Рішення

від 27.02.2024 по справі 904/5638/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5638/23За позовом позивача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

позивача-2: Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича, м. Дніпро

про стягнення 166 392,14грн, розірвання договору оренди, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача-1: Салькова І.А., представник, витяг з ЄДР

Від позивача-2: Сочнева А.В., адвокат, довіреність від 12.06.2023 №85

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому з урахуванням заяви Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради від 10.01.2024 просять:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича на користь Департаменту адміністративних послуг: заборгованість з орендної плати за період із 01.01.2020 до 31.08.2023 у розмірі 134 445,11грн; пеню за період із 02.10.2022 до 02.10.2023 у розмірі 9822,65грн; 3% річних за період із 01.01.2020 до 23.10.2023 у розмірі 15 370,93грн; судові витрати у розмірі 8 057,00грн;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради: заборгованість з орендної плати у розмірі 2235,49грн; пеню у розмірі 4 219,60грн; 3% річних у розмірі 298,36грн; судові витрати у розмірі 2 684,00грн;

- розірвати договір оренди від 22.08.2019 №503-ДРА/19 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Григорян Артуром Михайловичем;

- усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею - загальною площею 450,45кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 8, на першому та другому поверхах 1-2 поверхової будівлі, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича з нежитлової будівлі - загальною площею 450,45кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 8, на першому та другому поверхах 1-2 поверхової будівлі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору оренди від 22.08.2019 №503-ДРА/19 нерухомого майна щодо своєчасної та повної сплати орендної плати.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що у листопаді 2023 року сплатив орендну плату та всі штрафні санкції за весь час фактичного використання оренди. Згідно п.3 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" орендарі, які використовують майно, розміщене зокрема на території Дніпропетровської області, звільняються від сплати орендної плати. 20.11.2023 за актом повернення об`єкта оренди, який складено між Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Григорян Артуром Михайловичем, об`єкт оренди передано орендодавцю в належному стані.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить стягнути з позивачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 справу №904/5638/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 09.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.11.2023.

З 28.11.2023 оголошено перерву до 19.12.2023.

Ухвалою суду від 19.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/5638/23 на тридцять днів до 07 лютого 2024 року включно, відкладено підготовче засідання у справі на 10 січня 2024 року.

22 грудня 2023 року від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, до господарського суду надійшла заява про залишення позову без розгляду та закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору (а.с. 135-136). Позивач-1 зазначає, що відповідачем заборгованість з орендної плати та пені за договором оренди №503-ДРА/19 від 22.08.2019 сплачені в повному обсязі. Визначений об`єкт нерухомого майна повернений відповідачем з оренди до комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади за актом повернення від 20.11.2023. Відповідно до п. 9.8 договору оренди №503-ДРА/19 від 22.08.2019 у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавством, цей договорі може бути розірваним достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду.

08 та 09 січня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшов відзив та уточнений відзив на позовну заяву, яким проти задоволення позовних вимог заперечує.

10 січня 2024 року від Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради до господарського суду надійшла заява, якою просить:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича на користь Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради: заборгованість з орендної плати у розмірі 2235,49грн; пеню у розмірі 4 219,60грн; 3% річних у розмірі 298,36грн; судові витрати у розмірі 2 684,00грн.

Ухвалою суду від 10.01.2024 прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради про зменшення позовних вимог, яка надійшла до суду 10.01.2024 (вх. №1348/24), відкладено підготовче засідання у справі на 30.01.2024.

Відповідач у підготовче засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала суду від 10.01.2024 повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У судовому засіданні 30.01.2024 представник позивача-1 заявив усне клопотання про залишення без розгляду заяви та про закриття провадження у справі. Клопотання судом задоволено, про що зазначено в протоколі судового засідання від наведеної дати.

Ухвалою суду від 30.01.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 27.02.2024.

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 27.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивачів, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2019 року між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Григорян Артуром Михайловичем (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 503-ДРА/19.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлова будівля загальною площею 450,45 кв.м (нежитлові приміщення площею 107,13кв.м., 1-й та 2-й поверхи; літ.А-2 площею 28,5 кв.м, 1-й поверх, літ.А-1, площею 96,42кв.м., 1-й поверх, літ.Б-1, площею 20,4 кв.м., 1-й поверх, літ.В-1, площею 198,0кв.м., 1-й поверх, літ.Д-1), розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. мостова,8, на першому та другому поверхах 1-2 поверхової будівлі, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (балансоутримувач).

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди. Передача об`єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 29.05.2019 на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (пункти 2.2., 2.3. договору).

За приписами пунктів 3.1., 3.2. договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою. Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною договору (а.с.18), становить 4351,24грн без ПДВ (базова за липень місяць 2019 рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з серпня місяця 2019 року. У платіжному дорученні обов`язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

Згідно з умовами пункту 3.3. договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 3045,87грн до загального фонду міського бюджету;

- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1305,37грн на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Згідно з пунктом 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (пункт 3.4. договору).

Пунктом 3.8. Договору передбачено, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій у співвідношенні, визначеному п.3.3. даного Договору.

При цьому, у пункті 5.2. договору зазначено, що орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

Сторони визначили, що договір діє з 22.08.2019 до 20.08.2022 включно (пункт 10.1. договору).

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється (п.10.2. договору).

У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими пунктом 5.5. договору (п.10.3 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору його дія припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено; - приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); - відчуження власником об`єкта оренди; - загибелі об`єкта оренди; - дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; - відкриття провадження у справі про банкрутство орендаря; - використання орендарем об`єкта оренди не за призначенням, у тому числі у випадку незаконної передачі об`єкта оренди в суборенду; - невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд; - відмови орендаря від відшкодування витрат балансоутримувача щодо утримання і експлуатації будівлі; - виникнення обставин, що виключають використання об`єкта оренди відповідно до цілей орендаря; - ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; - в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" відповідно до Закону України від 01.04.2022 № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у пункті 5 установлено, що договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди у такий спосіб заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 5 вищезазначеної Постанови передбачено, що договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди у такий спосіб заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Отже договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 503-ДРА/19 від 22.08.2019, станом на дату звернення з позовом до суду не припинив свою дію.

21.09.2022 Дніпровською міською радою прийнято рішення №48/27 "Про припинення реорганізації Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради, зміну його найменування та затвердження Статуту в новій редакції", яким, серед іншого, було змінено найменування підприємства з Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради (далі - позивач, балансоутримувач.

На виконання умов договору 26.07.2019 орендодавцем передано, а орендарем прийнято об`єкт оренди нежитлову будівлю площею 450,45 кв.м., що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 8, що підтверджується Актом приймання-передачі від 22.08.2019 (а.с. 19).

Позивачем-1 нарахована заборгованість зі сплати орендної плати за період із 01.01.2020 до 31.08.2023 у розмірі 134 445,11грн; пеня за період із 02.10.2022 до 02.10.2023 у розмірі 9822,65грн; 3% річних за період із 01.01.2020 до 23.10.2023 у розмірі 15 370,93грн.

Позивачем-2 нарахована заборгованість з орендної плати у розмірі 2235,49грн; пеня у розмірі 4 219,60грн; 3% річних у розмірі 298,36грн.

Наведене і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору оренди, строк дії договору, наявність підстав для стягнення орендної плати, неустойки та 3% річних.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України та Господарським Кодексом України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення такого договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Орендар вступив у строкове користування об`єктом оренди з 26.07.2019 (дата підписання Акта приймання передачі, а.с.13).

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в пункті 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За змістом частини першої - третьої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5. договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Позивачем-1 за період з 01.01.2020 до 31.08.2023 нарахована орендна плата у розмірі 134 445,11грн., пеня за період із 02.10.2022 до 02.10.2023 у розмірі 9822,65грн та 3% річних за період із 01.01.2020 до 23.10.2023 у розмірі 15 370,93грн., а всього 159 638,69грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість з орендної плати у сумі 158724,51грн:

згідно платіжної інструкції від 27.11.2023 19645,30грн (а.с.158 том 1);

згідно платіжної інструкції від 27.11.2023 139079,21грн (а.с.158 том1).

Заборгованість відповідача перед позивачем-1 складає 914,18грн (3% річних) (159 638,69грн - 158724,51грн), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача-1.

Щодо вимоги позивача-1 про розірвання договору оренди та усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом виселення відповідача з нежитлової будівлі.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд звертає увагу, що систематична несплата відповідачем орендної плати є істотним порушенням умов договору. Позивач-1 тривалий час не отримує плату за користування відповідачем об`єктом нерухомого майна. Відповідно наявні підстави для розірвання договору.

Разом з тим, 20 листопада 2023 року відповідач повернув за актом приймання-передачі орендоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Моставая,8.

Відповідно до частини другої статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найма оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 906/742/18, № 906/743/18, № 906/746/18 та від 16.07.2019 у справі № 906/744/18, від 13.08.2019 у справі № 906/740/18.

Таким чином, під час розгляду справи предмет спору в частині вимоги про розірвання договору оренди та усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення у справі № 904/5638/23 припинив існування, відбулося поновлення порушених інтересів територіальної громади міста, та, відповідно, зникли підстави, які зумовлювали позовні вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та виселення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 158724,51грн, в частині розірвання договору оренди та усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом виселення відповідача з нежитлової будівлі припинив своє існування, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача-1 на наслідки закриття провадження у справі, вказані в частині 3 ст. 231 ГПК України, зокрема у випадках закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Позивачем-2 нарахована заборгованість з орендної плати у розмірі 2235,49грн за період з 01.11.2023 по 20.11.2023 (день повернення майна за актом приймання-передачі); пеня у розмірі 4 219,60грн за період з 16.02.2023 по 18.10.2023 та 3% річних у розмірі 298,36грн за період з 16.02.2023 по 18.10.2023, а всього - 6753,45грн.

Відповідач в установлений строк свої зобов`язання зі сплати орендної плати не виконав, викладені в позовній заяві доводи позивачів не спростував.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 2235,49грн за період з 01.11.2023 по 20.11.2023 визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтями 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 9.2. договору визначено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3. договору.

Отже, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 9.2. договору позивачем нарахована пеня у сумі 4219,60грн за загальний період з 16.02.2019 по 18.10.2023.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку встановлено, що, незважаючи на указаний в розрахунку пені період з 16.02.2019 по 18.10.2023 (8 місяців), пеня фактично нарахована за 6 місяців прострочення за кожен окремий місяць. За підрахунком суду розмір пені є більшим, ніж зазначено позивачем.

З огляду на те, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, задоволенню підлягає вимога позивача-2 про стягнення пені у сумі 4219,60грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 16.02.2019 по 18.10.2023 на загальну суму 298,36грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних у розмірі 298,36грн, суд визнає його обґрунтованим.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги позивача-1 підлягають задоволенню в частині стягнення суми 914,18грн, а позовні вимоги позивача-2 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Кабінетом Міністрів України № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", як підставу звільнення від сплати орендної плати за використання нерухомого майна з огляду на таке.

Установлено, що між позивачем-1 та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Згідно пункту 3 частини першої постанови КМУ № 634 на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 року, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.

Отже, зі змісту наведених положень убачається, що від сплати орендної плати звільняються орендарі, які використовують майно, розміщене на території Дніпропетровської області, за договорами оренди державного майна (майно, яке належить до державної форми власності).

Щодо настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

В даній справі відповідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання зобов`язання.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, та на який посилається відповідач, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи відповідача щодо звільнення його від сплати орендної плати в період воєнного стану.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору суд враховує наступне.

Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема:

зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При поданні позову позивачем-1 сплачено судовий збір у сумі 8057,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 808 від 21.09.2023 (а.с.85 том 1), замість суми 8052,00грн (за розгляд двох немайнових вимог -5368,00грн та за розгляд майнової вимоги -2684,00грн (159638,69грнх1,5%=2394,58, але не менше ніж мінімальна ставка судового збору, яка становить 2684,00грн). тобто сума зайво сплаченого судового збору складає 5,00грн

Позивачем-2 сплачено судовий збір у сумі 2684,00грн (платіжна інструкція №8202 від 12.09.2023, а.с.86 том 1).

Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено виписками.

Оскільки наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 158724,51грн, в частині розірвання договору оренди та усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом виселення відповідача з нежитлової будівлі у зв`язку із відсутністю предмета спору із державного бюджету підлягає поверненню судовий збір у розмірі у розмірі 8041,63грн (5368,00грн (судовий збір за розгляд 2 немайнових вимог) + 2668,63грн (158724,51грн х2684,00грн /159 638,69грн) + 5,00грн (зайво сплачена сума судового збору).

Суд не вирішує питання повернення сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету від позивача-1 не надходило.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 231 (п.2 ч. 1), 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача-1 основного боргу у сумі 158724,51грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Закрити провадження у справі в частині розірвання договору оренди та усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом виселення відповідача з нежитлової будівлі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 40392181; проспект Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) заборгованість у сумі 914,18грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 15,37грн, видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича про стягнення 6753,45грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мечникова, будинок 6; ідентифікаційний код 03341763) заборгованість з орендної плати у розмірі 2235,49грн, пеню у розмірі 4 219,60грн, 3% річних у розмірі 298,36грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00грн, видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.02.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва