Ухвала

від 28.02.2024 по справі 522/16268/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16268/22

Провадження № 6/55/196/24

У Х В А Л А

28 лютого 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судових засідань Звонецької І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2024року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику керівнику Приватного закладу «Одеська початкова школа «Стар Тайм» Хороший Олега Станіславовича, посилаючись на те, що постановою приватного виконавця відкрито виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №522/16268/22 від 14.09.2023 виданого Приморським районним судом міста Одеси На теперішній час заборгованість боржником не сплачена.

З метою належного виконання рішення суду, державний виконавець просить тимчасово обмежити керівника боржника у праві виїзду за межі України.

У судове засідання державний виконавець не з`явився, в поданні зазначено про розгляд справи за його відсутності

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, може звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості.

Відповідно до п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно п. 5 ч. 1 та ч. 2ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року за № 3857-ХІІ, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд може встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи).

Застосування обмеження у праві виїзду за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Державним виконавцем на надано доказів вжиття можливих заходів з примусового виконання рішення, попередження боржника про можливе застосування обмеження у праві виїзду за межі України у разі невиконання зобов`язання, а також доказів ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Так у поданні зазначено, що приватним виконавцем було здійснено виїзд за адресою боржника, де зі слів матері боржника було встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час перебуває за межами території України.

Однак зазначено інформацію приватним виконавцем достеменно не перевірено, відсутні будь-які звернення до Державної прикордонної служби відносно перетину кордону боржником.

Також з матеріалів подання не вбачається жодних документів, що боржника належним чином повідомлення про здійснення виконавчих дій відносно нього, а отже не може свідчити про його ухилення від виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Науменко