Рішення

від 27.02.2024 по справі 140/32964/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/32964/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маркато Груп до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Маркато Груп (далі ТзОВ Маркато Груп) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 17 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000636/1 про коригування митної вартості товарів.

Позов мотивований тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товарів (астрошапки жовті з резинкою ASTRO-G/Y/15), які поставлялися на умовах зовнішньоекономічного контракту від 15 червня 2023 року №15/06/2023, укладеного між фірмою Global Food Hygiene D. Urbanski Spolka Komandytowa (Польща) та ТзОВ Маркато Груп, позивач в порядку електронного декларування подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №23UA205140085662U8, в якій митну вартість визначив за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, й до фактурної вартості 3477,60 євро додано також транспортні витрати. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006979 (далі картка відмови) і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000636/1, визначивши митну вартість товару за резервним методом на рівні 14,05 доларів США/кг (всього 6154,01 євро). При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом - вартість самого товару та витрати на транспортування, і які не мають ніяких розбіжностей у визначенні якісних та кількісних показників, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

З приводу аргументів митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про відмінність вартості товару в експортній митній декларації країни відправлення від 06 жовтня 2023 року №23PL301Q10E1408379 (16181,00 злотих) та в рахунку-фактурі від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-l/l0/2023/DHZ (3477,60 євро) позивач зазначив, що в експортній митній декларації країни відправлення зазначена вартість товарів 16181,00 злотих, що за курсом у країні відправника на дату декларування (06 жовтня 2023 року) становило 3403,18 євро. Поряд з тим митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість,

Позивач також вказав на безпідставність зауважень митного органу з приводу транспортування імпортованого товару. Його поставка відбувалася на умовах EXW Правил Інкотермс-2000 зі складу продавця та на підставі договору про надання транспортних послуг від 13 квітня 2022 року №13/04/22 за заявкою на перевезення вантажу (товару) від 03 жовтня 2023 року №03/1/10-23 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснив перевезення вантажу до пункту призначення, про що митному органу додатково надано підтверджуючі документи, а твердження митниці про ненадання заявки на перевезення вантажу є свідченням того, що митний орган не вивчав документи, які сам же витребовував.

Позивач вважає, що надані ним на підтвердження заявленої митної вартості документи не містять розбіжностей чи ознак підробки й митний орган не довів їх недостовірність, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару. При цьому рішення відповідача не містить докладної інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.77-83). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №23UA205140085662U8 відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У поданих документах було встановлено розбіжності, а тому у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом. Так вартість товару, зазначена в експортній митній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі; ТзОВ Маркато Груп не надало заявку про організацію перевезень вантажу; також місце завантаження товару згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №283366 від 04 жовтня 2023 року - Kusnie PL, проте визначені умови поставки - EXW-Sieradz PL, що свідчить про ймовірні ризики заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості в частині транспортних витрат до митного кордону України.

Відповідач також зазначив, що декларанту була надана можливість спростувати ці розбіжності. Однак ТзОВ Маркато Груп не надало усіх необхідних документів, які б документально підтвердили або належно визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, що зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Держмитслужби - за резервним методом на рівні 14,05 доларів США/кг.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 17 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000636/1 відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

15 червня 2023 року між ТзОВ Маркато Груп (Україна) та фірмою Global Food Hygiene D. Urbanski Spolka Komandytowa (Польща) був укладений зовнішньоекономічний контракт №15/06/23 (а.с.21-24, переклад на а.с.59-62), за умовами якого продавець поставляє покупцеві продукцію (товар), що вказується у відповідних передплатних інвойсах, які складаються до кожної партії товару та є невід`ємною частиною цього контракту після їх підписання сторонами (пункт 1.1).

Згідно з рахунком-проформою від 29 вересня 2023 року №ZS 62/09/23/DNZ сторонами зовнішньоекономічного контракту узгоджено поставку товару - астрошапок жовтих з резинкою ASTRO-G/Y/15 кількістю 720 упаковок, ціна за одиницю товару (упаковку) - 4,83 євро, що становить загалом 3477,60 євро (а.с.25, переклад на а.с.63).

Платіжною інструкцією в іноземній валюті від 02 жовтня 2023 року №12 позивач перерахував на рахунок продавця 3477,60 євро (а.с.32).

Згідно з інвойсом від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-l/10/2023/DHZ на умовах EXW поставлено товар - астрошапки жовті з резинкою ASTRO-G/Y/15 кількістю 720 упаковок на загальну суму 3477,60 євро (а.с.25, переклад на а.с.64).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару 16 жовтня 2023 року декларантом в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №23UA205140085662U8 (а.с.17-18). Фактурна вартість імпортованого товару становить 3477,60 євро (графа 22, 42 митної декларації). Митну вартість визначено за основним методом за ціною договору (контракту) з урахуванням витрат на транспортування у сумі 11537,00 грн, що становить 144653,27 грн. Для підтвердження митної вартості декларантом додано: зовнішньоекономічний контракт від 15 червня 2023 року №15/06/23 (а.с.21-24); рахунок-проформу від 29 вересня 2023 року №ZS-62/09/23/DHZ (а.с.25-26); рахунок-фактуру (інвойс) від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-l/10/2023/DHZ (а.с.27); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02 жовтня 2023 року №12 (а.с.31, 32); пакувальний лист від 02 жовтня 2023 року №WZE-7/10/23/DHZ (а.с.30); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 04 жовтня 2023 року №283366 (а.с.28); договір про перевезення від 13 квітня 2023 року №13/04/22 (а.с.48-49); лист фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 16 жовтня 2023 року №16/10/1 документ, що підтверджує вартість перевезення (а.с.51); декларацію про походження товару від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-l/10/2023/DHZ; копію митної декларації країни відправлення від 06 жовтня 2023 року №23PL301010Е1408379 (а.с.29).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту (а.с.107 зворот - 108) вказано на наявність розбіжностей у поданих документах: 1) числове значення, зазначене в експортній митній декларації країни відправлення від 06 жовтня 2023 року №23PL30101QE14Q8379 - 16181 не відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-1/10/2023/DHZ - 3477,60 євро; 2) виробником товару є Global Food Hygiene D. Urbanski Spolka Komandytowa, CN, місце завантаження товару згідно з графою 4 CMR №283366 від 04 жовтня 2023 року - Kusnie PL, умови поставки товару згідно інкотермс EXW-Sieradz PL, що свідчить про ймовірні ризики заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості в частині транспортних витрат до митного кордону України; 3) відповідно до пункту 2.1 договору про надання транспортних послуг від 13 квітня 2022 року №13/04/22 замовник зобов`язується надати перевізнику заявки на організацію перевезення вантажу, в яких повинні міститись дані про маршрут перевезення, адреси пунктів завантаження/ розвантаження та митного оформлення, адреси відправника і отримувача, повна, точна і достовірна інформація про товар, однак така заявка не подана до митного оформлення. Запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості за бажанням.

На електронне повідомлення митниці листом від 17 жовтня 2023 року №1 (а.с.33) позивач просив визначити митну вартість, не враховуючи десятиденний термін, у зв`язку з поданням додаткових документів (листа ТзОВ Маркато Груп від 17 жовтня 2023 року №17/10/23 (а.с.34); декларації відповідності на товар Global Food Hygiene від 01 квітня 2021 року (а.с.97-98); свідоцтва Global Food Hygiene від 13 вересня 2023 року (а.с.35); прайс-листа Global Food Hygiene (а.с.36-35); рахунка на оплату від 16 жовтня 2023 року №670 (а.с.46); заявки на перевезення вантажу від 03 жовтня 2023 року №03/1/10-23, укладеної між ТзОВ Маркато Груп та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.47)).

17 жовтня 2023 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000636/1 (а.с.14-15). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (тут дослівно ті, про які зазначено в повідомленні декларанту). Декларантом на вимогу митниці не надано усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість. Митну вартість товару визначено за вартістю ідентичних товарів відповідно до положень статті 59 МК України. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість визначено за вартістю ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України на підставі цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Дермитслужби, а саме за МД №205140/2023/044271 від 06 червня 2023 року та МД №05140/2023/076002 від 18 вересня 2023 року на рівні 14,05 доларів США/кг.

Також Волинська митниця сформувала картку відмови №UA205140/2023/006979 в митному оформленні товару (а.с.16).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140086503U6 від 17 жовтня 2023року шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України (а.с.19-20).

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (пункти 2, 3, 4, 6): контракт від 15 червня 2023 року №15/06/23 (а.с.21-24); рахунок-проформу від 29 вересня 2023 року №ZS-62/09/23/DHZ (а.с.25-26); рахунок-фактуру (інвойс) від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-l/10/2023/DHZ (а.с.27); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02 жовтня 2023 року №12 (а.с.31, 32); договір про надання транспортних послуг від 13 квітня 2023 року №13/04/22 (а.с.48-49) та лист від 16 жовтня 2023 року №16/10/1 про вартість перевезення (а.с.51).

До цих документів одночасно було додано міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 04 жовтня 2023 року №283366 (а.с.28); декларацію про походження товару від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-l/10/2023/DHZ; копію митної декларації країни відправлення від 06 жовтня 2023 року №23PL301010Е1408379 (а.с.29).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 15 червня 2023 року №15/06/23 (а.с.21-24, переклад на а.с.59-61) визначено обов`язок продавця - компанії Global Food Hygiene D. Urbanski Spolka Komandytowa поставити покупцю - ТзОВ Маркато Груп продукцію (товар), що вказується у відповідних інвойсах, які складаються для кожної партії товару та є невід`ємною частиною цього контракту після їх підписання сторонами. При цьому кількість товару, що поставляється, вказується на кожну окрему партію в передоплатному інвойсі до цього контракту (пункт 2.1). Ціна товару встановлюється в євро та вказується на кожну окрему партію в передоплатному інвойсі до цього контракту (пункт 4.1).

Відповідно до фактури-проформи від 29 вересня 2023 року №ZS-62/09/23/DHZ вартість товару - астрошапок жовтих з резинкою ASTRO-G/Y/15250 у кількості 720 упаковок становить 3477,60 євро (а.с.25-26, переклад на а.с.63).

Згідно з інвойсом від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-l/10/2023/DHZ відбулась поставка вказаного товару на суму 3477,60 євро (а.с.27, переклад на а.с.64).

Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) від жовтня 2023 року №(s)FSE-l/10/2023/DHZ (3477,60 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140085662U8 від 16 жовтня 2023 року (графа 22).

Платіжною інструкцією в іноземній валюті від 02 жовтня 2023 року №12 на суму 3477,60 євро (а.с.31-32) підтверджено проведення передоплати за товар на підставі фактури-проформи від 29 вересня 2023 року №ZS-62/09/23/DHZ та згідно з контрактом від 15 червня 2023 року №15/06/23.

Також у контракті від 15 червня 2023 року №15/06/23 сторони погодили, що поставка здійснюється відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2000 року. Адреса поставки обумовлюється покупцем. Умови поставки визначаються у передплатному інвойсі до контракту, що складаються на кожну поставку (пункт 3.1).

У фактурі-проформі від 29 вересня 2023 року №ZS-62/09/23/DHZ вказано про поставку товару на умовах EXW-Sieradz PL. Ці умови означають, що на покупця покладаються всі витрати і ризики з транспортування товару прямо від складу/фабрики продавця до місця призначення.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до пункту 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 11537,00 грн. Такі витрати підтверджуються листом (довідкою) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 16 жовтня 2023 року №16/10/01 для митних органів (а.с.51), згідно з яким транспортні витрати з доставки вантажу територією Європи (місто Серадз, Польща - пропускний пункт Угринів, України) становлять 11537,00 грн, а територією України (пропускний пункт Угринів місто Луцьк) 4944,00 грн; страхування вантажу не проводилося.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору про надання транспортних послуг від 13 квітня 2022 року №13/04/22 (а.с.48-49) за дорученням ТзОВ Маркато Груп (замовника) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (перевізник) надає транспортні послуги (планування перевезень, підбір та надання необхідного транспорту) доставку вантажу до місця призначення за заявкою замовника.

У заявці на перевезення вантажу (товару) від 03 жовтня 2023 року №03/1/10-23 (а.с.47) визначено маршрут перевезення вантажу: Sieradz (Польща) Луцьк (Україна).

Витрати за вказаним маршрутом згідно з листом перевізника від 16 жовтня 2023 року №16/10/01 узгоджується з рахунком на оплату від 16 жовтня 2023 року №670 (а.с.46) та послуги оплачені позивачем платіжною інструкцією від 16 жовтня 2023 року №6 (а.с.50).

Названі документи позивач надав митному органу додатково на запит, що не заперечує відповідач (до митної декларації додано листом від 16 жовтня 2023 року №16/10/01 та договір від 13 квітня 2022 року №13/04/22).

В міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 04 жовтня 2023 року №283366 (а.с.28), яку заповнює відправник (продавець) є відмітка про місце завантаження товару Kusnie PL (а.с.28). У заявці на перевезення вантажу (товару) від 03 жовтня 2023 року №03/1/10-23 в графі адреса завантаження вказано склад продавця Global Food Hygiene D. Urbanski Spolka Komandytowa: Kusnie 4ID, 98-200 Sieradz (Польща) (а.с.47-49). Тобто розбіжності у заявці на перевезення вантажу від 03 жовтня 2023 року №03/1/10 та міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 04 жовтня 2023 року №283366 щодо місця завантаження товару відсутні. Товар, завантажений на складі продавця, прямував до пункту призначення покупця місто Луцьк (а.с.28).

На думку суду, відповідач безпідставно дійшов висновку про не підтвердження витрат на перевезення вантажу.

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Окрім заявлених витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає ні з умов контракту, ні з рахунку-фактури).

Суд наголошує, що вимога митного органу про надання договору (угоди, контраку) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення мали підтвердити чи спростувати додатково витребувані документи, при тому що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс). Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

При цьому позивач додатково надав митному органу декларацію відповідності на товар Global Food Hygiene від 01 квітня 2021 року (а.с.97-98, переклад а.с.66-68); свідоцтво Global Food Hygiene від 13 вересня 2023 року (а.с.35); пакувальний лист від 02 жовтня 2023 року №WZE-7/10/23/DHZ (а.с.30); прайс-лист Global Food Hygiene (а.с.36-45).

Листом від 13 вересня 2023 року (а.с.35) продавець підтвердив, що ціна на вказаний товар з 01 вересня 2023 року становить 4,99 євро за упаковку (100 шт. астрошапок). У своїх поясненнях (лист від 17 жовтня 2023 року №17/10/23) позивач зазначив, що упродовж двох років закуповує одноразові астрошапки торгової марки Global Food Hygiene (торгове представництво знаходиться в Польщі); у вересні ціна становила 4,99 євро за упаковку, однак у зв`язку із збільшенням об`єму закупки продавець надав знижку 4,83 євро за упаковку (а.с.34).

Відповідач з надуманих підстав не взяв до уваги видані продавцем документи.

Аргументи митного органу щодо наявності числових розбіжностей в декларації країни відправлення №23PL301010Е1408379 від 06 жовтня 2023 (16181,00 без зазначення валюти) та в рахунку-фактурі від 04 жовтня 2023 року №(s)FSE-1/10/2023/DHZ (3477,60 євро) також не є обґрунтованими. Декларація країни відправлення сформована в Республіці Польща, а отже статистична вартість визначена в злотих. При цьому митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У спірному рішенні висновки про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними відповіадчем.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій (МД №UA205140/2023/044271 від 06 червня 2023 року, МД №205140/2023/076002 від 18 вересня 2023 року), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Суду МД №UA205140/2023/044271 від 06 червня 2023 року, МД №205140/2023/076002 від 18 вересня 2023 року надано не було, тому суд позбавлений можливості дослідити зміст таких документів.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 17 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000636/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 жовтня 2023 року №7135, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.13, 53). Доказів понесення інших судових витрат (зокрема, витрат на правничу допомогу адвоката) матеріали справи не містять.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Маркато Груп (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48, офіс 224, ідентифікаційний код юридичної особи 37669467) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 17 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000636/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маркато Груп за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк