Рішення

від 27.02.2024 по справі 140/32271/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/32271/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» (далі ТзОВ «Автодімсервіс», позивач) звернулось з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000448/2 від 30.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТзОВ «Автодімсервіс» (покупець) та фірмою «Delphi Diesel Systems LTD.» (продавець) 01.05.2017 укладено зовнішньоекономічний контракт №2017/05/01 відповідно до умов якого продавець зобов`язується постачати покупцеві автомобільні запасні частини, масло (моторне, трансмісійне, гідравлічне), гальмівну рідину, рекламну та сувенірну продукцію, товарні каталоги (далі товар) за найменуваннями, асортиментом (номенклатурою), ціною та кількістю погодженою сторонами на умовах FCA («Інкотермс-2010»).

28.06.2023 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці для проведення митного оформлення партії товару (51 товарна позиція) торгівельної марки «Delphi» уповноваженою особою приватним підприємством «СІА-БРОК» було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA205140051315U0.

Для підтвердження заявленої митної вартості разом з вказаною митною декларацією було подано документи, зокрема: контракт №01/05/17 від 01.05.2017; додаткові угоди до вказаного контракту; рахунок-фактуру (інвойс) №87112136 від 14.06.2023; автотранспортну накладну (CMR) від 27.06.2023; декларації про походження товару 87112136 від 14.06.2023 р.; прайс-лист виробника товару від 14.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.06.2023; рахунок на оплату №29 від 27.06.2023 послуг з перевезення; договір №1/03042023 на перевезення вантажу від 03.04.2023; заявку на перевезення вантажу №27/06/23 від 27.06.2023; договір про надання послуг митного брокера від 25.05.2012; копію митної декларації країни відправлення №23PL451010Е0690879 від 16.06.2023.

Заявлена митна вартість товару була визначена за основним методом у розмірі 3134 169,84 грн., до її складових включено (крім фактурної вартості) також вартість транспортування товару в сумі 4843,00 грн.

За наслідком розгляду поданих документів відповідачем було направлено електронне повідомлення про необхідність згідно статей 53, 54 Митного кодексу України (далі - МК України) в 10-ти денний термін надати додаткові документи.

У відповідь на вказане повідомлення позивачем 29.06.2023 було направлено відповідачу електронне повідомлення до якого долучено такі документи: інвойс №87112136, прайс лист до нього; Swift та інвойс, що підтверджують оплату по оцінюваних товарах, які були раніше оформлені; пакувальний лист; експортну декларації країни відправлення№23PL451010E0690879; видаткові накладні по оцінюваних товарах; картки рахунку №281 по товарах, зазначених у інвойсах; CMR.

Крім того, позивачем разом з додатково наданими документами було надіслано митному органу пояснення, що продавець (відправник) доставив товар на умовах FCA-Chelm до складу Pol-Cel SP. Z о.о., що вказано у інвойсі та відповідає умовам контракту №7 від 01.05.2017 року. Потім Pol-Cel SP. Z o.d. було надіслано товар позивачу згідно автотранспортної накладної від 27.06.2023. , коли послуги з перевезення оплачуються нами. Вказує, що з огляду на те, що згідно з п.3.5 контракту вантажно-транспортна накладна міжнародного зразка (CMR) є товаросупровідним документам, то відповідні відомості з CMR від 27.06.2023 є достатнім підтвердженням даних щодо відправника товару - Pol-Cel Sp.z.o.o.Позивачем було запропоновано відповідачу прийняти рішення щодо визнання митної вартості вказаних товарів без врахування 10-ти денного терміну, у зв`язку з відсутністю інших документів, що підтверджують митну вартість партії товару.

30.06.2023 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000448/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів, яка була заявлена в поданій митній декларації, та визначено митну вартість цих товарів за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби.

Заявлену митну вартість решти товару (50 товарних позиції) відповідач визнав і не коригував.

Рівень визначеної відповідачем у вказаний спосіб митної вартості товару №6 становив на рівні 4,48 дол.США/кг. за МД №UA205030/2023/010756 від 21.06.2023.

Внаслідок коригування митної вартості зобов`язання щодо сплати митних платежів за митне оформлення товару збільшено на 75 551,36 грн.

Відповідно до змісту графи 33 спірного рішення, підставами для його прийняття визнано наступне: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: згідно рахунка-фактури від 14.06.2023 №87112136 місце виставлення документа - Blonie, в автотранспортній накладній від 27.06.2023 місце завантаження зазначене Chelm; між містами Chelm та Blonie орієнтовна відстань 275 км, тобто невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту; згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.06.2023 №23PL451010E0690879 відправником зазначено Borgwarner Technologies Limited, що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від 27.06.2023 - Pol-Cel Sp.z.o.o.

Зазначене рішення слугувало підставою для видання відповідачем 30.06.2023 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002500, якою він повідомив про відмову в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: митна вартість товару №6 не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

В спростування доводів щодо доводів про те, що невідомо якою стороною контракту №201705/01 були понесені витрати на внутрішнє транспортування товару в країні експорту, позивач зазначає, що відповідно до міжнародних правил «Інкотермс-2010», при поставці на умовах FCA продавець доставляє товар вказаному покупцем перевізнику до названого місця, в свою чергу покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. З огляду на це положення, а також умови контракту №2017/05/01 та інвойсу №87112136 від 14.06.2023, згідно з якими товар поставлявся на умовах FCA-Chelm, позивач вважає зрозумілим той факт, що перевезення від міста Хелм, Польща до міста Луцьк здійснювалось за рахунок позивача, докази чого подавались відповідачу 28.06.2023 разом з митною декларацією №23UA205140051315U0, а відповідно до міста Хелм, Польща товар доставлявся за рахунок продавця.

З приводу посилання відповідача на те, що згідно копії митної декларації країни відправлення №23PL451010E0690879 від 16.06.2023 відправником вказано компанію Borgwamer Technologies Limited, що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від 27.06.2023 Pol-Cel Sp.z.o.o. зауважує, що відповідно до правил «Інкотермс-2010» при поставці на умовах FCA продавець зобов`язаний надати покупцю за власний рахунок в якості доказів поставки товару звичайні транспортні документи.

З урахуванням того, що товар поставлявся нам на умовах FCA-Chelm, відомості з наданої продавцем вантажно-транспортної накладної міжнародного зразка (CMR) від 27.06.2023 в тому числі щодо відправника товару - Pol-Cel Sp.z.o.o. є достатнім підтвердженням поставки цього товару саме Borgwarner Technologies Limited.

Вказує, що оскільки митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, зазначених в ч.2 ст.53 МК України, то можливі розбіжності цього документа з документами з даного переліку не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів, в зв`язку з чим посилання відповідача на нібито розбіжності в назвах відправників товару, вказаних в митній декларації країни відправлення від 16.06.2023 №23PL451010E0690879 та в автотранспортній накладній від 27.06.2023 як на підставу витребування додаткових документів не відповідає вимогам закону.

Крім цього, пропонуючи надати додаткові документи, відповідач не обґрунтував, яким чином ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, а так само висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, впливають на визначення митної вартості.

Позивач вважає прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та таким що підлягає скасуванню.

На думку позивача, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою особою було подано передбачені частиною другою статті 53 МК України необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, в зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).

Вважає, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, вказуючи в повідомленні від на відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, відповідач при цьому не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, у відповідача не було підстав вимагати в уповноваженої особи додаткові документи для підтвердження митної вартості, оскільки подані разом з МД документи містили всі необхідні дані для цього.

Окрім того, оскаржуване рішення не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач лише вказав в ньому номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару.

Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення в оскаржуваному рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, а самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Вказує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження нами митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю, тоді як відповідач в оскаржуваному рішенні посилався на митні декларації, де визначено митну вартість товарів не за одиницю товару, а за кілограм.

Наведене свідчить про те, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товари ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

З урахуванням викладеного вважає, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, тобто при винесенні оскаржуваного рішення він діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, що є підставою для скасування цього рішення. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.142, т.2).

У відзиві на позовну заяву (а.с.145-250, т.2 - а.с.1-74, т.3) представник відповідача проти позову заперечила та у його задоволенні просила відмовити з наступних підстав.

У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 року, статті 257 МК України, для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «Автодімсервіс» було подано МД №23UA205140051315U0 від 28.06.2023 на автозапчастини та перелік товаро-супровідних документів, зокрема: рахунок-фактура 87112136 від 14.06.2023; автотранспортна накладна №б/н від 27.06.2023; декларація про походження товару 87112136 від 14.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №29 від 27.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 27.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.06.2023 до 31.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 18.12.2017; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 29.01.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 27.04.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2017/05/01 від 01.05.17; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; договір (контракт) про перевезення №1/03042023 від 03.04.2023; договір (контракт) про перевезення заявка №27/06/23 від 27.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL451010E0690879 від 16.06.2023.

Вказує, що по МД №23UA205140051315U0 від 28.06.2023 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме за кодами 000, 105-2, 106- 2, 201-1.

Представник відповідача зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: - згідно рахунка-фактури від 14.06.2023 №87112136 місце виставлення документа BLONIE, в автотранспортній накладній від 27.06.2023 № б/н, місце завантаження зазначене CHELM; між містами CHELM та BLONIE орієнтовна відстань 275 км, тобто невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту; згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.06.2023 № 23PL451010E0690879 відправником зазначено Borgwarner Technologies Limited, що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від від 27.06.2023 № б/н - Pol-Cel Sp.z.o.o.

Зазначає, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які, із врахуванням спрацювання системи АСАУР, стали визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Згідно із статтями 53-54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларантом на вимогу митниці надано: платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 03.05.2023 та інвойс; видаткові накладні від 06.05.2023, від 16.05.2023, від 18.05.2023, від 19.05.2023, від 15.02.2023, від 10.04.2023, від 03.05.2023, від 05.05.2023; заява від 29.06.2023. Зазначаємо, що інвойс від 14.04.2023 №8711042 та оплата по інвойсу, а також видаткові накладні не стосується даного митного оформлення. Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю заявою №2 від 29.06.2023.

Таким чином, оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме товар №6 - на рівні 4.48 дол.США/кг за МД №UA205030/2023/010756 від 21.06.2023.

Спірний товар декларантом було оформлено у вільний обіг згідно МД №23UA205140052101U9 від 30.06.2023 р. з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

ТОВ «Автодімсервіс» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.

З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2023/000448/2 від 30.06.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законними та обґрунтованими та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив (а.с.75-78, т.3) позивач підтримав позовні вимоги та додатково зазначив, що заперечуючи проти позову, відповідач не наводить доводів, обґрунтованих посиланням на відповідні докази, щодо неможливості визначити митної вартості товару за ціною договору (за основним методом).

Крім того вказує, що у відзиві представник відповідача вказала, що рахунок-фактура (інвойс) №87112136 від 14.06.2023 містить вказівку на «Place and date of issue Blonie 14/06/2023», що на її думку в перекладі на англійську означає «Місце і дата видачі Блонє 14/06/2023». Однак, зауважує, що в повідомлені від 29.06.2023 митним органом переклад здійснено по-іншому, а саме «…згідно рахунку-фактури №87112136 від 14.06.2023 місце виставлення документа Blonie», що повністю відповідає дійсності, оскільки в цьому місті даний інвойс було оформлено (виставлено), а сам товар було завантажено в місті Хелм.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 01.05.2017 між ТзОВ «Автодімсервіс» (покупець) та фірмою Delphi Diesel Systems Ltd. (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №2017/05/01 відповідно до умов якого продавець зобов`язується постачати покупцеві автомобільні запасні частини, масло (моторне, трансмісійне, гідравлічне), гальмівну рідину, рекламну та сувенірну продукцію, товарні каталоги (далі товар) за найменуваннями, асортиментом (номенклатурою), ціною та кількістю погодженою сторонами.

Відповідно до пунктів 1.2.-1.5. вказаного контракту всі поставки здійснюються під час дії договору, регулюються умовами цього договору; покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити узгоджену сторонами ціну; підсумкова узгоджена ціна за товар вказується в рахунках-фактурах, що виставляються продавцем; товар в рамках дії договору поставляється зі складів продавця на умовах FCA («Інкотермс-2010»), якщо інше не вказано в інвойсі.

28.06.2023 з метою здійснення митного оформлення 51 товарна позиція декларантом приватним підприємство «СІА-БРОК» в інтересах позивача подано до Волинської митниці МД №23UA205140051315U0. Митна вартість визначена за першим методом - за ціною договору (контракту).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларантом було подано документи, зокрема: рахунок-фактура 87112136 від 14.06.2023; автотранспортна накладна №б/н від 27.06.2023; декларація про походження товару 87112136 від 14.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №29 від 27.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 27.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.06.2023 до 31.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 18.12.2017; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 29.01.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 27.04.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2017/05/01 від 01.05.17; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; договір (контракт) про перевезення №1/03042023 від 03.04.2023; договір (контракт) про перевезення заявка №27/06/23 від 27.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL451010E0690879 від 16.06.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на вказане повідомлення декларант надав митному органу додаткові документи: :інвойс №87112136 від 14.06.2023 та прайс лист до вказаного інвойсу; swift та інвойс, що підтверджують оплату по оцінюваних товарах як і були раніше оформлені (платіжна інструкція в іноземній валюті №111 від 03.05.2023); пакувальний лист до інвойсу №87112136; експортну декларацію країни відправлення №23PL451010E0690879, видаткові накладні по оцінюваних товарах №112826 від 19.05.2023, №111162 від 18.05.2023, №109609 від 16.05.2023, №100227 від 06.05.2023,№99184 від 05.05.2023, №97516 від 03.05.2023, №76656 від 10.04.2023, №31834 від 15.02.2023, картки рахунку№281 від 25.04.2023, 07.03.2023, 20.01.2023 по товарах зазначених у інвойсах, CMR.

У заяві вих. №2 віл 29.06.2023 позивач повідомив, що вважає наданий перелік підтверджуючих митну вартість документів вичерпним та просив прийняти рішення щодо визнання митної вартості без врахування 10-денного терміну. Додатково вказав, що продавець (відправник) доставив товар на умовах FCA Chelm до складу Pol-Cel SP. Z.o.o., що зазначено у інвойсі та відповідає умовам контракту №7 від 01.05.2017. Після цього Pol-Cel SP. Z.o.o. було відправлено товар позивачу, що підтверджується автотранспортною накладною від 27.06.2023. Відповідно до правил «Інкотермс-2010» при поставці на умовах FCA продавець доставляє товар вказаному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, перевізника наймає і оплачує його послуги покупець. Зазначає, що крім того, що згідно пункту 3.5. контракту №7 від 01.05.2017 вантажно-транспортна накладна міжнародного зразка (CMR) є товаросупровідним документом, то відповідні відомості CMR від 27.06.2023 є достатнім підтвердженням даних відправника товару Pol-Cel SP. Z.o.o.

30.06.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000448/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002500.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: згідно рахунка-фактури від 14.06.2023 №87112136 місце виставлення документа BLONIE, в автотранспортній накладній від 27.06.2023 № б/н місце завантаження зазначене CHELM; між містами CHELM та BLONIE орієнтовна відстань 275 км, тобто невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту; згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.06.2023 № 23PL451010E0690879 відправником зазначено Borgwarner Technologies Limited, що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від від 27.06.2023 № б/н - POL-CEL Sp.z.o.o.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994року, МК України, вимогами частини шостоїстатті 54 МК Українипередбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертійстатті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідностатті 53 МК Українидокументів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об`єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, товар №6 визначено на рівні 4,48 дол.США/кг. за МД №UA205030/2023/010756 від 21.06.2023.

Відповідачем товар оформлено у вільний обіг згідно МД №23UA205140052101U9 від 30.06.2023 р. з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактура 87112136 від 14.06.2023; автотранспортна накладна №б/н від 27.06.2023; декларація про походження товару 87112136 від 14.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №29 від 27.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 27.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.06.2023 до 31.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 18.12.2017; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 29.01.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 27.04.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2017/05/01 від 01.05.17; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; договір (контракт) про перевезення №1/03042023 від 03.04.2023; договір (контракт) про перевезення заявка №27/06/23 від 27.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL451010E0690879 від 16.06.2023. Крім того, декларантом у відповідь на вимогу митного органу було надано наступні документи: інвойс №87112136 від 14.06.2023 та прайс лист до вказаного інвойсу; swift та інвойс, що підтверджують оплату по оцінюваних товарах як і були раніше оформлені (платіжна інструкція в іноземній валюті №111 від 03.05.2023); пакувальний лист до інвойсу №87112136; експортну декларацію країни відправлення №23PL451010E0690879, видаткові накладні по оцінюваних товарах №112826 від 19.05.2023, №111162 від 18.05.2023, №109609 від 16.05.2023, №100227 від 06.05.2023,№99184 від 05.05.2023, №97516 від 03.05.2023, №76656 від 10.04.2023, №31834 від 15.02.2023, картки рахунку№281 від 25.04.2023, 07.03.2023, 20.01.2023 по товарах зазначених у інвойсах, CMR.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів (51 товарна позиція) (автомобільні запасні частини, масло (моторне, трансмісійне, гідравлічне), гальмівну рідину, рекламну та сувенірну продукцію, товарні каталоги).

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: згідно рахунка-фактури від 14.06.2023 №87112136 місце виставлення документа - Blonie, в автотранспортній накладній від 27.06.2023 місце завантаження зазначене Chelm; між містами Chelm та Blonie орієнтовна відстань 275 км, тобто невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту; згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.06.2023 №23PL451010E0690879 відправником зазначено Borgwarner Technologies Limited, що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від 27.06.2023 - Pol-Cel Sp.z.o.o.».

Так, контрактом №2017/05/01 від 01.05.2017, укладеним між ТзОВ «Автодімсервіс» (покупець) та фірмою «Delphi Diesel Systems LTD.» (продавець) визначено предмет договору, ціну та загальну вартість контракту, порядок оплати, прийому товару, упакування та якість.

Відповідно до пунктів 1.5-1.6 вказаного контракту: товар поставляється зі складів продавця на умовах FCA («Інкотермс-2010»), якщо інше не зазначено в інвойсі; поставка товару здійснюється згідно замовленню покупця. Паралельно з розміщенням замовлення покупець зазначає умови поставки, що діють для цього замовлення згідно з пунктом 1.5.

Згідно із пунктами 2.1, 2.5. вказаного контракту, продавець передбачає поставити покупцю товар на загальну суму 200000,00 євро; валюта платежів та ціни на товари євро.

Відповідно до пункту 2.6 контракту ціна товару включає вартість упаковки, маркування та страхування товару до поставки в пункт призначення.

Нормами пунктів 3.7-3.8 визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця; інвойс на кожну поставку товару встановлюється безпосередньо після упаковки товару на складі продавця.

На виконання умов вказаного договору та згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) від №87112136 від 14.06.2023 компанія «Borgwarner Texnologies Limited» поставила позивачу товар вартістю 78189,19 Євро.

Так на спростування доводів митниці щодо того, що згідно рахунка-фактури від 14.06.2023 №87112136 місце виставлення документа BLONIE, в автотранспортній накладній від 27.06.2023 № б/н місце завантаження зазначене CHELM; між містами CHELM та BLONIE орієнтовна відстань 275 км, тобто невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1.5. контракту №2017/05/01 від 01.05.2017 товар поставляється зі складнів продавця на умовах FCA («Інкотермс-2010»).

За правилами Інкотермс-2010 поставка на умовах FCA або Франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець передасть товар, що пройшов митне очищення для експорту, вказаному покупцем перевізнику в зазначеному місці. Відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Поставка товару здійснювалася на умовах FCA- Chelm, як це зазначено в рахунку-фактурі (інвойсі) №87112136 від 14.06.2023.

За обставин цієї справи, декларант поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику з міста Хелм (Польща) до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA, що підтверджується довідкою про транспортні витрати від 27.06.2023, заявкою на перевезення вантажу №27/06/23 від 27.06.2023 та рахунком на оплату №29 від 27.06.2023.

Крім того, правила Інкотермс-2010 при поставці на умовах FCA або Франко-перевізник (... назва місця) не передбачають обов`язку продавця або покупця укладати договір страхування вантажу, з огляду на що є безпідставними твердження відповідача про відсутність документів, що підтверджують основне страхування.

Суд, відповідно до приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, довідка про транспортні витрати від 27.06.2023 та рахунок а оплату №29 від 27.06.2023 на загальну суму 39000,00 грн. підтверджують витрати по перевезенню вантажу за маршрутом місто Хелм (Польща) - м/п Дорогуськ (Україна), які склали 9 000,00 грн, та за маршрутом м/п Ягодин (Україна) місто Луцьк (Україна) в сумі 30000,00 грн.

Стосовно твердження митного органу про те, що відправником товару та торговою країною (графи 1 та 11 митної декларації) є відправником зазначено «Borgwarner Technologies Limited», що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від 27.06.2023 № б/н «POL-CEL Sp.z.o.o.» слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3.8. контракту інвойс на кожну поставку виставляється безпосередньо після упаковки товару на складі продавця за адресою компанії «Delphi Diesel Systems LTD»: 6374, Spartan Close, Leamington Spa, Велика Британія.

Відповідно до пункту 3.5 контракту, продавець разом з товаром передає оригінали документів: інвойс, пакувальний лист, експортна митна декларація, сертифікат походження товару.

В інвойсі №87112136 від 14.06.2023 та вантажно-транспортній накладній (CMR) від 27.06.2023 адреси поставки товару та його відправника - Pol-Cel Sp.z.o.o., місто Хелм, Польща - є достатнім підтвердженням належності виконання постачальником своїх зобов`язань щодо поставки товару, повністю відповідає умовам даного контракту та є підтвердженням відсутності розбіжностей щодо відправника товару та країною його відправки.

Як вбачається із матеріалів справи, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) та ТзОВ «Автодімсервіс» (замовник) укладено договір на перевезення вантажу №1/03042023 від 03.04.2023, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується здійснити перевезення вантажів пред`явлених замовником для перевезення в міжнародному та міжміському сполученнях на умовах, обумовлених в договорі та заявках на здійснення міжнародного і/або міжміського перевезення вантажу, а замовник зобов`язується оплатити перевізнику вартість перевезення у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 27.06.2023 транспортні витрати при доставці вантажу автомобілем Renault НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 за маршрутом місто Хелм (Польща) м/п Дорогуськ (Україна) становить 9000,00 грн.; м/п Ягодин (Україна) місто Луцьк (Україна) становить 30000,00 грн. Крім того зазначено, що страхування вантажу не проводилось. Вантажно-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення.

Вказані обставини також підтверджуються заявкою на перевезення вантажу від №27/06/23 від 27.06.2023 та рахунком на оплату №29 від 27.06.2023.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що надані разом МД документи підтверджували вартість перевезення та той факт, що придбаний товар доставлявся найнятим позивачем перевізником з міста Хелм (Польща) .

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідач, обґрунтовуючи свою вимогу про надання додаткових документів, не зазначив, яким чином відомості саме про особу відправника товару, а не про місцезнаходження складу, з якого він відправлявся, впливають на заявлену митну вартість, та причини неможливості перевірки неправдивих, на його думку, відомостей, на підставі отриманих від уповноваженої особи документів, в т.ч. причину відмови взяти до уваги інформацію з CMR.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості на товар №6 визначено на рівні 4,48 дол.США/кг. за МД №UA205030/2023/010756 від 21.06.2023.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товарів, а відтак оскаржуване рішення №UA205140/2023/000448/2 від 30.06.2023 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, якою винесені оскаржувані рішення, що стали підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у загальному розмірі 2 684,00 грн, що сплачений платіжною інструкцією №4943 від 17.10.2023 (а.с.8, т.1).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000448/2 від 30 червня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Андрія Марцинюка, будинок 35, код ЄДРПОУ 37319981).

Відповідач: Волинська митниця (вулиця Призалізнична, 13, село Римачі, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк