Рішення

від 22.02.2024 по справі 902/1253/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Cправа № 902/1253/22(924/458/23)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Фермерського господарства "Алмар"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бортнік (Свириденко) Яна Анатоліївна

про застосування наслідків нікчемного правочину

в межах справи № 902/1253/22

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до: Фермерського господарства "Алмар"

про банкрутство

за участю :

від ФГ "Алмар": Бровко О.М. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ТОВ "Суффле Агро Україна": Стеценко А.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/1253/22 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "Алмар" про банкрутство.

Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С..

11.07.2023 до суду від Господарського суду Хмельницької області надійшла за підсудністю справа № 924/458/23 за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом: припинення запису № 5759 в Реєстрі аграрних розписок, внесеного 02.02.2021 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А.; припинення запису про обтяження рухомого майна №28511108 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, внесеного 02.02.2021 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А..

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1253/22(924/458/23) від 11.07.2023, вказану справу передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Разом з тим, в зв`язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 11.07.2023 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/1253/22(924/458/23), за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді Лабунської Т.І..

Водночас, судом було встановлено, що згідно комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", супровідним листом № 902/1253/22/797/23 від 26.05.2023 матеріали справи № 902/1253/22 надіслано до Північно - західного апеляційного господарського суду, за запитом для розгляду апеляційної скарги ФГ "Алмар" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.05.2023 у вказаній справі.

Ухвалою суду від 13.07.2023 року відкладено вирішення питання про прийняття справи № 902/1253/22(924/458/23) в межах справи № 902/1253/22, до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.

В подальшому, 24.07.2023 року на підставі заяви судді Лабунської Т.І., згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище справу № 902/1253/22(924/458/23) передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 26.07.2023 року справу № 902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар", прийнято до свого провадження. Відкладено вирішення питання про призначення до розгляду справи №902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар" - до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.

26.07.2023 матеріали справи № 902/1253/22 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Поряд з цим, судом встановлено, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Алмар" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.05.2023 у справі №902/1253/22 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.05.2023 у справі № 902/1253/22 залишено без змін.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року призначено підготовче засідання у справі №902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар" - на 19.09.2023 року.

Ухвалою суду від 30.08.2023 року ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Суффле Агро Україна" - адвоката Стеценко А.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1253/22(924/458/23), яке призначено на 19.09.2023 року о 14:30 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

14.09.2023 року від ТОВ "Суффле Агро Україна" до суду надійшов відзив б/н від 14.09.2023 року на позовну заяву у справі № 902/1253/22(924/458/23).

Ухвалою суду від 19.09.2023 року відкладено підготовче засідання у справі №902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар" на 24.10.2023 року. Ухвалено забезпечити участь представника ФГ "Алмар" - адвоката Бровка О.М. у судовому засіданні, яке призначено на 24.10.2023 року о 14:30 год. та усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1253/22(924/458/23), в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 24.10.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар" - до судового розгляду по суті на 12.12.2023 року.

Разом з тим, ухвалою суду від 12.12.2023 року ухвалено повернутись у справі №902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар", до стадії підготовчого провадження. Залучено до участі у справі №902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар" - в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бортнік (Свириденко) Яну Анатоліївну. Призначено підготовче засідання у справі № 902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар" на 13.02.2024 року.

25.01.2024 року до суду від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Свириденко Я.А. надійшов супровідний лист № 04/01-16 від 17.01.2024 року до якого долучені такі документи : пояснення б/н від 17.01.2024 року по справі №902/1253/22(924/458/23); клопотання б/н від 17.01.2024 року про розгляд справи №902/1253/22(924/458/23) без участі третьої особи за наявними в матеріалах справи документами.

06.02.2024 року до суду від представника Позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 06.02.2024 року по справі № 902/1253/22(924/458/23).

В подальшому, ухвалою суду від 13.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1253/22(924/458/23) за позовом ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бортнік (Свириденко) Яна Анатоліївна про застосування наслідків нікчемного правочину, в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар" - до судового розгляду по суті на 22.02.2024 року.

На визначену дату - 22.02.2024 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції з`явились представники Позивача та Відповідача.

В судовому засіданні, представники сторін вказали про можливість проведення судового засідання.

Поряд з цим, суд зважає на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що учасників справи було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання у цій справі, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи по суті за відсутності третьої особи за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду справи по суті, представник Позивача просив суд задоволити позов в повному обсязі.

Представник Відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.

За змістом позовної заяви та наданих доказів, 01.01.2018 р. між ФГ "Алмар" (надалі - "Покупець" та/або "Позивач"), з однієї сторони, та ТОВ "Суффле Агро Україна" (надалі - "Продавець" та/або "Відповідач"), з іншої сторони, укладений договір поставки №1300020402 (надалі - "Договір").

Пунктом 1.1.1. договору встановлено, що відповідно до умов зазначених у даному Договорі, Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (що йменуються надалі - Товари): насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що якщо інші умови оплати не будуть погоджені Сторонами, Покупець зобов`язується оплатити вартість Товару не пізніше 31 жовтня 2018 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата із зазначенням лише дня та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2018 рік.

02.02.2021 р. на забезпечення виконання зобов`язань за договором, Позивачем на користь Відповідача видано фінансову аграрну розписку, нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А., зареєстрована в реєстрі за № 69 (у Реєстрі аграрних розписок за № 5759) (надалі - "Аграрна розписка").

Відповідно до пункту 1 Аграрної розписки - розписка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору грошову суму у розмірі 5 140 800,00 грн (п`ять мільйонів сто сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.), що є еквівалентом в товарному розрахунку за формулою : ? =N(S*V)*P, де ? - сума грошових коштів, що підлягає сплаті за Розпискою; N - загальна кількість врожаю кукурудзи (тут та надалі - Зерно), 1008 тонн; розрахункова якість - 3 клас, ДСТУ 4525:2006; S - площа посіву, 126 га; V - очікувана врожайність, 8 тонн/ га; Р - розрахункова ціна за 1 тонну Зерна, 5 100 грн, у строк до 20 вересня 2021 року (включно).

Однак, на переконання Позивача, у порушення п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки" (далі - Закон), в Аграрній розписці взагалі відсутня формула розрахунку розміру безумовного грошового зобов`язання у сумі 5 140 800,00 грн (надалі - "Формула"), тобто з чого складається ця сума коштів.

У Аграрній розписці міститься виключно розмір безумовного грошового зобов`язання - 5 140 800,00 грн та його товарний еквівалент (1008 тонн врожаю кукурудзи - вказаний розмір було обраховано шляхом ділення суми безумовного грошового зобов`язання (5140800,00 грн) на середню ринкову вартість 1 (однієї) тонни кукурудзи, яка існувала станом на 02.02.2021 р. - дату видання Аграрної розписки (5 100,00 грн) (5 140 800,00 : 5100,00 = 1 008)), який розраховується за наведеною у п. 1 Аграрної розписки формулою, проте аж ніяк не формула розрахунку розміру безумовного грошового зобов`язання у сумі 5140800,00 грн (тобто, у Аграрній розписці не зазначено як обраховується це безумовне грошове зобов`язання та з чого воно складається).

Також, згідно з умовами договору поставки Відповідач зобов`язувався приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (що йменуються надалі - Товари): насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення, що і ним було частково виконано, а не вартість врожаю сої.

Таким чином, оскільки, у Аграрній розписці відсутня формула розрахунку розміру безумовного грошового зобов`язання у сумі 5 140 800,00 грн, вона не відповідає змісту фінансової аграрної розписки, що на думку Позивача, безумовно є порушенням п. 4 ч. 1 ст.6 Закону та як наслідок - Аграрна розписка, з огляду на ч. 3 ст. 6 Закону, не є аграрною розпискою.

Враховуючи викладене у сукупності та беручи до уваги невідповідність оспорюваної аграрної розписки положенням п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки", на переконання Позивача, Аграрна розписка є нікчемною на підставі ч. 3 ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки".

Разом з тим, як вбачається із Аграрної розписки, її було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. 02.02.2021 року та зареєстровано в реєстрі за № 69 (у Реєстрі аграрних розписок за № 5759).

Пунктом 5 Аграрної розписки передбачено, що в забезпечення виконання зобов`язань за Аграрною розпискою Позивачем було передано в заставу Відповідачу майбутній врожай, у зв`язку з чим, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. 02.02.2021 року було зареєстровано обтяження рухомого майна, запис № 28511108 від 02.02.2021 року.

Водночас, Позивач посилаючись на судову практику та норми законодавства, у позові вказав, що в силу нікчемності Аграрної розписки належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів Позивача буде заявлення вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину.

На підставі викладеного, Позивач просить суд : застосувати наслідки нікчемного правочину, шляхом припинення запису № 5759 в Реєстрі аграрних розписок, внесеного 02.02.2021 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А., в Реєстр аграрних розписок та шляхом припинення запису про обтяження рухомого майна № 28511108 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, внесеного 02.02.2021р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно відзиву ТОВ "Суффле Агро Україна" б/н від 14.09.2023 року на позовну заяву у справі № 902/1253/22(924/458/23), з огляду на невиконання Позивачем безспірного зобов`язання за Аграрною розпискою, Відповідач звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області по справі № 902/1253/22 від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар".

При цьому, Господарським судом Вінницької області встановлено наступні обставини : "02.02.2021 року ФГ "Алмар" було видано фінансову аграрну розписку, що була посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. та зареєстрована у реєстрі за № 69 (у Реєстрі аграрних розписок - за № 5759) (далі - Аграрна розписка). Вказана Аграрна розписка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 5 140 800,00 грн у строк до 20.09.2021 року.

Вказана Аграрна розписка залишилася без виконання боржником у повному обсязі.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо погашення Боржником заборгованості за Аграрною розпискою.

Суд було ухвалено : ...Визнати вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Фермерського господарства "Алмар" в розмірі 5 140 800,00 грн - заборгованості (четверта черга вимог кредиторів); 24 810,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 60 300,00 грн - авансування на депозитний рахунок суду грошової винагороди арбітражного керуючого."

Таким чином, питання відкриття провадження у справі про банкрутство розглядалося судом з 06.12.2022 року по 01.05.2023 року і протягом всього цього часу Позивач доводив, що аграрна розписка є ним погашеною (про її нікчемність не було мови взагалі).

Водночас, в апеляційній скарзі (на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство) Позивач хоч і зазначав про неврахування судом першої інстанції наявності "спору про право" (даного судового провадження), однак, далі знову наполягав саме на виконанні Позивачем аграрної розписки, що б і мало стати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, судом в рамках справи про банкрутство вже було досліджено Аграрну розписку, яка є предметом даної справи і визнано зобов`язання за нею такими, що підлягають виконанню.

Більше того, факт дійсності Аграрної розписки підтверджено і апеляційною інстанцією, яка залишила ухвалу Господарського суду Вінницької області про відкриття банкрутство в силі.

Разом з цим, Відповідач стверджує, що формула зазначена в Аграрній розписці містить і кількість сільськогосподарської продукції (з зазначення родової ознаки - пшениця та якості - 3 клас) і розрахункову ціну 1 тони зерна, яка встановлена з огляду на ринкові ціни та погоджена сторонами.

Інших обов`язкових складових формули не визначено.

Поряд з цим, вказаною в Аграрній розписці формулою визначалася саме - сума грошових коштів, що підлягає сплаті за Розпискою.

Так, відповідно до вказаної в розписці формули: ?=N(S*V)*P, сума грошових коштів, що підлягає сплаті за Розпискою визначалася наступним чином:

Сторони погодили сільськогосподарську культуру, яка буде йти в заставу по Аграрній розписці (врожай кукурудзи, розрахункова якість - 3 клас).

Після цього, Позивач, на основі своїх планів посівів сільськогосподарських культур вказує площу посіву визначеної культури та очікувану врожайність.

Так, в формулі, вказаній в Аграрній розписці N(S*V), мається на увазі саме, що загальна кількість врожаю кукурудзи визначена шляхом множення площі посіву на очікувану врожайність.

Далі після визначення кількості врожаю, який буде заставним за даною розпискою, погоджувалася розрахункова ціна на основі ринкових цін на дану сільськогосподарську культуру.

Таким чином, шляхом множення кількості врожаю на розрахункову ціну встановлювався розмір грошового зобов`язання Боржника.

Крім того, аграрна розписка перевірялася та посвідчувалася нотаріусом, який є особою з вищою юридичною освітою, та який не встановив в даній Аграрній розписці жодних критеріїв нікчемності, бо інакше, не посвідчив би її.

Також, з огляду на те, що відсутні підстави вважати дану Аграрну розписку нікчемною, а отже немає жодної підстави застосовувати наслідки недійсності. Більше того, враховуючи, що задоволення даного позову призведе до порушення прав Відповідача, зокрема, до незаконного визнання недійсним права вимоги Відповідача до Позивача.

Зважаючи на викладене, Відповідач просить суд у позові відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пояснення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Свириденко Я.А. (далі - нотаріус) б/н від 17.01.2024 року по справі №902/1253/22(924/458/23), в січні 2021 року до нотаріуса звернулась Голова Фермерського господарства "Алмар" - Омельчук А.В. з питанням видачі ФГ "Алмар" фінансових аграрних розписок на підтвердження виникнення зобов`язань ФГ "Алмар" перед ТОВ "Суффле Агро Україна" за договором № 1300020402 від 01.01.2018 р., укладеним між ФГ "Алмар" та ТОВ "Суффле Агро Україна", та нотаріальним посвідченням виданих фінансових аграрних розписок.

Протягом січня сторони направляли нотаріусу необхідні документи на перевірку: текст розписки, перелік земельних ділянок, документи на підтвердження повноважень представників сторін тощо.

02.02.2021 року ФГ "Алмар" видало фінансову аграрну розписку для ТОВ "Суффле Агро Україна", яку було нотаріусом нотаріально посвідчено та зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 69, після чого запис про видачу фінансової аграрної розписки внесено до Реєстру аграрних розписок за № 5759, та внесено обтяження рухомого майна в державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 28511108, контрольна сума обтяження 7ЕГ9У829Д0.

Разом з цим, посвідчена нотаріусом фінансова аграрна розписка № 69 від 02.02.2021 року повністю відповідала вимогам ст. 6 ЗУ "Про аграрні розписки" - була викладена в письмовій формі, нотаріально посвідчена та містила всі обов`язкові реквізити.

Також, аграрну розписку підписано Головою ФГ "Алмар" Омельчук Аллою Валеріївною у присутності нотаріуса. Особу, яка підписала документ, встановлено, її дієздатність, а також правоздатність та дієздатність Фермерського господарства "Алмар" і повноваження його представника перевірено (сторінка 10 розписки).

Водночас, позиція Позивача в позові щодо того, що в розписці вказано товарний еквівалент, a не формула розрахунку грошового зобов`язання не є підтвердженою текстом розписки, оскільки, з розшифровки формули, що вказана в п. 1 розписки, вбачається, що нею визначається саме сума грошових коштів, що підлягає сплаті за Розпискою: сума грошових коштів, що підлягає сплаті за Розпискою дорівнює загальній кількості врожаю кукурудзи (що становить площу посіву помножену на очікувану врожайність) помноженій на розрахункову ціну за 1 тонну Зерна.

Окрім цього, на сайті agroregisters.com.ua в розділі "Шаблони документів" міститься шаблон документу - Фінансова аграрна розписка.

При цьому, сам розділ "Шаблони документів" має наступне пояснення :

"Проект розробив шаблони текстів аграрної розписки на основі норм чинного законодавства та з урахуванням тих додаткових пунктів, які учасники ринку найчастіше додавали до тексту розписок. Для зручності користувачів, у шаблонах графи, які необхідно заповнити виділено синім кольором.

Аграрні розписки зазвичай використовуються паралельно з різними видами договорів як гарантія виконання або додаткове забезпечення. Враховуючи це, важливо уникати подвоєння зобов`язань та гармонізувати умови аграрної розписки та договору.

Використання рекомендованих шаблонів допоможе уникнути типових помилок. Вони стануть в нагоді як активним користувачам, так і тим, хто лише вивчає аграрні розписки та не має практичного досвіду."

Тобто, шаблони, що містяться на даному сайті не є формами аграрних розписок і що підлягають обов`язковому застосуванню, про що вказано самим держателем реєстру аграрних розписок.

З огляду на вказане, на думку нотаріуса, посилання Позивача на обов`язковість застосування даних шаблонів є недоречною.

Враховуючи, відсутність підстав вважати дану розписку нікчемною, та відсутність посилань Позивача на будь-які інші підстави недійсності правочину, немає і підстав для застосовування наслідків недійсності правочину.

З огляду на викладене, на переконання третьої особи, в задоволенні позову необхідно відмовити.

За змістом додаткових пояснень представника Позивача б/н від 06.02.2024 року по справі № 902/1253/22(924/458/23), на сайті держателя реєстру аграрних розписок містяться типові форми фінансових аграрних розписок. Відповідно до цих типових форм, у формулі розрахунку повинні міститись такі реквізити: S = K x P х d, де S - загальна сума безумовного грошового зобов`язання, яка підлягає сплаті, грн; K - коефіцієнт, який відображає кількість очікуваного врожаю у Боржника; P - ціна одинці виміру сільськогосподарської продукції; d - коефіцієнт, узгоджений між Боржником та Кредитором, для визначення співвідношення суми зобов`язання за цією Аграрною Розпискою до очікуваної вартості продукції Боржника.

Таким чином, для обчислення саме суми безумного грошового зобов`язання, необхідно, щоб у формулі обов`язково містився коефіцієнт визначення співвідношення суми зобов`язання за цією Аграрною Розпискою до очікуваної вартості продукції Боржника - d.

Саме наявність такої складової, як коефіцієнт співвідношення суми зобов`язання до очікуваної вартості продукції і визначає безумовне грошове зобов`язання. При цьому, без наявності такої складової у формулі аграрної розписки від 02.02.2021 р., визначається лише товарний еквівалент зерна.

Окрім цього, у посібнику операцій з аграрними розписками, що міститься на сайті Реєстру аграрних розписок (ДП "Аграрні Реєстри") зазначається наступне:

Формула може визначати як фіксовану суму платежу (відому на момент видачі розписки), так і нефіксовану, яка залежить від майбутнього коливання змінних (наприклад ціни, курсу валют, тощо).

Формула для фіксованої суми платежу - з відомими на момент підписання аграрної розписки значеннями всіх змінних: ЗС = О*Ц*К, де ЗС - загальна сума, яка підлягає сплаті, грн; О - кількість [сільськогосподарської продукції], тонн Ц - ціна 1 тонни [сільськогосподарської продукції], що становить грн., без ПДВ; К - коефіцієнт для визначення співвідношення суми зобов`язання Боржника за цією Аграрною розпискою до очікуваної вартості його сільськогосподарської продукції.

Формула для нефіксованої суми платежу може враховувати зміну ціни на сільськогосподарську продукцію (з посиланням на цінові індекси чи інше визначене джерело інформації), зміну валютного курсу тощо.

Формула містить змінні, які будуть визначені вказаним в аграрній розписці способом у майбутньому: ЗС = О*Ц2*К ЗС - загальна сума, яка підлягає сплаті, грн; О - кількість [сільськогосподарської продукції], тонн 15; Ц2 - ціна 1 тонни [сільськогосподарської продукції] згідно з [джерело інформації, як- от відомості веб-сайту трейдера, біржі, тощо] станом на [дата в майбутньому, але не пізніше строку виконання розписки], без ПДВ К - коефіцієнт для визначення співвідношення суми зобов`язання Боржника за цією Аграрною розпискою до очікуваної вартості його сільськогосподарської продукції.

Як вбачається з моніторингу реєстру аграрних розписок, сторони аграрних розписок визначають цей коефіцієнт по-різному, наприклад: 0,75; 0,5; 1,2. Ці коефіцієнти прямо впливають на визначення розміру безумовного грошового зобов`язання, чого не було зроблено у цьому випадку (приклади відомостей з реєстру аграрних розписок додаються до цих пояснень).

Разом з тим, з огляду на приписи п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки", обов`язковим реквізитом Аграрної розписки мало бути визначення формули розрахунку розміру грошового зобов`язання Відповідача, тобто, з чого складається безумовне грошове зобов`язання у розмірі 5 140 800,00 грн. При цьому, складовою частиною такої формули є коефіцієнт для визначення співвідношення суми зобов`язання Боржника за Аграрною розпискою до очікуваної вартості його сільськогосподарської продукції.

Проте, як вже зазначалось, оспорювана Аграрна розписка не містить в собі формули визначення безумовного грошового зобов`язання Позивача, а містить лише формулу визначення товарного еквіваленту, що є невід`ємною частиною формули визначення безумовного грошового зобов`язання, Тому, на переконання представника Позивача, оспорювана Аграрна розписка є нікчемною на підставі ч. 3 ст. 6 Закону про аграрні розписки, що є підставою для задоволення позову.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року у справі № 910/8264/18, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом позову у цій справі є застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом припинення запису в Реєстрі аграрних розписок та шляхом припинення запису про обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, внесених 02.02.2021р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. до відповідних реєстрів.

Підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено те, що видана Позивачем 02.02.2021 р. на забезпечення виконання зобов`язань за договором на користь Відповідача фінансова аграрна розписка не містить формули розрахунку розміру безумовного грошового зобов`язання у сумі 5 140 800,00 грн, а тому така аграрна розписка не відповідає положенням п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки", та є нікчемною на підставі ч. 3 ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки".

Отже, з огляду на зміст предмету поданого позову та аргументів Позивача, на переконання суду, необхідним є встановлення факту чи суперечить оспорювана фінансова аграрна розписка від 02.02.2021 року нормам Закону України "Про аграрні розписки" та чи є вона нікчемною.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.ч. 1, 4, 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2023 року у справі № 916/2330/21, у ЦК України закріплений підхід, за яким оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина 3 статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина 2 статті 215 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц зазначено, що якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.01.2018 року між ТОВ "Суффле Агро Україна" (Продавець) та ФГ "Алмар" (Покупець) укладено договір поставки № 1300020402, за умовами п. 1.1. якого, даний Договір є змішаним договором у розумінні частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України та об`єднує договори поставки та надання послуг. Договір направлений на забезпечення Продавцем Покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання послуг, пов`язаних із вирощуванням врожаю.

Також, згідно підпункту 1.1.1. цього договору, у відповідності до умов, зазначених у даному Договорі, Продавець зобов`язується поставляти а Покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (що йменуються надалі - Товари): насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.

В подальшому, 02.02.2021 року Позивачем - ФГ "Алмар" було видано фінансову аграрну розписку (завірена копія наявна у справі), яка, серед іншого, передбачає наступне.

Фермерське господарство "Алмар", попередньо ознайомленого з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки укладення правочину, видало цю фінансову аграрну розписку (далі - Розписка або Аграрна розписка) про таке :

Розписка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору грошову суму у розмірі 5 140 800 (п`ять мільйонів сто сорок тисяч вісімсот грн 00 коп., що є еквівалентом в товарному розрахунку за наступною формулою: ? =N(S*V)*P, де ? - сума грошових коштів, що підлягає сплаті за Розпискою; N - загальна кількість врожаю кукурудзи (тут та надалі - Зерно), 1008 тонн; розрахункова якість - 3 клас, ДСТУ 4525:2006; S - площа посіву, 126 га; V - очікувана врожайність, 8 тонн/га; Р - розрахункова ціна за 1 тонну Зерна, 5 100 грн, у строк до 20 вересня 2021 року (включно) (п. 1).

Кредитором та отримувачем коштів за цією Аграрною розпискою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", ідентифікаційний код юридичної особи 34863309, місцезнаходження якого : 30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43 (далі - по тексту Кредитор) (п. 2).

Цією Розпискою забезпечується виконання зобов`язань за Договором № 1300020402 від 01.01.2018 року, укладеним між Боржником та Кредитором (п. 3).

Боржник зобов`язується здійснити оплату згідно п. 1 Розписки в безготівковій формі на рахунок Кредитора НОМЕР_1 в AT "Креді Агріколь Банк". Під "Здійсненням оплати" розуміється зарахування грошових коштів на зазначений вище рахунок Кредитора (п. 4).

В забезпечення виконання зобов`язань за цією розпискою Боржник передає в заставу майбутній врожай зерна, що вирощується (має вирощуватись відповідно до декларації Боржника) на земельних ділянках, згідно наведеного у розписці переліку (п. 5).

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок і діє до повного її виконання. Відомості про Предмет застави за Аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (п. 13).

Недійсність певних положень даної Аграрної розписки не тягне за собою недійсності в цілому, якщо інше не буде встановлене судом (п. 25.).

Боржник несе відповідальність за достовірність реквізитів, зазначених в даній Розписці, а також за негативні наслідки їх зміни без належного повідомлення Кредитора (п.26).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2023 року у справі № 922/470/22, аграрну розписку не можна ототожнювати із договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки.

Аграрна розписка не є і додатком до договору поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника.

При цьому аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступлена іншому кредитору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 924/233/21.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.12.2021 року у справі № 924/187/21, відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним". (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, у постанові Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц).

Стаття 6 Закону України "Про аграрні розписки" є спеціальною нормою, яка визначає виключні підстави нікчемності аграрної розписки, як правочину.

Так, відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів, регулюються Законом України "Про аграрні розписки".

Згідно ст. 1 Закону України "Про аграрні розписки" (далі - Закон у редакції, чинній на момент видачі оспорюваної фінансової аграрної розписки), аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

За змістом ч. 4 ст. 2 Закону, аграрні розписки складаються у двох примірниках, один з яких зберігається у справах особи, яка вчиняє нотаріальні дії з їх посвідчення та реєстрації, а другий примірник передається кредитору за аграрною розпискою. За бажанням боржника за аграрною розпискою йому може бути надана посвідчена копія виданої ним аграрної розписки.

Стаття 5 Закону передбачає, що фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

Відповідно до ст. 6 Закону, фінансові аграрні розписки складаються у письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Фінансова аграрна розписка має містити такі обов`язкові реквізити :

1) назва - "Фінансова аграрна розписка";

2) строк сплати коштів;

3) реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою;

4) предмет - безумовне зобов`язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов`язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід`ємною частиною такої формули;

5) умови та місце сплати грошових коштів;

6) опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції;

7) дата та місце видачі;

8) ім`я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта у разі, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідні податкові органи) та підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи - для юридичних осіб. У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників.

Боржник та кредитор можуть домовитися про включення до тексту фінансової аграрної розписки додаткових умов, що не суперечать положенням цього Закону.

Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є аграрною розпискою.

Згідно ст. 9 Закону, аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції.

Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України "Про нотаріат" для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.

Судом встановлено, що зазначена вище фінансова аграрна розписка підписана головою ФГ "Алмар" Омельчук А.В., посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. та зареєстрована у реєстрі за № 69, а також внесена вказаним нотаріусом до реєстру аграрних розписок за № 5759, що підтверджується завіреною копією Витягу з реєстру аграрних розписок щодо розписки № 5759 від 02.02.2021 року.

Поряд з цим, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. на підставі фінансової аграрної розписки від 02.02.2021 року № 69, було зареєстровано обтяження рухомого майна (об`єкт обтяження : майбутній урожай, а після збору, все зерно кукурудзи в об`ємі 1008 тонн в межах суми 5 140 800 грн) за № 28511108 від 02.02.2021 року, що підтверджується завіреною копією Витягу про реєстрацію в Державного реєстрі обтяжень рухомого майна №70650354 від 02.02.2021 року.

Отже, оспорювана фінансова аграрна розписка, викладена у письмові формі, підписана керівником Боржника, нотаріально посвідчена, зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок та на її підставі внесені відомості про предмет застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, приватним нотаріусом в момент нотаріального посвідчення такої аграрної розписки, як то передбачено наведеними вище нормами Закону і умовами відповідної фінансової аграрної розписки.

Поряд з цим, суд надавши оцінку змісту оспорюваної фінансової аграрної розписки, дійшов висновку, що остання міститить усі обов`язкові реквізити, які передбачені згаданими вище приписами ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки".

Слід зазначити, що інших реквізитів фінансової аграрної розписки, які були б обов`язковими, Законом не встановлено.

Крім цього, як згадувалось вище та встановлено судом, пункт 1 оспорюваної фінансової аграрної розписки передбачає, що розписка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору грошову суму у розмірі 5 140 800,00 грн, що є еквівалентом в товарному розрахунку за наступною формулою: ? =N(S*V)*P, де ? - сума грошових коштів, що підлягає сплаті за Розпискою; N - загальна кількість врожаю кукурудзи (тут та надалі - Зерно), 1008 тонн; розрахункова якість - 3 клас, ДСТУ 4525:2006; S - площа посіву, 126 га; V - очікувана врожайність, 8 тонн/га; Р - розрахункова ціна за 1 тонну Зерна, 5 100 грн.

Отже, наведена формула визначає суму грошових коштів, що підлягає сплаті за такою фінансовою аграрною розпискою наступним чином : сума грошових коштів, що підлягає сплаті за Розпискою дорівнює загальній кількості врожаю кукурудзи (що становить площу посіву помножену на очікувану врожайність) помноженій на розрахункову ціну за 1 тонну зерна.

Відтак, змістом відповідної фінансової аграрної розписки підтверджується саме визначення безумовного грошового зобов`язання Боржника, тобто суму грошових коштів, що підлягає сплаті Кредитору за відповідною Розпискою, а не визначення товарного еквіваленту як стверджується Позивачем.

Разом з цим, зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що пункт 1 оспорюваної фінансової аграрної розписки містить формулу розрахунку розміру безумовного грошового зобов`язання Боржника, а тому твердження Позивача про відсутність у аграрній розписці формули розрахунку розміру безумовного грошового зобов`язання у сумі 5 140 800,00 грн, спростовується вищевикладеним та є безпідставним.

Принагідно, суд звертає увагу на те, що з огляду на зміст норми п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки", невід`ємними частинами формули, яка визначає розрахунок розміру грошового зобов`язання боржника є кількість та родові ознаки сільськогосподарської продукції.

Інших обов`язкових складових цієї формули Закон не передбачає.

Відтак, твердження Позивача про те, що для обчислення саме суми безумного грошового зобов`язання, необхідно, щоб у формулі обов`язково містився коефіцієнт визначення співвідношення суми зобов`язання за цією Аграрною Розпискою до очікуваної вартості продукції Боржника - d, не ґрунтується на Законі.

При цьому, судом встановлено, що викладена у оспорюваній фінансовій аграрній розписці формула під значенням N передбачає загальну кількість врожаю кукурудзи - 1008 тонн, а також родові ознаки сільськогосподарської продукції - кукурудза, а отже відповідна формула містить обов`язкові частини, передбачені Законом.

Слід зазначити, що згідно п. 27 оспорюваної фінансової аграрної розписки, за попередньою домовленістю з Кредитором, зміни до цієї Розписки можуть бути внесені спільною заявою Боржника та Кредитора протягом усього строку її дії, відповідно до п. 13 Розписки.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили ініціювання Боржником перед Кредитором необхідність внесення змін до фінансової аграрної розписки від 02.02.2021 року, зокрема, до п. 1 в частині складових формули розрахунку розміру безумовного грошового зобов`язання Боржника.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оспорювана фінансова аграрна розписка повністю відповідає приписам п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки", а тому відсутні підстави для висновку про нікчемність цієї фінансової аграрної розписки та застосування наслідків нікчемного правочину шляхом припинення запису в Реєстрі аграрних розписок та шляхом припинення запису про обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, внесених 02.02.2021р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. до відповідних реєстрів, про що просить Позивач у позовній заяві.

Крім цього, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі № 910/17743/18, суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

Як згадувалось вище, ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С..

Також, згідно матеріалів справи, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Алмар" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.05.2023 у справі №902/1253/22 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.05.2023 у справі № 902/1253/22 залишено без змін.

Отже, ухвала суду від 01.05.2023 року у справі № 902/1253/22 наразі є чинною.

Водночас, вказаною ухвалою суду від 01.05.2023 року, зокрема, встановлені такі обставини.

"02.02.2021 року ФГ "Алмар" було видано фінансову аграрну розписку, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А. та зареєстрована у реєстрі за № 69 (у реєстрі аграрних розписок - за № 5759).

Вказана аграрна розписка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 5 140 800,00 грн у строк до 20.09.2021 року (включно) (п. 1).

Також, вказана Аграрна розписка залишилась без виконання боржником в повному обсязі, на суму 5 140 800,00 грн, що і стало підставою для звернення ТОВ "Суффле Агро Україна" до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар".

Водночас, судом було встановлено, що станом на момент проведення підготовчого засідання у цій справі, матеріали справи не містять доказів щодо погашення Боржником заборгованості за Аграрною розпискою від 02.02.2021 року.

На підставі викладеного, судом, зокрема, ухвалено : відкрити провадження у справі №902/1253/22 про банкрутство Фермерського господарства "Алмар"; визнати вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Фермерського господарства "Алмар" в розмірі 5 140 800,00 грн - заборгованості (четверта черга вимог кредиторів), 24 810,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 60 300,00 грн - авансування на депозитний рахунок суду грошової винагороди арбітражного керуючого.

Отже, провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар" було відкрито з підстав не виконання Боржником безумовного грошового зобов`язання по оплаті Кредитору грошової суми у розмірі 5 140 800,00 грн за Аграрною розпискою від 02.02.2021 року, яка наразі оспорюється Позивачем - ФГ "Алмар" у справі № 902/1253/22(924/458/23) з підстав її нікчемності.

Разом з тим, із змісту ухвали суду від 01.05.2023 року у справі № 902/1253/22 також вбачається, що Боржник у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, заперечив щодо даної заяви та, окрім іншого, вказав такі обставини.

"Відомості, що повна сума безумовних грошових зобов`язань в сумі 5 140 800,00 грн є непогашеними не відповідає дійсності. Боржником здійснені оплати заборгованості на рахунок НОМЕР_2 (який зазначено в аграрній розписці) перед кредитором, згідно переліку, всього на 7 020 993,51 грн.

Таким чином, наявність заборгованості спростовується фактичним виконанням грошових зобов`язань.

Кредитор, звертаючись до суду подав лише аграрну розписку, при цьому не надавши доказів існування заборгованості ФГ "Алмар" перед ТОВ "Суффле Агро Україна", хоча п. 3 розписки містить посилання на ту обставину, що нею забезпечуються вимоги за іншим правочином - договором № 1300020402 від 01.01.2018 року. Договору, первинних документів, платіжних доручень тощо кредитор не надав.

Також, посилаючись на положення ч. 3 ст. 39 КУзПБ, боржник вказав на спроможність виконати зобов`язання перед кредитором без застосування процедури банкрутства, а саме: з урожаю пшениці, ріпаку 2023 року, чи культур, що будуть засіяні в 2023 році; за рахунок майна ФГ "Алмар"; за рахунок заставленого урожаю відповідно до аграрної розписки".

Беручи до уваги викладене та зміст ухвали суду від 01.05.2023 року у справі №902/1253/22, суд зважає на те, що Боржник, заперечуючи щодо заяви ТОВ "Суффле Агро Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар", не вказував підстав нікчемності аграрної розписки від 02.02.2021 року, а навпаки доводив те, що заборгованість за аграрною розпискою від 02.02.2021 року є погашеною.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що ухвалою суду від 01.05.2023 року у справі № 902/1253/22 підтверджується дійсність оспорюваної фінансової аграрної розписки від 02.02.2021 року, оскільки, заявлені ТОВ "Суффле Агро Україна" грошові вимоги до Фермерського господарства "Алмар" в розмірі 5 140 800,00 грн - заборгованості виникли на підставі вказаної аграрної розписки та були визнані цією ухвалою суду, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 01.07.2021 року у справі № 917/549/20, змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Оскільки, Позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин згідно норм Закону щодо нікчемності фінансової аграрної розписки від 02.02.2021 року та необхідність застосування наслідків нікчемного правочину, суд приходить до висновку про необґрунтованість і недоведеність заявлених позовних вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення таких вимог у цій справі.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з мотивів наведених вище.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на Позивача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 42, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні позову ФГ "Алмар" до ТОВ "Суффле Агро Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бортнік (Свириденко) Яна Анатоліївна про застосування наслідків нікчемного правочину у справі №902/1253/22(924/458/23), в межах справи № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар", повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на Позивача.

3. Копію рішення надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси : ФГ "Алмар" - fgalmar36102135@gmail.com; представникам ФГ "Алмар" - адвокату Бровку О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокату Жабському В.І. - ІНФОРМАЦІЯ_4; арбітражному керуючому Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_5, ТОВ "Суффле Агро Україна" - yuriy.stelmah@optima-lf.com; представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" - адвокату Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Бортнік (Свириденко) Я.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 28 лютого 2024 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.