Ухвала

від 27.02.2024 по справі 922/4258/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

27 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/4258/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" вх. № 2900 Х/2 на рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2023, ухвалене суддею Прохоровим С.А. у приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (повне рішення складено 13.12.2023) у справі №922/4258/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-2000", м.Дніпро

до Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІМ-2000" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря":

- суму курсової різниці згідно офіційного курсу гривні по відношенню до долару США, що встановлений Національним банком України відповідно до умов договору №СШ/165-2 про закупівлю товару від 29.05.2020 в розмірі 110993,38 грн;

- три відсотки річних 12178,15 грн;

- інфляційні втрати 93510, 20 грн;

- пеню у розмірі подвійної ставки НБУ на загальну суму 172855,95 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 у справі №922/4258/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача відповідно до умов договору №СШ/165-2 про закупівлю товару від 29.05.2020 року:

- 110993,38 грн курсової різниці за поставлений товар згідно офіційного курсу гривнi по відношенню до долару США, що встановлений Національним банком України;

- 12178,15 грн 3% річних;

- 172855,95 грн пені у розмірі подвійної ставки НБУ;

- 4411,12 грн судового збору.

В задоволенні позову в частині стягнення з Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-2000" інфляційних втрат в розмірі 93510,20 грн відмовлено.

Відповідач у межах встановленого законом строку, через систему Електронний суд надіслав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить: частково скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 у справі №922/4258/23 в частині стягнення з АТ "Світло Шахтаря" на користь ТОВ "РІМ-2000" 110993,38 грн - курсової різниці за поставлений товар згідно офіційного курсу гривні по відношенню до долару США, що встановлений Національним банком України, 12178,15 грн 3% річних, 172855,95 грн - пені у розмірі подвійної ставки НБУ і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху з тих підстав, що апелянтом не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, відповідно до якого до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору; суд зазначив, що за подання апеляційної скарги підлягає сплаті 5328,50 грн судового збору. Також суд апеляційної інстанції встановив, що заявником не дотримано п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, а саме, не додано до скарги доказів направлення її копії позивачеві, ТОВ "РІМ-2000".

Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 у справі №922/4258/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "27" лютого 2024 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104. Встановлено учасникам справи строк до 22.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.

26.02.2024 відповідач через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю у представника відповідача можливості прибути в судове засідання 27.02.2024.

Позивач також не направив у судове засідання свого представника та не повідомив суд про причини його неявки.

При підготовці до апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом було встановлено наступне.

У відповідності до п.7.9. договору №СШ/165-20 від 29.05.2020, укладеного між АТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" (покупець) та ТОВ "РІМ-2000" (постачальник) у разі прострочення оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого Товару.

На підставі вказаного пункту договору позивач, ТОВ "РІМ-2000", заявив до стягнення з відповідача, АТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" пеню у розмірі подвійної ставки НБУ на загальну суму 172855,95 грн за період з 18.02.2022 по 27.07.2023.

Зазначену позовну вимогу місцевий господарський суд задовольнив, відхиливши заперечення відповідача, який не погоджувався з періодом нарахування пені. А саме, суд першої інстанції вказав, що відповідно до частини шостої статті 232 ГК, на яку посилається відповідач, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано; наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду, його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін; установивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі, тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК), зокрема можуть пов`язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) - аналогічний висновок викладено у постанові КГС ВС від 10 вересня 2020 року у справі № 916/1777/19.

Надавши оцінку умовам пункту 7.9. договору, господарський суд зазначив, що цим пунктом встановлено зв`язок нарахування пені з оплатою поставленого товару, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за договором з відповідача за заявлений позивачем період.

В апеляційній скарзі ТОВ "РІМ-2000", не погоджуючись із вказаним висновком господарського суду, стверджує, що оскільки умови укладеного між сторонами договору не свідчать про встановлення сторонами іншого (більшого), ніж передбачено чинним законодавством періоду нарахування пені за порушення умов договору, нарахування пені за період з 18.02.2022 по 27.07.2023 (понад 6 місяців) є незаконним.

Як встановлено Східним апеляційним господарським судом на підставі відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2024 у справі №911/952/22 зазначену справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду у судовому засіданні 06.03.2024.

У вказаній ухвалі Верховний Суд зазначив наступне: у справі №911/952/22, що розглядається, предметом спору є, зокрема, стягнення з відповідача пені за період з 14.07.2021 по 31.03.2022, тобто більше ніж шість місяців, на підставі пункту 4.3 договорів №1, 2, 3, умовами яких визначено, що у разі прострочення виконання покупцем умов пункту 3.4 та / або пункту 3.5 покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості цінних паперів, зазначеної в пункті 3.2 договорів, за кожний день прострочення, при цьому позивачі, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 22.11.2010 у справі № 3/063-09, вважають, що формулювання договорів щодо нарахування пені "за кожний день прострочення" передбачає, що таке нарахування здійснюється аж до моменту погашення заборгованості, тобто, що воно не обмежене шестимісячним строком, визначеним частиною шостою статті 232 ГК України. Водночас у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі №903/962/17 відображено інший підхід до застосування частини шостої статті 232 ГК України разом з умовами договору, де міститься положення про нарахування штрафних санкцій за кожний день прострочення, а саме - вказано, що умова договору про сплату штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції, оскільки формулювання "за кожний день прострочення", установлює лише порядок нарахування такої штрафної санкції як пеня, що також дозволяє її відмежувати від неустойки іншого виду, але вказане формулювання жодним чином не визначає період чи строк, за який ця неустойка нараховується. Зазначення в договорі іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 ГК України періоду нарахування штрафних санкцій, може бути здійснено або шляхом відображенням в його умовах конкретного строку нарахування штрафної санкції (на зразок "нараховується протягом року" тощо), або шляхом зазначення додаткових застережень щодо настання певної обставини (на зразок "до повного виконання зобов`язання", "до повної сплати заборгованості", "протягом всього періоду існування прострочення" тощо), які б дозволяли точно встановити момент закінчення строку нарахування неустойки, відмінний від визначеного ГК України.

Із посиланням на вищевикладене Велика Палата Верховного Суду зазначила про наявність підстав для прийняття справи № 911/952/22 до свого розгляду з метою усунення відповідної правової невизначеності стосовно підстав нарахування пені за період понад 6 місяців, у разі якщо в договорі міститься формулювання "за кожний день прострочення".

Колегія суддів зазначає, що оскільки умови договору між сторонами в даній справі №922/4258/23 також містять формулювання про нарахування пені за кожен день прострочення і позивачем визначено період такого нарахування понад установлений частиною шостою статті 232 ГК України шестимісячний період (з чим відповідач в апеляційній скарзі не погоджується) - правовідносини у справах №911/952/22 та №922/4258/23 є подібними у вказаній частині.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №911/952/22 матимуть значення для надання оцінки правомірності стягнення з відповідача в даній справі №922/4258/23 пені за період понад 6 місяців, з метою дотримання єдності судової практики, апеляційний господарський суд, з урахуванням приписів п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України, вважає за необхідне зупинити провадження у справі №922/4258/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/952/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови у вказаній справі.

Керуючись ст. 228, 234, 256, 258, 262 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі №922/4258/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/952/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №911/952/22.

Зобов`язати учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №911/952/22.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна