Рішення

від 26.02.2024 по справі 910/18709/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/18709/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк "Данапріс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс+" про стягнення 47 451,21 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк "Данапріс" (далі - Парк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс+" (далі - Підприємство) 47 451,21 грн, з яких: 6 109,60 грн - основна заборгованість з орендної плати, 25 456,65 грн - сума гарантійного платежу, 12 219,20 грн - штраф на підставі пункту 8.2.1. договору, 3 665,76 грн - штраф на підставі пункту 8.2.4. договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди від 22 лютого 2022 року № Д 362.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

20 грудня 2023 року через загальний відділ діловодства суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 грудня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/18709/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки на час прийняття вищевказаної ухвали суду відомості про наявність у Підприємства електронного кабінету були відсутні, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 25 грудня 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/18709/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03067, місто Київ, провулок Західний, будинок 3Д.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Підприємству в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 25 грудня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, Підприємство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

24 січня 2024 року на адресу суду від Товариства надійшла заява від 22 січня 2024 року вих. № 402, у якій позивач повідомив суд про те, що сума спірної заборгованості не змінилася.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2022 року між Підприємством та Парком укладено договір суборенди № Д 362, за умовами якого останнє передало, а Підприємство - прийняло в оперативну суборенду частину фасаду нежитловій будівлі (літера В, В1), площею 223,50 м2, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Будіндустрії, 23.

Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений їх печатками.

Відповідно до пункту 2.1. договору об`єкт суборенди надається Підприємству для розміщення власних металевих конструкцій та для розміщення банерів (панно) і освітлювального обладнання.

Пунктами 3.1.1.- 3.1.3. (у редакції додаткової угоди від 21 грудня 2022 року № 4) та пунктом 3.1.4. вказаного правочину передбачено, що Підприємство сплачує Товариству: орендну плату за користування об`єктом суборенди, експлуатаційні платежі та вартість послуг КРС. Орендна плата, експлуатаційні платежі, послуги КРС нараховуються Підприємству та сплачуються ним з дати підписання акта приймання-передачі (включно) до дати підписання акта приймання-передачі (повернення) (включно). Розмір щомісячної орендної плати розраховується за формулою: E = e x (помножити) S, де E - розмір щомісячної плати, що перераховується Підприємством на рахунок Парку; е - 113,90 грн, у тому числі ПДВ - це розмір щомісячної орендної плати за 1 м2 об`єкта суборенди; S - 223,5 м2 - площа об`єкта суборенди. Орендна плата за поточний місяць сплачується Підприємством без нагадування позивача, в безготівковому порядку на поточний рахунок останнього авансом не пізніше 25-го числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Сторони після закінчення кожного календарного місяця, у якому надавалися послуги, складають відповідні акти. Нарахування орендної плати здійснюється щомісяця за повний місяць. Якщо строк суборенди починається або закінчується не першого або не останнього числа місяця, нарахування орендної плати здійснюється за неповний місяць відповідно до кількості днів, протягом яких надавалися послуги. У такому разі розрахунок розміру орендної плати здійснюється шляхом множення розміру орендної плати за 1 день (розраховуються: сума орендної плати за місяць поділена на кількість днів у розрахунковому місяці) помножену на кількість днів, протягом яких надавалися послуги. Нарахування орендної плати здійснюється шляхом складання та підписання актів надання послуг. Підписаний акт надання послуг є підставою для визнання доходів або витрат за період, який у ньому зазначений. Підприємство зобов`язане підписати та повернути Парку один примірник підписаного акта надання послуг протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання. У випадку, якщо Підприємство не підписало та/або не повернуло примірник підписаного акта надання послуг протягом вищевказаного строку, такий акт вважається підписаним відповідачем автоматично та дійсним при наявності на ньому підпису директора та печатки позивача. Непідписання Підприємством акта надання послуг не є підставою для невизнання нарахованої орендної плати. Акти надання послуг підписуються щомісячно з моменту підписання акта приймання-передачі об`єкта суборенди в суборенду до моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) з суборенди. Орендна плата, сплачена авансом, підтверджує виключно факт проведення розрахунків наступних періодів.

Відповідно до пункту 3.1.5. договору Підприємство до 28 лютого 2022 року перераховує позивачу гарантійний (забезпечувальний) платіж у розмірі місячної орендної плати.

Акт приймання-передачі та додаткові угоди є невід`ємними частинами цього договору (пункти 4.2. та 4.5. даного правочину).

За умовами пунктів 4.7.- 4.9. договору Підприємство має право розірвати цей правочин в односторонньому порядку, письмово попередивши про це позивача в строк за 60 календарних днів. У такому разі договір вважається розірваним на 61-й календарний день з моменту отримання Парком відповідного письмового повідомлення. Позивач має право незалежно від причин, без застосування до нього будь-яких санкцій та/або покладення на нього обов`язку по відшкодуванню Підприємству понесених останнім витрат розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення про розірвання договору на адресу Підприємства за 30 календарних днів. У такому разі договорі вважається розірваним на 31-й календарний день з моменту відправлення відповідного повідомлення на адресу відповідача. Парк також має право розірвати даний правочин у випадку прострочення Підприємством строків сплати орендної плати більш ніж на 45 календарних днів. У такому разі договір вважається розірваним на 10-й календарний день з моменту направлення Підприємству відповідного повідомлення позивачем.

У пункті 8.2.1. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення повернення об`єкта суборенди після закінчення дії даного правочину або його дострокового розірвання, Підприємство сплачує штраф в розмірі 100 % місячного розміру орендної плати за об`єкт суборенди за кожен місяць прострочення окремо, до моменту підписання акта приймання-передачі (повернення). У випадку, якщо строк прострочення повернення об`єкта суборенди становить менше 1-го місяця або не кратний місяцю, штраф сплачується у розмірі 100 % місячного розміру орендної плати за об`єкт суборенди окремо, незалежно від кількості днів прострочення, які в сукупності становлять строк менше одного місяця.

Пунктом 10.6. договору передбачено, що всі повідомлення, передбачені даним договором, складаються у письмовому вигляді й направляються поштою за вказаними у даному правочині адресами або з доставкою терміновою кур`єрською службою.

Відповідно до пунктів 11.1., 11.2. та 11.8. договору обмін документами (рахунок, акт надання послуг) здійснюється з застосуванням положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV, Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 5 жовтня 2017 року № 2155-УШ. Сторони домовилися про те, що при виконанні умов договору будуть здійснювати підписання вищезазначених документів у формі електронних документів для підтвердження описаних у них господарських операцій з використанням програм для обміну електронними документами: "АртЗвіт", "Медок", "Соната", "Вчасно". Сторони домовилися про те, що вищевказані документи, які відправлені та завірені КЕП, мають юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів і визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі відповідних документів (відправлення, отримання, тощо) вважається належним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та дійсний до дати скасування воєнного стану на території України відповідним Указом Президента (пункт 4.1. вказаного правочину в редакції додаткової угоди до договору від 29 липня 2022 року № 2).

Судом встановлено, що за актом приймання-передачі від 1 березня 2022 року Парк передав, а Підприємство - прийняло, у строкове платне користування вищевказаний об`єкт суборенди.

Додатковою угодою до договору від 1 березня 2022 року № 1 сторони передбачили, що з моменту впровадження військового стану на території України до дати його скасування Підприємство зобов`язується щомісячно сплачувати платежі за договором, відповідно до виставлених рахунків Товариства, які є невід`ємними частинами договору.

У додатковій угоді до договору від 30 вересня 2022 року № 3 сторони погодили, що, починаючи з 1 жовтня 2022 року і до моменту відкриття руху по Південному мосту в місті Києві, Підприємству надається знижка з орендної плати, у зв`язку з чим формулу для розрахунку суми орендної плати викладено у такій редакції: E = e x (помножити) S*К, де E - розмір щомісячної плати, К - коефіцієнт у розмірі 0,2.

Пунктом 1.1. додаткової угоди до договору від 21 грудня 2022 року № 4 встановлено, що в зв`язку з невиконанням Підприємством зобов`язань за даним правочином у частині сплати гарантійного платежу, сторони домовилися встановити дату сплати гарантійного платежу до 30 квітня 2023 року.

Товариство у своєму позові зазначило, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплачував орендну плату та інші передбачені договором, платежі, тобто порушив свої договірні зобов`язання, у зв`язку з чим позивачем заявлена до стягнення з відповідач сума орендної плати з вересень 2023 року в розмірі 6 109,60 грн.

Разом із цим, підписанням додаткової угоди до договору від 21 грудня 2022 року № 4 відповідач визнав факт несплати ним передбаченого пунктом 3.1.5. договору гарантійного (забезпечувального) платежу у розмірі 25 456,65 грн. Цією ж угодою Підприємство зобов`язалося сплатити вказаний платіж у строк до 30 квітня 2023 року.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з даним позовом відповідач вищевказаний платіж не сплатив. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

17 листопада 2023 року Товариство надіслало на адресу Підприємства претензію від 10 листопада 2023 року вих. № 394 про сплату заборгованості з орендної плати та інших платежів за договором суборенди в розмірі 47 451,21 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді й виконання.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (частина 3 статті 774 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на те, що сума основного боргу Підприємства зі сплати суборендної плати за вересень 2023 року, яка загалом складає 6 109,60 грн, а також суми гарантійного платежу в розмірі 25 456,65 грн підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Парком, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаних сум.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем оплати орендної плати за вересень 2023 року, позивач просив суд стягнути з Підприємства 3 665,76 грн штрафу, передбаченого пунктом 8.2.4. договору, та нарахованого на вищевказану суму основної заборгованості за період з 5 вересня 2023 року по 5 листопада 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 8.2.4. договору в разі прострочення строків перерахування Підприємством (як повністю так і частково) будь-якого з платежів, передбачених договором (у тому числі, але не виключно, прострочення сплати орендної плати, послуг КРС, експлуатаційних платежів), останнє зобов`язане самостійно сплатити штраф у розмірі 10 % від місячного розміру орендної плати за об`єкт суборенди протягом дня, наступного за останнім днем строку/терміну на здійснення платежу. Штраф сплачується за кожні 10 календарних днів прострочення окремо.

Оскільки заявлений Парком до стягнення розмір штрафу є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов у частині стягнення з Підприємства вказаної штрафної санкції також підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача 12 219,20 грн штрафу на підставі пункту 8.2.1. договору, нарахованого на суму основної заборгованості за період з 5 вересня 2023 року по 5 листопада 2023 року.

Однак, суд також звертає увагу позивача на те, що передбачений пунктом 8.2.4. договору штраф нараховується виключно в разі закінчення дії договору або його дострокового розірвання сторонами. Однак, у матеріалах даної справи відсутні докази одностороннього розірвання договору Парком чи Підприємством у порядку, передбаченому пунктами 4.7.- 4.9. договору. При цьому, з урахуванням внесених сторонами додатковою угодою від 29 липня 2022 року № 2 змін до даного правочину, строк дії останнього станом на час розгляду цієї справи не закінчився. Докази протилежного матеріали справи також не містять.

З наведеного слідує, що підстави для нарахування та стягнення з Підприємства передбаченої пунктом 8.2.4. договору неустойки (штрафу) відсутні, у зв`язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Товариства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс+" (03067, місто Київ, провулок Західний, будинок 3Д; ідентифікаційний код 44517557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк "Данапріс" (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 7-А; ідентифікаційний код 43330704) 6 109 (шість тисяч сто дев`ять) грн 60 коп. основної заборгованості, 25 456 (двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн 65 коп. заборгованості зі сплати гарантійного (забезпечувального платежу), 3 665 (три тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн 76 коп. штрафу та 1 992 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто дві) грн 84 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26 лютого 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко