Рішення

від 27.02.2024 по справі 277/1849/23

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/1849/23

Номер рядка звіту 7

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"27" лютого 2024 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

прокурора Мельник І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області, який подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендком-Центр» про припинення права власності на часток земельних ділянок, шляхом їх конфіскації

ВСТАНОВИВ:

Керівник Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендком-Центр», в якому просив припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 в розмірі 3/4 частки на земельну ділянку площею 2,0539 га та в розмірі 3/4 частки на земельну ділянку площею 0,1236 га, шляхом їх конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації та згідно інформації УДМС України у Житомирській області документована посвідкою на постійне проживання, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 15.09.2015 року державним нотаріусом Ємільчинської державної нотаріальної контори Житомирської області, набула право спільної часткової власності в розмірі 3/4 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1821786600:02:000:0150 площею 2,0539 га, розташовану на території Симонівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (на даний час - Ємільчинська територіальна громада Звягельського району Житомирської області).

15.09.2015 року ОСОБА_1 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: на 3/4 частки земельної ділянки із кадастровим номером 1821786600:02:000:0150 площею 2,0539 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису на право власності 11180274, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 725406318217).

При цьому, зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 передала у оренду ТОВ «ЛЕНДКОМ-ЦЕНТР» на підставі договору оренди землі б/н від 18.09.2015 року, укладеного на 10 років з правом пролонгації.

Також ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 15.09.2015 року державним нотаріусом Ємільчинської державної нотаріальної контори Житомирської області, набула право спільної часткової власності в розмірі 3/4 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1821786600:02:000:0544 площею 0,1236 га, розташовану на території Симонівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (на даний час - Ємільчинська територіальна громада Звягельського району Житомирської області).

15.09.2015 року ОСОБА_1 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: на 3/4 частки земельної ділянки із кадастровим номером 1821786600:02:000:0544 площею 0,1236 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису на право власності 11180603, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 725427918217).

Разом з тим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст.ст.13, 14, 41 Конституції України та ст.ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 3/4 частки зазначених земельних ділянок.

Так відповідно до ч.4 ст.81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Невиконання іноземними особами та особами без громадянства вказаного обов`язку є підставою для примусового припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації за рішенням суду.

У зв`язку з вказаними обставинами, а також з метою захисту інтересів держави прокурор змушений звернутись до суду з вказаною позовною заявою.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала, просила його задовольнити, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у житомирській області в судове засідання не з`явився надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Лендком-Центр» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суд,і суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після прийняття спадщини 15.09.2015 року набула право власності на 3/4 частки земельної ділянки: кадастровий номер 1821786600:02:000:0150 площею 2,0539 га та на 3/4 частки земельної ділянки: кадастровий номер 1821786600:02:000:0544 площею 0,1236 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташована на території с. Симони Ємільчинського району Житомирської області (на даний час Ємільчинської територіальної громади Звягельського району Житомирської області).

Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та ксерокопіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом. (а.с. 15-19).

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст.19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Частиною ч.2 ст.81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч.2, 4 ст.145 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.145 Земельного кодексу України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на спірні частки земельних ділянок відповідач набула з 15.09.2015 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно, однак, у подальшому земельні ділянки нею не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч.4статті 81 Земельного кодексу України.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 ст.41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно пункту «е» ч.1 ст.140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п.«г» ч.1 ст.143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

Оскільки відповідач протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку її не відчужив, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити, шляхом примусового відчуження .

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст.348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 15.09.2015 року по час розгляду справи) не відчужила їх, тому наявні підстави для припинення її права власності на 3/4 частки земельних ділянок, шляхом конфіскації.

З відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого ним при подачі позову судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 22, 81, 125, 140, 145 ЗК України, ст.ст.346, 348 ЦК України, ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області, яку подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендком-Центр» про припинення права власності на часток земельних ділянок, шляхом їх конфіскації задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 в розмірі 3/4 частки на земельну ділянку з кадастровим номером 1821786600:02:000:0150 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25406318217) площею 2,0539 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Симонівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (на даний час - Ємільчинська територіальна громада Звягельського району Житомирської області), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 в розмірі 3/4 частки на земельну ділянку з кадастровим номером 1821786600:02:000:0544 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 725427918217) площею 0,1236 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Симонівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (на даний час - Ємільчинська територіальна громада Звягельського району Житомирської області), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Стягнути з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури (Житомирська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909950, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA598201720343110001000011049) судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ємільчинським районним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28.02.2024 року.

Суддя: В. В. Заполовський