Рішення

від 27.02.2024 по справі 918/1320/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1320/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПРОМІНДУСТРІЯ"

до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення заборгованості 206 782,89 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПРОМІНДУСТРІЯ" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення заборгованості 206 782,89 грн., з яких 165 000,00 грн. - основний борг, 17 367,42 грн. - інфляційні втрати, 6 333,28 грн.- 3% річних, 18082,19 грн. - пеня.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив поставку товару відповідачу - згідно укладеного Договору поставки №100222/1 від 10.02.2022. Проте відповідач не оплатив кошти за отриманий товар у строки, обумовлені Договором.

Згідно з умовами договору поставки №100222/1 від 10.02.2022 позивач поставив відповідачу товару на суму 330 00,00 грн., проте відповідач виконав свої зобов`язання за договором частково, сплатив вартість поставленого товару не в повному обсязі. Заборгованість відповідача за договором поставки товару за видатковою накладною №14 від 22.07.2022 р. складає 165 000,00 грн.

Відповідно до п. 8.3 Договору, у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Тому посилаючись на умови Договору та на ст.625 ЦК України позивач нарахував 18082,19 грн. пені, 6 333,28 грн. 3% річних, 18 367,42 грн. інфляційних втрат.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача борг та нараховані санкції. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 26.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНДУСТРІЯ" залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПРОМІНДУСТРІЯ" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів, які ідентифікують особу, що підписала позов Філь А.В. (паспорт громадянина України, документ щодо РНОКПП тощо).

27.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПРОМІНДУСТРІЯ" надійшла заява про усунення недоліків, надано копію паспорта громадянина України Філь А.В .

Ухвалою від 27.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання по суті на 23 січня 2024 р. на 10:45 год.

08.01.2024 до Господарського суду Рівненської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПРОМІНДУСТРІЯ" Філя Анатолія Вікторовича надійшла заява про участь в судовому засіданні по справі 918/1320/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 09.01.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПРОМІНДУСТРІЯ" Філя Анатолія Вікторовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/1320/23 задоволено.

22.01.2024 до Господарського суду Рівненської області від представника Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою від 23.01.2024 розгляд справи відкладено на 13 лютого 2024 року на 09:30 год.

19.02.2024 до Господарського суду Рівненської області від представника Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 13.02.2024 розгляд справи відкладено на 27 лютого 2024 року на 09:20 год.

У судове засідання 27.02.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися. Про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи, що неявка учасників не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПРОМІНДУСТРІЯ" (Позивач, Постачальник) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (Відповідач, Покупець) був укладений Договір поставки №100222/1 від 10 лютого 2022 року, згідно пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар, партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Рахунках- фактурах / або Специфікаціях (додатках) до цього Договору чи визначеними в порядку передбаченому цим Договором (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 4.1.1. Договору Постачальник направляє Покупцю письмове замовлення, що являє собою рахунок- фактура та/або Специфікацію, на електронну адресу із зазначенням асортименту та кількості партії товару. В замовленні також вказується кінцевий пункт доставки. Доставка Товару здійснюється за рахунок Постачальника.

Згідно з п. 4.1.2. Договору у замовленні зазначаються строк постачання, вартість Товару, кількість та його асортимент. Відповідно до п. 3 ст. 205 ЦК України умови щодо строків поставки і оплати партії товару, та/або інші умови, визначені рахунком-фактурою, вважаються узгодженими Покупцем, якщо протягом двох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від нього не надійшло зауважень на електронну адресу Постачальника у відповідь на отриманий лист із зазначенням умов щодо відповідної партії Товару. Партія Товару, що поставляється відповідно до Специфікацій вважається погодженою за умови її підписання.

Найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість партії товару буде відображена в рахунках- фактурах та видаткових накладних. Також на окремі партії Товару Сторони можуть укладати Специфікації (додатки) з уточненням окремих умов поставки (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору поставка товару здійснюється на базисних умовах постачання згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року, визначеним у рахунку-фактурі та/або Специфікації.

Товар вважається таким, що переданий Постачальником та прийнятий Покупцем після підписання уповноваженими представниками обох Сторін видаткових накладних. Підписанням видаткових накладних Покупець приймає кількість Товару, його асортимент та ціну (п. 4.4. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору оплата товару Покупцем здійснюється з відтермінуванням у 30 банківських днів з моменту поставки відповідної партії Товару. Дата поставки - дата, яка вказана у видаткових накладних.

Відповідно до п. 12.1. Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання зобов`язань, що виникли в період дії Договору - до їх повного виконання. З моменту підписання даного договору всі попередні усні і письмові домовленості сторін щодо предмету даного договору вважається такими, що втратили силу.

Договір підписаний позивачем та відповідачем, та скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар загальною вартістю - 330000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №14 від 21.07.2022 року на суму 330000,00 грн. (а.с.6).

Видаткова накладна підписана Покупцем та Постачальником.

Як встановлено судом, поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі. Заперечень Замовника щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.

Відповідач 19.07.2022 здійснив часткові оплати за поставку Товару на суму 165 000,00 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів сплати коштів у сумі 165 000,00 грн.

За порушення умов Договору та посилаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 18 082,19 грн пені, 17 367,42 грн інфляційних втрат та 6 333,28 грн. 3% річних.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає порушеними свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність простроченої заборгованості підтверджена належними та допустимими доказами .

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 165 000,00 грн. основного боргу.

Керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 6 333,28 грн. 3% річних та 17 367,42 грн інфляційних втрат.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 р. у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 р. у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 р. у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018р. у справі №904/4593/17, від 13.06.2018 р. у справі №912/2708/17, від 22.11.2018 р. у справі №903/962/17, від 23.05.2018 р. у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 р. у справі №757/12160/17-ц, від 02.09.2020 р. у справі № 802/1349/17-а, від 22.04.2020 р. у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 р. у справі № 911/2845/18.

Перевіривши за допомогою онлайн-системи "Ліга-Закон" здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 6 333,28 грн. 3% річних та 17 367,42 грн. інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст. 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.3 Договору, у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем нараховано 18 082,19 грн пені. Здійснивши перерахунок суд встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення 18 082,196 грн пені, 6 333,28 грн 3% річних та 17 367,42 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, про стягнення з відповідача на користь позивача 165 000,00 грн. основного боргу, 18 082,19 грн. пені, 17 367,42 грн інфляційних втрат та 6 333,28 грн. 3% річних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 3 101,74 грн.

Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 3 101,74 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50, код ЄДРПОУ 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПРОМІНДУСТРІЯ" (49000, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, 26, код ЄДРПОУ 41861059) - 165 000 (сто шістдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 18 082 (вісімнадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 19 коп пені, 6 333 (шість тисяч триста тридцять три) грн. 28 коп. 3% річних, 17 367 (сімнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн 42 коп. інфляційних втрат та 3 101 (три тисячі сто одну) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28 лютого 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.