Ухвала

від 27.02.2024 по справі 196/1326/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 196/1326/23

провадження № 61-2160ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Костюкова Д .Г., від 07 листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П., від 09 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання батька та дитини неповною сім`єю, встановлення факту самостійного утримання та виховання батьком дитини,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ляшківська сільська рада,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання батька та неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповною сім`єю, самостійного утримання та виховання батьком неповнолітньої доньки.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області

від 07 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.

08 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2024 року у цивільній справі № 196/1326/23.

За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Ухвала про відмову у відкритті провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 315 ЦПК України встановлено перелік фактів, які розглядаються в порядку окремого провадження, а частиною другою цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , в порядку окремого провадження, звернувся із заявою про встановлення фактів спільного проживання батька та неповнолітньої доньки неповною сім`єю, самостійного утримання та виховання неповнолітньої доньки батьком без участі матері, вказавши метою встановлення цих фактів - підтвердження одноосібних прав щодо неповнолітньої дитини та можливість вільної реалізації майнових прав донькою.

В обґрунтування заявлених фактів заявник послався на невиконання матір`ю її батьківських обов`язків, що, як правильно вважали суди, відповідно до вимог статті 155 Сімейного кодексу України (далі - СК України), може мати для неї негативні юридичні наслідки, зокрема притягнення до відповідальності, та суттєво впливає на її права та обов`язки в подальшому.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 СК України.

Виходячи зі змісту заяви ОСОБА_1 , судами зроблено висновок, що метою встановлення заявлених фактів є усунення матері від участі у вихованні дитини, а також можливість вчинення правочинів без отримання на це згоди матері.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість розгляду заявлених ОСОБА_1 вимог в порядку окремого провадження, оскільки із заяви вбачається спір про право, який виникає з сімейних правовідносин та має розглядатися в позовному провадженні.

Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права, на які посилався заявник у касаційній скарзі.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 09 січня 2024 року у цивільній справі № 196/1326/23.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников