Ухвала

від 25.01.2024 по справі 921/330/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

25.01.2024 Справа № 921/330/23Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом першого заступника керівника Тернопільської окружної прокуратури 46000, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 7

в інтересах держави в особі:

1. Західного офісу Держаудитслужби 79007, м.Львів, вул. Костюшка, 8

2. Міністерства охорони здоров`я України 01601, м.Київ, вул. Грушевського, 7

3. Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського 46001, м.Тернопіль, майдан Волі, 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" 01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, 6

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 293 408,80 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Жовтун Н.Б.

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: Дяк Ю.М.

від позивача 3: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Тернопільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Міністерства охорони здоров`я України, Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", про визнання недійсними додаткових угод №4 від 09.03.2021 року, №5 від 17.03.2021 року, №6 від 25.08.2021 року, №7 від 27.09.2021 року, №8 від 28.09.2021 року, №9 від 28.10.2021 року, №10 від 12.11.2021 року до Договору №ВРЕ-163-2020 від 21.12.2020 року, укладених між Університетом та відповідачем та про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 293 408,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави за наслідками укладення між Тернопільським національним медичним університетом імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" оспорюваних правочинів, а саме укладення їх з порушенням вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині належного обґрунтування обставин, які є підставою для зміни ціни товару та доведення документального підтвердження існування таких обставин, у зв`язку з чим зазначені правочини мають бути визнані недійсними в судовому порядку згідно ст. 215 ЦК України з одночасним стягненням з відповідача безпідставно набутих на виконання вказаних додаткових угод коштів в сумі 293 408,80 грн. згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Ухвалою суду від 15.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 921/330/23 за правилами загального позовного провадження (суддя Руденко О.В.).

Ухвалою суду від 14.06.2023 року задоволено заяву судді Руденка О.В. про самовідвід від розгляду цієї справи, у зв`язку з чим здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями (Протокол від 15.06.2023), за результатами якого справу розподілено судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 16.06.2023 матеріали справи прийнято до провадження суддею Андрусик Н.О., підготовче засідання призначено на 30.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.06.2023 року справу №921/330/23 передано згідно ст. ст. 27, 31 ГПК України на розгляд Господарському суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 року справу № 921/330/23 передано на розгляд сідді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року прийнято справу № 921/330/23 до свого провадження, розгляд справи № 921/330/23 постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, з повторним проведенням у справі підготовчого провадження, яке призначено на 12.10.2023 року.

Судом встановлено, що через канцелярію суду 01.09.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № вх/1272 від 30.09.2023 року, з доказами направлення іншим учасникам справи; засобами електронного зв`язку 07.09.2023 року та через канцелярію суду 13.09.2023 року від позивача 1 надійшли дві ідентичні за змістом відповіді на відзив б/н від 07.09.2023 року; від представника позивача 3 надійшла 08.09.2023 року відповідь на відзив №19-6/2882 від 06.09.2023 року; 11.09.2023 року від прокурора надійшла відповідь на відзив № 50-86-9278вих-23 від 05.09.2023 року з доказами направлення іншим учасникам справи. Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 12.10.2023 року для надання прокурору можливості подання заяви про зміну предмета позову, а також для надання позивачем 2 відповіді на відзив судом протокольною ухвалою оголошено на 15.11.2023 року.

Так, через канцелярію суду 23.10.2023 року від прокурора надійшла заява № 50-86-10548ВИХ-23 від 16.10.2023 року про зміну предмета позову, з доказами направлення її учасникам справи; від представника відповідача 23.10.2023 року - заява № вх/1503 від 17.10.2023 року про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку та прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/2321/22; від прокуратури 31.10.2023 року надійшли заперечення № 50-86-11011ВИХ-23 від 26.10.2023 року на заяву про зупинення провадження у справі, які судом долучені до матеріалів справи.

Разом із тим, розглянувши в судовому засіданні 15.11.2023 року заяву № 50-86-10548ВИХ-23 від 16.10.2023 року Тернопільської окружної прокуратури про зміну предмету позову суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін і учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З огляду на те, що зміна предмету позову є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідачів та третьої особи, а саме останнім було надано можливість ознайомитися з новою редакцією позовною заяви з урахуванням її направлення на адресу позивачів та відповідача, остання відповідає загальним вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на те, що відповідна заява подана прокурором до суду до закінчення підготовчого засідання, отже заява прийнята судом до розгляду та з її урахуванням здійснюється подальший розгляд справи з наступним предметом спору, зокрема, пункту 9 прохальної частини позовної заяви, викладеному в насупній редакції:

"9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (юридична адреса: 01010, м. Київ, вулиця Івана Мазепи, 6, код ЄДРПОУ 36716332) на користь держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (код ЄДРПОУ 00012925) грошові кошти у розмірі 293 408, 80 грн.".

У підготовчому судовому засіданні 15.11.2023 року, враховуючи розгляд Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 та можливе ухвалення остаточного рішення, судом протокольною ухвалою оголошено перерву на 27.12.2023 року.

Проте, у зв`язку із перебування судді Селівона А.М. на лікарняному, судове засідання 27.12.2023 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року призначено підготовче засідання на 25.01.2024 року.

У підготовче судове засідання 25.01.2024 року з`явився прокурор та уповноважений представник позивача 2.

Уповноважені представники позивачів 1, 3 та відповідача в судове засідання 25.01.2024 року не з`явилися.

Позивачі 1, 3 та відповідач про дату, час і місце судового засідання відповідно до норм ст. 6 ГПК України повідомлені належним чином шляхом надсилання до електронних кабінетів останніх копії ухвали суду від 01.01.2024 року про призначення судового засідання, факт отримання якої 02.01.2024 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронного листа до електронних кабінетів.

Окрім того, позивачі 1 та 3 про розгляд справи судом повідомлені засобами електронного зв`язку шляхом надсилання на електронні адреси позивачів 1, 3, зазначені в матеріалах справи, а саме: 131300@dasu,gov.ua, university@tdmu.edu.ua, копії ухвали суду від 01.01.2024 року про призначення судового засідання, факт отримання якої 02.01.2024 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронних скриньок.

Про поважні причини неявки в підготовче судове засідання 25.01.2024 року уповноважених представників позивачів 1, 3 та відповідача суд не повідомлено.

Судом доведено до відома учасників справи, що через систему "Електронний суд" 27.12.2023 року від представника позивача 2 надійшла заява б/н від 27.12.2023 року про проведення судового засідання 27.12.2023 року без участі представника Міністерства охорони здоров`я України; від представника відповідача через канцелярію суду 19.01.2024 року надійшов відзив № вх/66 від 15.01.2024 року на заяву про зміну предмета позову. Документи судом долучені до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від учасників справи та прокурора на час проведення підготовчого судового засідання 25.01.2024 року до суду не надходило.

Так, розглянувши в підготовчому судовому засіданні 25.01.2024 року матеріали справи та клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 921/330/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) і оприлюднення повного тексту постанови судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 року прийнято до розгляду справу № 922/2321/22 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 07 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року, призначено справу № 922/2321/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників, судове засідання призначене на 07 листопада 2023 року.

Згідно відомостей з ЄДРСР ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2023 року повідомлено учасників справи № 922/2321/22, що судове засідання з розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 07 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року відбудеться 06 грудня 2023 року.

Проте, 06 грудня 2023 року судове засідання не відбулося та ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06.12.2023 року призначено судове засідання на 24.01.2024 року.

Станом на час проведення підготовчого судового засідання у справі № 921/330/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень текст постанови за результатами розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22, а також будь - які інші процесуальні документи у вказаній справі відсутні.

Так, судом встановлено, що предметом позову у даній справі є, зокрема, вимоги про визнання недійсним ряду додаткових угод щодо внесення змін та доповнень до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 року № 44 при укладенні яких, на думку прокурора, порушено імперативні приписи ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

В свою чергу, підставою для передачі справи № 922/2321/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів вказала на необхідність відступу від правового висновку про застосування приписів ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 420/17618/21.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 11.10.2023 року у справі № 922/2321/22, Касаційним господарським судом встановлено, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) постановою від 05 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21 фактично дійшов висновку про можливість внесення необмеженої кількості раз змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Колегія суддів вважає за необхідне відступити від зазначеної правової позиції, оскільки наведений підхід не відповідає суті та завданню регулювання, закріпленого у частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Судом зазначено, що згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто, у вказаному пункті встановлено: 1) обмеження щодо максимального розміру збільшення ціни; 2) обмеження щодо умов такого збільшення; 3) обмеження щодо суми договору; 4) обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару.

На переконання відповідача, предмет та підстави спору у цій справі є подібними до предмету та підстав спору у справі № 922/2321/22, позаяк в обох справах прокурор зазначає, що внесення змін до умов оспорюваного договору шляхом укладення додаткових угод відбулося з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У постанові від 12.10.2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

При цьому, суб`єктний склад, предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та обставин справи № 922/2321/22 є подібними зі справою № 921/330/23, оскільки спір у справі № 922/2321/22 виник, як і у даній справі, через стягнення органами прокуратури в інтересах держави з електропостачальних компаній грошових коштів внаслідок заявлених вимог щодо визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу недійсним.

Отже, наведене свідчить про подібність правовідносин у вказаних справах, відсутність висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а отже неможливість розгляду справи № 921/330/23 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22, оскільки в межах вказаної справи будуть надані висновки, пов`язані із застосуванням норм матеріального права п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому провадження у справі підлягає зупиненню.

Згідно частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

В свою чергу, оцінюючи правову та фактичну складність справи слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права, у тому числі відповідно до європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 вказаного Закону).

Водночас, за змістом частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду яка, у визначених законом випадках, здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права (стаття 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В свою чергу, зупинення провадження з урахуванням обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних правовідносин відповідає принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності подальшого звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту та перегляду рішення суду в апеляційній інстанції з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 у подібних правовідносинах.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі, зважаючи на подібність обставин та фактів у справі № 921/330/23 з підставами даного позову та приймаючи до уваги вплив висновків з розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду для визначення правових висновків у даній справі, а також з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необхідність зупинення розгляду даної справи до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Керуючись статтями 228, 229, 233-235, 315 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 921/330/23 задовольнити.

2. Провадження у справі № 921/330/23 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.

3. Зобов`язати прокурора та сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі № 921/330/23, надавши суду відповідні письмові докази.

4. Копію ухвали направити прокурору та сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Селівон