Постанова

від 27.02.2024 по справі 314/1593/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 27.02.2024 Справа № 314/1593/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/1593/19 Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О.

Провадження № 22-ц/807/139/24 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» лютого 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 вособі представника ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Петро-Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ТОВ «Агрофірма Жовтневий», про визнання недійсним та скасування державного акту на права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпровська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання недійсним та скасування державного акту на права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , якому належала на праві власності земельна ділянка площею 0,33 га, яка розташована в селі Перун на території Дніпровської сільської ради на підставі держаного акту № 302 від 31 січня 2000 року.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2008 року за ним було визнано право власності на вказану земельну ділянку.

З часу визнання права власності за ним на підставі рішення суду по теперішній час він обробляє, використовує за цільовим призначенням та сплачує податки за зазначену земельну ділянку.

Він звернувся до Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області із заявою щодо виготовлення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнні кадастрового номеру даній земельній ділянці.

Відповідно до листа Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 24 січня 2017 року його земельна ділянка має перетин (накладається) із земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю 111-ЗП № 011234 від 09 жовтня 2002 року, у зв`язку з чим йому було відмовлено у виготовленні технічної документації.

Він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькй області з заявою щодо виготовлення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнні кадастрового номеру даній земельній ділянці, однак йому було відмовлено у зв`язку з тим, що його земельна ділянка має перетин (накладається) з іншою земельною ділянкою.

Відповідачка є суміжним землекористувачем.

Вважав, що державний акт на право власності на землю ОСОБА_1 отримала з порушенням закону, без погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, без виїзду на місце розтушування земельної ділянки. Ці порушення призвели до існуючого накладання земельних ділянок.

На підставі зазначеного просив визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП № 011234, виданий на ім`я ОСОБА_1 , від 09 жовтня 2002 року на земельну ділянку площею 6,94 га, розташованої біля села Перун Запорізької області, кадастровий номер 2321581300:03:003:0001.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 квітня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Агрофірма Жовтневий».

07 квітня 2021 року замінено третю особу Дніпровську сільську раду Вільнянського району Запорізької області на Петро-Михайлівську сільську раду Вільнянського району Запорізької області.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії 111-ЗП № 011234 виданий на ім`я ОСОБА_1 від 09 жовтня 2002 року на земельну ділянку площею 6,94 га, яка розташована біля села Перун Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321581300:03:003:0001.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає висновкам Верховного Суду, в листі Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 24 січня 2017 року міститься припущення щодо накладення земельної ділянки, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, позивач клопотання про проведення експертизи не заявляв, позивач не звертався до відповідачки для виправлення технічних помилок, відповідачка безперешкодно користується земельною ділянкою, державний акт на право приватної власності на землю не може бути скасований з підстав помилки органу місцевого самоврядування, позбавлення відповідачки права власності внаслідок технічної помилки є неспівмірним, позивач не оспорює чинність рішення №2 Дніпровської сільської ради народних депутатів від 07 грудня 2001 року, на підставі якого було видано державний акт, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що державним кадастровим реєстратором було проведено перевірку документів на відповідність вимогам законодавства і здійснено державну реєстрацію оспорюваної земельної ділянки; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень), ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності); під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2321581300:03:003:0001 були відсутні підстави для відмови у внесення таких відомостей,

Також, Головне управління погодилось із обставинами, викладеними в апеляційній скарзі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з встановлення факту накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку позивача ОСОБА_5 , отримання позивачем у власність та визначення земельної ділянки передувало отриманню у власність відповідачем земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 належала на праві власності земельна ділянка прощаю 0,33 га, яка розташована в селі Перун на території Дніпровської сільської ради на підставі держаного акту № 302 від 31 січня 2000 року (т.1, а.с. 12).

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2008 року у справі № 2-1813-05 за позивачем ОСОБА_3 , після смерті його батька ОСОБА_4 , визнано право власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,33 га, яка розташована на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (т. 1, а.с. 14).

В 2017 році позивач звернувся до Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області з заявою щодо виготовлення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнні кадастрового номеру даній земельній ділянці.

Відповідно до листа Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 24 січня 2017 року земельна ділянка, яка належала ОСОБА_4 , відповідно до державного акту на право приватної власності на землю № 302 від 31 січня 2000 року має перетин (накладається) з земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП № 011234 від 09 жовтня 2002 року, у зв`язку з чим йому було відмовлено у виготовленні технічної документації (т. 1, а.с. 17, 20, 21, 139).

Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП № 011234 від 09 жовтня 2002 року виданий головою Дніпровської сільської ради народних депутатів ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпровської сільської ради народних депутатів від 07 грудня 2001 року №2 (т. 1, а.с. 139).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

У постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від12грудня 2018рокуу справі№372/51/16-ц(провадження№ 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 17квітня 2018року усправі №523/9076/16-ц(провадження№ 14-61цс18) зазначено, що: «визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи».

У постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 05липня 2023року усправі №910/15792/20(провадження№ 12-31гс22) зазначено, що: «Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача».

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

У постанові ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Другоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду від18жовтня 2023року усправі №300/808/19(провадження№ 61-11144св22) зазначено, що: «суди не врахували, що належними відповідачами у справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність є особа, якій передається земельна ділянка та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв відповідне рішення; пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові».

У постановіВерховного Судуу складіколегії суддівДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 22червня 2022року усправі №545/1575/21(провадження№ 61-4168св22) зазначено, що: «оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 208035 виданий ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 26 від 07 травня 2004 року; суди не звернули увагу, що належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу. ОСОБА_1 пред`явила позов тільки до ОСОБА_2, позовних вимог до Новоселівської сільської об`єднана територіальна громада Полтавського району Полтавської області, як правонаступника Надержинщинської сільської ради, не пред`явила, клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідача не заявляла. Тому відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів».

Отже, за змістом вказаних норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

У цій справі ОСОБА_3 просив визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП № 011234, виданий на ім`я ОСОБА_1 , від 09 жовтня 2002 року на земельну ділянку площею 6,94 га, розташованої біля села Перун Запорізької області, кадастровий номер 2321581300:03:003:0001, виданий головою Дніпровської сільської ради народних депутатів ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпровської сільської ради народних депутатів від 07 грудня 2001 року №2.

Належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 545/4706/14-ц (провадження № 61-3558св23).

ОСОБА_3 клопотань про залучення Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, правонаступником якого є Петро-Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, до участі у справі як співвідповідача не заявляв.

Петро-Михайлівську сільську раду Вільнянського району Запорізької області залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не відповідає її процесуальному статусу як учасника спірних правовідносин та позбавило її можливості здійснювати захист своїх прав, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на стадії перегляду справи в апеляційному порядку вирішувати питання щодо зміни процесуального статусу осіб, які беруть участь у справі та залучати співвідповідачів.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку слід відмовити з підстав їх пред`явлення за неналежного складу відповідачів.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п. 2 ч.1 ст.376 ЦПК України з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 вособі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2023 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Петро-Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ТОВ «Агрофірма Жовтневий», про визнання недійсним та скасування державного акту на права власності на земельну ділянку відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 лютого 2024 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: В.Ю. Бєлка

І.В. Кочеткова