Ухвала

від 22.02.2024 по справі 5011-65/7617-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

22.02.2024Справа № 5011-65/7617-2012

Господарський суд міста Києва колегією суддів у складі головуючого судді Головіної К.І., суддів Літвінової М.Є., Мудрого С.М., при секретарі судового засідання Олексюк О.В, розглянувши

заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус"

про заміну стягувача та боржника у виконавчому документі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ Груп-Україна"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників сторін:

від заявника: Піхотенко А.С.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від заінтересованої особи (ОСОБА_1): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" (далі - АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус", заявник), від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг менеджмент актив" на підставі договору № 20/10-2023-1 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 20.10.2023, із заявою про заміну стягувача та боржника у виконавчому документі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У своїй заяві АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" просить замінити стягувача (АТ "ВТБ Банк") у судовому наказі від 23.07.2013, виданому на виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-65/7617-2012 від 08.07.2013, оскільки на підставі договору про відступлення права вимоги № 32-КБ від 30.07.2021, укладеного між АТ "ВТБ Банк" та АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус", до заявника перейшло право вимоги до ТОВ «АРМ Груп-Україна» за договором про надання банківської гарантії № 10-0603/46Г-07 від 05.03.2017 та іпотечним договором від 18.01.2008 № 288, за якими рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 у даній справі було звернуто стягнення на належне ТОВ «АРМ Груп-Україна» майно в рахунок погашення наявної у останнього заборгованості перед ПАТ «ВТБ Банк» в сумі 1 531 717, 36 євро, а саме - на квартиру АДРЕСА_1 .

Також у вказаному судовому наказі заявник просить замінити боржника (ТОВ «АРМ Груп-Україна») на фізичну особу ОСОБА_1 , яка є новим власником вищезазначеного предмета іпотеки, а значить - правонаступником боржника, до якої на підставі статті 23 Закону України «Про іпотеку» перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця у тому обсязі й на тих умовах, на яких вони належали ТОВ «АРМ Груп-Україна».

Крім того заявник просить поновити йому пропущений строк для пред`явлення судового наказу від 23.07.2013 до виконання, оскільки лише 30.07.2021 АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" набуло право вимоги до ТОВ «АРМ Груп-Україна» та йому не було відомо обставин щодо реалізації предмета іпотеки в межах виконавчого провадження, а отже, у заявника була відсутня можливість звернутися до суду з відповідною заявою у визначений законом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 вказана заява була прийнята до розгляду відповідно до положень ст. 334 ГПК України.

У судовому засіданні представник заявника свої вимоги про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні, а також про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Представники позивача (стягувача), відповідача (боржника) та заінтересованої особи ( ОСОБА_1 ) до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи без їх участі або про відкладення розгляду справи до суду не подали.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 5011-65/7617-2012 від 08.07.2013, яке набрало законної сили, позов ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «АРМ Груп-Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено частково, в рахунок погашення наявної у ТОВ «АРМ Груп-Україна» перед ПАТ «ВТБ Банк» кредитної заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 10-0603/46Г-07 від 05.03.2007 в сумі 1 531 717,36 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2012 становило 15 275 881,57 грн, звернуто стягнення на належне ТОВ «АРМ Груп-Україна» на праві власності майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 18.01.2008, а саме - на квартиру № 56 в будинку № 3 по вулиці Лютеранській у місті Києві, загальною площею 66,70 кв.м. Цим же рішенням встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною сторонами в іпотечному договорі від 18.01.2008 в сумі 2 179 000,00 грн, стягнуто з ТОВ «АРМ Груп-Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 321,00 грн.

23.07.2013 на виконання вказаного судового рішення був виданий судовий наказ № 5011-65/7617-2012, який в подальшому стягувач (ПАТ «ВТБ Банк») пред`явив до виконання, у зв`язку з чим 17.09.2013 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Також судом встановлено, що постановою Господарського суду Донецької області від 07.05.2014 у справі № 905/9178/13 боржника у даній справі - ТОВ «АРМ Груп-Україна» визнано банкрутом, внаслідок його фінансової неспроможності відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.04.2014 у справі № 905/9178/13 грошові вимоги ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «АРМ Груп-Україна» визнано на суму 1 218,00 грн. - як зобов`язання першої черги, та 22 075 566,31 грн. - як грошові зобов`язання, забезпечені заставою майна боржника, а саме - квартирою № 56 в буд. № 3 по вул. Лютеранській у м. Києві.

Окрім того ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2015 у справі № 905/9178/13 також визнано поточні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» в загальному розмірі 2 922 073,82 грн, з яких: 2 920 855,82 грн. - грошові зобов`язання четвертої черги та 1 218,00 грн. - грошові зобов`язання першої черги.

У зв`язку з визнанням боржника банкрутом, 28.08.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла станом на дату її прийняття), відтак, оригінал виконавчого документа, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.03.2014 № НОМЕР_1 та постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження направлено до Господарського суду Донецької області, який ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Окремо судом встановлено, що 10.06.2021 відбулись відкриті торги щодо реалізації майна «ВТБ Банк» (продажу права вимоги) за лотом № GL0N619755, до якого були включені, зокрема, майнові права за кредитними договорами, що укладені з юридичними особами, а також майнові права за договорами іпотеки та застави.

Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом електронного аукціону № GFD001-UA-20210604-98510 від 10.06.2021, переможцем торгів стало Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус".

30.07.2021 року між АТ "ВТБ Банк" та АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" був укладений договір про відступлення прав вимоги № 32-КБ (далі - договір відступлення), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за № 2344, відповідно до якого право грошової вимоги за договором про надання банківської гарантії № 10-0603/46Г-07 від 05.03.2007, укладеним між ЗАТ "Внєшторгбанк (Україна)" та ТОВ "АРМ Груп-Україна", та іпотечним договором від 18.01.2008, укладеним між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "АРМ Груп-Україна", перейшло до АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" (п. 72 додатку № 1 до договору № 32- КБ про відступлення прав вимоги від 30.07.2021, п. 16 додатку № 3 до договору № 32- КБ про відступлення прав вимоги від 30.07.2021).

У відповідності до п. 1 цього договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3 та додатку № 4 до цього договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), кредитними угодами, договорами про надання банківських гарантій, договорами переведення боргу, договорами про відкриття кредитної лінії, договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорами про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії, договорами про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3 та додатку № 4 до цього договору (далі - основні договори, права вимоги).

Згідно з п. 2 договору відступлення новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати оплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, право одержати переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців/заставодавців, зазначених у додатку № 3 та додатку № 4 до цього договору, у порядку, визначеному основними договорами, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Цивільним кодексом України та іншими актами чинного законодавства України, у разі наявності у банку такого переважного права, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків тощо), що випливають з умов основних договорів, за рахунок майна, вказаного у договорах іпотеки/застави та додатках до цих договорів, зазначених у додатку № 3 та додатку № 4 до цього договору, право на застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та/або пред`явлення вимог щодо повернення майна за нікчемними правочинами, - стягнення заборгованості чи інші способи захисту (стягнення, звернення стягнення на іпотеку тощо) в порядку застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 4 договору відступлення АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" сплатило обумовлені сторонами грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 71 від 01.07.2021.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (статті 516 Цивільного кодексу України).

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно зі ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Також згідно з ч. 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже на підставі наведених приписів закону та з урахуванням встановлених обставин у справі суд дійшов висновку, що у судовому наказі № 5011-65/7617-2012 від 23.07.2013 від 23.07.2013 відбулась заміна сторони стягувача з ПАТ «ВТБ Банк» на АТ «ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус", відтак, заява нового кредитора в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо заміни боржника у виконавчому провадженні колегія суддів врахувала наступне.

Так, обґрунтовуючи підстави для заміни боржника у судовому наказі, заявник вказує, що предмет іпотеки, який належав боржнику (ТОВ "АРМ Груп-Україна") на праві власності та на який судовим рішенням було звернуто стягнення, в подальшому неодноразово відчужувався та був переданий в наступну іпотеку теперішньому власнику ОСОБА_1 на підставі рішення Печерського суду м. Києва від 05.04.2016 у справі № 757/1177/16-ц. Заявник зазначає, що таке відчуження стало можливим через вилучення шахраями з Державних реєстрів записів про іпотеку та заборону відчуження іпотечного майна, і відбулося без згоди іпотекодержателя, що є незаконним. Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 набула у власність майно, яке обтяжене іпотекою, то заявник вважає, що відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» до неї перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця, у тому обсязі й на тих умовах, на яких вони належали ТОВ «АРМ Груп-Україна», а отже, наявні підстави для заміни боржника у виконавчому документі його правонаступником.

Проте суд не погоджується з такими доводами заявника.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Тобто процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Разом з тим заявник не довів наступництво ОСОБА_1 у спірних кредитних відносинах, що розглядались судом по суті заявленого банком позову до ТОВ "АРМ Груп-Україна", яке порушивши основне зобов`язання, мало заборгованість за договором банківської гарантії і виступило іпотекодавцем нерухомого майна, власником якого у подальшому стала ОСОБА_1 , але вже на інших підставах - не пов`язаних з виконанням основного (кредитного) зобов`язання, за інших обставин та за участю інших осіб, що не були учасниками даної справи, і ніяким чином не пов`язані з предметом спору, що розглядався судом по суті заявленого позову.

З огляду на викладене суд відхиляє посилання АТ «ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" на статтю 23 Закону України «Про іпотеку», оскільки передбачений нею перехід обтяження нерухомого майна іпотекою до нового власника не зумовлює автоматичне правонаступництво боржника, зокрема, в частині переходу до нього прав і обов`язків позичальника (за договором банківської гарантії, що містив елементи кредитного договору), чи обов`язку боржника щодо сплати заборгованості в сумі 15 275 881,57 грн.

При цьому, вирішуючи питання про заміну боржника правонаступником, суд зобов`язаний керуватися доказами, які беззаперечно підтверджують факт настання матеріального правонаступництва за конкретним предметом спору та відносно конкретного учасника у відносинах, щодо яких виник спір.

Проте заявник (АТ «ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус"), звертаючись до суду із заявою про заміну боржника правонаступником в порядку статті 334 ГПК України, не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 фактично стала правонаступником боржника у кредитних відносинах за договором про надання банківської гарантії № 10-0603/46Г-07 від 05.03.2007, укладеним між ЗАТ "Внєшторгбанк (Україна)" та ТОВ "АРМ Груп-Україна", та іпотечним договором від 18.01.2008, укладеним між ВАТ "ВТБ Банк" і ТОВ "АРМ Груп-Україна". Також заявник не надав доказів того, що ОСОБА_1 має боргові зобов`язання перед банком (його правонаступником) і такі зобов`язання були визнані нею, як новим власником іпотечного майна. У той же час з матеріалів справи слідує, що саме право власності на об`єкт іпотеки є спірним питанням та є предметом розгляду спору про право, яке не може бути вирішене шляхом заміни боржника у виконавчому провадженні.

Разом з цим слід зазначити, що положеннями Цивільного та Господарського кодексу України визначена цивільно-правова (господарсько-правова) відповідальність, основними ознаками якої є те, що підставою відповідальності учасника відносин є вчинене ним правопорушення, і такий учасник відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов`язання чи порушення правил здійснення діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення (ст. 218 ГК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Наведені норми визначають обов`язок особи самостійно нести відповідальність за взятими зобов`язаннями лише у разі їх порушення, хоча і передбачають можливість звільнення від відповідальності чи заміну зобов`язаної сторони.

Отже, за загальним правилом покладення обов`язку боржника на третю особу є можливим не інакше, як за волею такої особи, чи заміни у визначеному порядку в результаті універсального правонаступництва (переходу прав та обов`язків), чи заміни, яка слідує за передачею певного активу (права).

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні заяви АТ «ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні у справі № 5011-65/7617-2012 на ОСОБА_1 слід відмовити.

Також заявник просить поновити йому пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час видачі судового наказу) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив 1 рік.

Так, згідно з наказом Господарського суду м. Києва № 5011-65/7617-2012 від 23.07.2013 строк його пред`явлення до виконання був визначений до 23.07.2014.

Відповідно до пункту 1 частини першої, та частини другої ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Як уже зазначалося, 17.09.2013 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 за судовим наказом у даній справі, а 28.08.2014 - постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження у зв`язку з визнанням боржника банкрутом на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», судовий наказ повернуто до Господарського суду Донецької області, який виніс постанову про визнання ТОВ «АРМ Груп Україна» банкрутом.

Відповідно до частини 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред`явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв`язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Отже, враховуючи повернення державним виконавцем судового наказу 28.08.2014, строк на його пред`явлення до виконання з цього часу поновився на 1 рік та сплив 28.08.2015.

При цьому суд враховує, що Законом України від 02.06.2016 "Про виконавче провадження", який набрав чинності 05.10.2016, строк пред`явлення до виконання судових наказів, виданих після набрання ним чинності, а також судових наказів, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016, було збільшено до трьох років.

Однак, враховуючи, той факт, що за наказом у справі № 5011-65/7617-2012 від 23.07.2013, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 28.08.2015, тобто до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» (05.10.2016), положення Закону України «Про виконавче провадження» у новій редакції в даному випадку не застосовується.

Таким чином судом встановлено, що строк пред`явлення до виконання судового наказу в даній справі сплив, а правонаступник стягувача - пропустив вищезазначений процесуальний строк.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час розгляду даної заяви) стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналогічні положення закріплено також і в ч. 1 ст. 329 ГПК України, якою визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. При цьому при зверненні до суду із заявою про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причин пропуску строку, а в разі необхідності - з поданням необхідних доказів.

Отже в кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску такого строку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.

У даному випадку суд приймає до уваги, що строк пред`явлення до виконання судового наказу № 5011-65/7617-2012, виданого Господарським судом міста Києва 23.07.2013, був пропущений не з вини заявника, адже АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус» набуло право вимоги до ТОВ «АРМ Груп-Україна» за кредитним зобов`язанням, забезпеченим договором іпотеки, лише 30.07.2021. Також суд враховує, що виконавчий документ був направлений (а в подальшому - і повернутий) до Господарського суду Донецької області у межах судової справи про банкрутство ТОВ «АРМ Груп-Україна», у зв`язку з чим у заявника була відсутня можливість встановити, які дії були вчинені на виконання судового наказу, що підтверджується матеріалами справи.

У той же час рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2013 № 5011-65/7617-2012, яке відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковим для виконання на всій території України, залишається невиконаним.

Отже, у даному випадку колегія суддів вважає, що заявник пропустив строк для пред`явлення наказу до виконання у зв`язку з обставинами, які від нього не залежали, а відтак - причини пропуску такого строку визнаються судом поважними, у зв`язку з чим суд поновлює заявнику відповідний процесуальний строк.

За таких обставин заява АТ «ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 52, 234, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" про заміну стягувача та боржника у виконавчому документі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задовольнити частково.

Замінити стягувача у наказі Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 № 5011-65/7617-2012 - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, проспект Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код 33745560) на його процесуального правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" (03035, місто Київ, вул. Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, ідентифікаційний код 43515433).

Поновити Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 № 5011-65/7617-2012.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина оголошені в судовому засіданні 22 лютого 2024 року.

Повний текст ухвали складений 27 лютого 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десятиденного строку.

Головуючий суддя Головіна К.І.

Судді Літвінова М.Є.

Мудрий С.М.