ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20 лютого 2024 року Справа № 924/961/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Тимошенко О.М.
представники учасників справи не викликались,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Експрес» на рішення господарсь-кого суду Хмельницької області від 15.11.2023, повний текст якого складено 15.11.2023, у справі №924/961/23 (суддя Заярнюк І.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна
Страхова Компанія «Оранта»
до Приватного підприємства «Експрес»
про стягнення 42 464,69 грн страхового відшкодування в порядку регресу,-
У вересні 2023 року Публічне акціонерне товариство «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» (надалі в тексті Страхова компанія) звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Експрес» (надалі в тексті Підприємство) 42 464,69 грн страхового відшкодування в порядку регресу.(арк.справи 1-3).
За наслідками розгляду справи №924/961/23 Господарський суд Хмельницької області позов задоволив повністю, присудивши до стягнення з Підприємства на користь Страхової компанії 42 464,69 грн страхового відшкодування в порядку регресу та 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору.(арк.справи 54-56).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що здійснивши виплату страхо-вого відшкодування Підприємству-страхувальнику згідно укладеного договору страхування внаслідок вчинення водієм останнього дорожньо-транспортної пригоди (надалі в тексті ДТП) згідно ст.124 КпАП України, Страхова компанія отримала права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду в порядку регресу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин вимоги підпункту «г» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та прийняв безпідставне рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник зазначає, що можливість страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника пов`язана виключно з доведенням того факту, що ДТП визнане в установленому законом порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху. Натомість Позивачем не надано до суду доказів, що ДТП, яка мала місце 25.09.2022 за участю належного ПП «Експрес» транспортного засобу була безпосереднім наслідком невід-повідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.(арк.справи 59-61).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №924/961/23. Крім того, встановлено Позивачу строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржникові копії відзиву, а також визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.справи 77).
На адресу суду 25.12.2023 надійшов відзив, в якому Страхова компанія просить залишити апеляційну скаргу Підприємства без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 15.11.2023 без змін.(арк.справи 79-81).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2021р. між ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта»-страховик та ПП «Експрес»-страхувальник укладено Поліс обов-язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/1543928, згідно якого страхувальник застрахував при настанні страхового випадку транспортний засіб MAN TGX 18.440, держномер НОМЕР_1 .
Матеріалами справи стверджується та встановлено судом першої інстанції, що 25.09.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля MAN TGX 18.440 держномер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля BMW X7 держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Збаразького районного суду Тернопільської області від 12.12.2022у справі №598/1601/22 ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001, тобто вчинення правопорушення, яке передбачене ст.124, КпАП України.(арк.справи 19).
Матеріалами справи стверджено та не заперечується сторонами, що власник пошкодженого авто звернувся до Страхової компанії, яка на підставі страхового акту №ОЦВ-22-19-80974/1 від 17.11.2022 сплатила йому 42 464,69 коп.(арк.справи 7).
На підставі ст.38.1 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2022 Позивач звернувся до Відповідача з регресною вимогою №08-03-14/1-04/6327 на суму 42 464,69 грн, яка було отримана ним 14.12. 2022; також 11.04.2023 було надіслане досудове попередження №08-03-14/1-04/2690.(арк.справи 8-10).
Оскільки страхове відшкодування Відповідачем в добровільному порядку не було погашене, Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Відповідача 42 464,69 грн страхового відшкодування в порядку регресу.
Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.11.2023 позов повністю задоволено. (арк.справи 54-56).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Позивача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Предметом спору є стягнення заборгованості по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу.
Частиною 1 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із ст.979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.11.2021 сторонами у справі укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відпові-дальності власників наземних транспортних засобів №АТ/1543928, згідно якого страхувальник застрахував при настанні страхового випадку транспортний засіб MAN TGX 18.440, держномер НОМЕР_1 .
25.09.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля MAN TGX 18.440 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля BMW X7 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 12.12.2022 у справі про адміністративне правопорушення №598/1601/22, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспорт-ної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Власник транспортного засобу BMW X7 держномер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , звернувся до Страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом №АТ/1543928 від 29.11.2021.
Позивач на підставі Протоколу огляду транспортного засобу від 28.09.2022, ремонтної калькуляції №80974/22 Н від 31.10.2022, страхового акту №ОЦВ-22-19-80974/1 від 17.11.2022 виплатив на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 42 464,69 грн, що стверджується платіжним дорученням №52395 від 17.11.2022.(арк.справи 6-7, 12-15).
Статтею 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час вико-нання ним своїх трудових (службових) обов`язків.(ч.1 ст.1172 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на момент здійснення ДТП транспортний засіб MAN TGX 18.440, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ПП «Експрес» відповідачем у даній справі.(арк.справи 21).
Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постанові від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц).
Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від-шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки Позивач виплатив суму страхового відшкодування в сумі 42 464,69 грн, до нього перейшло право вимоги від Відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу відповідно до ст.1191 ЦК України.
Колегія суддів відхиляє твердження Скаржника про відсутність доказів скоєння водієм Відповідача порушення передбаченого п.2.3 «а» ПДР України, оскільки як вбачається з абзацу першого описової частини постанови від 12.10.2022 у справі №598/1601/22 « 25 вересня 2022 року приблизно о 12 годині 55 хвилин ОСОБА_1 на 288 км автодороги М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, керуючи автомобілем марки MAN TGX 18.440, р.н.з НОМЕР_1 , в порушення вимог п.2.3(б) Правил дорожнього руху України, не стежив за технічним станом керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого допустив від`єднання від кріплення лівого вітровика з подальшим його падінням на проїжджу частину та наїздом на нього автомобіля BMW X7, р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.»
Відповідно до п.2.3. «б» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
З огляду на вищенаведене, на переконання колегії суддів вина водія Підприємства ОСОБА_1 є встановленою, відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності позовних вимог про стягнення з Відповідача 42 464,69 грн страхового відшкоду-вання в порядку регресу.
Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неповне з`ясу-вання обставин справи та неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов`язань Відповідача, рівно як і твердження про невмотиво-ваність висновку про обґрунтованість заявленого позову.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див.рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).
Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 248, 252, 269, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Експрес» на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.11.2023 у справі №924/961/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.
3. Матеріали справи №924/961/23 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Тимошенко О.М.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2024 |
Оприлюднено | 01.03.2024 |
Номер документу | 117305101 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Грязнов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні