Ухвала

від 26.02.2024 по справі 925/954/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 лютого 2024 року м. Черкаси справа № 925/954/21(925/1302/23)

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Торг- 2005" (м. Черкаси) до товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" (м. Київ) про визнання недійсним пункту генерального договору фінансового лізингу та стягнення 1 620 187,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- визнання недійсним п. 11.9 генерального договору фінансового лізингу № 239-Г, укладеного 25.05.2017 між ТОВ "УЛФ-Фінанс" та ТОВ "Союз-Торг- 2005";

- стягнення 1 620 187,00 грн. сплачених як відшкодування вартості предмета лізингу за договором фінансового лізингу № 239-01/05/17-Г від 25.05.2017 Генерального договору фінансового лізингу № 239-Г від 25.05.2017.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2024 року в позові відмовлено повністю.

16.02.2024 від представника відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", через електронний суд надійшла заява про розподіл судових витрат і ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути із позивача 29 308,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за результатами вирішення спору.

Одночасно заявник просить визнати поважною причину пропуску строку на подання цієї заяви із доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу і просить суд відновити пропущений строк.

З матеріалів справи вбачається, що у додаткових письмових поясненнях у справі від 23.01.2024 і до часу закінчення судових дебатів (а.с. 170), відповідач повідомив, що ним в порядку ч. 8 ст.129 ГПК України докази, які підтверджують витрати на адвокатську допомогу, будуть подані суду та стороні після ухвалення рішення у справі.

Рішення у справі прийнято судом 01 лютого 2024 року.

В засіданні 01.02.2024 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення в присутності лише представника позивача, оскільки через затримку часу початку засідання 01.02.2024 (призначено на 15:30 год), а розпочато о 16:04 год. (протокол а.с. 196), засідання проведено не у повному складі представників сторін.

Представник відповідача дійсно не був присутнім у засіданні при розгляді справи 01.02.2024, оскільки вчасно прибувши в засідання для участі в ньому в режимі ВКЗ, через затримку його початку, вже на той час приймав участь в іншому засіданні, про що поставив суд до відома.

Оголошена в засіданні 01.02.2024 вступна та резолютивна частина рішення не була розміщена в електронному суді, з повним текстом рішення у ДР судових рішень відповідач міг ознайомитися з 13.02.2024 року.

За правилами ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже оскільки відповідач попередив, що буде подавати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення (01.02.2024), то 5денний строк для цього закінчився 06.02.2024.

Натомість заява про розподіл судових витрат із доказами від відповідача надійшла суду 16.02.2024 через систему Електронний суд.

Відповідач чітко не мотивує причину пропуску цього строку, вказуючи лише на те, шо не був присутнім при оголошенні рішення у справі, а повний текст рішення було оприлюднено в ДР лише 13.02.2024.

Запереченням від 19.02.2024 на заяву ТОВ "УЛФ-Фінанс" про розподіл судових витрат позивач, зокрема, просить суд залишити заяву відповідача без розгляду через пропуск строку на її подання.

При вирішенні питання дотримання строку звернення відповідача до суду із заявою про розподіл судових витрат та доказами їх понесення, судом встановлено наступне:

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку, виходячи з власного переконання.

В засіданні 23 січня 2024 року судом зі сторонами було обговорено всі обставини та докази, які були необхідними їм для доведення їх позицій у спорі і засідання було відкладено виключно через наполягання представника позивача на перевірці дати фактичного зарахування коштів на рахунок відповідача, якими остаточно було оплачено лізинговий автомобіль.

Отже обом сторонам було зрозуміло, що в засіданні 01.02.2024 буде прийнято рішення у спорі.

Відповідач не надав суду доказів, що судом його було позбавлено можливості взнати результат судового засідання 01.02.2024, щоб з цієї дати відраховувати 5 днів на подання суду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із поданням необхідних доказів.

Крім того, до заяви від 16.02.2024 відповідач подав Акт приймання-передачі правової (правничої ) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 18.03.2020, датований 25 січня 2024 року на суму 29 308,00 грн. Копію вказаного Договору від 18.03.2020 відповідач приклав суду до заяви, хоча теж володів ним до часу прийняття рішення у справі.

Тобто, ще до часу прийняття рішення у справі 01.02.2024, у відповідача були в наявності всі необхідні йому докази про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, які він не подав суду в останнє засідання, не маючи у цьому перешкод.

Положеннями ч. 1 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Оскільки докази про понесені витрати на професійну правничу допомогу, які прикладені відповідачем до його заяви від 16.02.2024 про розподіл судових витрат, були складені ще до часу прийняття рішення у справі і могли бути подані навіть в засідання 01.02.2024, то суд приходить до висновку, що у відповідача не було ніяких об`єктивних перешкод для вчасного звернення до суду із доказами, поданими до заяви про розподіл судових витрат, як до часу прийняття рішення, так і протягом 5 днів після його прийняття.

Поважність причини пропуску процесуального строку завжди пов`язується із наявністю об`єктивних перешкод і труднощів, які не залежали від волевиявлення відповідача, тобто, він позбавлений на них впливу для вчинення певної процесуально значимої дії.

Наявності таких обставин відповідачем не доказано, у поновленні процесуального строку на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, тому заяву відповідача від 16.02.2024 про розподіл судових витрат слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 129, 221, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" у поновленні строку на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про розподіл судових витрат і ухвалення додаткового рішення від 16.02.2024 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських