Ухвала

від 26.06.2024 по справі 314/1593/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 314/1593/19

провадження № 61-4737ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Шевченко Анастасія Віталіївна, на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Петро-Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Жовтневий», про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області

(далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), про визнання недійсним та скасування державного акта на права власності на земельну ділянку.

Вільнянський районний суд Запорізької області ухвалою від 07 квітня

2021 року залучив до участі у справі як третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Жовтневий» (далі - ТОВ «Агрофірма Жовтневий»).

07 квітня 2021 року суд першої інстанції замінив третю особу Дніпровську сільську раду Вільнянського району Запорізької області

на Петро-Михайлівську сільську раду Вільнянського району Запорізької області.

Вільнянський районний суд Запорізької області рішенням від 10 серпня

2023 року позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав недійсним та скасував державний акт на право власності на земельну ділянку серії 111-ЗП № 011234, виданий на ім`я ОСОБА_2 від 09 жовтня 2002 року на земельну ділянку, площею 6,94 га, яка розташована біля села Перун Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321581300:03:003:0001.

Запорізький апеляційний суд постановою від 27 лютого 2024 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2023 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

У квітні 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка

Шевченко А. В., на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року.

Верховний Суд ухвалою від 18 квітня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику: надати уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК Українита обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), а також копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

22 квітня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу ухвали Верховного Суду

від 18 квітня 2024 року.

22 квітня 2024 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 18 квітня

2024 року направлена на адреси заявника ОСОБА_1 (квартира

АДРЕСА_1 ) та його представниці - адвокатки Шевченко А. В. (офіс 1, вулиця Чарівна, 117, місто Запоріжжя, 69071), які зазначені в касаційній скарзі.

Разом з тим, копія ухвали суду касаційної інстанції від 18 квітня 2024 року направлена представниці ОСОБА_1 - адвокатці Шевченко А. В. через систему «Електронний суд», документ доставлений до електронного кабінету 19 квітня 2024 року о 23:39:46, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 14 травня 2024 року до Верховного Суду повернулися рекомендовані поштові відправлення № 0600262110700 та № 0600262114519, в яких надіслана заявнику ОСОБА_1 та його представниці - адвокатці Шевченко А. В. копія ухвали суду касаційної інстанції від 18 квітня 2024 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».

22 травня 2024 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 18 квітня

2024 року повторно направлена на адреси заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), та його представниці - адвокатки Шевченко А. В. (офіс 1, вулиця Чарівна, 117, місто Запоріжжя, 69071), які зазначені в касаційній скарзі.

Копія ухвали суду касаційної інстанції від 18 квітня 2024 року, яка направлена повторно на адресу представниці ОСОБА_1 - адвокатці

Шевченко А. В., отримана 27 травня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження.

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 23 травня 2024 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0600267672080, в якому повторно надіслано заявнику ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 18 квітня

2024 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Покладення на ОСОБА_1 обов`язку щодо обов`язкового зазначення

у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження та сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі у справі є виконанням вимог

статті 392 ЦПК України.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги як неподаної особі, яка її подала,

з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 27 червня

2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» (заява № 70329/12

та 5 інших заяв) зазначав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.

У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

(частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Частиною першою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заявник ОСОБА_1 та його адвокатка Шевченко А. В. до суду касаційної інстанції не подавали заяви про зміну місця проживання чи перебування ОСОБА_1 , водночас за повідомленою заявником суду адресою направлена кореспонденція повернулася без вручення.

З огляду на матеріали касаційного провадження, касаційна скарга подана та підписана представницею ОСОБА_1 - адвокаткою Шевченко А. В.

До касаційної скарги додана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001029 від 28 серпня 2014 року та ордера на надання правової допомоги серії АР № 1148058 від 28 березня

2024 року.

Відповідно до ордера на надання правової допомоги серії АР № 1148058

від 28 березня 2024 року ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, доручає представляти його інтереси

у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду адвокатці

Шевченко А. В.

Отже, адвокат Шевченко А. В. є представницею ОСОБА_1 відповідно до статті 60 ЦПК України та наділена такими ж процесуальними правами як і її довіритель. Крім того, до Верховного Суду не надсилались заяви або клопотання про припинення відносин щодо представництва адвокатки

Шевченко А. В. в інтересах ОСОБА_1 .

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Згідно з частиною сьомою статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Тому підстави вважати, що ОСОБА_1 не повідомлений належним чином про залишення його касаційної скарги без руху та продовження строку на усунення недоліків його касаційної скарги, відсутні.

Заявник та його представниця не виконали вимоги ухвали Верховного Суду

від 18 квітня 2024 року, зокрема не подали уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням конкретних обов`язкових підстав касаційного оскарження судового рішення, які визначені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, не додали копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, не додали документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На час вирішення питання про прийняття до розгляду касаційної скарги

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Шевченко А. В., на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, будь-які заяви або клопотання від заявника та його представниці засобами поштового зв`язку або через систему «Електронний суд» не надходили, недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду від 18 квітня 2024 року не усунено.

Заявнику та його представниці надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням обставин, які склалися у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, однак заявник не проявив належної обачності в захисті своїх прав, не цікавився результатами розгляду касаційної скарги.

Оскільки заявником та його представницею не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 18 квітня 2024 року, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Шевченко А. В., на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, має бути визнана неподаною та повернута заявникові.

ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права.

Тому, повернення касаційної скарги не є порушенням права заявника на доступ до суду за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Шевченко Анастасія Віталіївна, на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року вважати неподаною та повернути заявникові.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська