Ухвала

від 26.02.2024 по справі 927/154/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/154/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., за участю секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою

кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС",

код ЄДОПОУ 39568070, проспект Мінський, буд. 4, м. Київ, 04201,

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ",

код ЄДРПОУ 43485509, вул. Київська, буд. 85а, с. Євминка, Козелецький район, Чернігівська область, 17071,

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники учасників справи: в судове засідання не з`явились;

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи.

До Господарського суду Чернігівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС" (далі кредитор або заявник) із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" (далі боржник), у зв`язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість у розмірі 799 686,80 грн, на підставі статей 8, 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування вищезазначеної заяви кредитор посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" не виконало своїх зобов`язань, які виникли на підставі Договору поставки №22АТР02/05-1 від 02.05.22 в частині оплати у встановлені строки за поставлений товар, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 362 686,80 грн та на підставі Договору №07/02-1 про надання зворотної фінансової допомоги від 07.02.22 в частині повернення у встановлений договором строк фінансової допомоги у розмірі 437 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.24 справа передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 12.02.24 вказана вище заява була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 26.02.24; запропоновано боржнику до дати проведення підготовчого засідання надати до господарського суду та заявнику: відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; документи, що підтверджують фінансовий та майновий стан (баланс на останню звітну дату, тощо), відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; відомості про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження у справі; відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу. Крім того, пунктом 10 ухвали зобов`язано боржника невідкладно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Ухвала суду від 12.02.24 була направлена заявнику до його електронного кабінету та отримана останнім 12.02.24, 18:46, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.

У зв`язку з відсутність станом на день прийняття заяви до розгляду зареєстрованого у боржника електронного кабінету, ухвала від 12.02.24 була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" та отримана останнім 21.02.24, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0600087435404 від 13.02.24.

Боржником, у свою чергу, відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано не було.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 26.02.24 підготовчому засіданні учасники справи не скористались.

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Суд вважає за можливе розглянути заяву кредитора у судовому засіданні без участі осіб, які не прибули.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами першою, другою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування органу (суб`єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Таким чином, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Досліджуючи підстави виникнення грошових вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" зареєстроване (код ЄДРПОУ 43485509) в якості суб`єкта господарювання 04.02.2020 року, основний вид діяльності за КВЕД 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, та інші: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, місцезнаходження: вул. Київська, буд. 85а, с. Євминка, Козелецький район, Чернігівська область, 17071.

Відповідно до змісту заяви, боржник-Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" має невиконані перед кредитором зобов`язання у розмірі 799 686,80 грн, в тому числі: у розмірі 362 686,80 грн за Договором поставки №22АТР02/05-1 від 02.05.22 та у розмірі 437 000 грн за Договором №07/02-1 про надання зворотної фінансової допомоги від 07.02.22.

Так, в обґрунтування наявності боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" у розмірі 362 686,80 грн за Договором поставки №22АТР02/05-1 від 02.05.22 перед кредитором заявник посилається на наступне.

02.05.2022 року між кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС" (іменується-Постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" (іменується-Покупець) уклали договір поставки №22АТР02/05-1 (надалі Договір поставки).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити: засоби захисту рослин, насіння, мікродобрива та іншу хімічну продукцію, надалі іменовані «Товар», в порядку та на умовах, визначених даним Договором. Номенклатура, кількість, ціна кожної конкретної партії Товару вказується в специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2, 2.4. Договору завантаження Товару, доставка Товару за адресою Покупця, розвантаження Товару та пов`язанні з цим операції здійснюються Покупцем за власний рахунок. Строк поставки товару вказується в специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору. Товар вважається переданим Покупцеві з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

У п. 3.1. Договору зазначено: «Ціна та строк оплати кожної конкретної партії Товару визначається на підставі затвердженої Сторонами Специфікації.

Пунктами 3.2 та 3.3. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів банківським переказом на поточний рахунок Постачальника. Сума договору визначається як сума вартості всього товару, що був поставлений за даним договором.

Пунктами 3.2 та 3.3. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів банківським переказом на поточний рахунок Постачальника. Сума договору визначається як сума вартості всього товару, що був поставлений за даним договором.

Зазначений договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662, статті 663, частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

У поданій заяві кредитор вказує на те, що за Договором поставки кредитор, як Постачальник, передав, а боржник, як Покупець, прийняв товар на суму 362 686,80 грн, згідно із специфікаціями до Договору, а саме:

1. Згідно із специфікацією №1 від 03.05.2022 до Договору сторони домовилися про поставку товару насіння кукурудзи «ДБ Адвей» в кількості 82 мішки, загальною вартістю 150 502,80 грн, що еквівалентно 4703,52 дол. США. Сторони домовилися, що розрахунки за цією специфікацією проводяться до 30.11.2022 року.

2. У специфікації №2 від 10.05.2022 до Договору сторони домовилися про поставку товару: гербіцид Рейсер, КЕ в кількості 150 л, загальною вартістю 95 040,00 грн, що еквівалентно 2971,50 дол. США. Сторони встановили, що розрахунки за цією специфікацією проводяться до 30.11.2022 року.

3. У відповідності до специфікації №3 від 11.05.2022 до Договору сторони домовилися про поставку товару Трент в кількості 15 л., загальною вартістю 1584,00 грн, що в еквівалентному співвідношенні становить 49,50 дол. США. Сторони встановили, що розрахунки за цією специфікацією проводяться до 30.11.2022 року.

4. У відповідності до специфікації №4 від 20.06.2022 до Договору сторони домовилися про поставку товару Міладар Дуо, КС в кількості 180 л., загальною вартістю 115 560 грн, що в еквівалентному співвідношенні становить 3 609 дол. США. Сторони встановили, що розрахунки за цією специфікацією проводяться до 30.11.2022 року.

В якості доказів кредитором надано копію зазначеного Договору поставки та копії зазначених вище Специфікацій.

Відповідно до умов п.п. 2.4., 2.5. Договору товар вважається переданим Покупцеві з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Право власності на товар переходить до Покупця в момент його фактичного одержання останнім відповідно до видаткової накладної.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать зокрема, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна тощо, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

У свою чергу, в матеріалах справи відсутні видаткові накладні, які, в розумінні діючого законодавства та пунктів 2.4., 2.5. договору №22АТР02/05-1 є належними та допустимими доказами прийняття відповідачем товару, а отже відсутні докази виникнення у боржника зобов`язань по Договору поставки.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна позиція, наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

З огляду на викладене, кредитором не надано належних доказів, які засвідчують право вимоги на суму 362 686,80 грн за Договором поставки №22АТР02/05-1 від 02.05.22.

Крім того, 07.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС", як надавач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ", як отримувач, укладено Договір №07/02-1 про надання зворотної фінансової допомоги (надалі Договір №07/02-1), відповідно до умов пункту 1.1 якого, в порядку і на умовах, визначених даним Договором, перша сторона зобов`язується надати другій стороні безвідсоткову зворотну фінансову допомогу, а останній зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений цим договором строк. Допомога надається на зворотній основі (п.1.2. Договору №07/02-1). Мета надання допомоги - поповнення обігових коштів для забезпечення господарської діяльності підприємства (п.2.1. Договору №07/02-1). Сума фінансової допомоги за даним Договором становить 500 000,00 грн Без ПДВ (п.3.1. Договору №07/02-1).

Перша сторона зобов`язується надати допомогу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати підписання Договору (п.4.1. Договору №07/02-1).

Допомога надається в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок другої сторони (п.4.2. Договору №07/02-1).

Відсотки за користування допомогою не нараховуються (п.4.3. Договору №07/02-1).

Строк повернення допомоги другою стороною встановлюється до 06 лютого 2023 року (п.5.1. Договору №07/02-1). Допомога повертається в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок першої сторони (п.6.1. Договору №07/02-1). Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печаткою і є дійсним до моменту його остаточного виконання (п.7.1. Договору №07/02-1).

Кредитор перерахував на рахунок боржника суму грошових коштів у загальному розмірі 437 000,00 грн., чим виконав свої зобов`язання за Договором. Вказане підтверджується копіями платіжних доручень №21 від 07.02.22 на суму 100 000,00 грн, №33 від 21.04.22 на суму 170 000,00 грн., №94 від 08.07.22 на суму 60 000,00 грн., №111 від 25.07.22 на суму 30 000,00 грн., №112 від 28.07.22 на суму 27 000,00 грн., №167 від 03.10.22 на суму 50 000,00 грн.

Згідно із положеннями частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На виконання умов Договору №07/02-1 кредитор перерахував боржнику 437 000 грн. зворотної фінансової допомоги, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Сторони у договірному порядку погодили, що суму позики за договором №07/02-1 потрібно повернути до 06.02.23.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що боржник свого обов`язку щодо повернення сум отриманої зворотної фінансової допомоги у встановлений Договором термін не дотримався, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 437 000,00 грн.

Доказів повного чи часткового повернення вказаної суми грошових коштів боржником до суду подано не було.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що обов`язок боржника з повернення позики на час звернення із заявою до суду настав.

Таким чином, станом на дату подання цієї заяви заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС" становить 437 000,00 грн.

Положення Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19.

Оскільки боржником не подано доказів оплати боргу по Договору №07/02-1 про надання зворотної фінансової допомоги від 07.02.22, господарський суд прийшов до висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС" грошові вимоги в розмірі 437 000,00 грн - є обґрунтованими і підтверджені наданими доказами та підлягають визнанню з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів. У визнанні вимог кредитора у розмірі 362 686,80 грн суд відмовляє з підстав, викладених вище.

Крім того, кредитором у цій справі сплачено судовий збір у сумі 30 280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 23.01.24.

Згідно з частинами 1,3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже визначений Господарського процесуального кодексу України перелік судових витрат не є вичерпним.

Кодекс України з процедур банкрутства не визначає у яку чергу підлягають погашенню судові витрати, в тому числі сплачений ініціюючим кредитором судовий збір та авансована грошова винагорода, проте передбачає погашення у першу чергу витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Оскільки авансування грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство, як і сплата судового збору, передбачені Кодексом, суд приходить до висновку, що і судовий збір, і авансування винагороди арбітражного керуючого належать до судових витрат, які підлягають погашенню у першу чергу.

Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 дійшов висновку, що боржника (фізичну особу) не позбавлено можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати грошової винагороди до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність цієї особи.

Судом встановлено, що станом на день звернення до суду ініціюючим кредитором авансування грошової винагороди на депозитний рахунок суду не здійснювалось. У свою чергу, в матеріалах справи наявний Договір від 16.01.24 авансування винагороди арбітражного керуючого, який був укладений між арбітражним керуючим Подою В.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС", за умовами якого кредитор зобов`язується здійснити авансування инагороди арбітражному керуючому в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за три місяці виконання повноважень розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ-ПОЛІССЯ», а арбітражний керуючий зобов`язується виконувати обов`язки майна у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ-ПОЛІССЯ», далі-боржник (п.1). Кредитор зобов`язаний здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків розпорядника майна боржника (п.3). Оплата послуг за цим договором має бути проведена до 3 числа кожного наступного місяця (п.4).

Таким чином, вимоги кредитора підлягають визнанню у сумі 467 280 грн, з якої: 437 000 грн основного боргу, та 30 280,00грн витрат зі сплати судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Щодо визнання заявленого до стягнення кредитором суми авансованої винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень у розмірі 60300,00грн., суд зазначає, що вирішення питання про включення суми авансування до реєстру вимог кредиторів має бути розглянуте після фактичної оплати винагороди за умови подання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 39 Кодексу про банкрутство, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про:

- відкриття провадження у справі;

- відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 39 Кодексу про банкрутство, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

За змістом ч. 13 ст. 39 Кодексу про банкрутство, процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, в той час як докази, надані заявником в обґрунтування вимог, викладених в заяві, свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 8 ст. 39 Кодексу про банкрутство, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

Відповідно до п.2-1 прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Заява ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого Поди Вячеслава Володимировича (свідоцтво №886 від 23.04.2013, АДРЕСА_1 ) для виконання повноважень розпорядника майна. До заяви додано заяву арбітражного керуючого Поди Вячеслава Володимировича про участь у справі про банкрутство з додатком.

Ч. 3 ст. 28 Кодексу про банкрутство встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Перевіривши заяву арбітражного керуючого Поди В.В. на участь у справі про банкрутство боржника на відповідність її кандидатури вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, у тому числі включення арбітражного керуючого до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, судом встановлено відповідність арбітражного керуючого зазначеним вимогам.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ-ПОЛІССЯ"; призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича.

Згідно з ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, слід здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст. ст. 2, 28, 30, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" (код ЄДРПОУ 43485509).

2.Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС" у розмірі 467 280 грн, з яких 437 000 грн. - основного боргу, 30 280 грн. судового збору та 60 300,00 грн. витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому.

3.У визнанні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТЕРРА РЕНЕСАНС" (у розмірі 362 686,80 грн боргу по Договору поставки №22АТР02/05-1 від 02.05.22 та 60 300 грн авансування грошової винагороди) відмовити.

4.Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТ - ПОЛІССЯ" (код ЄДРПОУ 43485509) на 170 календарних днів, до 13.08.2024 року.

5.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

6.Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича (свідоцтво №886 від 23.04.2013, АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ).

7.Зобов`язати розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 08.04.2024 року.

8.Строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна встановити до 18.04.2024 року.

9.Попереднє засідання суду призначити на "22" квітня 2024 року на 10:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №301.

10.Оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному вебпорталі судової влади України, текст якого додається.

11.Копії даної ухвали надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна Поді В.В., ЦОП Козелецької ДПІ (17000, Чернігівська обл., Чернігівська р-н., смт. Козелець, вул. Толстого 34А, ch.official@tax.gov.ua), Козелецький районний суд Чернігівської області (вул. Свято-Преображенська, 7, смт. Козелець, Чернігівська область, 17001, inbox@kz.cn.court.gov.ua), Чернігівському окружному адміністративному суду (вул. Київська, 23, м. Чернігів, 14005, inbox@adm.cn.court.gov.ua), Козелецький відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (17000, смт. Козелець,, вул. Комсомольська, буд. 30-А, info@kz.cn.dvs.gov.ua ), Центр надання адміністративних послуг Козелецької районної державної адміністрації (17000, Чернігівська обл., смт. Козелець, вул. Соборності, 27, e-mail: kzadm@cg.ukrtel.net) та Сектор з питань банкрутства у Чернігівській області Управління банкрутства Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, e-mail: bankrutstvo@cn.minjust.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 28.02.24.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.