, а саме: обмежувати чи припиняти надання комунальних послуг відповідно до умов договору № 903/19 від 07.11.2019 року «Про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення та вивезення твердих побутових відходів» до вирішення справи по суті.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Д.М. Гандзій
Суд | Овідіопольський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 01.03.2024 |
Номер документу | 117303314 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Овідіопольський районний суд Одеської області
Гандзій Д. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні