Постанова

від 21.02.2024 по справі 914/2495/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. Справа №914/2495/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

суддівКравчук Н.М.,

Зварич О.В.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів, м. Львів б/н від 10.03.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.02.2020, суддя Юркевич М.В., (повний текст рішення складено 17.02.2020)

у справі №914/2495/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР, с.Поріччя, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів, м. Львів

про стягнення 133 132,58 грн. збитків

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів про стягнення 133 132,58 грн. збитків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.02.2020 у справі №914/2495/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР задоволено повністю. З Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР стягнуто 133 132,58 грн. збитків та 1996,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції врахував, що виконані відповідачем роботи з прокладання двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д були виконані останнім 26.02.2019р., що підтверджується актом виконаних робіт №1, який наявний в матеріалах справи, а утворення провалля та прорив даної труби було виявлено замовником та позивачем 15.08.2019р. Таким чином, даний випадок стався через 6 місяців після виконання відповідачем робіт, а отже в межах трирічного гарантійного строку, передбаченого п. 7.3 договору..

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

12 березня 2020 року на вказане рішення суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів, б/н від 10.03.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/974/20 від 12.03.2020).

При цьому апелянт зазначив, що всі роботи за договором субпідряду виконувалися ним під технічним наглядом і контролем позивача за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт, що ставить під сумнів обгрунтованість позовних вимог.

Апелянт вказує на відсутність та недоведеність з боку позивача його вини у спричиненні збитків. Зокрема, на думку відповідача, з моменту прокладання двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д і до моменту утворення провалу пройшло близько семи місяців, протягом яких на місці утворення провалу іншими суб`єктами господарювання виконувались роботи по укладанню бруківки та інші роботи щодо благоустрою. А тому, висновок про вину відповідача є надуманим та без достатніх доказів. Окрім того, апелянт зазначає, що реальна оцінка завданих збитків ніким не проводилась.

У зв`язку з вищенаведеним, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.02.2020 у справі №914/2495/19 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судове засідання представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату та час слухання справи. Від представника відповідача надійшло клопотання про слухання справи без його участі .

Згідно з ч. ч. 3, 11 ст. 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 10 цієї статті та ч. 2 ст. 271 цього Кодексу і суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача про час та дату судового засідання було сповіщено належним чином.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

У цій справі участь представників сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

Виходячи з положень ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позиція відповідача викладена у апеляційній скарзі, а також на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 921/588/22 за відсутності представників апелянта.

Обставини справи та висновки суду апеляційної інстанції.

23.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АВМ- Логістик (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інжинірингова Компанія ІБР (генеральним підрядником) було укладено договір генерального підряду №23-01/18-1.

22.10.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Інжинірингова Компанія ІБР (позивачем, підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівництво інноваційних проектів (відповідачем, субпідрядником) було укладено договір субпідряду №22-10/18-1, за умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати прокладання зовнішніх мереж В1, В2, В9, К1, К2, К2д згідно із технічним завданням на об`єкті підрядника Будівництво офісно-складських приміщень в с. Муроване Пустомитівського району Львівської області, відповідно до умов даного договору.

Згідно п.1.2 договору, забезпечення робіт матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним обладнанням, апаратурою, інструментом та іншим необхідним покладається на субпідрядника.

Відповідно до п. 6.1 договору, передача виконаних робіт субпідрядником і приймання їх підрядником оформляється актом приймання-передачі робіт, що підписується сторонами.

На виконання умов договору сторонами було підписано:

1.Акт виконаних робіт №1 від 26.02.2019р. на суму 1 642 051,09 грн.;

2.Акт виконаних робіт №2 від 21.06.2019р. на суму 2 288 993,71 грн.;

3.Акт виконаних робіт №3 від 21.06.2019р. на суму 170 000,46 грн.;

Крім того, в межах договору сторонами також було підписано акти надання послуг №3 від 23.11.2018р. на суму 35 880,00 грн., №4 від 01.03.2019р. на суму 16 200,00 грн., Акт надання послуг №5 від 14.12.2018р. на суму 36 758,00 грн.

Сторони підтверджують, що на момент підписання актів погодили належне виконання договору та здійснення всіх розрахунків з боку позивача відповідно до підписаних актів приймання-передачі.

15.08.2019р. на адресу позивача від ТОВ АВМ-Логістик (замовника за договором генерального підряду) надійшов лист про те, що вранці 15.08.2019р. на об`єкті Будівництво офісно-складських приміщень в с. Муроване Пустомитівського району Львівської області в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14) утворився провал, який просив позивача негайно усунути.

Як стверджував позивач, останній одразу в телефонному режимі повідомив відповідача про виявлені недоліки та про необхідність його прибуття на об`єкт для складання дефектного акту. Крім того, відповідачу скеровувався лист-вимога №18-19-1 від 16.08.2019р.

Оскільки для складення дефектного акту відповідач не з`явився, то на об`єкті 16.08.2019р. відбулася виїзна зустріч представників ТОВ АВМ-Логістик (замовника), позивача по справі та ТОВ Оптімус-Віа (організації, яка була залучена позивачем для фіксування та подальшого усунення виявлених недоліків). Вказаними представниками було виявлено наступні недоліки: утворення провалу розміром 1,2 х 1,6 м.кв. глибиною 1,5 м. в районі каналізаційного колодязя; механічні пошкодження двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д.

Позивач наголошував, що, у зв`язку з ігноруванням відповідачем вказаної ситуації, виникла необхідність у стислі строки залучити для виконання робіт по усуненню недоліків третіх осіб, а саме ТОВ Оптімус-Віа та ТОВ Лорелея, з якими і було укладено окремі договори.

Так, згідно договору від 27.08.2019р., ТОВ Лорелея зобов`язалося виконати роботи по ліквідації пошкодженої двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм.

Згідно кошторису, вартість таких робіт становила 73 562,20 грн.

Відповідно до рахунку №30/08 від 30.08.2019р. позивачем було здійснено оплату за виконані роботи у розмірі 73 562,20 грн. (платіжне доручення №1426 від 12.09.2019р.).

Крім того, відповідно до договору на виконання робіт №27/08/19 від 27.08.2019р. ТОВ Оптимус-Віа зобов`язалось виконати роботи з благоустрою за наслідками утвореного прориву труби

03.09.2019р. було узгоджено кошторис на виконання даних робіт на суму 59 570,38 грн.

Відповідно до рахунку №14 від 12.09.2019р. позивачем було здійснено оплату за виконані роботи у розмірі 59 570,38 грн. (платіжне доручення №1436 від 13.09.2019р.).

02.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів від 01.06.2020 про призначення судової будівельно-технічної експертизи з переліком питань, які апелянт вважає за потрібне поставити на вирішення судовому експерту. Проведення судових експертиз позивач просив доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В обґрунтування клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи відповідач зазначав про те, що існує істотна розбіжність між вартістю робіт по усуненню недоліків, яку заявив Позивач, та вартістю робіт, розраховану незалежним інженерно-будівельним проектувальником, визначеною у кошторисному розрахунку, який подано відповідачем.

У рамках судової будівельно-технічної експертизи поставлено перед експертом (експертами) наступні питання:

1. Чи відповідає подана Позивачем проектно-кошторисна документація (дод. №1 до договору №27/08/19 від 27.08.2019 Виконавець ТОВ Опітмус ВІА та дод. №1 до договору №27-08/19 від 27.08.2019 Виконавець ТОВ Лорелея) вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації (дод. №1 до договору №27/08/19 від 27.08.2019 Виконавець ТОВ Опітмус ВІА та дод. №1 до договору №27-08/19 від 27.08.2019 Виконавець ТОВ Лорелея) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності ?

3. Який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт з відновлення пошкодженої земельної ділянки та каналізації в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14)?

4.Яка вартість фактично виконаних робіт з відновлення пошкодженої земельної ділянки та каналізації в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14) ?

5.Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з відновлення пошкодженої земельної ділянки та каналізації, в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14), обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва?

30.10.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №5281 від 26.10.2023 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи та повернуто матеріали справи №914/2495/19.

У своєму висновку, експерт зазначив наступне:

Подана Позивачем проектно-кошторисна документація (дод. №1 до договору №27/08/19 від 27.08.2019 Виконавець ТОВ Опітмус ВІА та дод. №1 до договору №27-08/19 від 27.08.2019 Виконавець ТОВ Лорелея) вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва не відповідає.

Встановити чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації (дод. №1 до договору №27/08/19 від 27.08.2019 Виконавець ТОВ Опітмус ВІА та дод. №1 до договору №27-08/19 від 27.08.2019 Виконавець ТОВ Лорелея) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва не надається можливим.

Встановити перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт з відновлення пошкодженої земельної ділянки та каналізації в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14) не надається можливим.

Встановити вартість фактично виконаних робіт з відновлення пошкодженої земельної ділянки та каналізації в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14) не надається можливим.

Встановити чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з відновлення пошкодженої земельної ділянки та каналізації, в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14), обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва не надається можливим.

При цьому, експертом, на ст.20 висновку, вказано, що з копій фотографій, які містяться в матеріалах справи, встановлено, що роботи з відновлення пошкодженої земельної ділянки та каналізації в районі каналізаційного колодязя фактично виконувались.

Відповідно до ст 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

У відповідності до частини першої статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1). втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2). доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на об`єкті Будівництво офісно-складських приміщень в с. Муроване Пустомитівського району Львівської області в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14), де виконував роботи відповідач згідно договору субпідряду, утворився провал. Позивач неодноразово запрошував відповідача з`явитися для фіксування вказаного випадку та узгодження дій для подальшого усунення недоліків. Зокрема, в матеріалах справи наявні вимога позивача №18-19-1 від 16.08.2019р., а також акти про виявлені недоліки від 16.08.2019р. та 27.08.2019р.

Суд наголошує на тому, що відповідачем, як у відзиві, так і в ході судового розгляду не було заперечено факту повідомлення відповідача про вказану подію та запрошення для складення дефектного акту.

Разом з тим, заперечення відповідача проти позовних вимог в основному зводилися до відсутності його вини у виникненні провалля та прориву каналізаційної труби, а також на твердженні, що даний випадок міг бути спричинений діями інших суб`єктів господарювання, які на місці утвореного провалля виконували роботи по укладанню бруківки та інші роботи щодо благоустрою території.

З такими твердженнями відповідача суд не погоджується, зокрема з наступних мотивів:

Статтею 884 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Так, в п. 7.3 договору субпідряду сторони встановили трирічний гарантійний строк на виконані відповідачем роботи.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Судом встановлено, що виконані відповідачем роботи з прокладання двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д були виконані останнім 26.02.2019р., що підтверджується актом виконаних робіт №1, який наявний в матеріалах справи, а утворення провалля та прорив даної труби було виявлено замовником та позивачем 15.08.2019р. Таким чином, даний випадок стався через 6 місяців після виконання відповідачем робіт, а отже в межах трирічного гарантійного строку, передбаченого п. 7.3 договору.

Крім того, суд наголошує на тому, що за наявності передбаченого в договорі гарантійного строку на виконані роботи та підтвердження факту настання випадку, що підпадає під даний гарантійний строк, відповідач може бути звільнений від відповідальності за спричинені збитки лише у разі, якщо доведе, що дана ситуація сталася через недотримання позивачем правил експлуатації мереж. В даному випадку, відповідач покликається також на те, що прорив міг статися через роботу на вказаній ділянці третіми особами, які здійснювали прокладання бруківки.

Колегія суддів констатує, що такі припущення відповідача не були підкріплені жодними доказами та є необгрунтованими з наступних підстав:

Зокрема, здійснюючи аналіз матеріалів справи, а саме викопіювання з технічного завдання виконання робіт за договором субпідряду судом було встановлено, що відповідачем роботи по облаштуванню двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д виконувалися на глибині 4,5 м. від поверхні землі. В той же час, прокладання бруківки виконувалися іншими суб`єктами господарювання загальною глибиною не більше 70 см від поверхні землі. Таким чином, суд констатує, що технічно пошкодження труби, яку прокладав відповідач не могли б здійснити треті особи, оскільки ділянка їх роботи по благоустрою не передбачала таких об`ємів. А інших доказів, окрім припущень, відповідач суду не представив.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача 133 132,58 грн. збитків, понесених позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи заявників апеляційних скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційних скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянтів витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів, м. Львів б/н від 10.03.2020 на рішення Господарського суду Львівської області від 11.02.2020 у справі №914/2495/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.02.2020 у справі №914/2495/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянтів.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.02.2024

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяКравчук Н.М.

СуддяЗварич О.В.