Постанова

від 28.02.2024 по справі 916/3106/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3106/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м.Херсон

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Степанова Л.В., повний текст рішення складено та підписано 27.11.2023 року

у справі № 916/3106/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ», м. Хмельницький

до відповідача Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м. Херсон

про стягнення 220 371 грн.36 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ», м. Хмельницький звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м. Херсон, в якій просило суд стягнути з Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м. Херсон на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ», м. Хмельницький грошові кошти у розмірі 220 371 грн. 36 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що всупереч умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» № 1165461/84303 від 10.07.2020 року , приєднання електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу та первинне підключення електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу, виконавцем послуг не здійснено.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі №916/3106/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ», м. Хмельницький задоволено у повному обсязі, стягнуто з Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м. Херсон на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ», м. Хмельницький 220 371 грн. 36 коп., заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 305 грн.,57 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ», м. Хмельницький позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами по справі та не спростовані відповідачем під час розгляду справи, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі № 916/3106/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ», м. Хмельницький про стягнення 220 371 грн. 36 коп. заборгованості відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник, посилаючись на обставини по суті справи, вказує, що Акціонерне товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» виконало низку дій щодо виконання умов договору та фактично частково надало послугу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також в апеляційній скарзі скаржник зауважує, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, та за результатами наради, проведеної під головуванням Прем`єр-міністра України 25 березня 2022 року-Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.03.2022 року прийняла Постанову №352 «Про затвердження Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану», якою призупинено дію Розділу 4 Кодексу систем розподілу (регулює питання приєднання електроустановок). Згідно із п. 4 Постанови: «...операторам систем розподілу, у разі об`єктивної неможливості надання послуг з приєднання електроустановок замовників за укладеними до 24 лютого 2022 року договорами про приєднання у порядку, визначеному розділом IV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №210, повідомити замовників згідно з процедурою, визначеною договорами про приєднання до електричних мереж, про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з настанням обставин непереборної сили до їх офіційного закінчення».

Враховуючи вищевикладене, апелянт зазначає, що, керуючись пунктом 4 Постанови №352, розмістив на офіційному вебсайті в мережі Інтернет повідомлення про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з настанням обставин непереборної сили до їх офіційного закінчення.

Вважає, що Господарський суд Одеської області не приділив належної уваги вищезазначеній обставині, не вчинив дій, необхідних для забезпечення правильного та всебічного розгляду справи по суті.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що відповідачем, в порядку ст.250 Господарського процесуального кодексу України, було подано заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак суд першої інстанції взагалі залишив заяву АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» без уваги і жодного рішення по цій заяві відповідача прийнято не було, що є істотним порушенням процесуальних норм, у зв`язку з чим Товариство було позбавлене можливості надати належні доводи та докази в порядку, передбаченому процесом.

Також апелянт стверджує, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо недоведення відповідачем своєї позиції, зокрема, в частині виконання Акціонерним товариством «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» вимог Постанови НКРЕКП № 352 щодо повідомлення позивача як замовника послуги, про неможливість виконання Товариством зобов`язань у зв`язку з настанням обставин непереборної сили до їх офіційного закінчення.

Апелянт зауважує на тому, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам, на які відповідач посилався у відзиві на позовну заяву та запереченні, а саме, щодо пункту 23 Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Постановою НКРЕКП № 352 від 26.03.2022, яким врегульовано порядок вирішення питань по договорам, укладеним до 24.02.2022 року.

Скаржник, посилаючись на п.23 Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану, зазначає, що нормотворець чітко встановив факт призупинення надання послуг з приєднання по договорам, що були укладені до 24 лютого 2022 року та порядок їх реалізації, а тому вважає, що договір на сьогоднішній день не припинив свою дію та є обов`язковим для сторін до виконання у порядку, визначеному п.23 Порядку тимчасового приєднання.

У зв`язку із вищенаведеними доводами скаржник вважає, що місцевий господарський суд, в порушення ст.ст.86, 236 Господарського процесуального кодексу України , занадто формалізовано підійшов до вирішення даної справи - не всебічно, не повно і не об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності, не проаналізував належним чином та не надав відповідної юридичної оцінки фактичним обставинам справи на підставі хибних тверджень, обґрунтованих припущеннями і внаслідок неповного з`ясування маючих для справи значення обставин дійшов помилкових висновків та безпідставно задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-Інвест», чим порушив норми матеріального права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 року у справі №916/3106/22 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Ярош А.І. з 01.01.2024 року по 25.01.2024 року відповідно до наказу голови суду від 06.12.2023 №232-в, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м. Херсон на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі №916/3106/22 було прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі: головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Разюк Г.П., Принцевська Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 року за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м. Херсон на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі № 916/3106/22 було відкрито апеляційне провадження, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

05.02.2024 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м. Херсон, в якому просить суд у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі № 916/3106/22 відмовити, рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі № 916/3106/22 залишити без змін. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

Зокрема, у відзиві позивач зазначає, що відповідно до абзацу третього п. 4.3.3. Кодексу систем розподілу, строк надання послуги з нестандартного приєднання «під ключ», становить не більше 230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 КВТ (включно).

Відповідно до абзацу 7 підпункту 4.3.3. КСР, перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати замовником ОСР вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.

У зв`язку із чим, враховуючи технічні характеристики замовленої до приєднання точки розподілу, а також фактичне здійснення позивачем авансової оплати послуг відповідача, яке відбулось 14.07.2020 року, скаржник зазначає, що відповідачем було перевищено строк надання послуг з нестандартного приєднання «під ключ», який становить не більше 230 календарних днів.

Позивач зазначає, що апелянт не враховує положення абзацу тринадцятого п.4.3.3 Кодексу системи розподілу, згідно якого установлені строки надання послуги з нестандартного приєднання можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів та тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.

Тобто, позивач звертає увагу, що сторонами не погоджувались будь-які зміни строків надання послуг з нестандартного приєднання, що підтверджується матеріалами справи.

Звертає увагу суду, що на адресу позивача не надходили жодні листи-повідомлення від апелянта, копії яких останній долучив до своїх заперечень.

Також зауважує, що копії конвертів (рекомендованих листів), які апелянт долучив до матеріалів справи у якості доказів, слід оцінювати критично, оскільки відсутні будь-які відомості про вміст цих конвертів, в тому числі, що у вказаних конвертах знаходились листи-повідомлення про переривання строку приєднання.

Позивач зазначає, що доказів розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет повідомлення про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з настанням обставин непереборної сили до їх офіційного закінчення апелянт (відповідач) до суду не надав.

Крім того, позивач зазначає, що додаток до апеляційної скарги Акціонерного товариство «Херсонобленерго» іменований як, (скріншот з офіційного сайту АТ «Херсонобленерго» в мережі Інтернет повідомлення про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з настанням обставин непереборної сили до їх офіційного закінчення розмішеного відповідно до п. 4 Постанови НКРЕКП № 352 від 26.03.2022 року), був долучений з порушеннями процесуальних строків для подання доказів, клопотання про долучення доказів вже після подання апеляційної скарги, не може бути задоволено, а сам документ є неналежним та недопустимим доказом, оскільки із наданого скріншоту вбачається, що він виготовлений не на офіційному веб - сайті за посиланням «httрs://ksое.com.uа/», та неможливо встановити зміст даного повідомлення, джерело його походження, і взагалі чи був він десь опублікований.

Також, позивач звертає увагу суду, що станом на день розгляду справи Господарським судом Одеської області та при поданні апеляційної скарги, відповідач (апелянт) не надав належних показів повідомлення позивача про неможливість надання послуг за договором, в тому числі, як то передбачено Постановою №352 «Про затвердження Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану».

Позивач також зазначає, що з п.23 Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії воєнного стану жодним чином не вбачається встановлених законом підстав для автоматичного призупинення строку дії договору про приєднання на період дії воєнного стану, а лише надається додаткове право для замовника скористатись послугами тимчасового приєднання під час дії воєнного стану, у зв`язку з чим вважає необґрунтованими твердження апелянта про необхідність врахування п.23 Порядку.

Крім того, позивач стверджує, що під час розгляду даної справи суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, а також дослідив усі докази, якими сторони підтверджували свої позиції. При цьому, права учасників даної справи жодним чином не могли бути порушені її розглядом в порядку спрощеного провадження.

Звертає увагу, що самим же апелянтом, як відзив, так і докази, що були долучені останнім до матеріалів справи, надавались із пропуском встановлених процесуальних строків. Натомість, Господарський суд Одеської області кожного разу задовольняв клопотання відповідача (апелянта) про поновлення пропущених процесуальних строків, тим самим забезпечував права учасників справи на справедливий, неупереджений розгляд даної справи, який проходив на засадах рівності із забезпеченням принципів верховенства права та змагальності сторін.

Позивач вважає, що сторони у даному процесі жодним чином не були обмеженні у можливості реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків.

26.01.2024 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Херсонобленерго» надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено два можливих випадки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

За змістом ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Положення ч. 1 ст. 247, ч. 1, 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України слід розуміти так, що малозначна справа розглядається виключно за правилами спрощеного позовного провадження та не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження навіть з урахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом розгляду даної справи є стягнення грошової суми в розмірі 220 371 грн. 90 коп., яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь одного позивача. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які сторони не позбавлені можливості подати через відділ діловодства суду у письмовій формі.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Розгляд справи в порядку загального позовного провадження призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що дана справа у розумінні Господарського процесуального кодексу України є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.

До того ж, відповідач у своєму клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання та не пояснив, у чому полягає складність предмету доказування.

З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет позову, його суму, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, розумні строки розгляду справи, колегія судів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Щодо наданого клопотання Акціонерним товариством «Херсонобленерго», яке надійшло 01.01.2024 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду, про долучення до апеляційної скарги доказів підтвердження повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-Інвест» про неможливість виконання умов договору, а саме (скріншот з офіційного сайту АТ «Херсонобленерго» в мережі Інтернет повідомлення про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з настанням обставин непереборної сили до їх офіційного закінчення, розміщеного відповідно п.4 Постанови НКРЕКП №352 від 26.03.2022 року з повідомленням в особистому кабінеті споживачу), колегія суддів зазначає, що у разі подання учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Відповідач у своєму клопотанні такого обґрунтування не навів, клопотання про наявність будь-яких поважних причин неможливості їх подання суду першої інстанції суду апеляційної інстанції не надав, а тому вказаний скріншот не може взагалі бути долучений до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження в якості доказу по справі і повертається апелянту.

Крім того, сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява №3236/03, п. 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», м. Херсон не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі № 916/3106/22 є таким, що не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

10.07.2020 року між Акціонерним товариством «Херсонобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ» було укладено договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ», за умовами п. 2.1. якого виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) до електричних мереж системи розподілу відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює первинне підключення електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що замовник оплачує виконавцю послуг вартість приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах договору

З п.3.1.1. договору вбачається, що виконавець послуг зобов`язаний розпочати (після виконання замовником зобов`язань щодо авансової оплати в розмірі 20 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1. договору) в установленому порядку приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу.

Забезпечити в установленому порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені цим договором, після виконання замовником зобов`язань, визначних підпунктами 3.2.1-3.2.4 пункту 3.2 цього договору.

Перебіг строків надання послуг з приєднання зупиняється на час здійснення виконавцем послуг заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики ( про, що письмово повідомляється замовник) та з інших підстав визначених нормативно-правовими актами.

Після завершення процедури відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання продовжується.

Пунктом 3.1.2 договору встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснити первинне підключення електроустановок замовника з метою проведення випробувань електрообладнання схеми зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника та підключити електроустановки замовника до електричних мереж системи розподілу після виконання замовником зобов`язань, визначених підпунктом 3.2.5 пункту 3.2 цього договору, у тому числі повної (стовідсоткової) оплати послуги з приєднання, упродовж 5 робочих днів від дати отримання заяви замовника або продовж 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших користувачів, після виконання сторонами умов договору та укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії ( або внесення змін до діючих договорів).

Умовами пункту 3.2.2 договору встановлено, що замовник зобов`язаний розробити на підставі технічних умов від 15.06.2020 року №36/87-588, що є невід`ємним додатком до цього договору, проектну документацію щодо будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення ( у межах земельної ділянки замовника) електроустановок замовника від точки приєднання до об`єкта замовника та щодо безпеки електропостачання.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що на дату укладення цього договору плата за приєднання «під ключ» становить 1101856,80грн, у тому числі ПДВ складає 183642,80грн.

Згідно пункту 4.2 договору, оплата вартості послуги з приєднання здійснюється в такому порядку: оплата в розмірі 20% плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати підписання цього договору сторонами; оплата в розмірі 60% плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати узгодження з усіма заінтересованими сторонами розробленої Виконавцем послуг проектної документації, остаточний розрахунок в розмірі 20% плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня після надання послуги з приєднання, що підтверджується підписанням сторонами двох примірників Акта про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Пунктом 5.3 договору вбачається, що у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, більше ніж на 120 календарних днів виконавець послуг зобов`язаний повернути замовнику кошти, отриманні як попередня оплата ( у розмірі 80 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1. цього договору.

З пункту 5.4 договору встановлено, що сторони не відповідають за невиконання умов цього договору, якщо це спричинено дією обставин непереборної сили. Факт дії обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України або її територіальним відділенням.

Згідно пункту 7.1 договору, цей договір набирає чинності від дати його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж до 01.06.2022.

Згідно пункту 8.1 договору, фактом виконання зобов`язання Виконавця послуг з приєднання до електричних мереж системи розподілу об`єкта Замовника (будівництво електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення від точки забезпечення потужності до точки приєднання) сторони вважитимуть підписання сторонами Акта.

Договір підписаний представниками сторін належним чином та скріплений їхніми печатками без заперечень та зауважень.

Зі змісту технічних умов №36/87-588 нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок від 15.06.2020 року вбачається, що назва об`єкта є: цех гіпсолітових пазогребневих перегородок, ТОВ «АБЗ-ІНВЕСТ», місце розташування об`єкта замовника є: м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд.39 (кадастровий номер 6510700000:01:001:0834).

Величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності: 380 кВт. Напруга, згідно технічних умов:10 кВ.

Вимоги до електромереж основного та резервного живлення є: Будівництво ПЛ-10 від опори №63 ПЛ-10кВ Л-210 ПС-35/10/6 кВ «Щорса» до межі земельної ділянки замовника з встановленням комутаційних апаратів (роз`єднувачів) на перший та кінцевій опорах ділянки ПЛ-10кВ, що проектується.

З розрахунку №1165461 від 10.07.2020р, виконуючи умови пункту 4.2 договору, замовник здійснив попередню оплату в розмірі 220 371 грн. 36 коп., що підтверджується платіжним дорученням №841 від 14.07.2020р.

09.06.2022 року позивачем було направлено відповідачу вимогу (вих. №09/06/22-Х) про повернення суми попередньої оплати у розмірі 220371,36грн, у семиденний строк з моменту пред`явлення цієї вимоги. Вимогу направлено відповідачеві електронним зв`язком з електронної адреси позивача (vovnenko.olena@abz-invest.com.ua) на електронну адресу відповідача (kanc@co.ksoe.com.ua, central@centraloffice.kiev.ua).

Крім того, в матеріалах господарської справи наявні лист - повідомлення №33/13-019296 від 25.02.2022 року, лист - повідомлення №33/13-020770 від 25.03.2022 року, лист - повідомлення №37/11-070411 від 10.09.2021 року, лист - повідомлення № 33/13-107464 від 31.12.2021 року, лист - повідомлення №37/11-081760 від 08.10.2021 року, лист - повідомлення №37/11-045009 від 18.06.2021 року, лист- повідомлення №37/11-029233 від 23.04.2021 року, лист - повідомлення №37/11-051880 від 16.07.2021 року, лист - повідомлення №33/13-097320 від 03.12.2021 року, лист - повідомлення №33/13-009343 від 28.01.2022 року, лист - повідомлення№33/13-089308 від 05.11.2021 року, лист - повідомлення №33/13-107464 від 31.12.2021 року, лист - повідомлення №37/11-059938 від 13.08.2021 року, лист - повідомлення№37/11-036530 від 21.05.2021 року, лист - повідомлення №37/11-020049 від 26.03.2021 року, лист - повідомлення №37/11-012573 від 26.02.2021 року, лист - повідомлення №37/11-005770 від 29.01.2021 року, лист - повідомлення №34/10-064252 від 04.12.2020 року, лист - повідомлення №34/10-05825 від 06.11.2020 року, лист - повідомлення №34/10-045742 від 11.09.2020 року, лист - повідомлення №34/10-051666 від 09.10.2020 року, лист - повідомлення №34/10-035932 від 15.07.2020 року, лист - повідомлення №34/10-040844 від 14.08.2020 року, у яких Акціонерне товариство «Херсонобленерго» керуючись п.4.3.3 «Кодексу систем розподілу» повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ» про переривання строку приєднання визначеного договором на 30 календарних днів у зв`язку з тим, що процедура виділення земельної ділянки займає тривалий час.

Також, рішенням Новокаховської міської ради №756 від 18.11.2021 року було затверджено проект землеустрою та прийнято рішення про передачу Акціонерному товариству «Херсонобленерго» відповідних земельних ділянок в оренду для будівництва ЛЕП-10 кВ в рамках договору про приєднання, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «АБЗ-Інвест».

Інших належних та допустимих доказів матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 220 371 грн. 36 коп. в якості повернення суми сплаченої попередньої оплати за невиконання відповідачем господарських зобов`язань за спірним договором про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» в строки, обумовлені договором.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що закон визначає два види порушення зобов`язання: невиконання зобов`язання та неналежне виконання зобов`язання.

Невиконання зобов`язання виникає у разі, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання. Тобто, не передають річ, товар, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо, або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися.

Так, як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій в межах справи № 916/3106/22 10.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ» (позивач, Замовник) та Акціонерним товариством «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» (відповідач, Виконавець) було укладено договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» №1165461/84303, відповідно до умов якого до електричних мереж системи розподілу виконавця послуг, оператора малої системи розподілу або іншого власника електричних мереж (основного споживача) приєднується: цех гіпсолітових пазогребневих перегородок місце розташування об`єкта замовника: м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 39 (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору, тип нестандарнтого приєднання об`єкта замовника: «під ключ». Величина потужності, замовленої до приєднання (у точці приєднання) 380.0 кВт.

Згідно умов пункту 2.1 договору, виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) до електричних мереж системи розподілу відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює первинне підключення електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.

Відповідно до умов пп. 3.1.1 п.3.1. договору, виконавець зобов`язаний розпочати (після виконання замовником зобов`язань щодо авансової оплати в розмірі 20% плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору) в установленому порядку приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що на дату укладення цього договору плата за приєднання «під ключ» становить 1101856,80грн, у тому числі ПДВ складає 183642,80грн.

Згідно пункту 4.2 договору, оплата вартості послуги з приєднання здійснюється в такому порядку: оплата в розмірі 20% плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати підписання цього договору сторонами; оплата в розмірі 60% плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати узгодження з усіма заінтересованими сторонами розробленої виконавцем послуг проектної документації, остаточний розрахунок в розмірі 20% плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня після надання послуги з приєднання, що підтверджується підписанням сторонами двох примірників Акта про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Пунктом 5.3 договору вбачається, що у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, більше ніж на 120 календарних днів виконавець послуг зобов`язаний повернути замовнику кошти, отриманні як попередня оплата ( у розмірі 80 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1. цього договору.

Згідно пункту 7.1 договору, цей договір набирає чинності від дати його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж до 01.06.2022р.

Згідно пункту 8.1 договору, фактом виконання зобов`язання виконавця послуг з приєднання до електричних мереж системи розподілу об`єкта замовника (будівництво електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення від точки забезпечення потужності до точки приєднання) сторони вважитимуть підписання сторонами Акта.

На виконання підпункту 3.1.1 договору позивачем здійснено авансову оплату послуг відповідача у розмірі 220 371 грн. 36 коп., що підтверджується платіжним дорученням №841 від 14.07.2020 року.

Отже, Акціонерне товариство «Херсонобленерго», фактично прийняло на себе зобов`язання з виконання умов договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ», проте, на дату закінчення терміну дії договору, приєднання електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу та первинне підключення електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу, виконавцем послуг не здійснено, сторонами Акт приймання - передачі виконаних робіт не підписано.

Як вже раніше зазначалось колегією суддів за текстом постанови, згідно із ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до абзацу третього пп. 4.3.3 Кодексу систем розподілу, строк надання послуги з нестандартного приєднання «під ключ», становить не більше 230 календарних днів ( у тому числі 30 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно).

Абзацам 7 підпункту 4.3.3 Кодексу систем розподілу, встановлено, що перебіг строку надання послуги з приєднання починається з дня, наступного за днем оплати замовником ОСР першого авансового платежу вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання «під ключ» або першого авансового платежу вартості складової плати за створення електричних мереж лінійної частини приєднання відповідно до умов договору про приєднання з проектуванням замовником лінійної частини приєднання.

Як вбачається з матеріалів господарської справи, фактичне здійснення авансової оплати послуг виконавця відбулось 14.07.2020 року, строк надання послуг з нестандартного приєднання «під ключ», який становить не більше 230 календарних днів, закінчив свій перебіг 28.02.2021 року.

Згідно пункту 7.1 договору, цей договір набирає чинності від дати його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж до 01.06.2022 року.

Отже, враховуючи положення договору №1165461/84303 від 10.07.2020 року та вимоги підпункту 4.3.3 Кодексу системи розподілу, договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» припинив свою дію 01.06.2022 року.

Щодо доводів апелянта з приводу того, що у даних правовідносинах слід застосовувати переривання строків виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором №1165461/84303 від 10.07.2020 року, оскільки відповідачем відповідно до п.4.3.3 Кодексу системи розподілу, надсилались на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ІНВЕСТ» листи - повідомлення про переривання строку приєднання визначеного договором на 30 днів, судова колегія зазначає про їх невідповідність наявним матеріалам справи та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Абзацам 13 п.4.3.3 Кодексу системи розподілу, передбачено, що установлені строки надання послуги з нестандартного приєднання можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.

Згідно п.7.4 договору, цей договір може бути змінено або розірвано і в іншій строк за ініціативою будь-якої із сторін у порядку , встановленому чинним законодавством.

Так, дійсно в матеріалів господарської справи наявні лист - повідомлення №33/13-019296 від 25.02.2022 року, лист - повідомлення №33/13-020770 від 25.03.2022 року, лист - повідомлення №37/11-070411 від 10.09.2021 року, лист - повідомлення № 33/13-107464 від 31.12.2021 року, лист - повідомлення №37/11-081760 від 08.10.2021 року, лист - повідомлення №37/11-045009 від 18.06.2021 року, лист - повідомлення №37/11-029233 від 23.04.2021 року, лист - повідомлення №37/11-051880 від 16.07.2021 року, лист - повідомлення №33/13-097320 від 03.12.2021 року, лист - повідомлення №33/13-009343 від 28.01.2022 року, лист - повідомлення№33/13-089308 від 05.11.2021 року, лист - повідомлення №33/13-107464 від 31.12.2021 року, лист - повідомлення №37/11-059938 від 13.08.2021 року, лист - повідомлення№37/11-036530 від 21.05.2021 року, лист - повідомлення №37/11-020049 від 26.03.2021 року, лист - повідомлення №37/11-012573 від 26.02.2021 року, лист - повідомлення №37/11-005770 від 29.01.2021 року, лист - повідомлення№34/10-064252 від 04.12.2020 року, лист - повідомлення №34/10-05825 від 06.11.2020 року, лист- повідомлення №34/10-045742 від 11.09.2020 року, лист - повідомлення №34/10-051666 від 09.10.2020 року, лист - повідомлення №34/10-035932 від 15.07.2020 року, лист - повідомлення №34/10-040844 від 14.08.2020 року, у яких Акціонерне товариство «Херсонобленерго» керуючись п.4.3.3 «Кодексу систем розподілу» повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ-ІНВЕСТ» про переривання строку приєднання визначеного договором на 30 календарних днів у зв`язку з тим, що процедура виділення земельної ділянки займає тривалий час.

Проте, в матеріалах господарської справи відсутні будь-які докази, що позивачем вищезазначені повідомлення отримувались, а з копій конвертів, на які посилається скаржник, як на доказ про направлення повідомлення про переривання строків взагалі неможливо встановити вміст цих конвертів та факт отримання позивачем повідомлення про переривання строку приєднання, встановленого умовами договору.

Отже, колегія суддів зазначає, що за період дії договору від відповідача не надходило жодних повідомлень, вмотивованих звернень та ініціатив щодо продовження дії договору, його умов тощо, тобто сторонами не погоджувались будь-які зміни строків надання послуг з нестандартного приєднання за договором, що визначений в якості підстави позову. До того ж, на теперішній час строк дії укладеного сторонами договору і припікального строку виконання робіт закінчився і сторони не визначилися в добровільному порядку щодо наявності у відповідача зобов`язання виконувати спірні роботи у будь-якому випадку.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що на виконання Постанови №352 від 26.03.2022 «Про затвердження Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану», останнім було розміщено на офіційному веб-сайті в мережі інтернет повідомлення про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку із настанням обставин непереборної сили, оскільки скаржником ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих письмових доказів того, що відповідачем дійсно розміщувалось на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет вищезазначене повідомлення.

Щодо тверджень апелянта про необхідність врахування п.23 Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії воєнного стану, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.23 Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії воєнного стану, затвердженого Постановою №352 від 26.03.2022 року замовники, з якими оператор системи розподілу до 24 лютого 2022 року уклав договори про приєднання, зобов`язання за якими не виконані, мають право звернутися до оператора системи розподілу згідно з вимогами цього Порядку щодо отримання послуг з тимчасового приєднання на період дії в Україні воєнного стану.

Після отримання таким замовником послуги згідно з положеннями тимчасового приєднання оператор системи розподілу має:

протягом десяти днів після завершення чи скасування на території України воєнного стану ініціювати внесення змін до укладених до 24 лютого 2022 року договорів про приєднання у частині визначення строку їх дії та строку надання послуг з приєднання згідно з вимогами Кодексу систем розподілу;

після виконання сторонами зобов`язань за договорами про приєднання ініціювати проведення остаточного розрахунку вартості плати за приєднання з урахуванням Правил приведення тимчасово приєднаних на період дії на території України воєнного стану електроустановок у відповідність до вимог Кодексу систем розподілу.

Тобто, зі змісту п. 23 вищевказаного Порядку жодним чином не вбачається встановлених законом підстав для автоматичного призупинення строку дії договору про приєднання на період дії воєнного стану, а лише надається додаткове право замовника скористатись послугами тимчасового приєднання під час дії воєнного стану і встановлений певний алгоритм дій сторін.

Крім того, пунктом 1 Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану встановлено, що цей порядок регулює відносини, які виникають між операторами систем розподілу та замовниками послуг з тимчасового приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж, та тимчасової зміни технічних параметрів електроустановок замовників у період дії на території України воєнного стану.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції залишено заяву Акціонерного товариства «Херсонобленерго» із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без розгляду, що є істотним порушенням норм процесуального права колегія суддів зазначає таке.

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 року було відкрито провадження по даній справі та вирішено питання здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

З протоколів судового засідання вбачається, що представник відповідача приймав участь в судових засіданнях, надавав пояснення, а також клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які суд першої інстанції задовольняв. При цьому, судом першої інстанції під час розгляду даної справи було повно і всебічно з`ясовано всі обставини справи, на які відповідач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, а також досліджено всі докази, якими відповідач підтверджував свої заперечення.

У зв`язку із вищевикладеним колегією суддів встановлено, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідач не був обмежений у можливості реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, а навпаки, суд першої інстанції забезпечував права учасників справи на справедливий, неупереджений розгляд справи, який проходив на засадах рівності, гласності, відкритості із забезпеченням принципів верховенства права та змагальності сторін.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даній справі відповідачем не спростовано належними засобами доказування правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з нього грошових коштів, сплачених в якості попередньої оплати в розмірі 220 371 грн. 36 коп., в зв`язку з невиконанням в строки, обумовлені договором, його господарського договірного зобов`язання з надання послуг з приєднання електроустановок, що передбачено умовами укладеного сторонами договору.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Херсонобленерго» є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції в оскарженому рішенні, а відтак, підстави для скасування чи зміни судового рішення у даному випадку відсутні.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Херсонобленерго, м. Херсон не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі № 916/3106/22 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго, м. Херсон на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі № 916/3106/22 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 року у справі № 916/3106/22 - залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська Г.П. Разюк