Рішення

від 26.01.2024 по справі 910/13145/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2024Справа № 910/13145/23За позовом Керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРАУС"

про стягнення 825 477,66 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

До Господарського суду міста Києва звернувся керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРАУС" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/13145/23 та призначено до розгляду на 15.09.2023.

14.09.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.09.2023 розгляд справи відкладено на 03.11.2023.

19.09.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.

02.10.2023 відділом діловодства суду від прокуратури отримано відповідь на відзив.

03.11.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано заперечення проти відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 03.11.2023 призначено розгляд справи по суті на 01.12.2023.

Розгляд справи по суті, призначене на 01.12.2023 не відбулось, у зв`язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 26.01.2024.

В судове засідання 26.01.2024 представник позивача з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 26.01.2024 прокурор з`явився, надав суду усні пояснення у справі.

В судове засідання 26.01.2024 представник відповідача з`явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.01.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 27.05.2021 за ТОВ «АСТЕРАУС» на підставі акту приймання передачі об`єкта нерухомого майна, що передається в якості додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «АСТЕРАУС», від 27.05.2021 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме комплекс будівель, до складу яких входять допоміжна будівля літ. 3 загальною площею 436,5 мІ, торговельна будівля літ. К загальною площею 491,2 мІ, торговельна будівля літ Л. загальною площею 204,5 мІ, торговельна будівля літ. М загальною площею 638,2 мІ, що знаходяться за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 160-А.

Усе вище вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 1,0766 га кадастровий номер 8000000000:75:204:0001 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, просп. Берестейський (раніше Перемоги), 160-А.

Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:204:0001 внесені до Державного земельного кадастру 05.01.2022. Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Позивач вказує, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ТОВ «АСТЕРАУС» лише 15.05.2023 уклало договір оренди земельної ділянки та здійснило державну реєстрацію права оренди.

Київською міською радою 24.11.2022 за № 5787/5828 прийнято рішення «Про передачу ТОВ «АСТЕРАУС» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування торговельних будівель на просп. Перемоги, 160-А у Святошинському районі м. Києва».

На підставі вказаного рішення між Київською радою та ТОВ «АСТЕРАУС» 15.05.2023 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ «АСТЕРАУС» строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку площею 1,0766 га кадастровий номер 8000000000:75:204:0001 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, просп. Берестейський (раніше Перемоги), 160-А для експлуатації та обслуговування торговельних будівель.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 05.01.2022 (дати формування земельної ділянки) по 15.05.2023 (дата укладення договору оренди земельної ділянки) ТОВ «АСТЕРАУС» без достатніх правових підстав та не сплачуючи орендну плату використовувало земельну ділянку комунальної власності площею 1,0766 га з кадастровим номером 8000000000:75:204:0001 за адресою м. Київ,

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки останні є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ч. З ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішенням Київської міської ради від 24.11.2022 №5787/5828 було передано ТОВ «АСТЕРАУС» земельну ділянку в оренду для експлуатації та обслуговування торговельних будівель .

Згідно із ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Згідно із ч. 2 ст. 206 Земельного кодексу України плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом;

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюється Главою 83 ЦК України.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа , яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Верховного суду України від 25.02.2015 у справі №910/1913/14 викладено правову позицію, відповідно якої приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, за умови існування між сторонами договірних відсутня підстава для повернення коштів відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09.02.2024.

Суддя В.І. Мельник